Постанова № 18849983, 18.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2011 р. № 2а-1825/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіКостецького Н.В.

при секретарі Куч Ю.М.

з участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом за позовом Приватного підприємства «Нова Територія»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова про скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «Нова Територія»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій ДПІ у Франківському районі м.Львова щодо анулювання реєстрації платника ПДВ позивача протиправними та скасування акту ДПІ у Франківському районі м.Львова про анулювання реєстрації платника ПДВ Приватного підприємства «Нова Територія».

В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ без врахування всіх фактичних обставин та з порушенням способу такого анулювання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та додатково пояснила, що за наслідками документальної невиїзної перевірки відповідачем було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Приватного підприємства «Нова Територія». Таке рішення було прийнято у звязку з тим, що позивач подавав протягом 2009-2010 р.р. декларації з податку на додану вартість з нульовими показниками. Однак вважає рішення відповідача неправомірним, оскільки відповідальною особою підприємства було помилково не відображено у деклараціях господарські операції які відбувалися у лютому 2010 року. Відповідачем не було дотримано процедури анулювання свідоцтва, зокрема не було направлено письмового запрошення на проведення перевірки а відтак позивач був позбавлений можливості захисту свого права, зокрема, надати пояснення, внести уточнення до поданих декларацій.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву по даній справі, в яких зазначено, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача є підпункт «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», яким передбачено, що реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадку, якщо особа, яка зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних місяців або подає таку декларацію (податковий рахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду.

Підставою анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на думку податкового органу стало те, що позивач подавав декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних місяців, які свідчать про відсутність оподаткованих поставок протягом такого періоду. В звязку з чим, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з мотивів викладених в позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов заперечували та пояснили, що відповідачем правомірно анульовано реєстрацію позивача платником податку на додану вартість відповідно до норми п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки надані позивачем декларації з ПДВ свідчать про відсутність у його діяльності протягом дванадцяти послідовних податкових періодів оподатковуваних поставок.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Позивачу Приватному підприємству «Нова територія»(ЄДРПОУ 36361393) 18.02.2009 р. видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100200275. Актом від 14.04.2010 р. № 455 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість»ПП «Нова територія», що розташоване в м. Львові, по вул. Городоцька, 153, було анульовано реєстрацію позивача платником податку на додану вартість.

Анулювання реєстрації позивача платником ПДВ проведено на підставі норми п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Рішення щодо застосування до позивача вказаної норми закону відповідач мотивував встановленою документальною невиїзною (камеральною) перевіркою відсутністю у позивача протягом 12 послідовних місяців, з березня 2009 року по лютий 2010 року, оподатковуваних поставок.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.25.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 р. № 79 (далі Наказ № 79), яке було чинним на момент спірних правовідносин передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «б»- «г»цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобовязаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах «в»- «г» цього пункту.

Органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах «б»-«г» пункту 25 цього Положення. Такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей), зокрема: Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку субєктом малого підприємництва юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплату податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом; судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість; документа, який свідчить, що згідно із відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку; інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи підприємця; Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва; документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції (підстава підпункт «в»пункту 9.8 статті 9 Закону «Про податок на додану вартість»).

Таким чином, прийняттю податковим органом рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ має передувати проведення документальної невиїзної перевірки платника податків та складення відповідного акта.

Зі змісту п. 1.11 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. № 327, яким затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі Наказ № 327), який діяв на момент спірних правовідносин, вбачається, що для проведення невиїзної документальної перевірки податковий орган повинен надіслати платнику податків письмове запрошення і в разі неявки посадових осіб субєкта господарювання для проведення невиїзної документальної перевірки протягом 10 днів після отримання письмового запрошення органу податкової служби складається акт про неявку посадових осіб субєкта господарювання на запрошення органу податкової служби.

З наданих позивачем пояснень встановлено, що відповідачем не було дотримано вимог Наказу № 327 щодо направлення позивачу запрошення на перевірку і не встановлено підтверджуючих документів, які визначені у п. 25 Положення і можуть бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Відповідачем не надано на запит суду вказані вище документи.

Враховуючи наведене, позивач був позбавлений можливості надати заперечення до Акту № 455 або взагалі спростувати твердження податкового органу, щодо відсутності податкових зобовязань надавши всі необхідні документи, як б підтвердили правову позицію позивача.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, при цьому надавши необхідні документи, що 18 квітня 2010 року бухгалтер ПП «Нова територія»мав намір подати уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий та березень 2010 року, а також довідку про нарахування суми податкових зобовязань і 10% штрафу. Однак, податковий орган відмовив в прийнятті вказаного розрахунку та довідки, з тих підстав, що такий розрахунок і довідка подається при здачі податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року. Проте, податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року в ПП «Нова територія»прийнято не було, оскільки Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100200275 від 18.02.2009 року було анульоване.

