Рішення № 18853426, 31.10.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "25" жовтня 2011 р.по справі № 5004/1725/11

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 50 042,15 грн.

Суддя: Філатова С.Т

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 2411.2010р., дов. №ДІ3 від 01.12.2010р.

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представнику позивача розяснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено процесуальні права та обовязки згідно ст.22 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 50 042,15грн., в т.ч. 36 161,92грн. заборгованості по лізингових платежах згідно договору фінансового лізингу №12/07-л від 11.10.2007р., договорів факторингу №03/09 від 26.09.2009р., №01/2010 від 05.10.2010р., 8 056,68грн. пені за період з 05.02.2010р. по 25.05.2011р. згідно п.2 ст. 549 ЦК України, 4 411,75грн. інфляційних втрат за період з лютого 2010р. по травень 2011р. та 1 411,80грн. 3% річних за період з 05.02.2010р. по 25.05.2011р. згідно ст.625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11 жовтня 2007 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»(правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк) та фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 було укладено договір лізингу № 12/07-л.

26 вересня 2009 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»був укладений договір факторингу №03/09. Згідно з даним договором відбулося відступлення права вимоги за договором лізингу № 12/07-л від 11.10.2007р., що був укладений між АТ «Індустріально-експортний банк»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1. Відповідно до Договору факторингу ТзОВ «АУЗ Факторинг»набуло прав кредитора до ОСОБА_1

26 вересня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»та ТзОВ "Агенція по управлінню заборгованістю" укладено договір доручення №26/09/09-І, згідно з яким ТзОВ "Агенція по управлінню заборгованістю" за дорученням ТзОВ «АУЗ Факторинг»приймає на себе зобовязання від свого імені або від імені ТзОВ «АУЗ Факторинг»здійснювати дії по стягненню заборгованості фізичних та/або юридичних осіб - боржників ТзОВ «АУЗ Факторинг».

5 лютого 2010 року між ТзОВ «АУЗ Факторинг»та ТзОВ «Кредекс Фінанс»укладено договір факторингу №01/2010, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №12/07-л від 11.10.2007р., який було укладено між АТ «Індустріально-експортний банк»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1. Відповідно до договору факторингу ТзОВ «Кредекс Фінанс»набуло прав кредитора до ОСОБА_1

6 жовтня 2010 року між ТзОВ «Кредекс Фінанс»та ТзОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»укладено договір доручення № 06/10/10-КБ, згідно з яким ТОВ «Агенція по управлінню заборгованістю»за дорученням ТзОВ «Кредекс Фінанс»приймає на себе зобов'язання від свого імені або від імені ТзОВ «Кредекс Фінанс»здійснювати дії по стягненню заборгованості фізичних та/або юридичних осіб - боржників ТзОВ «АУЗ Факторинг».

ТзОВ «Кредекс Фінанс»набуло прав кредитора до підприємця ОСОБА_1 і тому, у зв'язку з наявністю заборгованості підприємця ОСОБА_1 перед новим кредитором, ТзОВ «Кредекс Фінанс»звернулося з позовом до суду.

Розгляд спору двічі відкладався згідно ст.77 ГПК України у звязку з неявкою повноважних представників сторін та неподанням витребуваних доказів.

Позивач у поясненні №1649-Б9/11 від 24.10.2011р. надає уточнений розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних та просить стягнути з відповідача 36 161,92грн. заборгованості по кредиту та несплачених відсотках, 2 794,87грн. пені за період з 02.09.2010р. по 02.03.2011р., 759,40грн. інфляційних втрат за період з 06.04.2011р. по 25.05.2011р. та 148,61грн. 3% річних за період з 06.04.2011р. по 25.05.2011р. згідно ст.625 ЦК України.

Заяву обгрунтовує посилкою на ч.6 ст.232 ГК України щодо періоду нарахування штрафних санкцій, ч.1 ст.1082 ЦК України щодо надіслання повідомлення про відступлення права вимоги.

