Постанова № 18852542, 27.09.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2011 року           15:40           № 2а-12780/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва

до Приватного підприємства "Грасп"

про стягнення заборгованості у розмірі 1 173,84 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва (далі –позивач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Грасп»(далі –відповідач, ПП «Грасп») про стягнення заборгованості у розмірі 1 173,84 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі направлялась ПП «Грасп»за наявною у матеріалах справи адресою, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою відповідачу.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження на основі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

ПП «Грасп»(код за ЄДРПОУ 33634404) зареєстроване Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.09.2011 року та довідкою про взяття на облік платника податків форми 4-ОПП № 978/14/19-10429 від 01.08.2005 року.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість по податку на додану вартість та по податку на прибуток підприємств у розмірі 1 173,84 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- податкового повідомлення-рішення від 11.11.2010 р. № 0032271520/0, яким відповідачу було нараховано податкове зобов’язання за платежем «податок на додану вартість по вітчизняних товарах»у розмірі 1 190,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, у зв’язку з чим розміщено податковим органом на дошці податкових оголошень, про що було складено акт № 2239 від 25.11.2010 р.);

- податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 р. № 0002301510/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій по податку на прибуток підприємств у розмірі 510,00 грн. (рішення було надіслано відповідачу поштою, однак повернуте поштовим відділенням через неможливість вручення, що підтверджується актом про встановлення факту невручення податкового повідомлення-рішення платнику податків).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було сплачено податкові зобов’язання, нараховані згідно вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи те, що податкові зобов’язання, нараховані згідно податкового повідомлення-рішення № 0032271520/0 від 11.11.2010 року виникли, у період, коли був чинним Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III (далі –Закон № 2181), який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів, порядок стягнення податкового боргу та порядок вжиття контролюючим органом заходів з метою погашення платниками податків податкового боргу, судом при вирішенні справи в даній частині застосовуються норми вказаного Закону.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов’язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження вищевказаного повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Таким чином, виходячи з положень п. 5.2.2, 5.2.4 статті 5 Закону № 2181, податкове зобов’язання, нараховане відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0032271520/0 від 11.11.2010 року є узгодженим у день отримання відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення (до чого згідно пп. 6.2.4 Закону № 2181 прирівнюється розміщення на дошці податкових оголошень).

З приводу податкового повідомлення-рішення № 0002301510/0 від 17.03.2011 року суд зазначає, що вказане рішення було прийнято після 01 січня 2011 року, коли набрав чинності Податковий кодекс України, тому правовідносини щодо стягнення суми боргу в даній частині регулюються нормами даного Кодексу.

Відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПКУ податкові зобов’язання, визначені контролюючими органами, вважаються узгодженими у день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Абзацом 5 п. 56.18 ст. 56 ПКУ передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 17.03.2011 р. № 0002301510/0 в адміністративному або судовому порядку відповідач не надав, відтак визначене податковим органом податкове зобов’язання, відповідно до пп. 56.17.5, п. 56.18 ст. 56 ПКУ, вважається узгодженим.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно ч. 2 п. 57.3 ст. 57 ПКУ у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобов’язання були погашені відповідачем частково за рахунок існуючої переплати: по податку на додану вартість –у розмірі 303,00 грн., по податку на прибуток підприємств –у розмірі 223 грн. 16 коп.

Станом на момент розгляду справи загальний розмір заборгованості відповідача становить 1 173,84 гривень (1 190,00 грн. по податку на додану вартість + 510,00 грн. по податку на прибуток підприємств –526,16 грн. переплата = 1 173,84 грн.).

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов’язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПКУ визнаються податковим боргом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу першу податкову вимогу № 1/3517 від 13.12.2010 р. на суму 887,00 грн.

Вказана податкова вимога була направлена відповідачу поштою, однак повернута поштовим відділенням у зв’язку із неможливістю вручення, у зв’язку з чим розміщена податковим органом на дошці податкових оголошень, що підтверджується актом про розміщення на дошці податкових оголошень № 92 від 28.12.2010 року.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2011 рік»податки і збори (обов’язкові платежі), які справлялись до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов’язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що опубліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов’язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПКУ стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.8 ст. 20 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 1 173,84 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Грасп» (код ЄДРПОУ 33634404, адреса: 02125, м. Київ, пр-т Павла Тичини, 20) на користь Державного бюджету України ( на рахунок № 34122999700005, УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 24258039, Банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) заборгованість у розмірі 1 173,84 гривень (одна тисяча сто сімдесят три грн. 84 коп.).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій