Постанова № 18850380, 14.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/4873/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Марина П.П.,

при секретарі Полторак І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Електронмаш»до Одеського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій при перевірці відносно прийняття рішення зазначеного в акті перевірки №12-16/18 від 12.05.2011 року про визначення ВАТ «Електронмаш»(код ЄДРПОУ 14309770) штрафу у сумі 17680,00 грн. та скасування даного рішення, -

ВСТАНОВИВ

Відкрите акціонерне товариство «Електронмаш»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Одеського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій при перевірці відносно прийняття рішення зазначеного в акті перевірки №12-16/18 від 12.05.2011 року про визначення ВАТ «Електронмаш»(код ЄДРПОУ 14309770) штрафу у сумі 17680,00 грн. та скасування даного рішення. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»у звязку з використанням ВАТ «Електронмаш»у період з 07.10.2005 року по 24.06.2010 року праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості є протиправним, оскільки ОСОБА_2 мав всі правові підстави працювати в Україні без дозволу державної служби зайнятості.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача в задоволенні адміністративного позову просив відмовити в повному обсязі зазначивши, що у звязку з порушенням ВАТ «Електронмаш»вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»а саме: використання ВАТ «Електронмаш»у період з 07.10.2005 року по 24.06.2010 року праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості, до ВАТ «Електронмаш»правомірно застосовано сума штрафу у розмірі 17680,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до пункту 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XI (зі змінами та доповненнями) підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом встановлено, що 08.07.1994 року виконавчим комітетом Одеської міської ради за №1556120 0000 009169 зареєстроване відкрите акціонерне товариство «Електронмаш», ідентифікаційний код 14309770 (а.с.21), яке знаходиться на обліку в Одеському обласному центрі зайнятості.

Статтею 34 Закону України «Про зайнятість населення»№ 803-ХІІ від 01.03.1991р. (із змінами та доповненнями) передбачено, що контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

Згідно з частиною 4 статті 18 зазначеного Закону у складі Державної служби зайнятості створюється інспекція, що здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість підприємствами, установами й організаціями, незалежно від форм власності і господарювання, фермерами та іншими роботодавцями.

Відповідно до пункту 1 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 р №47, Інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входитьдоскладу Державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Згідно з пунктом 5 вказаного Положення основними завданнями інспекції є здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість та забезпечення громадянам прав і гарантій у галузі зайнятості шляхом здійснення заходів щодо запобігання та усунення виявлених порушень законодавства про зайнятість населення.

Як передбачено пунктом 6 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Інспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить, зокрема, перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцям, передусім щодо подання державній службі зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), про всіх прийнятих працівників, про наступне вивільнення працівників та фактично вивільнених працівників.

Відповідно до підпунктів б, г пункту 8 зазначеного Положення Інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення надається право, у тому числі, давати власнику (керівнику) підприємства, установи та організації або уповноваженому ним органу та іншим роботодавцям у разі виявлення порушень законодавства про зайнятість населення приписи про їх усунення; та право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій усіх форм власності, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Судом встановлено, що 12 травня 2011 року головними спеціалістами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості Штефан Н.В. та Кравцовою К.А. проведено перевірку відкритого акціонерного товариства «Електронмаш»з питань додержання вимог законодавства України про зайнятість населення.

За результатами вказаної перевірки, Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості складено акт перевірки від 12 травня 2011 року №12-17/88 (а.с.7-8) та акт про порушення законодавства України про зайнятість населення від 12 травня 2011 року №12-16/18 згідно якого встановлено порушення позивачем вимог ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-XI (зі змінами та доповненнями), а саме: у період з 07.10.2005 року по 24.06.2010 року ВАТ «Електронмаш»використовувалась праця громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 на умовах трудового договору без дозволу державної служби зайнятості, до ВАТ «Електронмаш»(посвідка на постійне проживання серія ОД № 13437, видана 25.06.2010 року на безстроковий термін).

