Постанова № 18852187, 26.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 травня 2011 року           16:34           № 11/116

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Ісаковій Є.К. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом         Національного банку України

до                         Публічного акціонерного товариства “ВіЕйБі Банк”

про                      стягнення штрафу за порушення валютного законодавства

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Національний банк України (надалі –НБУ, Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства “ВіЕйБі Банк” (надалі –Відповідач) про стягнення 157 997,15 грн. за порушення вимог банківського законодавства в сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість за порушення законодавства в сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом у розмірі 157 997, 15 грн., яка всупереч вимогам чинного законодавства України в сфері валютного регулювання, на сьогоднішній день є непогашеною.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до Рішення Комісії Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків від 21.06.2007 р. № 150 «Про накладення штрафу на Відкрите акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк»за порушення вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом»на Банк було накладено штраф у розмірі 157 997,15 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

При проведенні планової перевірки інспекційної перевірки Відкритого акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» за період з 01.02.2006 р.  до 01.01.2007 р. відповідно до плану інспекційних перевірок на 2007 р., на Відповідача відповідно до Рішення Комісії НБУ від 21.06.2007 р. № 150, накладено штраф у розмірі 157 997, 15 грн.

Зокрема - 17 000 грн.   за порушення вимог статті 5 Закону України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»(в редакції,що діяла на момент вчинення порушення) та у розмірі 140 997,15 грн. за порушення пункту 3.4. Положення про здійснення  банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 14.05.2003 р. № 189 та пункту 6.2 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління НБУ від 14.07.2006 р. № 267 (в редакції,що діяла на момент вчинення порушення).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Відповідачем 10 липня 2007 року було подано звернення про оскарження рішення та вивчення нових фактів, в якому Позивач просив зменшити розмір накладеного штрафу за порушення вимог статті 64 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, пункту 3. 4 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Проте, Апеляційна комісія Національного банку України № 25/2007 від 17 серпня 2007 року дійшла висновку про обґрунтованість накладення Комісією штрафу за порушення  Банком вимог законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і у задоволенні апеляційного звернення відмовлено.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про Національний банк України», Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про національний банк України»Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Пунктом 8 частини 1 статті 7 Закону України “Про національний банк України” визначено, що Національний банк виконує функцію банківського регулювання та нагляду.

З метою забезпечення реалізації норм Законів України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”, “Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” постановою Правління Національного банку України від 14 травня 2003 року № 189  затверджено Положення про здійснення банками фінансового моніторингу (надалі –також “Положення”).

Відповідно до пункту 1.1 цим Положенням встановлюються загальні вимоги Національного банку України щодо: виявлення та реєстрації банками фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу; ідентифікації клієнтів; надання банками спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу (далі –Уповноважений орган) інформації відповідно до вимог законів України з питань запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Згідно з пунктом 1.5 Положення банки зобов'язані зберігати всі документи, які стосуються фінансової операції, що підлягає фінансовому моніторингу, та ідентифікації осіб, які брали участь в її здійсненні, протягом п'яти років після проведення такої операції.

Так, відповідно до пункту 3.2 Положення банк відповідно до законодавства України зобов'язаний ідентифікувати: а) клієнтів, які відкривають рахунки в банку; б) клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу; в) клієнтів, які здійснюють операції з готівкою без відкриття рахунку на суму, що перевищує 50000 гривень, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті; г) осіб, які діють від імені зазначених клієнтів.

Згідно з пунктом 3.4 Положення з метою ідентифікації та вивчення клієнта банк з'ясовує на підставі наданих оригіналів або належним чином засвідчених копій документів таку інформацію про нерезидентів: а) для фізичних осіб: прізвище, ім'я, по батькові (у разі його наявності); дата народження; серія та номер паспорта (або іншого документа, який посвідчує особу), дата видачі та орган, який його видав; громадянство; місце проживання або тимчасового перебування; б) для юридичних осіб: найменування; реквізити банків, у яких відкриті поточні рахунки, та номери цих рахунків; дані про реєстрацію цієї юридичної особи на підставі копії легалізованого витягу торговельного, банківського чи судового реєстру або засвідченого належним чином реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію. Ідентифікація клієнта здійснюється на підставі оригіналів документів, представлених клієнтом, або належним чином засвідчених їх копій, а також у разі потреби на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, та за результатами проведених заходів щодо збору інформації про клієнта з інших джерел. Надані клієнтом належним чином засвідчені копії документів, копії представлених ним оригіналів документів та інші документи, що є підставою для ідентифікації юридичної або фізичної особи, мають міститися у справі клієнта і зберігатися протягом термінів, визначених законодавством України.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” (в редакції закону, що діяла на момент вчинення правопорушення) суб'єкт первинного фінансового моніторингу на підставі та на виконання цього Закону зобов'язаний:

