Постанова № 18852745, 20.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2011 року17:28 № 2а-3787/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Савченко А.І., суддів: Кузьменка В.А., Клочкової Н.В., при секретарі Семенюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деко плюс»

про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14000 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача Мартинюк Ю.В.

від відповідача Перевозник П.М.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (далі по тексту позивач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Деко плюс»(далі по тексту відповідач, ТОВ «Деко плюс») про стягнення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної перевірки співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва встановлено порушення відповідачем вимог підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, в звязку з чим ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.2009р. № 000009602305 на суму 107 425 грн. Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.09.2009р. № 3884/10/25-214 скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.07.2009р. № 000009602305 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 93425 грн. Рішенням Державної податкової адміністрації України від 22.10.2009р. № 23104/7/25-0415 залишено без змін рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.07.2009р. № 000009602305 з врахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.09.2009р. № 3884/10/25-214, а скаргу ТОВ «Деко плюс»- без задоволення. Сума штрафних (фінансових) санкцій за результатами розгляду скарг складає 14 000 грн., яка у встановленому законом порядку сплачена не була, у звязку з чим позивач просить суд стягнути вказану суму у примусовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 березня 2010року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 27 квітня 2010року.

В судове засідання, призначене на 27 квітня 2010 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники у судове засідання не зявились, у звязку з чим судове засідання судом відкладалось на 8 червня 2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 6 липня 2010 року справу прийнято до провадження судді Савченко А.І. та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29 липня 2010 року.

Судове засідання, призначене на 29 липня 2010 року, судом відкладалось на 24 вересня 2010 року за клопотанням представника позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні, призначеному на 24 вересня 2010 року, судом оголошено перерву до 7 жовтня 2010 року.

Судове засідання, призначене на 7 жовтня 2010 року, судом відкладалось на 21 жовтня 2010 року за клопотанням відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 21 жовтня 2010 року, жодна зі сторін не зявилась, у звязку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 8 листопада 2010 року.

Судове засідання, призначене на 8 листопада 2010 року, судом відкладалось на 26 листопада 2010 року за клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 26 листопада 2010 року, зявився представник відповідача. Позивач або його уповноважені представники у судове засідання не зявились, у звязку з чим суд відклав розгляд справи на 3 грудня 2010 року.

У судовому засіданні 3 грудня 2010 року представником відповідача заявлено клопотання про колегіальний розгляд справи, в звязку з чим суд відклав розгляд справи на

на 9 грудня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 9 грудня 2010 року, зявився представник позивача. Відповідач або його уповноважені представники у судове засідання не зявились, у звязку з чим суд відклав розгляд справи на 13 грудня 2010 року.

У судове засідання, призначене на 13 грудня 2010 року, жодна зі сторін не зявилась, у звязку з чим та враховуючи приписи статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд відклав розгляд справи на 14 січня 2011 року.

Судове засідання, призначене на 14 січня 2011 року, судом відкладалось на 20 січня 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти заявлених позовних вимог, зокрема, зазначив, що вказаний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. При цьому, представник відповідача зазначив, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 14000 грн. є безпідставним, оскільки жодних доказів отримання та не оприбуткування ТОВ «Деко плюс»готівкових коштів за договором від 10.03.2008р. № 12 перевіряючими в Акті перевірки від 09.07.2009р. не зазначено та представником позивача під час судового розгляду справи не надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

9 липня 2009 року ДПІ в Шевченківському районі м. Києва на підставі направлення від 06.07.2009р. № 508/23-05 проведено перевірку ТОВ «Деко плюс»з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуг), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено Акт перевірки від 09.07.2009р. № 1094/26/59/23/34354845 (далі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем встановлено порушення ТОВ «Деко плюс»вимог підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320 (далі по тексту Положення), а саме, неоприбуткування готівкових коштів у день їх надходження до каси підприємства в розмірі 21 485 грн.

Вказана перевірка проводилась в присутності фінансового директора підприємства Макарової А.С., яка від підпису Акту перевірки відмовилась, про що свідчить Акт відмови від підпису матеріалів перевірки від 09.07.2009р. Супровідним листом ДПІ в Шевченківському районі м. Києва від 13.07.2009р. № 7668/10/23-546 Акт перевірки надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано ним 16.07.2009р.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки та відповідно до абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995р. № 436/95, ДПІ в Шевченківському районі м. Києва за порушення підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.2009р. № 0009602305 на суму 107425 грн., яке отримано відповідачем 23.07.2009р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.09.2009р. № 7966/7/25-214 про результати розгляду скарги зазначене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій скасовано у частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 93 425грн.

Порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку рішень застосування штрафних (фінансових) санкцій визначено Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. № 29, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1812.1996р. за № 723/1748.

Суд звертає увагу на те, що Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби не передбачає прийняття органами державної податкової служби нового рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині, яку не скасовано, у разі часткового скасування органом державної податкової служби вищого рівня рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.09.2009р. № 7966/7/25-214 про результати розгляду скарги відповідачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 000 грн. (107425 грн. 93425 грн.), стягнення яких є предметом спору у даній справі.

Рішенням Державної податкової адміністрації України від 22.10.2009р. № 23104/7/25-0415 про результати розгляду скарги рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.2009р. № 0009602305, з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.09.2009р. № 7966/7/25-214 про результати розгляду скарги, залишено без змін.

В матеріалах справи відсутні докази оскарження вказаного рішення в судовому порядку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами ДПІ в Шевченківському районі м. Києва та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною 1 статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.

Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з субєкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.

З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320 є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції, визначені рішенням ДПІ в Шевченківському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.2009р. № 0009602305 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.09.2009р. № 7966/7/25-214 про результати розгляду скарги, застосовано в межах строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Посилання представника відповідача на процедурні порушення проведення перевірки та, як наслідок, винесення незаконного рішення не приймаються судом до уваги, оскільки правомірність проведення перевірки та прийняття рішення ДПІ в Шевченківському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.2009р. № 0009602305 не є предметом спору в даній справі.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні затверджено Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, яке розроблено відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України»визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою.

Готівкові розрахунки, відповідно до пункту 1.2 глави 1 Положення, - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 глави 2 Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням субєктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою в національній валюті, посилення відповідальності за додержанням ними норм з регулювання обігу готівки Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995р. № 436/95 (далі по тексту Указ від 12.06.1995р. № 436/95) передбачено відповідальність юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб громадян України у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національний банком України.

Так, абзацом 3 статті 1 Указу від 12.06.1995р. № 436/95 встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як встановлено судом, факт не оприбуткування відповідачем готівки в розмірі 21485 грн. (3700 доларів США*5, 05грн. + 2800 грн.) підтверджується Актом перевірки від 09.07.2009р. № 1094/26/59/23/34354845, а тому колегія суддів вважає застосування податковим органом згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.07.2009р. № 0009602305 з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.09.2009р. № 7966/7/25-214 про результати розгляду скарги фінансової санкції в розмірі 14000 грн. правомірне.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України № К-26964/10 від 25.11.2010р.

Зокрема, колегія суддів вважає хибними твердження відповідача про те, що передплата за договором від 10.03.2008р. № 12, укладеного між ТОВ «Деко плюс»та ОСОБА_4, не є готівковими коштами підприємства, оскільки напис на зворотному боці вказаного договору є лише розрахунком суми передплати за договором з огляду на наступне.

Передплата, аванс - попередня і часткова оплата товарів і послуг у рахунок загальної суми, є гарантією оплати всієї кількості товару, що купується.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009р. № 1619/10/13-09 у разі отримання авансу чи завдатку фактично укладається угода щодо надання послуги та здійснюється остання, тому отримані кошти повинні бути проведенні через РРО з роздрукуванням фіскального чека на цю суму і з видачею його замовнику.

Враховуючи норми чинного законодавства та позицію Вищого адміністративного суду України, колегія суддів дійшла висновку, що передплата за договором від 10.03.2008р. № 12 в розмірі 2800 грн. мала бути оприбуткована та внесена до касової книги підприємства, як готівкові кошти, що надійшли до підприємства, в день їх одержання та в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до часини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деко плюс»(04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1а, ЄДРПОУ 34354845) в доход Державного бюджету України (р/р 34219379700011, одержувач УДК у Шевченківському районі м. Києва, код одержувача 26077968, банк ГУДК у м. Києві, МФО 820019, код платежу 21080900) штрафні санкції в розмірі 14000 (чотирнадцять тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.І. Савченко

СуддіВ.А. Кузменко

Н.В. Клочкова

Постанову складено в повному обсязі та підписано 25 січня 2011 року.