Постанова № 18850397, 19.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3362/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2011 року м.Одеса

о 15год. 25хв.

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Гурченковій Г.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: представники ВАТ «Одеський коровай»ОСОБА_1 за довіреністю №б/н від 14.06.2011р.

Від відповідача: представники СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі ОСОБА_2 - за довіреністю від 15.08.2011року №28550/9/10-029.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення №0001411620/0 від 25.08.2010р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 455318,16грн., з яких 350244,74грн. основний платіж та 105 073,42грн. сума штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Одеський коровай»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі №0001411620/0 від 25.08.2010р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 455318,16грн., з яких 350244,74грн. основний платіж, 105073,42грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час перевірки в підтвердження правомірності включення сум до складу податкового кредиту та здійснення господарської діяльності Відкритим акціонерним товариством «Одеський коровай»були надані первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами щодо передання у власність сільськогосподарської продукції, зокрема, сорго українського походження врожаю 2009р., просо українського походження врожаю 2009р., горох жовтий, продовольчий українського походження та пшеницю 2А класу українського походження. До того ж, податковий кредит за спірний період був сформований, відповідно до діючого, на момент його формування, податкового законодавства, на підставі податкових накладних виданих, виданих зареєстрованим у законодавчо визначеному порядку платником податку на додану вартість.

Відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Одесі з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вихід.№27053/9/10-029 від 01.08.2011р.), наголошуючи, зокрема на те, що при здійсненні перевірки господарської діяльності ВАТ «Одеський коровай» на відповідний запит податкового органу не були надані відповідні сертифікати якості на сільськогосподарську продукцію українського походження, документи на підтвердження фактичного транспортування та зберігання вказаної продукції, в результаті чого ВАТ «Одеський коровай»в порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», занижено податок на додану вартість у травні 2010р. на суму 350244,74грн..

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період часу з 09.08.2010р. по 11.08.2010р. на підставі службового посвідчення серії УОД №034371, виданого СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, ч.1 п.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990року №509-ХІІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств переробної промисловості та реалізації підакцизної продукції СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі, Строміною І.П., була проведена документальна невиїзна перевірка правомірності формування податкового кредиту згідно податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010року ВАТ «Одеський коровай», поданої до СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі 17.06.2010року вхід.№9002159987.

За наслідками вказаної перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі складений акт №507/16-20/00376886/95 від 12.08.2010р. «Про результати документальної невиїзної перевірки правомірності формування податкового кредиту по податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2010р. ВАТ «Одеський коровай»», в висновках якого зазначено, що Товариством в порушення вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у травні 2010року занижено податок на додану вартість на загальну суму 350 244,74грн.

На підставі складеного акта перевірки №507/16-20/00376886/95 від 12.08.2010р., Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Одесі 04.10.2010р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001411620/0 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт (послуг) у загальному розмірі 455318,16грн., з яких 350244,74грн. - основний платіж, 105073,42грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Судом зясовано, що не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням від 04.10.2010р. №0003282301/0 позивач ВАТ «Одеський коровай»в порядку п.56.6 ст.56 Податкового Кодексу України оскаржило його в адміністративному порядку ДПА в Одеській області та, в подальшому, до ДПА України, за результатами якого ДПА України прийняла рішення №6443/6/25-0515 від 04.04.2011р. «Про результати розгляду повторної скарги», яким податкове повідомлення-рішення від 04.10.2010р. №0003282301/0 та рішення ДПА в Одеській області від 14.01.2011р. №1109/10/25-0007, прийняте за розглядом повторної скарги, залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ВАТ «Одеський коровай» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0001411620/0 від 25.08.2010р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 455318,16грн., з яких 350244,74грн. основний платіж та 105073,42грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від №0001411620/0 від 25.08.2010р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 455318,16грн., винесене податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення вимог чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтями 626, 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів Україні «Про затвердження Порядку видачі сертифікатів якості зерна та продуктів його переробки»від 23.07.2009р. №848 (зі змінами та доповненнями), сертифікат якості - документ, виданий територіальним органом Держконтрольсільгосппроду на партію зерна та продуктів його переробки, що завантажені у транспортний засіб, який засвідчує відповідність їх показників якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту і включає інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів.