проводити ідентифікацію особи, яка здійснює фінансову операцію, що підлягає фінансовому моніторингу відповідно до цього Закону, або відкриває рахунок (в тому числі депозитний), на підставі наданих в установленому порядку документів або за наявності підстав вважати, що інформація щодо ідентифікації особи потребує уточнення;

забезпечувати виявлення і реєстрацію фінансових операцій, що відповідно до цього Закону підлягають фінансовому моніторингу;

надавати Уповноваженому органу інформацію про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з моменту її реєстрації;

сприяти працівникам Уповноваженого органу у проведенні аналізу фінансових операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу;

надавати відповідно до законодавства додаткову інформацію на запит Уповноваженого органу, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу, в тому числі таку, що становить банківську та комерційну таємницю, не пізніше, ніж протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту;

сприяти суб'єктам державного фінансового моніторингу з питань проведення аналізу фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

вживати заходів щодо запобігання розголошенню (у тому числі особам, стосовно фінансових операцій яких проводиться перевірка) інформації, яка надається Уповноваженому органу, та іншої інформації з питань фінансового моніторингу (в тому числі про факт подання такої інформації);

зберігати документи, які стосуються ідентифікації осіб, якими здійснено фінансову операцію, що згідно з цим Законом підлягає фінансовому моніторингу, та всю документацію про здійснення фінансової операції протягом п'яти років після проведення такої фінансової операції.

Відповідно до пункту 6.2. Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою  Правління Національного банку України від 14.07.2006 р. № 267, зазначено: банки на підставі абзацу п'ятого частини першої статті 5 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" та пункту 5 частини першої статті 62 Закону про банки зобов'язані надавати на запит Уповноваженого органу додаткову інформацію, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу.

У разі отримання в установленому порядку вимоги Уповноваженого органу про надання інформації, необхідної йому для виконання запиту відповідного органу іноземної держави, банк протягом 10 робочих днів має надати Уповноваженому органу таку інформацію.

Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків Національного банку України від 21.06.2007 р. № 150 «Про накладання штрафу на ВАТ «ВіЕйБі Банк»за порушення вимог банківського законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»було предметом оскарження у справі № 3/589.

Постановою ОАС м.Києва від 12.03.2010 р. у справі № 3/589 за позовом ВАТ «ВіЕйБі Банк»до НБУ про скасування Рішення від 21.06.2007 р. № 150 в частині накладення штрафу в сумі 80 569,80 грн. за 4 випадки порушення Порушення п. 3.4 Положення «Про здійснення банками фінансового моніторингу», колегією суддів у складі головуючої судді - Блажівської Н.Є., суддів Баранова Д.О., Костенка Д.А. у задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Ухвалою КААС від 08.02.2011 р. Постанову ОАС м.Києва від 12.03.2010 р. залишено без змін. Ухвала КААС від 08.02.2011 р. оскаржена не була, внаслідок чого постанова набрала законної сили.

Оскільки встановлені факти під час розгляду справи № 3/589, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, зокрема при вирішенні спору за справою № 11/116 в яких беруть участь ті самі сторони, таким чином Рішення Комісії від 21.06.2007 р. є чинним та підлягає виконанню відповідачем.

Проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що Рішення Комісії Національного банку України від 21.06.2007 р. № 150 є законною, винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України та підлягає виконанню Публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі Банк».

Таким чином, на момент розгляду справи в Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк»обліковується штраф в сумі 157 997,15 грн. за порушення вимог банківського законодавства та законодавства в сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи  місцевого  самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та  законами України.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.   

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 12, 71, 86, ст. 105, 158-163  КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк»(04119, м.Київ, вул. Зоологічна,5, код ЄДРПОУ 19017842) на користь Національного банку України в особі Головного управління НБУ по м.Києву і Київській області  штраф у сумі 157 997,15 грн. (сто п’ятдесят сім тисяч дев’ятсот дев’яносто сім грн. 15 коп.) за порушення вимог банківського законодавства та законодавства в сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                   К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –13.06.2011