Постанова № 18851403, 19.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

19 жовтня 2011 р. №2а-5530/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - Старжинської О.О.,

представників відповідача - Уварова В.М., Сидоренко Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Підприємства Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд: визнати недійсним та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000571531/0 від 13.04.2011р. на суму 32,93 грн., №0000561531/0 від 13.04.2011р на суму 143,06 грн., №0000581531/0 від 13.04.2011р. на суму 171,15 грн., №0000591531/0 від 13.04.2011р. на суму 760,11 грн., №0000601531/0 від 13.04.2011р. на суму 103,26 грн., про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку; зобов'язати Дергачівську МДПІ Харківської області внести відповідні зміни до облікової картки Підприємства Дергачівської виправної колонії №109.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що підприємством Дергачівської виправної колонії №109 було сплачено зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік, однак сплачені суми відповідачем неправомірно були зараховані в рахунок погашення боргу за 2007 рік та нараховано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобовязань.

Позивач вказує, що право визначати призначення платежу, відповідно діючого законодавства України, надається виключно платнику. Самостійне зарахування відповідачем сплачених Підприємством Дергачівської виправної колонії №109 сум у розмірі 2829,60 грн. в рахунок погашення податкового боргу 2007 року та нарахування штрафних санкцій в сумі 1210,51 грн. є неправомірним.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Дергачівської МДПІ Харківської області у судовому засіданні проти позову заперечували, вказали на необґрунтованість позовних вимог та просили суд відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначає, що згідно положення п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобовязання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Фахівці Дергачівської МДПІ не в змозі втрутитись у порядок погашення податкового боргу, тому що усі розрахунки по погашенню податкових зобовязань зараховуються у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами у рівних пропорціях без участі людини автоматично спеціальною програмою у яку неможливо втрутитись та внести зміни.

Дергачівська МДПІ вважає правомірним погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дергачівською міжрайонною державною податковою інспекцією проведена камеральна перевірка Підприємства Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (код ЄДРПОУ 08680945) своєчасності сплати фіксованого сільськогосподарського податку за 2007 рік та земельного податку за 2011 рік, за результатами якої складено акт перевірки №358/15-337/08680945/49 від 13.04.2011 року.

Під час проведення перевірки встановлено, що в порушення ст.5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" №320-ХІV від 17.12.1998р. (із змінами та доповненнями) та п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року (зі змінами та доповненнями), платником несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкових зобовязань протягом граничного строку по податковому розрахунку фіксованого сільськогосподарського податку за 2007 рік. Також в порушення вимог пункту 287.3 статті 287 розділу XIII Податкового кодексу України платником несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкових зобовязань протягом граничного строку по земельному податку за 2011 рік.

На підставі зазначених висновків акту перевірки, з посиланням на положення п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), Дергачівською МДПІ Харківської області винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000571531/0 від 13.04.2011р., яким за затримку на 1290 днів граничних строків сплати суми грошового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 164,67 грн., застосовано штраф 20% у розмірі 32,93 грн.;

- №0000561531/0 від 13.04.2011р., яким за затримку на 1335 днів граничних строків сплати суми грошового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 286,12 грн., застосовано штраф 50% у розмірі 143,06 грн.;

- №0000581531/0 від 13.04.2011р., яким за затримку на 1150 днів граничних строків сплати суми грошового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 342,30 грн., застосовано штраф 50% у розмірі 171,15 грн.,

- №0000591531/0 від 13.04.2011р., яким за затримку на 1248 днів граничних строків сплати суми грошового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 1520,22 грн., застосовано штраф 50% у розмірі 760,11 грн.;

- №0000601531/0 від 13.04.2011р., яким за затримку на 1231 днів граничних строків сплати суми грошового зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку на суму 516,29 грн., застосовано штраф 20% у розмірі 103,26 грн.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що відповідно до статті 5 Закону України "Про фіксований сільськогосподарський податок" №320-XIV від 17.12.1998р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), платники податку визначають суму фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік у порядку і розмірах, передбачених цим Законом, і подають розрахунок органу державної податкової служби за місцем знаходження платника податку до 1 лютого поточного року.

Сплата податку проводиться щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем базового звітного (податкового) місяця, у розмірі третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми податку, у таких розмірах: у I кварталі - 10 відсотків; у II кварталі - 10 відсотків; у III кварталі - 50 відсотків; у IV кварталі - 30 відсотків.

Суд зазначає, що згідно статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі): 19) фіксований сільськогосподарський податок.

