ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2011 року справа № 5020-1443/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства “Укртелеком”
(бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 03030, ідентифікаційний код 21560766)
в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (вул. Ген. Петрова, буд. 15, м. Севастополь, 99011, ід. код 01190103)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОС»
(ідентиф. код 34420226, 99053, м. Севастополь, вул. Меньшикова, буд. 82, кВ. 2) про стягнення 643,00 грн., у тому числі: 634,00 грн. основний борг, 4,04 грн. пеня, 3,38 грн. - інфляційні витрати, 1,58 грн. - 3% річних
Суддя О.С. Погребняк
За участю представників:
позивач (ПАТ "Укртелеком в особі Севастопольської філії ПАТ "Укртелеком") - ОСОБА_1 - юрисконсульт відділу правового забезпечення, довіреність № 261 від 30.06.2011, дійсна до 31.12.2011;
відповідач (ТОВ "ГОС") не зявився.
Сутьспору:
Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОС»про стягнення 643,00 грн., у тому числі: 634,00 грн. основний борг, 4,04 грн. пеня, 3,38 грн. - інфляційні витрати, 1,58 грн. - 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору №38/62 про надання послуг бізнес мережі від 26.03.2007 в частині належної оплати отриманих послуг.
Ухвалою від 16.09.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 29.09.2011.
У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 29.09.2011 на 11.10.2011.
У судове засідання 11.10.2011 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату та місце його проведення повідомлений належним чином та своєчасно рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення, яке було підписано уповноваженим представником відповідача 03.10.2011 та своєчасно, про причини незявлення не сповістив, витребувані судом докази не представив.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.
Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки явка учасників судового процесу обовязковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
Позивач у судовому засіданні виклав зміст позовних вимог, на задоволенні позову наполягав з підстав, викладених в ньому.
Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.
Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
В С Т А Н О В И В:
26.03.2007 між Відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” (Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГОС»(Бізнес-абонент) був укладений договір №38/62 про надання послуг Бізнес-мережі (далі Договір) (арк.с. 11-16), за змістом якого Оператор надає Бізнес-абоненту на території України телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі Утел (послуги), а Бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів. Послуги замовляються абонентом шляхом укладання відповідних угод до цього Договору.
Згідно з пунктом 1.2 Договору бізнес-мережа Утел система комплексного обслуговування Бізнес-абонентів, що забезпечує надання повного спектра телекомунікаційних послуг з підвищеним рівнем обслуговування.
Відповідно до пункту 2.2.3 бізнес-абонент зобовязаний проводити оплату послуг в терміни, визначені цим Договором.
Розділом 3 Договору визначений порядок розрахунків сторін, а саме: не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим, оператор виставляє бізнес-абоненту рахунок для оплати вартості наданих послуг. Розрахунковим місяцем вважається кожний календарний місяць року, в межах якого надавалися послуги (п. 3.1).
Вартість послуг визначається на підставі встановлених оператором тарифів, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до Договору. Додатково при оплаті послуг нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати (п. 3.2).
Відповідно до пункту 3.3 Договору, бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом 10 днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього робочого місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться в національній валюті України.
Згідно з п. 4.1 Договору, сторони несуть взаємну відповідальність за часткове чи повне невиконання договірних зобовязань.
У разі затримки оплати на надані послуг бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обовязкова. При неповній оплаті боргу в першу чергу погашається сума пені (п. 4.2.)
Термін договору, встановлений до 31.12.2007 був продовжений на наступний 2008, 2009, 2010 та 2011 роки та тих самих умовах, на підставі пункту 6.2 Договору, оскільки жодна зі сторін за два тижні до закінчення терміну його дії не заявила про своє небажання надалі продовжувати співробітництво.
Додатковою угодою №1 про надання послуг телефонного звязку до Договору №38/62 від 26.03.2007 сторони узгодили, що оператор надає бізнес-абоненту на території України послуги телефонного звязку, а бізнес-абонент отримує зазначені послуги та сплачує їх вартість відповідно до встановлених тарифів (додаток №11).
Додатковою угодою 2 про надання послуги ADSL підключення до мережі Інтернет до договору 38/62 від 26.03.2007 сторони узгодили, що оператор надає Бізнес-Споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет, шляхом підключення до порту вузла Інтернет по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР адреси (Послуга) (арк.с. 20-23).
Відповідно до статті 3.2 Договору, бізнес споживач зобовязався, зокрема, своєчасно згідно з розділом 3 Договору №38/62 від 26.03.2007 та розділом 5 Додаткової угоди вносити плату за користування послугою.
Оператор має право вимагати своєчасної оплати Бізнес-Споживачем послуги (4.1.2 Додаткової угоди №2).
Згідно з розділом 5 Додаткової угоди №2 розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів оператора (Додаток №2.1 до Договору 38/62 від 26.03.2007 і залежіть від обраного Бізнес-Споживачем тарифного плану (п. 5.1 Додаткової угоди №2).
Бізнес-споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків оператора, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата послуг проводиться в грошовій одиниці України. Додатково при виставленні рахунку нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.
