Постанова № 18850395, 17.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/5482/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2011 року м.Одеса

о 10год.50хв. м.Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Гурченковій Г.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник ДПІ у м.Іллічівську Одеської області ОСОБА_1 за довіреністю №031/10-007 від 10.08.2011р.

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 до суду не зявився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 6605,59грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області, в якому позивач, з урахуванням уточнень (вхід.№33460/2011 від 11.10.2011р.) просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованість у загальному розмірі 6605,59грн., з яких 6555,55грн. податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності та 50,04грн. податок з доходів найманих працівників.

Відповідач у судове засідання 12.10.2011р. не зявився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, у зв'язку з чим справу розглянуто на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, та системно проаналізувавши приписи законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 18.10.1999р. Фізична особу підприємця ОСОБА_2 взято на облік як платника податків у ДПІ у м.Іллічівську Одеської області за реєстраційним №455, що підтверджується наявною в матеріалах справи Довідкою про взяття на облік платника податків №118 від 09.04.2008р.

Судом зясовано, що на підставі направлення на проведення виїзної планової перевірки №01-045/337 від 22.05.2009року головним державним інспектором ДПІ у м.Іллічівську Тітовою І.А. у період з 22.05.2009року по 04.06.2009року була проведена планова перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства субєкта господарювання Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2.

За наслідками означеної перевірки складено акт №1717/17-01/НОМЕР_1 від 12.06.2009року «Про результати виїзної планової перевірки СПД фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р.», в якому встановлено, що позивач здійснював підприємницьку діяльність без створення юридичної особи на підставі вимог Декрету КМУ від 26.12.1992року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян»з урахуванням положень ст.9, п.22.10. ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»та в порушення порядку ведення обліку доходів та витрат, до складу витрат позивачем віднесені суми витрат, які не підтверджені документально, у звязку з чим, зменшено сума податку, яка повинна бути сплачена позивачем за перевіряємий період. Тому за наслідками перевірки позивачу донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 9461грн. 66коп.

Не погодившись з висновками акта перевірки ОСОБА_2 відмовився від його підписання та отримання, про що були складені відповідні акти від 12.06.2009р. №1716/17-01/НОМЕР_1 та від 15.06.2009р. №1735/17-01/НОМЕР_1.

На підставі акта перевірки №1717/17-01/НОМЕР_1 від 12.06.2009р. Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську Одеської області 20.07.2009р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0004961701/0 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 9461,66грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було своєчасно надіслані та 23.07.2009р. отримано відповідачем ОСОБА_2, про що свідчать його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Так, судом зясовано, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011р., у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області від 20.07.2009р. №0004961701 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 9461,66грн., відмовлено, з тих підстав, що перевірка проведена повністю з додержанням вимог чинного, на момент здійснення перевірки, податкового законодавства.

Зокрема, в межах означеної справи, Одеським окружним адміністративним судом зясовано, що відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно з п.п.1,2,3 ст.9 вказаного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.9.12.1. ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003року №889-ІV, оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням цього пункту. Спеціальним законодавством є розділ ІV Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок громадян»від 26.12.1992року №13-92, відповідно до п.1 абз. б ст. 14 якого з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі.

Відповідно до підпункту 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Згідно зі ст.13 Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою в грошовій і натуральній формі) та документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з отриманням доходу.

Також, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р. встановлено, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подавалися до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську декларації про доходи, одержані за рік за 2006-2009роки, які були перевірені перевіряючим під час проведення планової виїзної документальної перевірки з урахуванням книг обліку розрахункових операцій, банківських виписок і документів, що стверджують витрати, повязані з одержанням доходу, які були надані позивачу перевіряючому. За результатами перевірки було встановлено перекручування даних зазначених в деклараціях про доходи за 2006-2009роки, а саме: відхилення даних вказаних у деклараціях від даних за наданими позивачем підтверджуючими документами. Ці зведені дані наведені у таблиці №3 акту перевірки. Означене порушення привело до заниження чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності на умовах придбання торгового патенту на право здійснення торгівельної діяльності: за 9 місяців 2006року у сумі 22680,38грн., за 2007рік у сумі 64838,86грн., за 2008рік у сумі 28487,00грн. Також, привело до завищення чистого доходу від здійснення підприємницької діяльності на умовах придбання торгового патенту на право здійснення торгівельної діяльності за 1 квартал 2009 року у сумі 849,51грн.

Судом також зясовано, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р., залишеною без змін Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2011р., встановлено, що ОСОБА_2 завчасно був повідомлений про проведення планової перевірки, а саме: 07.05.2009року, при тому, що перевірка розпочата 22.05.2009року і мав можливість підготувати всі необхідні документи щодо обліку витрат та доходів своєї господарської діяльності до початку перевірки. Крім того, враховуючи несвоєчасність надання позивачем у повному обсязі документів для перевірки наказом начальника ДПІ у м.Іллічівську від 04.06.2009року №253 термін проведення вказаної перевірки був продовжений на пять робочих днів, а саме: з 05.06.2009року по 12.06.2009рік, проте й до 12.06.2009року Фізична особа-підприємець не надала всіх підтверджуючих документів та відсутність книги обліку доходів та витрат на час проведення перевірки.