Так, як встановлено судом та вбачаться з наявних у матеріалах справи документів, між ВАТ «Одеський коровай»та ТОВ «Експаком»був укладений договір купівлі-продажу №С07/04-10 від 07.04.2010р., згідно з п.1.1 якого Продавець (ТОВ «Експаком») зобовязався передати у власність Покупцю (ВАТ «Одеський коровай»), а Покупець у свою чергу прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію, зокрема, горох жовтий продовольчий. Відповідно до п.2.2 даного договору загальна кількість товару складає 400тонн. Пунктами 5.1, 5.3 Договору передбачено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної передачі Товару на товароперевалочному пункті ТОВ «Продовольча компанія АМ». Продавець здійснює поставку товару до 31.05.2010року включно незалежно від факту оплати товару.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Експаком»у повному обсязі виконало умови даного договору та поставило позивачу 400 тонн гороху жовтого продовольчого, що підтверджується відповідною видатковою накладною №РН-0000039 від 13.05.2010р. на загальну суму 757824,00грн. у т.ч. ПДВ 126304,00грн. та податковою накладною №54 від 13.05.2010р. на загальну суму 757824,00грн. у т.ч. ПДВ 126304,00грн., а ТОВ «Одеський коровай»сплатило кошти за означений товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними платіжним дорученнями №4681 від 06.09.2010р. на загальну суму 37262,36грн. у т.ч. ПДВ 6210,39грн., №4729 від 09.09.2010р. на загальну суму 150000,00грн. у т.ч. ПДВ 25000,00грн., №63 від 10.09.2010р. на загальну суму 46505,05грн. у т.ч. ПДВ 7750,84грн., №32 від 18.10.2010р. на загальну суму 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №33 від 18.10.2010р. на загальну суму 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №5601 від 28.10.2010р. на загальну суму 104702,22грн. у т.ч. ПДВ 17450,37грн., №115 від 01.11.2010р. на загальну суму 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №184 від 02.11.2010р. на загальну суму 72273,45грн. у т.ч. ПДВ 12045,58грн., №5564 від 08.11.2010р. на загальну суму 47080,92грн. у т.ч. ПДВ 7846,82грн. В подальшому згідно умов зовнішньоекономічного контракту №F30С від 11.05.2010р. ВАТ «Одеський коровай»зобов'язався передати у власність компанії FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр, горох жовтий продовольчий українського походження. Розділом 5 означеного контракту передбачено умови поставки, а саме: СРТ, Товароперевалочний комплекс ТОВ «Продовольча компанія АМ», м.Одеса, вул.Ізвесткова,87/1.Період поставки до 31.05.2010року. Згідно ВМД ВАТ «Одеський коровай»(Відправник/Експортер) 13.05.2010р. передав на Південній митниці горох жовтий продовольчий українського походження кількістю 394,700тонни. Отже, судом з»ясовано, що означений товар горох жовтий продовольчий українського походження, кількістю 394,7 тонни позивачем був придбаний у ТОВ «Експаком»та проданий FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр в один і той же день, а саме 13.05.2010р. на Товароперевалочному комплексі ТОВ «Продовольча компанія АМ», м.Одеса, вул.Ізвесткова,87/1, та відповідно у ВАТ «Одеський коровай»не було необхідності в його перевезенні та зберіганні, оскільки ТОВ «Експаком»власними силами та за власний рахунок згідно умов укладеного договору поставляло Товар на Товароперевалочний комплекс ТОВ «Продовольча компанія АМ», м.Одеса, вул.Ізвесткова, 87/1, а компанія нерезидент FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр згідно умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту власними силами та за власний рахунок, після митного оформлення товару, завантажувало його на борт судна.

При цьому, на підтвердження якості вищеозначеного товару - гороху жовтого продовольчого українського походження, який експортувався, позивачем було отримано наявний у матеріалах справи, відповідний Сертифікат якості, виданий Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку від 12.05.2010р. серії АА №019467.

