Постанова № 18848703, 20.10.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 р. № 2а-8603/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Кавки Н.І.,

представника позивача Лободи Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова до Спільного українсько-сирійського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріс»про стягнення податкової заборгованості -

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Франківському районі м.Львова (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з Спільного українсько-сирійського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріс»(далі- ТзОВ «Сіріс») коштів в сумі 2377,85 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має заборгованість по сплаті податку на прибуток підприємств, яку в добровільному порядку не сплачує, а тому такі кошти підлягають стягненню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 01.08.2011 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 20.10.2011 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва №23275588 про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності Спільне українсько-сирійське підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріс»зареєстроване Франківською районною адміністрацією виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа.

Згідно облікових даних ДПІ у Франківському районі м. Львова відповідач взятий на облік в органах державної податкової служби 14.11.1995 року.

Як вбачається з довідки Позивача б/н станом на 30.06.2011 року за ТзОВ «Сіріс»рахується заборгованість по сплаті податку на прибуток в сумі 2377,85 грн.

Податкове зобовязання Відповідача складають штрафні фінансові санкції, визначені ДПІ у Франківському районі м. Львова у звязку з порушенням п.п. 4.1.4 п.4. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», про що податковим органом складені акти про порушення податкового законодавства та винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- Акт №5386 від 26.10.2010 року з питань неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2007 рік перше півріччя 2010 року та податкове повідомлення-рішення №0015991510/0 від 09.12.2010 року на суму податкового зобовязання 2210,00грн.;

- Акт №6608 від 31.12.2010 року з питань неподання податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2010 року та податкове повідомлення-рішення №0019101510/0 від 31.12.2010 року на суму податкового зобовязання 170,00грн.

Враховуючи переплату в сумі 2,15 грн., податковий борг по вказаному платежу склав 2377,85 грн.

Спірні правовідносини на момент їх виникнення регламентувались Конституцією України, Законами України «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування» контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 9 цього ж Закону платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 5.2.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року (далі-Закон) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Підпунктом 4.2.3. ст.4 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування здійснене контролюючим органом є помилковим, покладається на платника податків.

Якщо згідно з нормами Закону сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом (пп. 4.2.1. ст.4 Закону).

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати (пп.5.2.2. ст.5 Закону).

З урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню (пп.5.2.5. ст.5 Закону).

Відповідно до п.п 5.4.1 п. 5.4. ст.5 Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пп.59.1. ст. 59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення рішення.

Суд встановив, що позивач направляв відповідачу першу податкову вимогу №148 від 28.01.2011 року на суму 2207,85 грн.

Суд бере до уваги те, що відповідачем не представлено доказів оскарження у встановленому чинним законодавством порядку рішень позивача, на підставі яких йому визначені податкові зобовязання. А відтак, вказане свідчить про узгодження податкових зобовязань.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Спільного українсько-сирійського підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріс»(79056, Львівська область, м. Львів, вул. В. Великого, 67/80, ЄДРПОУ 23275588) до Державного бюджету України заборгованість в сумі 2 377 (дві тисячі триста сімдесят сім) гривень 85 (вісімдесят пять) копійок.

3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 24 жовтня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.