Суд приймає зменшення розміру позовних вимог згідно зі ст.22 ГПК України, як таке, що не суперечить законодавству, зокрема ч.1 ст.1082 ЦК України щодо виконання повідомлення про відступлення права вимоги та судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів будь-яких осіб.

Спір слухається стосовно зменшеного розміру позовних вимог.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, в судове засідання не зявився, ухвала суду від 03.10.2011р. повернута органами звязку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11262746 від 28.09.2011р. підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, куди і надсилались ухвали суду.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №4301030225192 від 02.09.2011р., №430103250995 від 14.09.2011р., №430103241996 від 05.10.2011р. повернуті органами звязку з позначкою "за зазначеною адресою не проживає" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обовязку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

11 жовтня 2007 року між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" (лізингодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №12/07-л з додатками та додатковою угодою №1 від 11.10.2007р. (а.с.9-14).

Відповідно до п. п. 1.1, 2.1 договору лізиногодавець надає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця у платне користування на умовах фінансового лізингу (лізинг) майно: 450A»-230В/50Гц (установка в комплекті) по ціні 64536,76,00грн. Лізингодавець надає лізингоодержувачу предмет лізингу у фінансовий лізинг на строк до 01.09.2010р.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з договору. Між Акціонерним товариством "Індустріально-експортний банк" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобовязання виникли з договору фінансового лізингу № 12/07-л від 11.10.2007 року.

Відповідно до ч.1 ст.292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

У відповідності із п.2 ст.1 Закону України “Про фінансовий лізинг” за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

На виконання умов договору лізингу Акціонерне товариство "Індустріально-експортний банк" передало, а відповідач отримав L 450A»-230В/50Гц (установка в комплекті) по ціні 64536,76 грн., що стверджується додатком №1 до договору фінансового лізингу від 11.10.2007 року (а.с. 13).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що після підписання акту-прийому-передачі предмету лізингу, предмет лізингу залишається власністю лізингодавця, лізингоодержувач набуває права власника після закінчення терміну дії цього договору та сплати всієї обумовленої цим договором суми.

Згідно п.п. 3.3, 6.3, 6.5, 6.6 договору, відповідач зобовязувався своєчасно до 5 числа календарного місяця, наступного за звітним місяцем / кварталом згідно з графіком вносити періодичні лізингові платежі. Лізингові платежі зараховуються на погашення вартості предмета лізингу та лізингових відсотків. Сума лізингових відсотків розрахована виходячи з розміру лізингового відсотку 16% річних.

Згідно п. 8.2.2. договору лізингу, лізингоодержувач зобовязувався своєчасно сплачувати лізингові платежі та інші платежі за договором.

Відповідач в порушення умов договору оплату лізингових платежів з 28.11.2008р. не проводив, що стверджується деталізованим розрахунком боргу (а.с. 46-47).

26 вересня 2009 року між Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг»був укладений договір факторингу №03/09. Згідно з даним договором відбулося відступлення права вимоги за договором лізингу № 12/07-л від 11.10.2007р., що був укладений між АТ «Індустріально-експортний банк»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1. Відповідно до Договору факторингу ТзОВ «АУЗ Факторинг»набуло прав кредитора до ОСОБА_1

На виконання договору факторингу ПАТ "Індустріально-експортний банк" здійснив продаж заборгованості, що стверджується банківськими виписками від 28.09.2009р. (а.с. 24-25).

5 лютого 2010 року між ТзОВ «АУЗ Факторинг»та ТзОВ «Кредекс Фінанс»укладено договір факторингу №01/2010, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №12/07-л від 11.10.2007р., який було укладено між АТ «Індустріально-експортний банк»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1.