Згідно з преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000р. (норми якого діяли до 01.01.2011 року), цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Положеннями підпункту 5.3.1 п.5.3 статті 5 вказаного Закону передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до положень пп.15.1.1. п.15.1. ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

У разі не визначення протягом зазначеного строку суми податкових зобов'язань законодавець передбачив, що у такому випадку платник податків вважається вільним від податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.17.3 ст.17 вказаного Закону, сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Таким чином, штрафні санкції, застосовані контролюючим органом до платника податків у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, шляхом прийняття такої форми акту ненормативного характеру, як податкове повідомлення, яке, виходячи із вимог п.1.9 Закону є повідомленням про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом, належать до податкових зобов'язань - зобов'язань платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені Законом.

Така позиція узгоджується із приписами п.1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за якими у випадку не сплати у встановлений строк самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в адміністративному чи судовому порядку податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) останнє визнається податковим боргом.

З урахування вищевикладеного, суд зазначає, що застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.п.17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" може здійснюватися виключно у межах строку давності у 1095 днів.

Як вбачається із розрахунку штрафних санкцій, який є додатком до акту перевірки №358/15-337/08680945/49 від 13.04.2011 року, податкове зобовязання з фіксованого сільськогосподарського податку виникло у ДП "Підприємства Дергачівської виправної колонії №109" на підставі розрахунків №501, №503 та №504 від 25.01.2007 року, за якими податкове зобовязання було нараховано у період з 30.03.2007 року по 01.10.2007 року.

Суд зазначає, що за податковими зобовязаннями з граничним терміном сплати з 30.03.2007 року по 01.10.2007 року податковим органом порушено строки давності, визначені ст.15 Закону України №2181-III, оскільки штрафні санкції застосовані до ДП "Підприємства Дергачівської виправної колонії №109" податковим органом лише 13 квітня 2011 року, тобто із пропуском 1095-денного строку, протягом якого податковий орган мав право самостійно визначити податкове зобовязання платнику податків.

Крім цього, щодо проведення податковим органом зарахування сплачених сум у період з 27.09.2010 року по 12.01.2011 року в рахунок погашення податкової заборгованості 2007 року, суд дійшов наступних висновків.

Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" N679-XIV від 20.05.1999р., Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. N22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Суд зазначає, що Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також суд враховує, що заявлені позивачем вимоги про визнання недійсним та скасування індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах. Суд зазначає, що належним способом захисту порушених прав позивача є скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку у відповідача не було правових підстав для винесення податкових повідомлень - рішень №0000571531/0 від 13.04.2011р., №0000561531/0 від 13.04.2011р., №0000581531/0 від 13.04.2011р., №0000591531/0 від 13.04.2011р., №0000601531/0 від 13.04.2011р., у звязку з чим зазначені рішення субєкта владних повноважень є незаконними та підлягають скасуванню у судовому порядку.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Дергачівської МДПІ Харківської області внести відповідні зміни до облікової картки Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109, суд дійшов наступних висновків.

Згідно приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до вимог частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

У той же час, за змістом "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року №276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за №843/11123, цією Інструкцією встановлюється виключно порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 3.1 розділу 3 згаданої Інструкції визначено мету відкриття органами державної податкової служби на кожний поточний рік особових рахунків за кожним платником та кожним видом платежу облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету.

З правового аналізу наведених положень вбачається, що облік платежів у картках особового рахунку за своєю юридичною природою не є тими діями субєкта владних повноважень, які породжують для підприємства будь-які правові наслідки.

Cаме по собі відображення у картці особового рахунку відповідних даних не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обовязки.

Таким чином, дії податкового органу по обліку платежів у картці особового рахунку неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки позивача у сфері публічно-правових відносин, а відтак вони не підпадають під дію п.1 ч.2 ст.17 КАС України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі: 1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, в частині позовних вимог про зобов'язання Дергачівської МДПІ Харківської області внести відповідні зміни до облікової картки Підприємства Дергачівської виправної колонії №109, провадження у справі необхідно закрити.

Відповідно до частини 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 157, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Дергачівської МДПІ Харківської області №0000571531/0 від 13.04.2011р., №0000561531/0 від 13.04.2011р., №0000581531/0 від 13.04.2011р., №0000591531/0 від 13.04.2011р., №0000601531/0 від 13.04.2011р.

В частині позовним вимог про зобов'язання Дергачівської МДПІ Харківської області внести відповідні зміни до облікової картки Підприємства Дергачівської виправної колонії №109 - провадження у справі закрити.

В частині закриття провадження розяснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства Дергачівської виправної колонії №109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області (код ЄДРПОУ 08680945, юридична адреса: 62351, с.Дворічний Кут, Дергачівський район, Харківська область) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок). <Сума задоволення ><Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 26.10.2011 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.