Постанова № 18851165, 18.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 жовтня 2011 р. № 2-а- 10623/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, діє за дорученням від 08.08.11

представника відповідача ОСОБА_2, діє за дорученням від 05.01.2011р. № 55/10/10-020

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова казка"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0003592305 від 04.08.2011 року про зменшення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34902,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. На підставі Акту перевірки № 3395/2305/3366477 від 21.07.2011р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийняла податкове повідомлення - рішення за № 0003592305 від 04.08.2011 року, яким ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34903.00грн. на підставі хибного висновку про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та ТОВ «Майра», ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», у звязку з чим оскаржуване рішення субєкта владних повноважень підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» зареєстровано як юридична особа та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» з питання перевірки відомостей взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Майра» за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 року та з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАРУС ТРЕЙД» за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011 року, про що було складено Акт перевірки № 3395/2305/3366477 від 21.07.2011р. (а.с. 13-21).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 3395/2305/3366477 від 21.07.2011р. відповідачем встановлено, що в порушенням позивачем вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2, п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» у грудні 2010 року та січні 2011 року на суму ПДВ 27777 грн., в порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ «Майра», що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року у розмірі 7125.00 грн. (а.с. 20).

На підставі Акту перевірки № 3395/2305/3366477 від 21.07.2011р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкові було винесено податкове повідомлення-рішення № 0003592305 від 04.08.2011 року, яким позивачеві зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34903.00 грн. (а.с. 12).

З дослідженого судом Акту перевірки № 3395/2305/3366477 від 21.07.2011р. встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», Податкового кодексу України та донарахування у звязку з цим податкових зобовязань з ПДВ слугував висновок відповідача про нікчемність угод, укладених між ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та ТОВ «Майра», ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД».

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та ТОВ «Майра» був укладений Договір купівлі-продажу № М-0108-3-КП від 01.08.2010р., відповідно до умов якого ТОВ «Майра» передавало позивачеві цукор-пісок, а ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» отримувало вказаний товар та оплачувало його вартість (а.с. 68-69, т. 1).

Придбаний ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» у ТОВ «Майра» товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень від 18.01.2011р. № 5242 (а.с. 64, т. 1), від 26.01.2011р. № 5303 (а.с. 64, т. 1), від 31.01.2011р. № 5334 (а.с. 65, т. 1).

Факт відвантаження ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» придбаного у ТОВ «Майра» товару, підтверджується видатковою накладною № РН-0000024 від 24.01.2011р. (а.с. 87, т. 1). У звязку з оплатою та отриманням позивачем придбаного за Договором купівлі-продажу № М-0108-3-КП від 01.08.2010р. товару, ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» було отримано від ТОВ «Майра» податкову накладну № 51 від 24.01.2011р. (а.с. 88, т. 1).

Отриманий за Договором купівлі-продажу № М-0108-3-КП від 01.08.2010р. товар, був оприбуткований на складі ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та в подальшому використаний у власній господарській діяльності виробництві кондитерських виробів, що підтверджується Довідкою про рух цукру ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» (а.с. 45-50, т. 1).

Крім того, між ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» було укладено Договір купівлі-продажу № ЛТ-43 від 20.12.2010р., предметом якого була купівля цукору-піску. Відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» передавало позивачеві цукор-пісок, а ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» - отримувало вказаний товар та оплачувало його вартість (а.с. 66-67, т. 1).

Придбаний ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» у ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень від 06.01.2011р. № 5172 (а.с. 57, т. 1), від 17.01.2011р. № 5230 (а.с. 57, т. 1), від 03.02.2011р. № 5344 (а.с. 58, т. 1), від 01.02.2011р. № 5341 (а.с. 58, т. 1), від 28.02.2011р. № 5528 (а.с. 60, т. 1).

Факт відвантаження ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» придбаного у ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД» товару, підтверджується видатковими накладними № ЛТ-0000085 від 19.01.2011р. (а.с. 73, т. 1), № ЛТ-0000165 від 04.02.2011р. (а.с. 75, т. 1), № ЛТ-0000178 від 07.02.2011р. (а.с. 77, т. 1), № ЛТ-0000238 від 17.02.2011р. (а.с. 79, т. 1), № ЛТ-0000314 від 02.03.2011р. (а.с. 83, т. 1). Придбаний у ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», був перевезений на склади ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка», що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних від 19.01.2011р. (а.с. 74, т. 1), від 04.02.2011р. (а.с. 76, т. 1), від 07.02.2011р. (а.с. 78, т. 1), від 17.02.2011р. (а.с. 80, т. 1), від 02.03.2011р. (а.с. 84, т. 1), та оприбуткований на складі ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» та в подальшому використаний у власній господарській діяльності виробництві кондитерських виробів, що підтверджується Довідкою про рух цукру ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» (а.с. 51-56, т. 1).