Також, судом встановлено, що між ВАТ «Одеський коровай»та ТОВ «Експаком»був укладений договір купівлі-продажу №С11/01-10 від 11.01.2010р., відповідно до п.1.1 якого Продавець (ТОВ «Експаком») зобовязався передати у власність Покупцю (ВАТ «Одеський коровай»), а Покупець зобовязався прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію, зокрема, просо українського походження, загальна кількість якого згідно з п.2.2 Договору склала 210тонн. Пунктами 5.1, 5.3 Договору передбачено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної передачі Товару на СРТ Одеса-порт, м.Одеса та Продавець здійснює поставку товару до 28.02.2010року включно незалежно від факту оплати товару. Також, відповідно до додаткових угод №5 від 27.04.2010р. ТОВ «Експаком»зобовязалась додатково передати 120тонн проса українського походження, та №6 від 07.05.2010р. 250 тонн, при цьому відповідно до 3.2 означеної угоди решта умов договору №С11/01-10 від 11.01.2010р. залишено без змін.

При цьому, умови вказаного Договору та додаткових угод були повністю виконані контрагентом позивача, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними видатковою накладною №РН-0000037 від 07.05.2010р. на загальну суму 75276,00грн. у т.ч. ПДВ 12546,00грн., податковою накладною до неї №52 від 07.05.2010р. на загальну суму 75276,00грн. у т.ч. ПДВ 12546,00грн., видатковою накладною №РН-0000041 від 15.05.2010р. на загальну суму 316971,60грн. у т.ч. ПДВ 52828,60грн., податковою накладною до неї №56 від 15.05.2010р. на загальну суму 316971,60грн. у т.ч. ПДВ 52828,60грн., видатковою накладною №РН-0000042 від 21.05.2010р. на загальну суму 115668,00грн. у т.ч. ПДВ 19278,00грн., податковою накладною до неї №57 від 21.05.2010р. на загальну суму 115668,00грн. у т.ч. ПДВ 19278,00грн., а ВАТ «Одеський коровай»своєчасно сплатило кошти за просо українського походження, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними платіжним дорученнями №2291 від 29.04.2010р. на загальну суму 421632,87грн. у т.ч. ПДВ 70272,15грн., №4256 від 10.08.2010р. на загальну суму 327942,06грн. у т.ч. ПДВ 54657,01грн., №4398 від 20.08.2010р. на загальну суму 73,57грн. у т.ч. ПДВ 12,26грн., №4393 від 20.08.2010р. на загальну суму 5012,62грн. у т.ч. ПДВ 835,44грн., №4394 від 20.08.2010р. на загальну суму 11279,63грн. у т.ч. ПДВ 1879,94грн., №4399 від 20.08.2010р. на загальну суму 12325,08грн. у т.ч. ПДВ 2054,18грн., №4397 від 20.08.2010р. на загальну суму 28113,96грн. у т.ч. ПДВ 4685,49грн., №4396 від 20.08.2010р. на загальну суму 31230,54грн. у т.ч. ПДВ 5205,09грн., №4395 від 20.08.2010р. на загальну суму 48079,47грн. у т.ч. ПДВ 8013,25грн., №4629 від 31.08.2010р. на загальну суму 50208,97грн. у т.ч. ПДВ 8368,16грн., №52 від 06.09.2010р. на загальну суму 113472,32грн. у т.ч. ПДВ 18912,05грн. В подальшому згідно умов зовнішньоекономічного контракту №F29С від 29.04.2010р. ВАТ «Одеський коровай»зобов'язався передати у власність компанії FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр, просо українського походження врожаю 2009р.. Розділом 5 означеного контракту передбачено умови поставки, а саме: СРТ, ОМТП м.Одеси чи Іллічівський порт, м.Іллічівськ. Період поставки до 30.06.2010року. Згідно ВМД ВАТ «Одеський коровай»(Відправник/Експортер) 15.05.2010р. передав на Південній митниці просо українського походження врожаю 2009р. кількістю 223,850тонн. Отже, судом зясовано, що означений товар просо українського походження врожаю 2009р., кількістю 327,850 тонни, позивачем був придбаний у ТОВ «Експаком»та проданий FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр в один і той же день, а саме 07.05.2010р. у кількості 41тонни, 15.05.2010р. у кількості 223,850тонн та 21.05.2010р. у кількості 63 тинни на СРТ, ОМТП м.Одеси чи Іллічівський порт, м.Іллічівськ, та у зв»язку з чим у ВАТ «Одеський коровай»була відсутня необхідність перевезення та зберігання вказаного товару, оскільки ТОВ «Експаком»власними силами та за власний рахунок згідно умов укладеного договору поставляло Товар на СРТ, ОМТП м.Одеси чи Іллічівський порт, м.Іллічівськ, а компанія нерезидент FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр згідно умов означеного зовнішньоекономічного контракту власними силами та за власний рахунок, після митного оформлення товару, завантажувала його на борт судна.

