Постанова № 18848704, 20.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 р. № 2а-8056/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кавки Н.І.,

представника позивача - Цапа П.-А.М., представника відповідача - Авдєєнка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ПРОВЕ»про стягнення податкової заборгованості-

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ПРОВЕ»(далі-ТзОВ «ЮК «ПРОВЕ») коштів в сумі 32907,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість по сплаті податку з доходів найманих працівників, яку в добровільному порядку не сплачує, а тому такі кошти підлягають стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 20.07.2011 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 20.10.2011 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд прийняти уточнення позовних вимог, в яких зазначив, що відповідач має заборгованість по сплаті податку на прибуток в сумі 2750,80 грн., а у звязку з цим просив стягнути з ТзОВ «ЮК «ПРОВЕ»до бюджету кошти в розмірі 2750,80 грн.

Розглядаючи зазначене клопотання представника позивача суд керувався положення ч.1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до якої позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. У звязку з цим, судом було відмовлено представнику позивача в уточненні позовних вимог.

Крім того, представник позивача в судовому засіданні визнав факт сплати відповідачем усієї суми заборгованості по податку з доходів найманих працівників. При цьому, зазначив, що згідно Довіреності №226/10-0 від 18.10.2011 року він не має права відмовлятись від позову повністю або частково.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що ТзОВ «ЮК «ПРОВЕ»повністю сплачено податок з доходів з фізичних осіб в сумі 35492,75 грн., про що свідчить квитанція №ПН6754 від 26.04.2011 року. У звязку з цим, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТзОВ «ЮК «ПРОВЕ»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради 23.04.2009 року.

Відповідно до довідки Позивача б/н станом на 01.07.2011 року за ТзОВ «ЮК «ПРОВЕ»рахується заборгованість по сплаті податку з доходів найманих працівників в сумі 32907,82 грн., що складається із самостійно задекларованих сум податку (декларація №5521 від 03.03.2011 року).

ДПІ у Галицькому районі м. Львова направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу №1/179 від 08.02.2010 року та другу податкову вимогу №2/268 від 30.04.2010 року.

Відповідно до квитанції №ПН6754 від 26.04.2011 року ТзОВ «ЮК «ПРОВЕ»сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 35492,75 грн. на рахунок №33218800700004 в ГУДКУ у Львівській області, ЄДРПОУ 22389381, МФО 825014.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регламентувались Конституцією України, Законами України «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування» контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 9 цього ж Закону платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі-Закон) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 4.2.3. ст.4 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Якщо згідно з нормами Закону сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (пп. 4.2.1. ст.4 Закону).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп.5.2.2. ст.5 Закону).

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (пп.5.2.5. ст.5 Закону).

Відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4. ст.5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Суд бере до уваги те, що відповідач сплатив задекларовану суму податку з доходів фізичних осіб у повному обсязі, що підтверджується квитанцією №ПН6754 від 26.04.2011 року, а відтак, позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані матеріалами справи, спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, а отже не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 24 жовтня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.