Постанова № 18851392, 26.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

26.10.2011р. справа № 2а- 10520/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

суддів - Кухар М.Д., Старосєльцева О.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Фоменко І.Є.,

представників:

позивача - Черніченко І.Ю.,

відповідача - Шкребець Є.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

до Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5"

пронарахування та зобов'язання оплатити грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 772.541,00грн., - встановив:

Субєкт владних повноважень, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великим платниками податків у місті Харкові звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив зобовязати відповідача, Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5»нарахувати та сплатити грошове зобовязання з ПДВ у розмірі 772.540,00грн. (основний платіж 772.539,00грн., штраф 1,00грн.).

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», результати якої оформлені актом №1643/42-010/05471230 від 10.06.2011р., податковим органом виявлено порушення платником податків п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України. Дане порушення полягає у віднесенні на збільшення податкового кредиту сум ПДВ за господарськими операціями з придбання у березні 2001р. природного газу у ТОВ «Укренергохолдінг»за ціною 2.279,50грн. за тис.м.куб., у той час як звичайною ціною такого товару є 1.550,00грн. за тис.м.куб. Внаслідок вчинення названого порушення ПАТ було завищено податковий кредит з ПДВ за березень 2011р. на загальну суму 772.538,75р. 23.06.2011р. СДПІ з посиланням на акт перевірки №1643/42-010/05471230 від 10.06.2011р. було винесено податкове повідомлення рішення №0000390843 про збільшення суми грошового зобовязання з ПДВ на 772.540,00грн. (основний платіж 772.539,00грн., штраф 1,00грн.). Платник податків оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в позасудовому порядку за процедурою адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. В силу п.2.3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом Порядок №985) у разі здійснення розрахунку (перерахунку) збільшення (зменшення) грошового зобов'язання , зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін за результатами перевірки приймаються окремі податкові повідомлення-рішення на ці суми за формами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення або не сплачує відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених Кодексом, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності. Посилаючись на викладені вище мотиви, субєкт владних повноважень вважав, що наявні підстави для покладання на платника податків обовязку по оплаті спірної суми в судовому порядку, у звязку з чим просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5», з поданим позовом не погодився.

В обгрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що рівень звичайних цін у спірних правовідносинах визначений податковим органом неправильно у звязку з чим позов задоволенню не підлягає.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Підпунктом 20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін.

Отже, позов подано субєктом владних повноважень на реалізацію законодавчо наданої управлінської функції, а відтак, спір по справі підлягає розгляду та вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

За матеріалами справи 01.07.2010р. між ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»(в якості покупця) та ТОВ «Укренергохолдінг»(в якості постачальника) було укладено договір №Г-10/48, предметом якого є поставка природного газу.

Згідно з п.1.2 названого договору покупець є кінцевим споживачем газу.

Судом встановлено, представниками сторін визнано, що у березні 2011р. ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»було включено до складу податкового кредиту складені за даним договором ТОВ «Укренергохолдінг»податкові накладні №53 від 03.03.2011р. на загальну суму 5.000.000,00грн. (в тому числі ПДВ 833.333,33грн.) та №182 від 12.03.2011р. на загальну суму 9.773.588,00грн. (в тому числі ПДВ 1.628.931,33грн.). У звязку з відсутністю спору щодо вказаних обставин, котрі визнані сторонами в ході розгляду справи, суд не вбачає необхідності в долучені до матеріалів справи копій перелічених податкових накладних. Вартість тис.м.куб. природного газу за переліченими накладними склала 2.279,5грн., цільова надбавка 45.59грн., ПДВ 455,9грн.

10.06.2011р. СДПІ по РВПП у м.Харкові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»(ідентифікаційний код 05471230) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за березень 2011р. по правовим відносинам з ТОВ «Укренергохолдінг»(ідентифікаційний код 34628035).

Результати проведеної перевірки оформлені актом від 10.06.2011р. №1643/43-010/05471230.

За висновками згаданого акту в діяльності ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»податковим органом виявлено порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: включення у березні 2011р. до складу податкового кредиту сум ПДВ, що були нараховані на вартість придбаного у ТОВ «Укренергохолдінг»природного газу (2.279,5грн. за тис.м.куб.), при тому, що зазначена вартість перевищує рівень звичайних цін на даний товар (1.550,00грн.).

Судження про порушення ПАТ вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України покладено субєктом владних повноважень у підстави заявленого позову.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість відображених в акті 10.06.2011р. №1643/43-010/05471230 суджень субєкта владних повноважень на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд наголошує на такому.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз.1 п.198.3); право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз.2 п.198.3).

У звязку з тим, що станом на момент виникнення спірних правовідносин положення ст.39 Податкового кодексу України не набрали чинності, то суд вважає за необхідне поширити на спірні правовідносини приписи п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибукту підприємств».

За правилом п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території. Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

З положень наведеної норми закону слідує, що за загальним правилом звичайною ціною товару є ціна договору, котрий був укладений між взаємно незалежними (як юридично, так і фактично) сторонами, за наявності у сторін добровільного наміру досягти згоди з істотних умов договору, за умови можливості реального виконання зобовязань за договором без докладання сторонами значних додаткових зусиль (в тому числі й витрат).

Згідно з п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Оглянувши зміст акту перевірки від 10.06.2011р. №1643/43-010/05471230, суд відзначає, що в зазначеному документі податковим органом не наведено жодних фактичних даних, які б засвідчували співставність умов господарських операцій з поставки природного газу в кожній з ланок поставки природного газу у спірних правовідносинах, а саме: ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»- ТОВ «Укренергохолдінг»- Концерн «Гео Альянс»- ПрАТ «Природні ресурси».