При цьому, на підтвердження якості вищеозначеного товару - проса, українського походження, врожаю 2009р., яке експортувалось позивачем, ВАТ «Одеський коровай»були отримані відповідні Сертифікати якості, видані Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку, зокрема, від 06.05.2010р. серії АА №019458 на 41 тонну, від 14.05.2010р. серії АА №019777 на 223,850тонн та від 20.05.2010р. серії АА №019791 на 63тонни.

Також судом зясовано, що між ВАТ «Одеський коровай»та ТОВ «Експаком»був укладений договір купівлі-продажу №С22/12-01 від 22.12.2009р., предметом якого, згідно п.1.1 є те, що Продавець (ТОВ «Експаком») зобовязується передати у власність Покупцю (ВАТ «Одеський коровай»), а Покупець зобовязується прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію, зокрема, сорго українського походження, врожаю 2009р. Відповідно до п.2.2 даного договору загальна кількість товару склала 60тонн. Пунктами 5.1, 5.3 Договору передбачено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної передачі Товару на СРТ-Іллічівськ-порт, м.Іллічівськ. Продавець здійснює поставку товару до 31.01.2010року включно незалежно від факту оплати товару. Згідно додаткової угоди №5 від 03.05.2010р. до договору обсяг товару збільшено до 90тонн. Також, п.2.3 згаданої угоди передбачено, що у вартість товару включена вартість зберігання товару, після переходу права власності від Продавця до Покупця на вантажно-перевалочному пункті ТОВ «Продовольча компанія АМ».

Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Експаком»повністю виконало умови даного договору, а також додаткової угоди та поставило позивачу 84тонни сорго українського походження, врожаю 2009р., що підтверджується відповідною видатковою накладною №РН-0000038 від 07.05.2010р. на загальну суму 128520,00грн. у т.ч. ПДВ 21420,00грн. та податковою накладною №53 від 07.05.2010р. на загальну суму 128520,00грн. у т.ч. ПДВ 21420,00грн., а ВАТ «Одеський коровай»у свою чергу своєчасно сплатило кошти за сорго українського походження, врожаю 2009р., що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними платіжним дорученнями №2038 від 19.04.2010р. на загальну суму 161343,35грн., №2148 від 20.04.2010р. на загальну суму 253651,51грн. у т.ч. ПДВ 42275,25грн., №2293 від 29.04.2010р. на загальну суму 323254,31грн. у т.ч. ПДВ 53875,72грн., №02969 від 31.05.2010р. на загальну суму 8817,56грн. у т.ч. ПДВ 1469,59грн., №4255 від 10.08.2010р. на загальну суму 106196,72грн. у т.ч. ПДВ 17699,45грн., №4403 від 20.08.2010р. на загальну суму 9484,08грн. у т.ч. ПДВ 1580,68грн., №4402 від 20.08.2010р. на загальну суму 9732,04грн. у т.ч. ПДВ 1622,01грн., №4401 від 20.08.2010р. на загальну суму 35290,01грн. у т.ч. ПДВ 5881,67грн., №4400 від 20.08.2010р. на загальну суму 59379,99грн. у т.ч. ПДВ 9896,67грн. Водночас, в подальшому згідно умов зовнішньоекономічного контракту №F15С від 02.03.2010р. ВАТ «Одеський коровай»зобов'язався передати у власність компанії FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр, сорго українського походження, врожаю 2009р. Розділом 5 означеного контракту передбачено умови поставки, а саме: СРТ, Іллічівський порт, м.Іллічівськ. Період поставки до 31.05.2010року. Згідно ВМД ВАТ «Одеський коровай»(Відправник/Експортер) 07.05.2010р. передав на Південній митниці сорго українського походження, врожаю 2009р. кількістю 84тонни. Таким чином, судом зясовано, що означений товар сорго українського походження, врожаю 2009р., кількістю 84 тонни позивачем був придбаний у ТОВ «Експаком» та проданий FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр в один і той же день, а саме 07.05.2010р. в Іллічівському порту, та відповідно ВАТ «Одеський коровай»не повинно було транспортувати та зберігати означений товар, оскільки ТОВ «Експаком»власними силами та за власний рахунок згідно умов укладеного договору поставляло Товар до Іллічівського порту, а компанія нерезидент FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр у свою чергу згідно умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту власними силами та за власний рахунок, після митного оформлення товару, завантажувало його на борт судна.