Відповідно до п.15.1.1 ст. 15 та п. 17.2 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент спірних правовідносин, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати і штраф у розмірі десяти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку протягом 1095 днів з моменту виявлення такої недоплати.

Статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю);

- ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорту), поставки транспортних послуг по перевезенню пасажирів, вантажобагажу (товаробагажу) та вантажу за межами державного кордону України.

Таким чином, згідно із Законом, до оподаткованих поставок належать поставки як товарів так і послуг.

Відповідно до п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

25 лютого 2010 року між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 та ПП «Нова територія»було укладено Договір купівлі-продажу товарів №б/н1. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_5 продала, а ПП «Нова територія»купило продовольчі товари (каву JACOBS MONARCH). Фактом передачі - отримання товару є накладна №б/н 1 від 25.02.2010 року.

26 березня 2010 року між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 та ПП «Нова територія»було укладено Договір купівлі-продажу товарів №б/н2. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_5 продала, а ПП «Нова територія»купило продовольчі товари (мелену каву Галка). Фактом передачі - отримання товару є накладна №б/н 2 від 29.03.2010 року.

27 квітня 2010 року між фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 та ПП «Нова територія»було укладено Договір купівлі-продажу товарів №б/н3. Відповідно до вказаного договору ОСОБА_5 продала, а ПП «Нова територія»купило продовольчі товари (кава NESKAFE GOLG). Фактом передачі - отримання товару є накладна №б/н 3 від 27.04.2010 року.

Відповідно до умов вищезазначених договорів, ПП «Нова територія»зобовязувалося сплатити ОСОБА_5 загальну ціну товару протягом 10 днів з моменту виставлення нею рахунку.

26 лютого 2010 року ПП «Нова територія»було укладено з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_7 Договір №1/а купівлі-продажу продовольчих товарів, за яким ПП «Нова територія»зобовязується передавати товари у власність ОСОБА_7 відповідно до його замовлення, а ОСОБА_7 зобовязується приймати та оплачувати отриману продукцію на умовах, визначених в договорі.

На виконання умов вищезазначеного договору №1/а, ПП «Нова територія»продавало ОСОБА_7 продовольчий товар, що підтверджується накладними і оформленими податковими накладними від 26 лютого 2010 року, 31 березня 2010 року та 29 квітня 2010 року.

Відповідно до п. 3.2 Договору №1/а від 26.02.2010 року, оплата ціни продукції здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок ПП «Нова територія»протягом 90 днів з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі продукції (таким актом в даному випадку є оформлена накладна).

Однак, як зазначено представником позивача, всупереч Договору №1/а від 26.02.2010 року , ОСОБА_7, станом на день розгляду справи у суді, не розрахувався за поставлений товар.

Відповідно до п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій,що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п. 7.2.3 цього ж Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.

Згідно пояснень представника позивача вищезазначені обставини і спричинили помилку бухгалтера при заповненні декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень 2010 року. 16 квітня 2010 року бухгалтером було написано пояснення засновникам ПП «Нова територія»про допущену ним халатність, а 17 квітня 2010 року було винесено Наказ №3/1 про притягнення бухгалтера до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани. Бухгалтер ПП «Нова територія»подавав уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий, березень 2010 року, однак йому було відмовлено з тих підстав, що такі уточнюючі розрахунки він зможе подати разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за квітень 2010 року. При подачі уточнюючих даних у квітні 2010 року, йому було повідомлено, що свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100200275 ПП «Нова територія»анульоване.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що твердження відповідача про відсутність у позивача в період з березня 2009 року по лютий 2010 року оподатковуваних поставок протягом вказаного періоду - є безпідставним. Підстав для анулювання реєстрації позивача платником ПДВ, немає.

Відтак, неправомірним та таким що здійснено з порушенням вимог закону є анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість на підставі п/п. "ґ" п. 9.8. ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість". Прийнятий відповідачем акт від 14.04.2010 р. № 455 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість»ПП «Нова територія», що розташоване в м. Львові, по вул. Городоцька, підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Згідно ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи не вчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України, такі належить стягнути з державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14,17,18,49,51,158,160-163,167 КАС України, Суд

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати дії Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова по анулюванню реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Нова Територія»неправомірними.

3.Скасувати акт Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість приватного підприємства «Нова Територія»від 14.04.2010 року №455.

4.Стягнути з державного бюджету України в користь приватного підприємства «Нова Територія»3 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.10.2011р.

Суддя /підпис/ Костецький Н.В.

З оригіналом згідно

Суддя Костецький Н.В.