Так, при проведенні перевірки та складанні згаданого акту, СДПІ не досліджувались ані питання кількості (обсягу) товарів за правочинами, що були вчинені при поставці товару в кожній окремій ланці, ані питання строків виконання зобов'язань за цими правочинами, ані питання умов платежів, ані питання наявності у ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»реальної можливості без вжиття додаткових зусиль укласти договір поставки з ПрАТ «Природні ресурси»та здійснити транспортування газу до місцезнаходження виробничих обєктів ПАТ без додаткових зусиль, ані будь-які інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну товару. Посилання СДПІ на достатність вивчення податкової інформації, що міститься в актах перевірок діяльності ТОВ «Укренергохолдінг»- Концерн «Гео Альянс»- ПрАТ «Природні ресурси», для встановлення рівня звичайних цін у спірних правовідносинах визнається судом юридично неспроможним, позаяк визначення податкової інформації згідно з Законом України «Про інформацію»не є тотожнім поняттю первинних документів відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та визначенню правочину, що наведено в ст.202 Цивільного кодексу України.

Окрім того, оглянувши складену Переяслав-Хмельницькою ОДПІ довідку від 02.06.2011р. №283/23-0/34628035 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Укренергохолдінг»ідентифікаційний код 34628035 щодо документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»(ідентифікаційний код 05471230), їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2011р.», складену СДПІ по РВПП у м. Києві довідку від 03.06.2011р. №1194з/41-238/33100376 «Про результати невиїзної перевірки ПрАТ «Природні ресурси»(ідентифікаційний код 33100376) з питання правових відносин з Концерном «Гео Альянс»(ідентифікаційний код 33996183) за березень 2011р.», складений ДПІ у Печерському районі м. Києва лист від 01.06.2011р. №19887/7/23-1110, суд відмічає, що зміст перелічених документів не містить викладення жодної з перелічених законодавцем в п.п.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обставин (параметрів), котрі визначають співставність умов.

За таких обставин, суд доходить до висновку про те, що судження СДПІ, згідно з яким у спірних правовідносинах звичайною ціною є ціна поставки природного газу від ПрАТ «Природні ресурси»до Концерну «Гео Альянс» (1.550,00грн. за тис.м.куб), зроблено субєктом владних повноважень без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Зясувавши обставини спірних правовідносин та перевіривши їх добутими доказами, суд відмічає, що відповідач ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», котрий є кінцевим промисловим споживачем природного газу і отримав ліцензію НКРЕ серії АВ №507799 на виробництво електричної енергії, ліцензію Харківської ОДА серії АВ №331372 на транспортування теплової енергії, ліцензію НКРЕ серії АВ №501414 на виробництво теплової енергії, здійснював придбання природного газу у ТОВ «Укренергохолдінг»у березні 2010р. за ціною, що не перевищує ціни, встановленої постановою НКРЕ від 28.02.2011р. №300.

Окрім того, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зауважує, що до висновку про придбання ПАТ «Харківська ТЕЦ-5»природного газу за ціною, що перевищує рівень звичайних цін, і встановлення факту заниження грошового зобовязання з ПДВ на 772.539,00грн. субєкт владних повноважень дійшов за наслідками проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питання правомірності формування податкового кредиту з ПДВ.

Втім нормами Податкового кодексу України не передбачено саме такого виду перевірки та перевірка лише правильності формування податкового кредиту з ПДВ без дослідження питання правильності формування податкових зобовязань з ПДВ прямо суперечить визначеному законодавцем у ст.200 Податкового кодексу України механізму справляння ПДВ.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У спірних правовідносинах субєкт владних повноважень не забезпечив дотримання вимог даної норми Конституції України, перевірку правильності формування ПАТ податкового зобовязання з ПДВ за березень 2011р. не провів, а відтак, допустив недолік у реалізації владної управлінської функції, котрий не може бути усунутий судом при вирішенні даного адміністративного спору.

Окремо суд наголошує, що відповідно до пп.п.20.1.38 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо нарахування та сплати саме податкових зобов'язань у результаті застосування звичайних цін.

Підпунктом 14.1.156 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з п.14.1.265 ст.14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Звертаючись до суду, субєкт владних повноважень заявив вимогу про зобовязання платника податків нарахувати та оплатити штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1,00грн., що не передбачено чинним законодавством, так як на платника податків у судовому порядку може бути покладений обовязок лише по нарахуванню та оплаті податкового зобовязання.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Оцінивши наявні у справі документи, суд зазначає, що в ході судового розгляду субєкт владних повноважень не довів обґрунтованості заявленої вимоги, не подав до суду доказів наявності у спірних правовідносинах визначених ст.37 Податкового кодексу України підстав виникнення податкового обовязку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судом у ході розгляду справи встановлено факт порушення заявленою субєктом владних повноважень вимогою прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить залишити без задоволення, адже матеріалами справи не підтверджено існування у спірних правовідносинах визначених законом обставин для покладання на відповідача податкового обовязку у відношенні спірної суми коштів.

Керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов СДПІ по РВПП у місті Харкові до ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" про нарахування та зобов'язання оплатити грошове зобов'язання з ПДВ в сумі 772.541,00грн. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 27.10.2011 р.

Головуючий суддяА.В. Сліденко

СуддіМ.Д. Кухар О.В. Старосєльцева