Постанова № 18852310, 01.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 серпня 2011 року                      № 2а-8030/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом    Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасник-КА»

про                  стягнення заборгованості в розмірі 532 461,27 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державна податкова інспекція у Солом’янському районі м. Києва (надалі ДПІ у Солом’янському районі міста Києва, позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасник-КА»(ТОВ «Сучасник-КА», відповідач) заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у сумі 532 461,27 грн.

Ухвалою суду від 22.06.2011 відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 01 серпня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. На адресу суду повернулася рекомендована кореспонденція з відміткою пошти «за зазначеною адресою не знаходиться».

У зв’язку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Сучасник-КА»зареєстроване Солом’янською районною у м.Києві державною адміністрацією 26.10.2004 р. та перебуває на обліку в ДПІ у Солом’янському районі м.Києва.

Матеріалами справи підтверджується, що на час розгляду справи у ТОВ «Сучасник-КА»існує заборгованість перед бюджетом, загальна сума податкового боргу становить 532 461,27 грн.

Заборгованість виникла на підставі уточнюючих податкових зобов’язань з податку на додану вартість та податкових декларацій з податку на додану вартість, в яких платник податків визначив суму податкового зобов’язання перед бюджетом: уточнюючий розрахунок № 39480 від 20.03.2009 р. на суму 126 грн.; уточнюючий розрахунок № 39484 від 20.03.2009 р. на суму 222 грн.; уточнюючий розрахунок № 39467  від 20.03.2009 р. на суму 124 грн.; податкова декларація № 238817 від 19.11.2008 р. на суму 554 145 грн.; уточнюючий розрахунок № 234458 від 13.11.2008 р. на суму 76 грн.; уточнюючий розрахунок № 234457 від 13.11.2008 р. на суму 260 грн.; уточнюючий розрахунок № 234456 від 13.11.2008 р. на 244 грн.; податкова декларація № 212796 від 22.10.2008 р. на суму 298465 грн.; податкова декларація № 212797 від 22.10.2008 р. на суму 209540 грн.; податкова декларація № 212798 від 22.10.2008 р. на суму 197701 грн.; податкова декларація № 133252 від 21.07.2008 р. на суму 245 грн.; податкова декларація №20788 від 20.03.2008 р. на суму 234 грн.

За результатами невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за встановленими порушеннями ДПІ у Солом’янському районі м. Києва було складено акти № 3458/23-02-33234351 від 06.08.2009 р.; № 7596/15-2-33234351 від 03.07.2009 р.; № 4108/15-2-33234351 від 30.03.2009 р.; № 622/15-2-33234351 від 02.02.2009 р.; № 14006/15-2-33234351 від 15.12.2008 р.; № 14001/15-2-33234351 від 15.12.2008 р.; № 13279/15-2-33234351 від 04.12.2008 р.; № 10433/15-2-33234351 від 01.10.2008 р.; № 7095/15-2-33234351 від 09.06.2008 р.; № 5133/15-2-33234351 від 09.04.2008 р. на підставі вказаних актів були винесені податкові повідомлення-рішення, відповідно: №0003022302 від 14.08.2009 р. на суму 523373 грн.; № 0019591504/0 від 06.07.2009 р. на суму 850 грн.; № 0008401504/0 від 31.03.2009 р. на суму 340 грн.; № 0002101504/0 від 02.02.2009 р. на суму 257,52 грн.; № 0039201504/0 від 510 грн.; № 0039251504/0 від 16.12.2008 р. на суму 510 грн.; № 0038091504/0 від 04.12.2008 р. на суму 521,86 грн.; № 0030471504/0 від 01.10.2008 р. на суму 722,15 грн.; № 0020121504/0 від 10.06.2008 р на суму 120,11 грн.; № 0012491504/0 від 09.04.2008 р. на суму 57,14 грн.

Отже, загальна заборгованість з податку на додану вартість складає –531 780,84 грн.

Крім того на підставу акту перевірки № 3386/15-1-33234351 від 18.03.2009 р.  у зв’язку із виникненням заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств було винесено податкове повідомлення-рішення № 0013751501/0 від 20.03.2009 р. на суму 680 грн.

Також у платника обліковується пеня в розмірі 0,43 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону "Про систему оподаткування", платник податків зобов’язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.

Відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. "а" п. 4.2.2 п.4.2. ст.4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Згідно п.п. 16.1.1 ст. 16 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання (в даному випадку після 10 днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення) на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п. 20.1.17 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Станом на момент розгляду справи не надано доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості у розмірі 532 461,27 грн.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами” Позивачем було надіслано на адресу Відповідача першу та другу податкову вимоги № 1/4735 від 26.10.2005 р. та № 2/452 від 26.01.2006 р., та винесено рішення № 22 від 02.03.2006 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків  в рахунок погашення його податкового боргу.

Податкові вимоги не оскаржувались відповідачем в адміністративному та в судовому порядку.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг –це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ –орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пп. 16.1.4. п. 16.1 ст. 16 –платник податків зобов’язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПКУ передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п.57.1 ст. 57 ПКУ –платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг –це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Враховуючи те, що грошове зобов’язання, яке самостійно узгоджене відповідачем, не було погашено протягом граничного строку, воно відповідно до вказаного визначення, визнається податковим боргом.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням того, що узгоджена сума заборгованості з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств станом на дату розгляду справи набули статусу податкового боргу підприємства, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" та Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі 532 461,27 грн. у відповідності до ст. ст.20, 87, 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 183-2 КАС України встановлено, що суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб’єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.  

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасник-КА»(03124, м.Київ, вул. Василенка, 7-А, код ЄДРПОУ 33234351) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у сумі 532 461,27 грн. (п’ятсот тридцять дві тисячі чотириста шістдесят одна грн. 27 коп.).

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя                                                                                           К.С. Винокуров