Постанова № 18852874, 15.04.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 квітня 2011 року № 2а-15802/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

до Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова

про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі міста Харкова №0000222301/0 від 20.10.2010 та №0001842302/0 від 20.10.2010.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.04.2011 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 20.04.2011, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.10.2010 за результатами планової виїзної перевірки Харківської філії ДК«Газ України»НАК«Нафтогаз України»ДПІ у Московському районі міста Харкова складено Акт №9113/23/33886752 (далі Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», та, як наслідок, заниження податку на прибуток, задекларованого Харківською філією ДК«Газ України»НАК«Нафтогаз України»за 9 місяців 2009 року у сумі 536762 грн., за 2009 рік у сумі 334268 грн., у 1 кварталі 2010 року у сумі 576404 грн. та зменшено збитки за 2009 рік у сумі 2305615 грн., а також порушення абз. 3 п. 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 11.06.2005 (далі Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ), та, як наслідок, заниження збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у сумі 5956,22 грн.

20.10.2010 на підставі Акту перевірки ДПІ у Московському районі міста Харкова прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000222301/0, яким у звязку з порушенням пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та на підставі пп. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Харківській філії ДК«Газ України»НАК«Нафтогаз України»донараховано податкові зобовязання з податку на прибуток у розмірі 1366008 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 455336 грн.;

№0001842302/0, яким у звязку з порушенням абз.3 п. 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ та на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Харківській філії ДК«Газ України»НАК«Нафтогаз України»донараховано податкові зобовязання зі збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ у розмірі 8934,33 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2978,11 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до абз. 3 п. 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ збір справляється на обсяги природного газу, що постачаються для таких категорій споживачів: населення - 4 відсотки; бюджетні організації та установи - 2 відсотки; промислові та інші суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, що використовують природний газ (за винятком підприємств хімічної галузі, що використовують природний газ як сировину), - 2 відсотки.

З аналізу Акту перевірки видно, що підставою для висновку ДПІ у Московському районі міста Харкова про порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», абз. 3 п. 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ стало застосування позивачем при визначенні доходів, отриманих у листопаді 2009 року від реалізації природного газу із ресурсів березня 2008 року, граничного рівня цін на природний газ для промислових споживачів, що діяв у березні 2008 року.

Судом встановлено, що у березні 2008 року без укладення договору у встановленому законодавству порядку та виділення постачальником лімітів газу ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій»фактично спожито природний газ у обсязі 148,341 тис. куб. м, а ТОВ«Курязький завод силікатних виробів»у обсязі 126 тис. куб. м., що підтверджується листами ДК «Укртрансгаз»від 12.05.09 № 4468/64-004 та НАК «Нафтогаз України»від 14.07.09 № 6/1-1022-3830, актом від 31.03.2008 виконання робіт по транспортуванню природного газу у березні 2008 року, підписаному представниками УМГ «Харківтрансгаз», ВАТ «Харківміськгаз»та ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», копії яких залучені до матеріалів справи.

У зв'язку із необхідністю документального оформлення спожитого промисловими споживачами Харківської області природного газу у березні 2008 року 26.11.2009 складено акт передачі-приймання 274,341 тис. куб. м газу ДК«Газ України»НАК «Нафтогаз України»своїй Харківській філії.

Факт споживання зазначеного газу був документально оформлений шляхом підписання між споживачами (ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій»та ТОВ «Курязький завод силікатних виробів») та Харківською філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»договорів поставки природного газу від 24.11.09 № 09/08-136ПР-01 та № 09/08-135ПР-02 відповідно та актів передачі-приймання природного газу від 26.11.09 для потреб промислових споживачів.

Як видно з Договорів та Актів передачі-приймання природного газу між позивачем та ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій»та ТОВ «Курязький завод силікатних виробів», ціна за поставлений природний газ за 1000 куб.м. (у тому числі цільова надбавка) становила 972, 09 грн., що відповідає граничному рівню цін на природний газ для промислових споживачів, що діяв у березні 2008 року.

Судом не приймається твердження відповідача про заниження Харківською філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»ціни на природний газ, поставлений ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій»та ТОВ «Курязький завод силікатних виробів»з посиланням на граничний рівень цін на природний газ для промислових споживачів у розмірі 2020,25 грн. за 1000 куб.м., що діяв на момент складання відповідних договорів та актів передачі-приймання природного газу відповідно до п. 1 Постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України №1372 від 01.12.2009 «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік», з огляду на наступне.

Вищевказані граничні рівні цін на природний газ для промислових споживачів є максимальною ціною, за якою позивач уповноважений поставляти природний газ промисловим споживачам.

Водночас, з матеріалів справи видно, що спірна ціна на природний газ у обсязі 274,341тис.куб.м, поставлений позивачем на користь ТОВ«Завод залізобетонних конструкцій»та ТОВ«Курязький завод силікатних виробів», становила 972,09 грн. та не перевищувала граничний рівень цін на природний газ для промислових споживачів, встановлений Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1372 від 01.12.2009 «Про затвердження граничних рівнів цін на природний газ для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік».

За таких умов, у відповідача були відсутні належні підстави для висновку про недотримання Харківською філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»встановлених рівнів цін на природний газ для промислових споживачів, та, відповідно, для висновку про порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та абз. 3 п. 1 Порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ.

Крім того, з Акту перевірки видно, що підставою для висновку ДПІ у Московському районі міста Харкова про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стало віднесення Харківською філією ДК«Газ України»НАК«Нафтогаз України»до складу валових витрат у 3 кварталі 2009 року сум передплат, перерахованих ДК«Газ України»НАК«Нафтогаз України», у розмірі 3337337грн.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»м валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З системного аналізу пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» видно, що платник податків має право віднести до складу валових витрат суми будь-яких витрат, передбачених пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у період, коли відбулось списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг).

Як видно з матеріалів справи, Харківською філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»віднесено до складу валових витрат за 3 квартал 2009 року, зокрема, суми передоплати за природній газ, перераховані на користь ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», які перевищували суми передоплат за природній газ, що надійшли до Харківської філії ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України»від промислових споживачів у цей період, на 3337337грн. Відповідний природний газ загальною вартістю 3337337грн. поставлений ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»на користь Харківської філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»у повному обсязі у 4 кварталі 2009 року, що підтверджується актами приймання-передачі, копії яких залучені до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи, що суми передоплат за природній газ у розмірі 3337337грн. були списані з банківських рахунків Харківської філії ДК «Газ України»НАК«Нафтогаз України»на оплату природного газу у 3 кварталі 2009 року, суд приходить до висновку про наявність у Харківської філії ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»права на віднесення вказаних витрат до складу валових у 3 кварталі 2009 року.

Судом не приймається посилання відповідача на облікову політику підприємства, за змістом якої природний газ передається промисловим споживачам і відпускається при умові перерахування 100 % передоплати від споживачів, оскільки вказані положення поширюються на взаємовідносини між позивачем та промисловими споживачами природного газу, а відтак не можуть бути застосовані для обліку відносин між Харківською філією ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України».

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Московському районі міста Харкова №0000222301/0 від 20.10.2010 та №0001842302/0 від 20.10.2010 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Водночас, з аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України видно, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом скасування спірних податкових повідомлень-рішень ДПІ у Московському районі міста Харкова №0000222301/0 від 20.10.2010 та №0001842302/0 від 20.10.2010.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст.94 КАС України на його користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»задовольнити повністю.

2.Скасувати податкові повідомлення-рішення №0000222301/0 від 20.10.2010 та №0001842302/0 від 20.10.2010, прийняті Державною податковою інспекцією у Московському районі міста Харкова.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул.Шолуденка, 1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.С. Пащенко