Рішення № 18853589, 10.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/34210.10.11 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Товариства з обережною відповідальністю «Наша Прага»до Державного підприємства «Укркосмос»про визнання недійсним п. 7.2. контракту, за участю представників позивача ОСОБА_1., довіреність № 48 від 30.06.2011р., ОСОБА_2., довіреність № б/н від 03.07.2011р., відповідача ОСОБА_3., довіреність № 408/2010 від 27.09.2010р., ОСОБА_4., довіреність № 474/2011 від 21.06.2011р.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним п. 7.2. контракту № 7/2007 від 17.05.2007 року на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.09.2011р.

19.09.2011 року через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву.

Також, 19.09.2011 року через канцелярію суду відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

05.10.2011 року представник позивача подав заперечення на доводи відповідача щодо застосування строків позовної давності та заявив усне клопотання про відновлення строків позовної давності, яке судом задоволено. Судом в порядку ст. 267 Цивільного кодексу України визнано поважними причини пропущення позовної давності та відновлено строк позовної давності.

У судовому засіданні 21.09.2011 року оголошувалась перерва на 05.10.2011 року.

05.10.2011 року через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення позивача на відзив відповідача.

У судовому засіданні 05.10.2011 року оголошувалась перерва на 10.10.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 травня 2007 року між Державним підприємством «Укркосмос»(виконавець) та Товариством з обережною відповідальністю «Наша Прага»(замовник) було укладено Контракт № 7/2007, за умовами якого виконавець надає послуги з технічного забезпечення супутникової передачі телесигналу телевізійного каналу Замовника.

Згідно п. 2.1. договору виконавець надає замовнику на період з 01.08.2007 р, по 31.12.2007 р. знижку на послуги, передбачені п. 1.1 Контракту в розмірі 10 % від вартості послуг, передбаченої п.2.2. Контракту.

Вартість щомісячних послуг Виконавця, які надаються Замовнику згідно з пунктом 1.1 даного Контракту, визначена у Протоколі погодження договірної ціни (п. 2.2. договору).

У відповідності до п. 2.3. договору оплата послуг, вказаних в п.1.1. Контракту, здійснюється Замовником на підставі рахунка-фактури, що виставляється Виконавцем до 05 числа кожного місяця на наступний місяць і направляється Замовнику рекомендованим листом з повідомленням або кур'єром, а копія надається по факсу.

Відповідно до п. 7.2. договору в разі несвоєчасної оплати послуг замовником він сплачує за кожний день прострочення пеню, яка нараховується з вартості послуг в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом терміну затримки

26 травня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Контракту, якою п. 7.2 Контракту було викладено у наступній редакції:

«7.2. У випадку прострочення Замовником фінансових зобов'язань відповідно до Контракту більше ніж на 5 (п'ять) банківських днів, Замовник сплачує штрафні санкції розмірі 500 (п'ятсот) грн. за кожний банківський день прострочення. Штрафні санкції не звільняють Замовника від сплати поточних платежів. Вартість штрафних санкції нараховується Виконавцем та включається в поточний рахунок окремим рядком з дати виникнення штрафних санкцій згідно з п. 7.2 Контракту до повного погашення заборгованості та штрафних санкцій».

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що штрафні санкції, визначені у п. 7.2. контракту № 7/2007 від 17.05.2007 року в редакції додаткової угоди № 1 від 26 травня 2008 року, не є ні штрафом, ні пенею в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України, оскільки обчислюються у твердій грошовій сумі, а не у відсотках і не залежать від суми неналежно виконаного зобов'язання.

Крім того, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вищезазначеної правової норми та зважаючи на те, що позивач має перед відповідачем грошове зобов'язання (оплата вартості наданих відповідачем послуг), розмір штрафних санкцій повинен бути встановлений сторонами у відсотках, а не у визначеній грошовій сумі, як це передбачено Контрактом № 7/2007.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку що позовні вимоги Товариства з обережною відповідальністю «Наша Прага»обґрунтовані, і тому підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним п. 7.2. Контракту № 7/2007 від 17.05.2007 року, що укладений між Державним підприємством «Укркосмос»та Товариством з обережною відповідальністю «Наша Прага».

Стягнути з Державного підприємства «Укркосмос»(01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 20, офіс 210, код 24381357) на користь Товариства з обережною відповідальністю «Наша Прага»(01135, м. Київ, вул. Павлівська, буд. 26/41, офіс 108, код 33642085) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Чебикіна