Рішення № 18853294, 27.10.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р.

Справа № 5004/1594/11 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія"

до відповідача: підприємця ОСОБА_1

про розірвання договору підряду і стягнення 9187,72 грн.

СуддяШум М.С.

з участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: ОСОБА_1, підприємець

Суть спору: позивач - товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору підряду №293 від 1.12.2009р. та стягнення 9187,72 грн. в т.ч. 8000 грн. авансового платежу, 838,57грн. збитків, завданих інфляцією, 349,15 грн. 3% річних.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не представив в судовому засіданні повідомив суд, що на даний час він не надав позивачу проектно-технічну документацію на реконструкцію квартири під офіс, проте має намір її надати.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд ВСТАНОВИВ:

01.12.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір підряду №293.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір відноситься до договорів підряду на проектні та пошукові роботи, що є різновидом договору підряду.

Частиною 1, ст. 887 ЦК України, передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1.1 договору підряду підрядник (відповідач) зобовязується розробити за завданням замовника (позивач) проектно-технічну документацію на реконструкцію квартири під офіс в м. Луцьк по вул. Кравчука, 46г, кв. 14.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 6.1. договору підряду визначено, що замовник сплачує суму авансу в розмірі 8000 грн.

Факт оплати авансу стверджується банківською випискою від 15.12.2009р.

Відповідно п. 7.2 договору підряду сторони узгодили, що підрядник зобовязується виконати роботу протягом 60 к.д. з моменту перерахування авансу замовником.

Як встановлено судом, всупереч вимогам договору підряду, підприємець-відповідач не виконував взяті на себе у відповідності до договору зобовязання, а саме, у встановленому договором строк не розробив проектно-технічну документацію. Доказів, які б спростовували зазначені обставини відповідач суду не надав, а також відповідач фактично не заперечує ці обставини.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що невиконання або неналежне виконання зобовязання є порушенням зобовязання. Як наслідок порушення зобовязання ст. 611 ЦК України передбачає припинення зобовязання шляхом розірвання договору.

Істотними у договорі підряду є умови, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання. Саме вони визнають зміст підряду, його особливості.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, невиконання з боку відповідача договірних умов щодо розробки проектно-технічної документації на реконструкцію квартири під офіс у строки визначені договором підряду №293 від 01.12.2009р. є істотним порушенням договору, а відтак вимога позивача про його розірвання є правомірною та такою, що підлягає до задоволення.

Згідно ч.5 ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Як передбачено ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобовязана повернути потерпілому це майно. Особа зобовязана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Матеріалами справи підтверджено сплату авансового платежу за договором підряду ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія" в сумі 8000 грн. підприємцю ОСОБА_1

Таким чином, набуті відповідачем грошові кошти в сумі 8000 грн. за рахунок ТОВ "Волинська мостобудівельна компанія" на підставі договору підряду №293 від 01.12.2009р. підлягають поверненню, як безпідставно збережені, адже правова підстава збереження цих коштів (зобовязання по договору) відпала.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 838,57 грн. індексу інфляції та 349,15 грн. 3% річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник , який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Як випливає зі змісту ст. 625 ЦК України, вона передбачає відповідальність за порушення грошового зобовязання. Порушене відповідачем зобовязання не є грошовим, оскільки згідно договору підряду відповідач зобовязувався виконати роботу, а не сплатити кошти.

Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 838,57 грн. індексу інфляції та 349,15 грн. 3% річних.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті державного мита та платежу за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести на нього пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 610, 627, 651, 653, 887, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір підряду №293 від 1.12.2009р. укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" та підприємцем ОСОБА_1.

3. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (фактична адреса: АДРЕСА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська мостобудівельна компанія" (м. Луцьк, вул. Кравчука, 46Г/14, код 32501271) 8000 грн. авансового платежу, 165 грн. витрат по сплаті державного мита та 205 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення з відповідача 838,57 грн. індексу інфляції та 349,15 грн. 3% річних в позові відмовити.

Суддя М. С. Шум

Повний текст рішення

складено та підписано

27.10.11