Постанова № 18851572, 22.08.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2011 року Справа № 2а/2370/6201/2011

22.08.11

Черкаський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді:Паламар П.Г., при секретарі:Руденко Ю.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області до Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

22.07. 2011 року державна податкова інспекція у місті Ватутіне Черкаської області (далі - позивач) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Ватутінського комунального виробничого підприємства «Водоканал»(далі відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 197590 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку в ДПІ у м. Ватутіне як платник податків та має непогашений податковий борг перед бюджетом по податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року. Податкове зобовязання самостійно визначене відповідачем у декларації з податку на додану вартість за вказаний період. Позивач сплатив частково заборгованість в сумі 20800 грн., з яких 11800 грн. за березень 2011 року, 5000 грн. за квітень 2011 року, 4000 грн. за травень 2011 року, чим порушив вимоги п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Позивачем вказані суми зараховані на погашення боргів попередніх періодів.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення адміністративного позову та просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначив, що відповідно до положень Податкового кодексу України Ватутінським КВП «Водоканал»було подано до ДПІ у м. Ватутіне податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року. Відповідач визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 197590 грн.

Відповідачем сплачено податок на додану вартість в сумі 20800 грн. відповідно до платіжних доручень.

Відповідач зазначив, що дані платежі, які він сплатив в порядку та в строки відповідно до чинного законодавства, ДПІ у м. Ватутіне не враховано.

Також відповідач вказав, що позивачем не було дотримано норми статті 96 Податкового кодексу України, яка передбачає спеціальний порядок погашення податкового боргу комунальних підприємств.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал»зареєстроване Ватутінською міською радою 12.08.1996 року, ідентифікаційний код 24359125, місцезнаходження: 20250, Черкаська область, м. Ватутіне, вул. Клари Цеткін, буд. 1,

Відповідач узятий на облік як платник податків у ДПІ у м. Ватутіне 24.09.1996 року за № 94.

Відповідач визначив свої зобовязання зі сплати податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2011 року шляхом подання відповідних податкових декларацій, у яких у рядку 27 самостійно визначив суму податку на додану вартість у розмірі 61360 грн. за березень, 68857 грн. за квітень, 67373 грн. за травень 2011 року в загальній сумі 197590 грн., яка підлягає до сплати в бюджет.

Судом встановлено, що вказана сума є частиною податкового боргу, який виник із зобовязань сплати податку на додану вартість починаючи з 2001 року. Вказаний факт підтверджується нижченаведеним.

Так, відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення заборгованості, у звязку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання в установлені строки позивачем були вручені податкові вимоги: перша податкова вимога №1/45/1870 від 05.10.2001 р. на суму 102336 грн. 74 коп. (заборгованість по ПДВ (код 14010100) становить 46768 грн. 80 коп.) та друга податкова вимога №2/123/2166/24-023 від 05.11.2001 р. на суму 5519 грн. 98 коп. (заборгованість по ПДВ (код 14010100) становить 1151 грн. 82 коп.) Дані вимоги отримані відповідачем 05.10.2001 р. та 12.11.2001 р. відповідно, про що свідчать підписи головного бухгалтера та заступника головного бухгалтера ВКВП «Водоканал»на корінцях податкових вимог.

Суд зазначає, що перша податкова вимога від 05.10.2001 р. №1/45/1870 та друга податкова вимога від 05.11.2001 р. №2/123/2166/24-023 є чинними, оскільки відсутні докази про їх відкликання або скасування.

Як вбачається із довідки про суми податкового боргу по податку на додану вартість платника податків станом на 11.07.2011 року (а.с.9), відповідач має заборгованість зі сплати податку на додану вартість в сумі 2243474 грн. 71 коп., в тому числі:

основний платіж 1929229 грн. 00 коп.;

штрафні санкції 230581 грн. 02 коп.;

пеня 83664 грн. 69 коп.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Судом встановлено, що відповідачем було сплачено податок на додану вартість за березень - травень 2011 року в сумі 20800 грн.

Вказані кошти були зараховані позивачем на погашення боргу по пені за період з 2007 року по 2011 рік.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Перша податкова вимога від 05.10.2001 р. №1/45/1870 та друга податкова вимога від 05.11.2001 р. №2/123/2166/24-023 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача, щодо необхідності застосування спеціального порядку погашення податкового боргу комунальних підприємств, який передбачений статтею 96 Податкового кодексу України, виходячи з нижченаведеного.

10.04.2007 року начальником ДПІ у м. Ватутіне прийнято рішення №17/24-014/24359125 про стягнення податкового боргу та продаж інших активів Ватутінського КВП «Водоканал»в рахунок погашення його податкового боргу. 26.04. 2007 року проведено опис майна Ватутінського КВП «Водоканал», за результатами чого складено акт опису. Як вбачається із вказаного документа, у відповідача наявне майно на суму 1248663 грн. 27.04.2009 року державною податковою інспекцією у місті Ватутіне на підставі п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у звязку з несплатою суми податкового зобовязання в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів платника податків Ватутінського КВП «Водоканал»за реєстраційним номером 8673868.

З аналізу положень ст.96 Податкового кодексу вбачається, що застосування вказаної норми можливе лише тільки у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Беручи до уваги докази про наявність майна відповідача та відсутність доказів про його продаж суд приходить до висновку про неможливість, у даному випадку, застосовування позивачем положень норм ст.96 Податкового кодексу України.

У той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом 1 Розділу ХІХ «Прикінцеві положення»Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

А тому, зарахування коштів податковим органом в рахунок погашення податкового боргу платника податку згідно з черговістю його виникнення можливе стосовно податкового боргу, який виник на підставі норм Податкового кодексу України, тобто після 1 січня 2011 року, а тому зарахування сплаченої суми узгодженого грошового зобовязання, яке виникло після вказаної дати, в рахунок податкового боргу, який виник до 1 січня 2011 року суд вважає помилковим.

Оскільки відповідач станом на дату розгляду адміністративного позову у добровільному порядку погасив частину податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 20800 грн., тому вимоги позивача про стягнення частини податкового боргу з податку на додану вартість з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню частково в сумі 176790 грн. несплачених податкових зобовязань за березень, квітень, травень 2011 року.

Стаття 20.1.18. Податкового кодексу України визначає право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 КАС України, суд,

Суддя П.Г. Паламар