Рішення № 18853724, 20.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/29820.10.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА

Страхування" в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства

"Страхова компанія АХА Страхування", м. Запоріжжя

доВідкритого акціонерного товариства "Страхова компанія

"УНІВЕРСАЛЬНА", м. Київ

простягнення страхового відшкодування 11 009,53 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 пред. по довір.

Від відповідачане зявилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення страхового відшкодування у розмірі - 11 009,53 грн. в порядку регресу.

Ухвалою суду від 13.09.2011р. було порушено провадження у справі № 31/298 та призначено розгляд справи на 28.09.2011р.

16.09.2011р. судом було направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України щодо надання інформації по Полісу №ВЕ/4066223.

27.09.2011р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла відповідь на судовий запит, яка долучена до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2011р. розгляд справи було відкладено на 19.10.2011р., у звязку з неявкою представників сторін.

В судовому засіданні 19.10.2011р. було оголошено перерву до 20.10.2011р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового процесу, представників вдруге у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, позовну вимогу по суті і розміру у будь-який інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник позивача заявив письмове клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгляд справи у відсутності відповідача, посилаючись на неявку його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулювання спору.

Особи, які беруть участь у справі визнаються повідомленими про судовий розгляд господарського спору оскільки ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи надсилалась за юридичною адресою сторін і зокрема відповідача.

Відповідач клопотань про відкладення розгляду спору та наявність у нього поважних причини щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

До матеріалів справи долучені повідомлення про вручення судової кореспонденції, що підтверджують факт отримання відповідачем ухвал суду.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд визнав клопотання представника позивача обґрунтованим, задовольнив його та вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідача за наявними у справі доказами та матеріалами.

В судовому засіданні 20.10.2011р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_2, як страхувальником, та позивачем, як страховиком, було укладено Договір страхування автотранспорту № 9345Г-а/10зп від 22.06.2010 року. На умовах, встановлених Договором страхування, були застраховані майнові інтереси ОСОБА_2., пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем Toyota Corolla, державний реєстраційний НОМЕР_1, від ризиків «Викрадення», «Збитки внаслідок ДТП», «Збитки внаслідок інших подій».

02.09.2010 року ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Mitsubichi Colt, державний реєстраційний НОМЕР_2 по вул. Автозаводська в районі електроопори № 39 при розвороті не зайняла відповідне крайнє ліве положення, внаслідок чого допустила зіткнення з автомобілем Toyota Corolla, державний реєстраційний НОМЕР_1.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Toyota Corolla, було пошкоджено. Перелік та характер пошкоджень транспортного засобу підтверджується довідкою про ДТП від 02.09.2010 року, висновком експертного авто товарознавчого дослідження № 3473 від 10.09.2010 року, згідно якому вартість відновлювального ремонту складає 12 250 грн.

Відповідно до рахунку на Замовлення Наряд № ВА-030493 від 08.09.2010 року та калькуляції вартості відновлювального ремонту автомобіля від 08.09.2010р. фактичні витрати на відновлювальний ремонт склали 12 169,70 грн.

Згідно страхового акту № 3004-а/10зп від 23.09.2010 року було прийняте рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування у розмірі 11 284,70 грн.

Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 8361 від 23.09.2010 року, копія якого залучена до матеріалів справи.

Вина ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 22.09.2010 року по справі № 3-2606/2010р. Вказаною постановою ОСОБА_3 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, завдану життю, здоров'ю та майну третіх осіб при керуванні автомобілем Mitsubichi Colt, державний реєстраційний НОМЕР_2. застрахована у відповідача згідно з полісом ВЕ/4066223. Вказаним полісом встановлена узгоджена франшиза у розмірі 510 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 10774,70 грн.

09.03.2011 року на адресу відповідача позивачем було направлено заяву на виплату страхового відшкодування (вих. № 320-11 від 02.03.2011 року) та направлено відповідний пакет документів. Проте вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи і визнаються судом належними доказами . якими посвідчуються наведені події та факти.

За ст. 1191 ЦК України: „Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір -є встановлений законом".

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно із п. 22.1. ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідач не здійснив виплату страхового відшкодування у строки, передбачені ст. 37 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Відповідно до п.12.1. ст. 12 "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 196,75 грн. та три відсотка річних у розмірі 38,08 грн., посилаючись на прострочення останнім строку виплати страхового відшкодування.

Суд не погоджується з доводами позивача, виходячи з наступного.

В ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному разі пені.

Суду не надано письмової угоди щодо неустойки, яка могла бути укладена між сторонами.

У відповідності до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Тобто, відповідно до вищевказаних правових норм до позивача, як страховика, перейшло право вимоги лише в межах фактично понесених ним затрат.

Регресні вимоги по суті є лише відшкодуванням безпосередніх затрат з виплати страхового відшкодування і в даному, випадку виплата коштів в порядку регресу не забезпечується пенею, трьома відсотками річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних відсутні і в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам (ст.49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, Законом України “Про страхування”, Законом України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-а, код ЄДРПОУ 20113829) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 57-В код ЄДРПОУ 26183400), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти у розмірі 10774 (десять тисяч сімсот сімдесят чотири) грн. 70 коп., 107 (сто сім) грн. 75 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяН. І. Качан

Повне рішення складено 21 жовтня 2011 року.