Відповідно до ч.6 ст.128 Господарського Кодексу України фізична особа-підприємець зобовязана вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2010року №1269 затверджений Порядок ведення книги обліку доходів та витрат, яким передбачено ведення книги обліку доходів та витрат субєктами підприємницької діяльності фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування субєктів малого підприємництва, а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності.

Відповідно до п.5 вказаного Порядку суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.

Згідно з п.6 вказаного Порядку така книга зберігається у суб'єкта підприємницької діяльності протягом 3 років після виконання останнього запису.

Відтак, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2010р., зясовано обставини по суті спору, та надана їх відповідна правова оцінка, зокрема, встановлено правомірність та ґрунтовність винесення податкового повідомлення-рішення від 20.07.2009р. №0004961701 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у розмірі 9461,66грн., з вищенаведених підстав.

Проте, означена сума податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності у законодавчо визначеному порядку та строки самостійно Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 сплачена не була, у звязку з чим, з урахуванням наявної переплати у розмірі 85,52грн., загальна сума заборгованість склала 9376,14грн. (9461,66 - 85,52 = 9376,14).

Таким чином, загальна сума боргу по сплаті податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності за означений період, з урахуванням наявних переплат, склала 6555,55грн., з яких 5745,50грн. податок з доходів фізичних осіб, 810,05грн. пеня, що, у тому числі, підтверджується наявною у справі відповідною обліковою карткою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 станом на 12.10.2011р.

Згідно з приписами ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з ч.ч.2,3 ст.14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України, а невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010р. № 2453-VI (зі змінами та доповненнями) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Крім того, на підставі акта перевірки №1717/17-01/НОМЕР_1 від 12.06.2009р. «Про результати виїзної планової перевірки СПД фізичної особи ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 31.03.2009р.»Державною податковою інспекцією у м.Іллічівську Одеської області 20.07.2009р. також було винесено податкове повідомлення-рішення №0004971701/0 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 144,30грн., з яких 48,10грн. основний платіж, 96,20грн. штрафні (фінансові) санкції. Вказане податкове повідомлення-рішення було своєчасно надіслані та 23.07.2009р. отримано відповідачем ОСОБА_2, про що свідчать його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Так, судом зясовано, що вказана заборгованість по податку з доходів найманих працівників була сплачена Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 у сумі 96,20грн., однак несвоєчасно, у звязку з чим податковим органом, було нараховану пеню у сумі 1,94грн., що, у тому числі, підтверджується наявною у справі відповідною обліковою карткою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 станом на 12.10.2011р. ((144,30 96,20) + 1,94 = 50,04).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-ХІІ від 25.06.1991р. (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Статтею 11 вказаного Закону передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування.

Згідно з п.п.2,3 п.1 ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп.пп.4.2.1,4.2.2 п.4.2 ст.4 вказаного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому зазначеним Законом.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 вищезазначеного закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена у встановлений законодавством строк, визнається сумою податкового боргу.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.6.2.3 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги". У звязку з чим, 10.08.2009року ДПІ у м.Іллічівську Одеської області на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, була надіслана перша податкова вимога №1/795 від 06.06.2009р. на загальну суму 9520,44грн., яка 18.08.2009р. була отримана відповідачем ОСОБА_2, про що свідчать його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення та друга податкова вимога №2/902 від 24.09.2009р. на загальну суму 8624,67грн., яка 14.10.2009р. була отримана відповідачем ОСОБА_2, про що свідчать його підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення

Разом з тим, відповідних належних доказів в підтвердження сплати відповідачем, визначених означеними податковими вимогами сум податкового боргу суду не надано.

Таким чином, як вбачається з наявних у матеріалах справи облікових карток платника податків станом на 12.10.2011р., які ведуться в органах державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. №276 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123), з урахуванням часткової переплати у загальному розмірі 419,34грн., за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується податкова заборгованість у загальному розмірі 6605,59грн., з яких 6555,55грн. подоток з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності та 50,04грн. податок з доходів найманих працівників

Згідно з пп.3.1.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що уточнені позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкової заборгованості у загальному розмірі 6605,59грн.

Керуючись ч.4 ст.128, ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративнийпозов Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 6605,59грн., задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) в доход державного бюджету

- на розрахунковий рахунок 33214801700015, код платежу 11010200, відкритий на імя ВДК м.Іллічівська, банку ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23215045 заборгованість по податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності у загальному розмірі 6555(шість тисяч пятсот пятдесят пять)грн. 55коп.

- на розрахунковий рахунок 33215800700015, код платежу 11010101, відкритий на імя ВДК м.Іллічівська, банку ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код 23215045 заборгованість по податку з доходів найманих працівників у загальному розмірі 50(пятдесят)грн. 04коп.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 17 жовтня 2011 року.

Суддя Харченко Ю.В.