При невиконанні п. 5.2 (у разі затримки оплати) Бізнес-Споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки. У разі затримки оплати понад місяць Оператор має право через місяць після отримання Бізнес-споживачем письмового попередження відмовити в подальшому наданні послуги та припинити дію додаткової угоди. Припинення надання послуги та припинення дії додаткової угоди не звільняє бізнес-споживача від оплати заборгованості (пункт 6.5 Додаткової угоди №2).
Зобовязання з надання послуг за договором №38/62 про надання послуг Бізнес-мережі позивач виконував у повному обсязі, рахунки по оплаті за послуги виставлялись ним своєчасно, але оплата за надані послуги у період з 01.03.2011 по 31.05.2011 відповідачем здійснена неналежним чином, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 634,00 грн., що і стало причиною звернення позивача до суду з вимогами щодо сплати основного боргу у вказаній сумі, пені 4,04 грн., інфляційних витрат 3,38 грн., а також 3% річних 1,58 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості щодо оплати наданих послуг, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, а також пені за порушення виконання зобовязання. Тому застосуванню до спірних правовідносин підлягають відповідні норми Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 (з наступними змінами і доповненнями), а також Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань" № 543/96-ВР від 22.11.1996, які регулюють загальні положення про зобовязання, питання виконання зобовязань та відповідальності за порушення зобовязань.
Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).
Відповідно до статей 901-903 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, договір про надання послуг є двостороннім та консенсуальним, тобто таким, що вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами
Сторонами за договором було узгоджено порядок розрахунків відповідно до пункту 3.3 Договору, бізнес-абонент повинен оплатити рахунок за послуги протягом 10 днів з моменту його отримання (але не пізніше останнього робочого місяця, наступного за розрахунковим) шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора. Оплата послуг проводиться в національній валюті України.
Згідно з пунктом 40 Правил надання та отримання телекомунікаційний послуг, затверджених Постановою КМУ від 09.08.2005 №720 (надалі - Правила), плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.
Відповідно до частини 2 пункту 108 означених Правил, у разі неотримання рахунка до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, або здійснення розрахунків без застосування квитанцій (без надсилання рахунків), абонент повинен звернутися до служби розрахунків оператора для отримання інформації про належну до сплати суму.
Доказів звернення відповідача до позивача у звязку з неотриманням рахунку суду не представлено.
Відповідно до положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.
У встановлені строки відповідач взяті на себе за Договором зобовязання щодо оплати наданих послуг в повному обсязі не виконав.
Отже, наявна заборгованість в сумі 634,00 грн. підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Докази погашення відповідачем суми заборгованості у розмірі 634,00 грн. (оплата за період з 01.03.2011 по 31.05.2011) станом на дату розгляду справи у повному обсязі - відсутні.
Враховуючи вищевикладене, сума заборгованості відповідача в розмірі 634,00 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивач просить стягнути з відповідача суму пені у розмірі 4,04 грн.
Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обовязку щодо внесення оплати отриманих послуг, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно невиконаного грошового зобовязання, враховуючи наступне.
Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 Цивільного кодексу України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до пункту 4.2 Договору у разі затримки оплати на надані послуг бізнес-абонентам нараховується пеня з 1 числа місяця, другого за розрахунковим. Пеня нараховується на суму заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки оплати. Оплата пені обовязкова. При неповній оплаті боргу в першу чергу погашається сума пені.
Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобовязання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд, перевірив розрахунок пені, наданий позивачем (арк.с. 7), та дійшов висновку про те, що здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому, вважає його таким, що підлягає задоволенню у заявленому розмірі 4,04 грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 3,38 грн. та 3% річних у сумі 1,58 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що відповідач прострочив виконання зобовязання щодо оплати отриманих послуг, отже, інфляційне збільшення суми боргу та нарахування позивачем 3% річних за користування чужими грошовими коштами суд вважає правомірним.
Суд перевірив розрахунок 3% річних та індексу інфляції, зроблений позивачем (арк.с. 7), вважає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних в сумі 1,58 грн. та індексу інфляції в розмірі 3,38 грн. також підлягають задоволенню.
При проведенні розрахунку збитків від інфляції судом застосовані рекомендації, що викладені в Листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97Р, та офіційні індекси інфляції, встановлені Державним комітетом статистики України.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 634,00 грн., пеня 4,04 грн., 3% річних 1,58 грн., інфляційні витрати 3,38 грн., а всього 643,00 грн.
Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього судові витрати, а саме: державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.
Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОС»(ідентифікаційний код 34420226, 99053, м. Севастополь, вул. Меньшикова, буд. 82, кВ. 2) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Тараса Шевченка, б. 18, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 21560766) в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (вул. Генерала Петрова, б. 15, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 01190103) суму основного боргу у розмірі 634,00 грн., пеню 4,04 грн., 3% річних 1,58 грн., інфляційні витрати 3,38 грн., а всього 643,00 грн. (шістсот сорок три грн. 00 коп).
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОС»(ідентифікаційний код 34420226, 99053, м. Севастополь, вул. Меньшикова, буд. 82, кВ. 2) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (бульвар Тараса Шевченка, б. 18, м. Київ, 01030, ідентифікаційний код 21560766) в особі Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (вул. Генерала Петрова, б. 15, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 01190103) витрати по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.); витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.).
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя підпис О.С. Погребняк
Рішення оформлено і підписано, в порядку
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України 12.10.2011
Судове рішення № 18853974, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 11.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5020-1443/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: