Постанова № 18853969, 10.10.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

10 жовтня 2011 року справа № 5020-1506/2011

За заявою Управління Пенсійного фонду України

у Ленінському районі міста Севастополя,

ідентифікаційний код 22274991

(99008, м. Севастополь, вул. Карантинна, 16-56)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

„Севастопольська транспортна компанія”,

ідентифікаційний код 31430320

(99003, м.Севастополь, вул. Харківська, 3)

про банкрутство відсутнього боржника,

Суддя Головко В.О.,

За участю представників:

ініціюючий кредитор (УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя) ОСОБА_1 начальник юридичного відділу, довіреність № 5080/09 від 29.08.2011;

боржник (ТОВ „Севастопольська транспортна компанія”) явку уповноваженого представника не забезпечив;

державний орган з питань банкрутства (Управління з питань банкрутства в АР Крим та м.Севастополі) явку уповноваженого представника не забезпечив.

Обставини справи:

20.09.2011 Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м.Севастополя (далі УПФУ у Ленінському районі м Севастополя) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі суд) із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастопольська транспортна компанія” (далі ТОВ „Севастопольська транспортна компанія”) про визнання відсутнього боржника банкрутом.

Ухвалою від 23.09.2011 заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-1506/2011; розгляд справи призначений на 10.10.2011.

У судове засідання 10.10.2011 представник боржника не зявився, відзив на заяву про визнання його банкрутом не надав, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином.

Представник Державного органу з питань банкрутства в судове засідання також не зявився, про причини неявки суду не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника ініціюючого кредитора, суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Севастопольська транспортна компанія” зареєстроване Ленінською районною державною адміністрацією м.Севастополя 15.06.2001 за № 10025309301 /арк. с. 6-7/ та є платником страхових внесків на обовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 14, частини першої статті 15 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” №1058-V від 09.07.2003 (далі Закон № 1058) платниками страхових внесків є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з пунктом 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058 страхувальники зобовязані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України № 1058 страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

За приписами пункту 1 частини восьмої Прикінцевих положень Закону № 1058, до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками і застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України „Про збір на обовязкове державне страхування” від 26.06.1997 № 400 (далі Закон № 400) для відповідних платників збору.

Статтею 4 Закону України № 400, Розділом 4 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1) для роботодавців підприємств, установ, організацій встановлено розмір страхових внесків 33,2% суми фактичних витрат на оплату праці працівників і 0,5-5% страхових внесків, що утримуються з доходу найманих працівників у вигляді заробітної плати, залежно від суми.

Статтею 20 Закону № 1058 унормовано, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

05.09.2008 УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя була проведена позапланова перевірка ТОВ „Севастопольська транспортна компанія” щодо:

-достовірності, повноти обчислення та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з 01.09.2005 по 01.07.2008;

-вірності надання відомостей у систему персоніфікованого обліку роботодавцем за період з 01.01.2006 по 31.12.2007.

За результатами перевірки складено акт № 161 від 05.09.2008 /арк. с. 8/, яким донараховано зобовязань зі сплати збору не загальнообовязкове державне пенсійне страхування на загальну суму 18504,40 грн.

Відповідно до частин другої та третьої статті 106 Закону України № 1058 (в редакції, що діяла на час перевірки), сума страхових внесків, своєчасно не сплачених страхувальниками, вважаються простроченою заборгованістю (недоїмкою) по сплаті страхових внесків. Органи Пенсійного фонду України направляють страхувальникам, що мають недоїмку, вимоги про її сплату.

У звязку із невиконанням відповідачем вимоги про сплату недоїмки, УПФУ в Ленінському районі м. Севастополя звернулось до господарського суду міста Севастополя, постановою якого від 10.03.2009 у справі № 5020-2/072 з ТОВ „Севастопольська транспортна компанія” на користь УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя було стягнуто борг у сумі 18504,40 грн.

На виконання постанови суду від 10.03.2009 у справі № 5020-2/072 23.03.2009 виданий виконавчий лист, який постановою ВДВС Ленінського РУЮ у м. Севастополі від 16.11.2010 був повернутий через неможливість зясувати місцезнаходження боржника та відсутність у нього грошових коштів.

Водночас, під час виконання вищевказаної постанови, частина боргу в сумі 296,84 грн була погашена. Залишок заборгованості по страхових внесках складає 18207,56 грн.

Пунктом 5.1.4 Розілу 5 Інструкції № 21-1 встановлено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Частиною 9 статті 106 Закону України № 1058 та пунктами 9.3, 9.3.5 Інструкції 21-1, за порушення чинного законодавства на страхувальника накладаються фінансові санкції, зокрема, за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 17 до Інструкції.

Підставою для прийняття відповідного рішення є акт про зазначене порушення, складений у довільній формі.