Згідно ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення»у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

На підставі встановлених актом від 12 травня 2011 року №12-16/18 порушень, Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості до відповідача правомірно застосовано штраф у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за одного іноземця у сумі 17680,00 грн.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про наявність у ОСОБА_2 правових підстав для праці в Україні без дозволу державної служби зайнятості, оскільки згідно посвідки на постійне проживання від 25.06.2010 року за НОМЕР_2 (а.с.40) ОСОБА_2 в'їхав на територію України в 2009 році, про що також свідчать відмітки в його паспорті НОМЕР_1, в якому зазначено, що ОСОБА_2 в'їхав на територію України в 2009 році, та відмітки про продовження терміну перебування на території України (останній термін продовжено до 26.04.2010 року) (а.с.45-47). Тимчасова посвідка на проживання НОМЕР_3, на яку посилається позивач, була дійсна до 16 лютого 2001 року (а.с. 15). Таким чином, на момент отримання посвідки на постійне проживання в Україні НОМЕР_2, виданої 25.06.2010 року, ОСОБА_2 згідно даних трудової книжки та наказу №53 к від 07.10.2005 року (а.с. 41-43) будучі працевлаштованим на посаді директора ВАТ «Електронмаш»з 07.10.2005 року не мав дозволу державної служби зайнятості на дане працевлаштування.

Суд критично ставиться до тверджень позивача, що акт про встановлення факту порушення вимог ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»у сфері реалізації державної політики зайнятості - є рішенням по притягненню позивача до господарсько-правової відповідальності у сфері господарської діяльності, яке по причині закінчення терміну застосування адміністративно-господарської санкції, встановленого ст. 250 Господарського Кодексу України, не повинно було винесено працівниками інспекції виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 2 та ч. З ст.8 Закону України «Про зайнятість населення»іноземці та особи без громадянства одержують право на трудову діяльність лише за наявності у них дозволу на працевлаштування, виданого державною службою зайнятості України.

У разі використання праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби»зайнятості України з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, державна служба зайнятості стягує штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої Законом ( в редакції Закону України що діяла після набрання чинності Закону України від 25.12.2008 року №799-VI).

Як вбачається із ст. 6 Закону України «Про зайнятість населення»відносини зайнятості в України регулюються цим Законом та іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до цього Закону, а не положеннями Господарського кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що застосування позивачем для даних правовідносин ст.250 Господарського Кодексу України є необґрунтованим.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 4 Господарського кодексу України розмежовує відносини у сфері господарювання з іншими видами відносин. Так відповідно до пп..5 п.1 ч. І вказаної статті не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно господарських повноважень щодо субєкта господарювання. Частина 3 статті 19 Господарського кодексу України, визначає правовідносини в яких здійснюється державний нагляд в сфері господарської діяльності, де адміністративні правовідносини у сфері зайнятості населення не зазначаються. Ці правовідносини виникають між органами державної влади та підприємствами, установами і організаціями в процесі реалізації державної політики зайнятості відповідно до положень Закону України «Про зайнятість населення»у сфері зайнятості населення, а не сфери господарської діяльності.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про невірне застосування інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості суми штрафу у розмірі 17680,00 грн., оскільки на момент видачі посвідки на постійне проживання від 25.06.2010 року за НОМЕР_2, яка засвідчує право гр. Російської Федерації ОСОБА_2 на постійне проживання в Україні, а відповідно і право бути працевлаштованим без необхідного дозволу державної служби зайнятості на працевлаштування, останній вже був працевлаштованим без відповідного дозволу до ВАТ «Електронмаш». Станом на 24.06.2010 року, напередодні отримання вказаної довідки, вже діяла нова редакція ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення», якою вже була передбачена відповідальність за порушення встановлених нею вимог у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати . Станом на 24 червня 2010 року мінімальна заробітна плата в Україні становила 884.00 грн. Таким чином визначений позивачу Інспекцією по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Одеського обласного центру зайнятості штраф у сумі 17680.00 грн. повністю відповідає встановленому законодавством розміру (20x884= 17680.00 грн.).

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача субєкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства «Електронмаш» до Одеського обласного центру зайнятості про визнання протиправними дій при перевірці відносно прийняття рішення зазначеного в акті перевірки №12-16/18 від 12.05.2011 року про визначення ВАТ «Електронмаш» (код ЄДРПОУ 14309770) штрафу у сумі 17680,00 грн. та скасування даного рішення - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 14 жовтня 2011 року

Суддя/підпис/ П.П.Марин