Постанова № 18852117, 30.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2011 року № 2а-5914/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

до Приватного підприємства «ДІ ДЖІ АЙ»

про стягнення заборгованості в розмірі 274190,08 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (надалі ДПІ у Печерському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «ДІ ДЖІ АЙ»(надалі ПП «ДІ ДЖІ АЙ», відповідач) 247190,08 грн. заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість.

Ухвалою суду від 27.04.2011 відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 30 травня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У звязку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «ДІ ДЖІ АЙ»зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 21.08.2008 р., присвоєно ідентифікаційний код № 10701020000034234 та взято на облік як платника податків у ДПІ у Печерському районі м. Києва від 26.08.2008 р. за № 49984.

Матеріалами справи підтверджується, що на час розгляду справи у Приватного підприємства «ДІ ДЖІ АЙ»існує заборгованість перед бюджетом, загальна сума податкового боргу становить 247190,08 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі проведених перевірок відповідача, внаслідок чого був нарахований консолідований борг у сумі 247190,08 грн. (263876,08 грн. податку на додану вартість та 10 314 грн. податок на прибуток приватних підприємств).

19.08.2010 р. відповідачем самостійно нараховано та не сплачено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 10319,00 грн., згідно поданої декларації № 351722 від 11.08.2010 р.

Оскільки станом на 19.08.2010 р. у відповідача обліковувалась переплата з податку на прибуток у розмірі 5грн., сума податкового зобовязання склала 10314,00 грн.

07.10.2010 р. відповідачем самостійно донараховано та не сплачено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 26 3804, 26 грн. згідно поданого уточнюючого розрахунку № 429818 за 01.07.2010 р.

Відповідно до п. 3 ст. 9 Закону "Про систему оподаткування", платник податків зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені терміни.

Відповідно до абз. 3 п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом з підстав, зазначених у п. "а" п. 4.2.2 п.4.2. ст.4 даного Закону (платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію), платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Згідно п.п. 16.1.1 ст. 16 після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання (в даному випадку після 10 днів від дня отримання податкового повідомлення-рішення) на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до Акту документальної невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності та сплати податків № 3554/1503 від 22.04.2010 р. та прийнятого на його підставі повідомлення-рішення форми «Ш»№ 0036361503/0 від 22.04.2010 р. відповідачу було нараховано до сплати податкове зобовязання в сумі 71,82 грн., яке повернулося до ДПІ відповідно до поштової відмітки у звязку із «невідповідністю фактичного місцезнаходження підприємства». У звязку з чим податкове повідомлення рішення № 0036361503 від 22.04.2010 р. було розміщене на дошку податкових оголошень, що підтверджено актом податкових оголошень № 1686/1503 від 20.12.2010 р.

Станом на 14.04.2011 р. сума узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням пені) становила 263876,08 грн.

З метою погашення податкового боргу ДПІ у Святошинському районі м. Києва сформовано першу податкову вимогу від 26.08.2010 № 1/9223, яка не була вручена та була розміщена на дошці оголошень, відповідно до акту податкових оголошень (повідомлень) №232/1 від 14.12.2010 р.

Відповідно до п. 20.1.17 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

ДПІ у Печерському районі м. Києва направлявся запит від 24.12.2010 р. № 21860/9/24-109 до УДАІ м. Києва, відповідно до наданої відповіді від 08.02.2011 р. № 5975 нерухоме майно у підприємства не зареєстровано Також згідно Довідки ГВПМ у Печерському районі м.Києва про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 22.09.2008 р. № 9153/26-06/52, місцезнаходження ПП «ДІ ДЖІ АЙ»не встановлено.

Станом на момент розгляду справи не надано доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості у розмірі 274190,08 грн.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. "а" пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до пп. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 цього Закону джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобовязання в розмірі 274190,08 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу підприємства, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" та Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 274190,08 грн. у відповідності до ст. ст.20, 87, 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 183-2 КАС України встановлено, що суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ДІ ДЖІ АЙ»податкову заборгованість у сумі 274190,08 грн. (двісті сімдесят чотири тисячі сто девяносто грн. 08 коп.) на користь Держави на розрахункові рахунки:

- податок на прибуток приватних підприємств у сумі 10 314 грн. (десять тисяч триста чотирнадцять грн. 00 коп.) на р/р 31112029700007 одержувач УДК у Печерському районі м.Києва, код 26077922 в ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, код платежу 14010100;

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 263876,08 грн. (двісті шістедяс три тисячі вісімсот сімдесят шість грн. 08 коп.) на р/р 31112029700007 одержувач УДК у Печерському районі м.Києва, код 26077922 в ГУ ДКУ у м.Києві, МФО 820019, код платежу 14010100.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя К.С. Винокуров