При цьому, на підтвердження якості вищеозначеного товару - сорго українського походження, врожаю 2009р., яке експортувалось, позивачем був отриманий та наявний у матеріалах справи, відповідний Сертифікат якості, виданий Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку від 06.05.2010р. серії АА №019459.

Також, як встановлено судом та вбачаться з наявних у матеріалах справи документів, між ВАТ «Одеський коровай»та ТОВ «Сіносмарт Україна»був укладений договір купівлі-продажу №С12/04-10 від 12.04.2010р., згідно з п.1.1 якого Продавець (ТОВ «Сіносмарт Україна») зобовязався передати у власність Покупцю (ВАТ «Одеський коровай»), а Покупець зобовязався прийняти та оплатити на умовах даного Договору сільськогосподарську продукцію, зокрема, пшеницю 2А класу українського походження, загальна кількість якого згідно з п.2.2 даного договору складає 1000тонни. Пунктами 5.1, 5.3 Договору передбачено, що право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент фактичної передачі Товару на товароперевалочному комплексі ТОВ «Продовольча компанія АМ». Продавець здійснює поставку товару до 31.05.2010року включно незалежно від факту оплати товару.

При цьому, як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ТОВ «Сіносмарт Україна»виконало умови даного договору частково та поставило позивачу лише 503,71тонни, що підтверджується відповідною видатковою накладною №РН-0000058 від 20.04.2010р. на загальну суму 707208,84грн. у т.ч. ПДВ 117868,14грн. та податковою накладною №178 від 20.04.2010р. на загальну суму 707208,84грн. у т.ч. ПДВ 117868,14грн., а ВАТ «Одеський коровай»своєчасно сплатило кошти за пшеницю 2А класу українського походження, що підтверджується наявними у матеріалах справи відповідними платіжним дорученнями №2149 від 20.04.2010р. на загальну суму 678328,69грн. у т.ч. ПДВ 113054,78грн., №5303 від 08.10.2010р. на загальну суму 150000,00грн. у т.ч. ПДВ 25000,00грн., №13 від 12.10.2010р. на загальну суму 158072,00грн. у т.ч. ПДВ 26345,33грн., №17 від 13.10.2010р. на загальну суму 413568,70грн. у т.ч. ПДВ 68928,12грн., №212 від 16.11.2010р. на загальну суму 36625,57грн. у т.ч. ПДВ 6104,26грн., №366 від 23.11.2010р. на загальну суму 2785,84грн. у т.ч. ПДВ 464,31грн. В подальшому згідно умов зовнішньоекономічного контракту №F26С від 14.04.2010р. ВАТ «Одеський коровай»зобов'язався передати у власність компанії FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр, пшеницю 2А класу українського походження. Розділом 5 означеного контракту передбачено умови поставки, а саме: СРТ, Товароперевалочний комплекс ТОВ «Продовольча компанія АМ», м.Одеса, вул.Ізвесткова,87/1. Період поставки до 31.05.2010року. Зокрема, згідно ВМД ВАТ «Одеський коровай»(Відправник/Експортер) 20.04.2010р. в межах умов вказаного зовнішньоекономічного контракту передало на Південній митниці пшеницю 2А класу українського походження кількістю 503,71тонн. Отже, судом зясовано, що означений товар пшениця 2А класу українського походження кількістю 503,71тонн позивачем був придбаний у ТОВ «Сіносмарт Україна»та проданий FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр протягом одного й того ж дня, а саме 20.04.2010р. на Товароперевалочному комплексі ТОВ «Продовольча компанія АМ», м.Одеса, вул.Ізвесткова,87/1, та відповідно у ВАТ «Одеський коровай»не було необхідності в його перевезенні та зберіганні, оскільки ТОВ «Сіносмарт Україна»власними силами та за власний рахунок згідно умов укладеного договору поставляло Товар на Товароперевалочний комплекс ТОВ «Продовольча компанія АМ», м.Одеса, вул.Ізвесткова, 87/1, а компанія нерезидент FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр згідно умов вищевказаного зовнішньоекономічного контракту власними силами та за власний рахунок, після митного оформлення товару, завантажувало його на борт судна.

