Рішення № 18853836, 05.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/33805.10.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»про стягнення 2785,48 грн. за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність №57 від 11.04.2011 р., відповідача не зявився,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 2000,00 грн. боргу, 417,57 грн. пені, 290,33 грн. інфляційних втрат, 77,58 грн. відсотків річних у звязку з неналежним виконанням останнім зобовязань з оплати поставленого товару за договором № 2322 купівлі-продажу від 18.06.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 21.09.2011 року.

У судовому засіданні 05.10.2011 року позивач надав письмові пояснення, в яких просив стягнути 2 000,00 грн. боргу, 548,39 грн. пені, 688,35 грн. інфляційних втрат, 237,33 грн. відсотків річних, фактично дані пояснення містять заяву про уточнення (збільшення позовних вимог), яка судом не приймається до розгляду, оскільки позивач не надав докази надіслання цієї заяви відповідачу.

Представник відповідача у судове засідання 05.10.2011 року не зявився, відзив на позов не надав.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала господарського суду міста Києва від 21.09.2011 року, направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві, була завчасно ним отримана 30.09.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 15998907.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.06.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айленд»(продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»(покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2322, за умовами якого продавець зобовязується продати, а покупець прийняти й оплатити продукти харчування та алкогольні напої (далі товар) в обємах і по ціні згідно накладних на одержання товару, що є додатком до договору (п. 1.1. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та являється безстроковим. Дія договору може бути припинена за бажанням кожної із сторін із наданням письмового повідомлення не менше ніж за 30 (тридцять) календарних днів (п. 8.1 договору).

Поставка кожної партії товару здійснюється на підставі та у відповідності з погодженим сторонами замовленням. Покупцем передається замовлення, яке приймається продавцем в будь-якій зрозумілій сторонами формі (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.2 договору відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню.

Поставка товару може здійснюватись на умовах попередньої оплати або відстрочення платежу. При відстрочці платежу товар повинен бути оплачений не пізніше 30 календарних днів з моменту видачі товару покупцю, якщо інший строк відстрочення платежу не встановлений в накладній (п. 3.1. договору).

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 4804,68 грн., що підтверджується накладною №РН-20090299691 від 23.02.2009 року.

Проте, відповідач за отриманий на суму 4804,68 грн. товар розрахувався частково, і має заборгованість перед позивачем у сумі 2000,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобовязання з передачі товару, а відповідач не виконав неналежним чином взяті на себе зобовязання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 2000,00 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 2000,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить стягнути 290,33 грн. інфляційних втрат, 77,58 грн. відсотків річних. Проте, в судовому засіданні 05.10.2011 року ним надано письмові пояснення, в яких наведено новий розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат на суму відповідно 237,33 грн. та 688,35 грн., який відповідає вимогам закону та умовам договору.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобовязання з оплати отриманого товару за спірним договором, позовні вимоги про стягнення суми інфляційних втрат та відсотків річних є обґрунтованими, тому з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 77,58 грн. 3% річних та 290,33 грн. інфляційних сум, які заявлені в межах позовних вимог.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.1 договору №2322 за несвоєчасну оплату товару, у відповідності з пунктом 3.1.договору, покупець сплачує продавцю пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивачем у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт нараховано 417,57 грн. пені за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року. Проте, строк виконання зобовязання з оплати поставленого товару наступив 26.03.2009 року. Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто в даному випадку нарахування пені припиняється (через 6 місяців з 26.03.2009 року) 26.09.2009 року.

Тому позовні вимоги про стягнення пені у вказаний позивачем період (з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року) не підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундуклеївський»(03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, кв. 414, код 35081963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд»(02105, м. Київ, просп. Ю. Гагаріна, 9, кв. 24, код 31748637) 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. боргу, 290 (двісті девяносто) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 77 (сімдесят сім) грн. 58 коп. відсотків річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя С.О. Чебикіна