Через виявлені порушення до ТОВ „Севастопольська транспортна компанія” були застосовані фінансові санкції:

?в сумі 17478,80 грн (рішення про застосування фінансової санкції № 786 від 19.09.2008);

?в сумі 7844,28 грн (рішення про застосування фінансової санкції № 787, № 788 від 19.09.2008);

?в сумі 340,00 грн (рішення про застосування фінансової санкції № 789 від 19.09.2008);

?в сумі 9252,20 грн (рішення про застосування фінансової санкції № 790 від 19.09.2008).

Загальна сума фінансових санкцій складає 34915,28 грн.

З метою стягнення фінансових санкцій, в порядку частин другої та третьої статті 106 Закону України № 1058, УПФУ у Ленінському районі м. Севастополя до ТОВ„Севастопольська транспортна компанія” надіслало вимогу №Ю-327у від 19.09.2008 про сплату боргу по фінансових санкціях на суму 34915,28 грн /арк.с.24/.

У передбачений законодавством строк фінансові санкції ТОВ„Севастопольська транспортна компанія” сплачені не були, в наслідок чого заявником нараховано пеню у сумі 87,53 грн (рішення про застосування пені за несвоєчасну сплату фінансових санкцій № 851 від 06.10.2009).

З метою примусового стягнення заборгованості вимога про сплату боргу по фінансових санкціях на суму 34915,28 грн № Ю-327у від 19.09.2008 та виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-35154/10/2770 від 26.01.2011 про стягнення з ТОВ„Севастопольська транспортна компанія” на користь УПФУ у Ленінському районі м.Севастополя пені у сумі 87,53 грн були спрямовані до ВДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі.

Постановами ВДВС Ленінського РУЮ у м.Севастополі від 16.11.2010 /арк.с.25/ вимога та від 28.04.2011 /арк. с. 26/ виконавчий лист були повернуті заявнику у звязку із неможливістю зясувати місцезнаходження боржника та відсутністю грошових коштів.

Водночас, в рахунок погашення заборгованості до бюджету Пенсійного фонду України боржником було сплачено 8294,40 грн.

Таким чином, заборгованість ТОВ „Севастопольська транспортна компанія” перед Управлінням Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя складає 44915,97 грн (18207,56+34915,28+87,53-8294,40).

Під час здійснення виконавчих дій, органом державної виконавчої служби здійснений вихід за місцем реєстрації боржника, але ані підприємства, ані його органів управління, ані належного боржникові майна, що підлягає опису та реалізації, за адресою, зазначеною у реєстраційних документах боржника, не виявлено, про що державним виконавцем 15.11.2010 складено відповідний акт /арк. с. 27/.

Статтею 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” унормовано, що заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином субєктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання. Заява кредитора повинна містити крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості: розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті; виклад обставин, що підтверджують наявність зобовязання боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк його виконання.

Відповідно до пункту 10 статті 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обовязкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Згідно зі статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у разі, якщо громадянин-підприємець боржник або керівні органи боржника юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобовязань.

Відповідно до п. 4.7 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Матеріалами справи підтверджено, що Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя зверталось до уповноважених органів з метою отримання інформації щодо місцезнаходження боржника та його майна.

За результатами перевірки встановлено, що боржник юридичну адресу не змінював /арк. с. 6/. Звернути стягнення на майно ТОВ „Севастопольська транспортна компанія” неможливо, оскільки фінансово-господарську діяльність боржник не здійснює.

Звітність до УПФУ України у Ленінському районі м. Севастополя ТОВ„Севастопольська транспортна компанія” не подає з 22.09.2008.

За даними Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя ТОВ„Севастопольська транспортна компанія” не подає податкову звітність з 18.01.2010, тобто більше року /арк. с. 28/ .

Підсумовуючи викладене, вимога Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя щодо визнання ТОВ„Севастопольська транспортна компанія” банкрутом у порядку, передбаченому статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” обґрунтована та підлягає задоволенню.

Також суд визнав за можливе задовольнити заявлене клопотання ініціюючого кредитора про призначення ліквідатором боржника УПФУ в Ленінському районі м. Севастополя.

Керуючись статтями 22, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастопольська транспортна компанія” (ідентифікаційний код 31430320) визнати банкрутом.

2.Відкрити ліквідаційну процедуру у справі на три місяці.

3.Призначити ліквідатором боржника Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Севастополя.

4.Зобовязати ліквідатора здійснити заходи, передбачені статтями 32, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; після завершення ліквідаційної процедури в строк до 09.01.2012 надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

5.Копію постанови направити кредитору-ліквідатору, банкруту, Управлінню з питань банкрутства в АР Крим та м. Севастополя, державному реєстратору Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, ВДВС Ленінського РУЮ в м. Севастополя, ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя.

Суддя підпис В.О. Головко