Враховуючи досліджені вище докази, суд приходить до висновку про наявність у позивача доведеної належними та допустимим доказами обєктивної необхідності придбання цукру-піску для забезпечення ведення власної господарської діяльності виготовлення кондитерських виробів. Крім того, як встановлено судом вище, у позивача наявна технічна можливість для зберігання та використання придбаного у контрагентів цукру-піску.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) назву юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

є) повну назву отримувача;

ж) ціну продажу без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР).

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Підпунктом 7.2.4 статті 7 даного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Вказана норма знайшла своє відображення і в чинному податковому законодавстві у звязку з прийняттям Податкового кодексу України (ст. 201).

Згідно пункту 5 «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто якщо податкову накладну видано особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра» дають підстави для висновку про їх відповідність вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України.

Факт реєстрації контрагентів позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що субєкти господарювання: ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра» на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, представниками відповідача не заперечувався, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що придбані позивачем у ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра» товар був в подальшому використані у власній господарській діяльності ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка».

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра» - при укладанні і виконанні договорів купівліпродажу взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абзацом 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно із ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра», так і ТОВ «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» виконували умови вищевказаних договорів, чим і підтвердили факт його укладення.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра», стали висновки актів перевірок, проведених податковими органами ТОВ «Майра», за результатами якої був складений Акт від 06.04.2011р. № 1488/233/36817495 та ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», за результатами якої була складена Довідка від 28.03.2011 року № 441/23-304/37188281.

Відповідно до Акту документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Майра» за січень 2011 року з питань виявленої недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 06.04.2011р. № 1488/233/36817495, вказаний контрагент в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань. (а.с. 186-202, т. 1).

Згідно з Довідкою про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ларус Трейд» в частині правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. від 28.03.2011 року № 441/23-304/37188281, у вказаного підприємства відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби (а.с. 203-206, т. 1).

Суд відзначає, що сам лише факт відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобовязань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань у ТОВ «Майра», відсутність основних фондів, виробничих активів, складських приміщень у ТОВ «Ларус Трейд», не має своїм наслідком нікчемності укладених цим субєктом господарювання правочинів і не може слугувати розумно достатнім доказом наявності у такого субєкта господарювання мети на порушення інтересів держави у сфері оподаткування. А доказів обізнаності позивача та ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра» з обставинами здійснення господарської діяльності один одного, наявності між ними налагоджених стабільних господарських звязків, відомостей про їх роботу в одному сегменті ринку ДПІ до суду не подано.

Між тим, податковий орган протиправно не прийняв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, відповідно до яких платник податків здійснив розрахунки з ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра» та зарахував до складу податкового кредиту відповідні суми сплаченого податку.

Таким чином, висновок відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в усіх укладених між позивачем та ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра» договорах купівлі-продажу, в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України - зроблений відповідачем на підставі невірного тлумачення відповідачем змісту вказаної норми матеріального права.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ грудня 2010 року - січня 2011року суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості отриманої від ТОВ «ЛАРУС ТРЕЙД», ТОВ «Майра» цукру-піску за грудень 2010 року січень 2011 року в рахунок податкового кредиту.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості цукру-піску обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності вироблення продукції, передбаченої установчими документами.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в акті перевірки необґрунтовано зроблено висновок про завищення позивачем податкового кредиту податку на дану вартість у грудні 2010 року та січні 2011 року на загальну суму 34902.00 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0003592305 від 04.08.2011 року дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ч. 1, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0003592305 від 04.08.2011 року про зменшення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 34902,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-кондитерська група «Лісова казка» (ідентифікаційний код: 33066477, місце знаходження: вул. С.Єсєніна, 14, кв. 6, м. Харків, 61072) витрати по сплаті державного мита в розмірі 3.40 (три грн. 40 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 21 жовтня 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.