При цьому, на підтвердження якості вищеозначеного товару - пшениці 2А класу українського походження, що експортувалась позивачем, Товариством був отриманий наявний у матеріалах справи, відповідний Сертифікат якості, виданий Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку від 20.04.2010р. серії АА №019404.

Відтак, виходячи з наведеного, судом з»ясовано, що включення позивачем суми ПДВ у розмірі 350244,74грн. до складу податкового кредиту перевіряємого періоду в межах вищеозначених фінансово-господарських відносин з ТОВ «Експаком»та ПП «Сіносмарт Україна», підтверджено ВАТ «Одеський коровай»відповідними видатковими, платіжними, та іншими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.Відповідно до ст.638 Цивільного Кодексу України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як зясовано судом та підтверджується наявними у матеріалах справи документами, позивачем та його контрагентами - ТОВ «Експаком»та ТОВ «Сіносмарт Україна», FІRЕВЕRG LТD Ларнака, Кіпр були повністю дотримані встановлені ст.203 Цивільного Кодексу України вимоги та досягнуто згоди з усіх істотних умов вищеперелічених договорів та зовнішньоекономічних контрактів.

Також, судом встановлено, що вищеозначені документи, а саме договори, видаткові та податкові накладні, контракти, вантажно-митні декларації, містять опис господарських операцій, та підтверджують факти їх виконання, тобто, за визначенням ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»є первинними документами.

Водночас, зміст укладених сторонами договорів та наявних у справі первинних документів бухгалтерського обліку, якими опосередковувалися спірні господарські операції, дає підстави для висновку, що в даному конкретному випадку виконання операцій з поставки товару позивачем, не вимагало з його боку фактичного переміщення товару від постачальників до покупця FІRЕВЕRG LТD, Ларнака, Кіпр, позаяк означеними первинними документами підтверджується здійснення ВАТ «Одеський коровай»продажу товару та подальше оформлення його експорту. Отже, мета придбання позивачем товару полягала, зокрема, у намірі отримати економічну вигоду від його подальшого експорту, та жодним чином не у використанні товару у власному виробництві, що обумовило б необхідність його транспортування до виробничих складів позивача та зберігання.

Таким чином, суд не погоджується з наведеними в акті перевірки висновками податкового органу, оскільки згідно з п.1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

При цьому, підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У даному випадку датою виникнення у позивача права на податковий кредит є, зокрема, дати отримання виписаних ТОВ «Експаком»та ТОВ «Сіносмарт Україна»ВАТ «Одеський коровай»вищеозначених податкових накладних.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, виходячи з приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Разом з тим, включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість, підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані ТОВ «Експаком»та ТОВ «Сіносмарт Україна»з дотриманням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом відхиляються та не приймаються до уваги також і посилання відповідача на відсутність у ВАТ «Одеський коровай»права на закупівлю та продаж зернових в межах укладених зовнішньоекономічних контрактів, оскільки з п.3.2. Розділу 3 Статуту позивача, державну реєстрацію змін до установчих документів якого було проведено 10.11.2009р. за реєстраційним №15561050013000090, вбачається, що метою та предметом діяльності ВАТ «Одеський коровай», у тому числі, є закупівля сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, постачання компаніям резидентам та нерезидентам сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, а також оптова та роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами, у тому числі торгівля сільськогосподарською продукцією, торговельно-закупівельна діяльність, торговельно-посередницька діяльність.

Вищевикладене спростовує твердження відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно повноважним представником податкового органу в судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою ст.71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідач Спеціалізована держава податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Одесі, заперечуючи проти адміністративного позову, не надала суду відповідні докази в підтвердження правомірності та ґрунтовності винесення оскаржуваних позивачем податкового повідомлення-рішення від 25.08.2010р. №0001411620/0 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 455318,16грн., з яких 350244,74грн. основний платіж та 105073,42грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай»обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ч.1 ст.94, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення №0001411620/0 від 25.08.2010р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 455318,16грн., задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі №0001411620/0 від 25.08.2010р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Одеський коровай» (65078, м.Одеса, вул.Генерала Петрова,14, код ЄДРПОУ 00376886) судовий збір у сумі 3 (три)грн. 40коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 19 жовтня 2011 року.

Суддя Харченко Ю.В.