Постанова № 18852594, 10.10.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2011 року 15:02 № 2а-12631/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря Сервачинської І.М., та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні аміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каризма Ко"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 358 278,11грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька (далі позивач, ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каризма Ко»(далі відповідач, ТОВ «Каризма Ко») про стягнення заборгованості у розмірі 1358278,11 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2011 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судові засідання 28 вересня та 10 жовтня 2011 року не зявлявся; належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

ТОВ «Каризма Ко»(код за ЄДРПОУ 35557788) зареєстроване Святошинською районною в м. Києві державною адміністрацією 30.05.1996 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 22.09.2011року.

Як платника земельного податку відповідача було взято на облік до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (за місцезнаходженням земельної ділянки).

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по земельному податку у розмірі 1358 278,11 грн., яка виникла у відповідача на підставі податкового повідомлення - рішення від 13.01.2010 року № 189/10/25-013.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 грудня 2010 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності подання відповідачем податкової звітності, за результатами якої складено Акт № 6309/15 від 21.12.2010 року (далі - Акт перевірки).

Вказаним Актом перевірки встановлено порушення відповідачем ст. 2 Закону України від 03.07.1993 р. № 2535-ХІІ «Про плату за землю»(далі Закон № 2535), що призвело до несплати до бюджету суми податкового зобовязання з орендної плати за земельну ділянку за 2008 рік на суму 124295,37 грн., за 2009 рік у розмірі 781026,70 грн., а також встановлено порушення ст. 14 Закону № 2535 в частині ненадання податкових декларацій з орендної плати за земельну ділянку за 2008-2009 роки.

13 січня 2010 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було винесено податкове повідомлення - рішення № 189/10/25-013, яким відповідачу було нараховано податкове зобовязання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 1358278,11 грн., в тому числі основного платежу у розмірі 905292,07 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 452986,04 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення було надіслано відповідачу поштою та вручене йому 20.01.2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для нарахування відповідачу вищевказаних сум податкових зобовязань стало невиконання відповідачем зобовязань щодо сплати орендної плати за договором оренди, укладеним між Донецькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Каризма Ко»(Орендар), відповідно до якого орендодавець передав орендарю в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 8,0492 га несільськогосподарського призначення для будівництва та експлуатації 2-5-ти поверхових будівель торгово-логістичного центру із підземними та наземними автостоянками, яка знаходиться на території Куйбишевського району м. Донецька по Червоноармійському шосе.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі»від 06.10.1998 р. № 161-ХІV договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до п. 8 та п. 10 Договору оренди земельної ділянки орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3,0 відсотка від нормативної грошової оцінки і становить до 01.06.2009 року 162713,89 грн., з 01.06.2009 року 813569,44 грн.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю»(чинного на момент виникнення податкових зобовязань) вiд 03.07.1992 № 2535-XII використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій (ст. 14 Закону).

Відповідно до статті 17 вказаного вище Закону податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

ТОВ «Каризма Ко»порушені вимоги ст. 14, 17 Закону України «Про плату за землю»згідно яких він повинен був подавати декларації по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та сплачувати орендну плату з врахуванням вимог договору оренди земельної ділянки, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 189/10/25-013 від 13.01.2011 року.

Враховуючи те, що податкове зобовязання відповідача виникло у період, коли був чинним Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні даної справи застосовують норми вказаного Закону.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобовязання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення № 189/10/25-013 від 13.01.2010 року в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. статті 5 Закону № 2181 податкове зобовязання за податковим повідомленням-рішенням № 189/10/25-013 від 13.01.2010 року є узгодженим, відповідно, у день отримання відповідачем вказаного повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки вищевказана сума податкового зобовязання (з урахуванням суми штрафних (фінансових) санкцій) не була сплачена відповідачем у встановлений строк, то виходячи з положень пп. 5.4.1. Закону № 2181, сума податкового зобовязання набула статусу податкового боргу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»податки і збори (обовязкові платежі), які справлялись до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобовязань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що опубліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обовязковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, який набув чинності 01.01.2011 р. у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було надіслано відповідачу податкову вимогу № 267 від 09.03.2011 року.

Податкова вимога була направлена поштою відповідачу та вручена йому 25.03.2011 року, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача становить 1358278,11 гривень (905292,07 грн. + 452986,04 грн. = 1358278,11 грн.).

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 1358278,11 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каризма Ко» (код ЄДРПОУ 35557788, адреса: 04128, м. Київ, пр-т Перемоги, 136, кім. 34) заборгованість у розмірі 1358278,11 гривень ( один мільйон триста пятдесят вісім тисяч двісті сімдесят вісім грн. 11 коп.) на користь Державного бюджету України (рахунок № 33212815700008, банк одержувача ГУ ДКУ у Донецькій області, одержувач місцевий бюджет, Куйбишевська районна рада, ідентифікаційний код 21959304, МФО 834016, код платежу 13050200).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст складено та підписано: 14 жовтня 2011 року.