Постанова № 18853170, 25.10.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2011 р. Справа № 5015/1677/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого доповідача),

Коробенка Г.П.,

Куровського С.В.

розглянувши

касаційну скаргу ДПІ у Сихівському районі міста Львова

на постанову

та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 21.07.2011року

господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року

у справі

господарського суду№ 5015/1677/11

Львівської області

за заявоюфізичної особи підприємця ОСОБА_1

доПП "Колон-Сервіс"

провизнання банкрутом

ліквідатор Онушканич Я.В.

(в судове засідання представники сторін не з'явились)

В С Т А Н О В И В :

ухвалою господарського суду Львівської області від 29.03.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство ПП "Колон-Сервіс" (далі боржника) за заявою фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі ініціюючий кредитор) з урахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закону).

Постановою господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Онушканича Я.В., якого зобов'язано у строк до 07.06.2011 року виконати ліквідаційну процедуру та надати суду звіт (том 1 а.с. 42-43).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника затверджено, боржника ліквідовано, провадження у справі припинено (том 1 а.с. 99-101).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДПІ у Сихівському районі міста Львова звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2011 року ухвалу господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року у справі № 5015/1677/11 залишено без змін (том 1 а.с. 125-128).

Не погоджуючись з винесеною постановою, ДПІ у Сихівському районі міста Львова звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статей 32, 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

За приписами частин 1, 2, 5 статті 52 Закону в разі, якщо громадянин підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Згідно з статтею 25 Закону з дня свого призначення ліквідатор виконує повноваження керівника боржника банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, вживає заходів спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до частини 7 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Відтак, обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, встановлення майна та майнових прав (обтяжень) боржника, його потенційних кредиторів шляхом надіслання запитів до державних реєстрів майнових прав та обтяжень (заборон відчуження), надіслання повідомлень до державних органів, які контролюють сплату загальнообов'язкових податків та зборів, витребування в органах державної виконавчої служби виконавчих проваджень, порушених кредиторами боржника та повідомлення зазначених кредиторів про перебування боржника в ліквідаційній процедурі та права кредиторів згідно з частиною 5 статті 52 подати свої грошові вимоги. Наслідком належного виконання ліквідатором зазначених обовязків буде встановлення заставних, конкурсних кредиторів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію обєктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Львівської області від 12.04.2011 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Онушканича Я.В., якого зобов'язано у строк до 07.06.2011 року виконати ліквідаційну процедуру та надати суду звіт (том 1 а.с. 42-43).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс боржника затверджено, боржника ліквідовано, провадження у справі припинено (том 1 а.с. 99-101).

Матеріалами справи підтверджується, що затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс суд не дав оцінки тому, що ліквідатором не було зроблено запитів до державних органів, які реєструють обтяження (заборону відчуження) рухомого та нерухомого майна, внаслідок чого не було виявлено заставних кредиторів боржника та можливих активів боржника, які перебувають в податковій заставі. Також ліквідатором подано ліквідаційний баланс, в якому не зазначено станом на яку дату він складений (а.с. 57-59).

Отже, ліквідатором не в повній мірі виконано обов'язки по виявленню майна боржника та потенційних кредиторів боржника в ході провадження справи про банкрутство за статтею 52 Закону, а поданий ліквідаційний баланс не відповідає стандартам бухгалтерського обліку, якими вимагається зазначення дати (періоду) станом на яку формується баланс.

Судом апеляційної інстанції зазначених порушень законодавства про банкрутство допущених судом першої інстанції виправлено не було.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, встановленню правового статусу боржника, як юридичної особи, встановленню відсутності керівних органів боржника за адресою їх місцезнаходження у випадку ведення спрощеної процедури банкрутства, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14).

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає прийняту у справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2011року та ухвалу господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права та належними до скасування. Справу № 5015/1677/11 слід направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на стадії ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи суду першої інстанції належить врахувати викладене та з урахуванням обставин справи прийняти рішення про можливість завершення провадження у справі про банкрутство із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів касаційної (апеляційної або першої інстанції) належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.

Відповідно до статті 122 ГПК України, суд вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2011року та ухвали господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року у справі № 5015/1677/11.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу ДПІ у Сихівському районі міста Львова задовольнити.

2.Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2011року та ухвалу господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року скасувати, справу № 5015/1677/11 направити на новий судовий розгляд на стадії ліквідаційної процедури до господарського суду Львівської області.

3.Державному реєстратору за місцезнаходженням боржника ПП "Колон-Сервіс" внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про прийняття зазначеної постанови, скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 21.07.2011року та ухвали господарського суду Львівської області від 07.06.2011 року у справі № 5015/1677/11 про банкрутство ПП "Колон-Сервіс" (код ЄДРПОУ 35563220).

Головуючий Л. Катеринчук

Судді Г. Коробенко

С. Куровський