Постанова № 18852115, 30.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 травня 2011 року № 2а-5836/11/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Винокуров К.С. розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу

За позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 1413,26 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва (далі по тексту - ДПІ у Оболонському районі міста Києва, позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, відповідач) заборгованості з орендної плати з фізичних осіб за землю 1413, 26 грн.

Ухвалою суду від 27.04.2011 відкрито скорочене провадження у адміністративній справі, встановлено строк подання заперечення проти позову для відповідача до 30 травня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У звязку з неподанням відповідачем відзиву на позов, справа вирішується у порядку передбаченому статтею 183-2 Кодексу адміністративного судочинства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований Оболонською районною державною адміністрацією м.Києва від 22.01.2008 р., номер запису про державну реєстрацію 2074000 0000 011895.

Матеріалами справи підтверджується, що на час розгляду справи у ОСОБА_1 існує податкова заборгованість у звязку із несплатою орендної плати земельного податку з фізичних осіб та становить 1413,26 грн.

ОСОБА_1 подав до ДПІ у Оболонському районі м. Києва розрахунок земельного податку за 2009 р., де самостійно вказав суму нарахованого податку за поточний рік у розмірі 1413,26 грн. (за червень 86,97 грн., за липень 331,58 грн., за серпень 331,57 грн., за вересень 331,57 грн., за жовтень 331,57 грн.).

Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю»(далі - Закон) користування землею в Україні є платним та ставки земельного податку на земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради. Ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині 5-10 ст. 7 та ч. 2 ст. 6 Закону.

У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в буд-якому разі сума від якого розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що вказана в угоді.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про плату за землю»- платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Згідно ст. 17 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ч.3 ст. 14 Закону нарахування громадянам сум земельного податку, проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу. Відповідно до ст. 17 Закону земельний податок громадянам сплачується рівними частками до 15 серпня і 15 листопада.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано на адресу відповідача першу податкову вимогу № 1/4169 від 31.07.2009 р., яка містить зобовязання сплатити суму податкового боргу в розмірі 86,97 грн. Проте лист з першою податковою вимогою повернувся до Позивача у звязку із відсутністю адресата. На підставі цього складений акт від 14.07.2010 р. № 41 перевірки щодо знаходження підприємства за юридичною (фактичною) адресою. Дана податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень.

Оскільки після направлення першої податкової вимоги у відповідача виник новий податковий борг, відповідно до п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону, на адресу ОСОБА_1 було направлено другу податкову вимогу від 16.08.2010 р. № 2/6399 на суму 1413,26 грн., що в свою чергу є доказом знаходження майна податкового боргу і зазначене право не потребує письмового оформлення. На підставі акта від 08.12.2010 р. № 72, дана податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень.

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку податкових вимог суду не надано. Доказів сплати боргу до суду також не представлено.

Відповідно до Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власність, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПКУ стягнення коштів з рахунку платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.20.1.18 ПКУ органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З урахуванням того, що сума податкового зобовязання в розмірі 1413,26 грн. станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу, беручи до уваги те, що позивачем було вжито всіх передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" та Податковим кодексом України заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з плати за землю в сумі 1413,26 грн. у відповідності до ст. ст.20, 87, 95 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 183-2 КАС України встановлено, що суд може розглядати в порядку скороченого провадження адміністративні справи щодо вимог про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях субєкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 суму орендної плати фізичних осіб на користь Державної податкової інспекції Оболонського району м.Києва (04213, м.Київ, пр-кт. Героїв Сталінграду,58, на р/р 33217815700006, код платежу 13050500, одержувач УДК у Оболонському районі ГУ ДКУ м.Києва, банк одержувача ГУ УДК у м.Києві, код 26077916, МФО 820019) у загальній сумі 1412,26 грн. (одна тисяча чотириста дванадцять грн. 26 коп.).

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя К.С. Винокуров