Відповідно до договору факторингу Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс"набуло прав кредитора до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно до ст. 1077 ЦК України, згідно якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

06.10.2010р. ТзОВ "Кредекс Фінанс" наділило ТзОВ "Агенція по управлінню заборгованістю" повноваженнями згідно договору доручення № 06/10/10-КБ здійснювати дії по стягненню заборгованості фізичних та/або юридичних осіб - боржників ТзОВ «АУЗ Факторинг».

Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

За договором факторингу здійснена заміна кредитора в зобовязанні, а тому до нього застосовуються загальні норми про заміну кредитора.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобовязанні повідомленням №904-Б5/11 від 06.04.2011р. та листом-вимогою від 06.04.2011р. №904-1-ББ/11 (а.с. 27-28), вручених відповідачу 12.04.2011р., що стверджується поштовим повідомленням №0311309623016 від 12.04.2011р. (а.с. 28). Відповіді та заперечень не надав, розрахунок не здійснив.

На день розгляду справи заборгованість по лізингових платежах згідно договору фінансового лізингу №12/07-л від 11.10.2007р. становить 36 161,92грн., стверджується договором фінансового лізингу №12/07-л від 11.10.2007р. з додатками та додатковою угодою №1 від 11.10.2007р. (а.с. 9-15), заявкою на отримання кредиту (а.с. 16-18), деталізованим розрахунком (а.с. 46-47), банківською випискою від 23.10.2007р. про перерахування кредитних коштів (а.с. 24), банківськими виписками про продаж заборгованості від 28.09.2009р. (а.с. 24-25), договорами факторингу №03/09 від 26.09.2009р., №01/2010 від 05.10.2010р., відповідачем не оспорена та підлягає до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в силу ст.ст.806, 1077, 1082 ЦК України, ст.292 ГК України, ст.193 ГК України, згідно яких учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст.230-232 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно із п. 6.11 договору лізингу, у випадку прострочення лізингових платежів лізингоодержувач сплачує лізингодацю пеню за прострочення лізингових платежів, починаючи з дати його настання, за кожен день прострочення у розмірі 0,1% від суми прострочки.

Враховуючи викладене, підставні вимоги позивача (згідно заяви №1649-Б9/11 від 24.10.2011р.) щодо стягнення 2 794,87грн. пені за період з 02.09.2010р. по 02.03.2011р. згідно ст.ст.230-232 ГК України та п.6.11 договору лізингу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 759,40грн. та 148,61грн. 3% річних за період з 06.04.2011р. по 25.05.2011р. підставні в сумі 289,30грн. інфляційних втрат та 107грн. 3% річних за період з 20.04.2011р. по 25.05.2011р. згідно ст.625 ЦК України з врахуванням змісту вимоги від 06.04.2011р. №904-1-ББ/11 (а.с. 27) та дати її отримання відповідачем 12.04.2011р., що стверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції №0311309623016.

В частині стягнення 511,71грн. інфляційних втрат та річних у позові слід відмовити у звязку з невірно проведеним розрахунком (неврахуванням позивачем вимог ч.1 ст.1082 ЦК України та терміну виконання зобовязання, зазначеного у вимозі від 06.04.2011р. №904-1-ББ/11 при нарахуванні інфляційних втрат та річних).

Оскільки спір до суду , в частині задоволених вимог, доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита в сумі 393,53грн. та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 185,59грн. слід віднести на нього (пропорційно сумі задоволених вимог) відповідно до ст.49 ГПК України.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 514, 651, 806, 1000, 1082 ЦК України, ст. 174, 193, 232 ГК України, ст. 1 ЗУ "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АУЗ Факторинг" 04112, м. Київ, вул. Танкова, 8,оф.1, код ЄДРПОУ 36303279

36 161,92грн. основного боргу, 2 794,87грн. пені, 289,30горн. інфляційних втрат, 107грн. річних, 393,53грн. витрат по сплаті державного мита та 185,59грн. платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У стягненні 511,71грн. інфляційних втрат та річних відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Філатова С. Т.

Повний текст рішення складено

31.10.2011р.