Постанова № 18848576, 19.10.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2011 року Справа № 1170/2а-3630/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Нагібіної Г.П.

при секретарі Дигас В.М.

за участю:

представника позивача Самаріна А.С.

представника відповідача Бобуха С.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою приватного підприємства «Каїр»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Каїр»звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправними (незаконними) дії відповідача по проведенню документальної перевірки, результати якої оформлені довідкою від 26.07.2011 року № 633/1520/37426697 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Каїр»(ЄДРПОУ 37426697) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Газнафтозакупівля»код ЄДРПОУ 36470991», а також зобовязати відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих ПП «Каїр»за лютий 2011 року, що були відкориговані в автоматизованій системі «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України».

Позивач вважає дії податкового органу, вчинені під час проведення перевірки, протиправними, оскільки жодних первинних документів, без яких, на думку позивача, неможливо дійти обєктивних висновків, Кіровоградською ОДПІ не вивчалося, перевірка була проведена фактично на підставі установчих документів товариства, податкової декларації з ПДВ, компютерних автоматизованих систем Кіровоградської ОДПІ.

Позивач вважає, що зазначена перевірка не може вважатися документальною, оскільки первинні документи, які підтверджують господарські операції, податковим органом взяті до уваги не були, жодної правової оцінки зазначеним документам не надавалося.

Щодо висновків перевірки про визнання правочинів нікчемними, позивач вважає що вони зроблені лише на підставі припущень податкового інспектора.

На підставі викладеного позивач просить суд визнати дії Кіровоградської ОДПІ щодо проведення перевірки протиправними, та, як наслідок, зобовязати відповідача відновити показники товариства щодо податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ за лютий 2011 року у електронній базі даних податкового органу, оскільки відповідачем не виносилося відповідне рішення про зменшення податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ, відтак відповідачем неправомірно виключено з автоматизованої системи співставлень податкових зобовязань та податкового кредиту з ПДВ показники товариства за лютий 2011 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги адміністративного позову у повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, надав заперечення проти позову, які обґрунтовані тим, що позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Каїр»була проведена на підставах, у межах повноважень та в порядку, передбаченому чинним податковим законодавством, висновки якої викладені в довідці від 26.07.2011 р. № 633/1520/37426697.

Представник відповідача зазначив, що про проведення перевірки позивача було повідомлено належним чином у порядку, передбаченому приписами Податкового кодексу України.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. N 2747-IV (далі КАС України) у судовому засіданні 19.10.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 24.10.2011 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог частини четвертої статті 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Кіровоградський окружний адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. N 509-XII державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах входять до системи органів державної податкової служби.

Кіровоградська ОДПІ (далі відповідач), у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є субєктом владних повноважень, дії якого оскаржені.

22.06.2011 р. Кіровоградською ОДПІ позивачеві направлено лист «Про запрошення для усунення сум розбіжностей»від 21.06.2011 року № 20378/10/1520. Представник позивача повідомив суду, що підприємством відповіді на зазначений лист не надавався, і уповноважений представник позивача до податкового органу не зявлявся.

13.07.2011 р. Кіровоградською ОДПІ на адресу позивача направлено повідомлення від 13.07.2011 року № 23756/10/1520 про запрошення посадових осіб ПП «Каїр»до Кіровоградської ОДПІ з питань повноти декларування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2011 року разом з копією наказу Кіровоградської ОДПІ від 13.07.2011 року № 2005 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

Зазначене повідомлення та копію наказу відповідачем отримано 21.07.2011 р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Податковим ревізором-інспектором Кіровоградської ОДПІ на підставі наказу від 13.07.2011 р. №2005 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПП «Каїр»з питань правильності нарахування зобов'язань та податкового кредиту за лютий 2011 р., про що складено довідку від 26.07.2011 року № 633/1520/37426697 «Про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Каїр»(ЄДРПОУ 37426697) з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Газнафтозакупівля»код ЄДРПОУ 36470991».

Зазначену довідку направлено поштою та отримано відповідачем 28.07.2011 р. (а.с. 24).

Стосовно позовної вимоги про визнання незаконними дій податкового органу щодо проведення перевірки суд дійшов наступних висновків.

Згідно з абзацом другим статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Пунктом 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі ПК України) податковим органам надано право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписами пунктів 79.2 79.3 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Згідно з пунктом 17.1.6 статті 17 ПК України, платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що пункт 17.1.6 статті 17 та пункти 79.2-79.3 статті 79 ПК України узгоджуються один з одним, тобто платник податків повинен мати можливість скористатись своїм правом бути присутнім під час проведення перевірки чи ні.

У судовому засіданні встановлено, що про проведення перевірки начальником Кіровоградської ОДПІ було винесено наказ від 13.07.2011 року № 2005 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, який, разом з повідомленням про проведення перевірки, було отримано позивачем 21.07.2011 р., проте відповідач, маючи можливість прибути до податкового органу для присутності при перевірці, таким правом не скористався.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідачем виконано вимоги ПК України щодо забезпечення права платника податків бути присутнім при проведенні перевірки.

Водночас, суд зазначає, що визначення правомірності дій податкового органу щодо законності підстав проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути перевірено під час надання правової оцінки самому наказу про проведення перевірки.

Судом встановлено, що позивач у встановленому порядку не оскаржував наказ від 13.07.2011 р. № 2005 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки»

Відповідно до частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Дія це активна фізична дія субєкта владних повноважень або його посадової особи, а бездіяльність це утримання від вчинення дії субєктом владних повноважень або його посадовою особою.

Позивач наполягав на тому, що відповідач вчинив протиправні дії, проте на зазначив, які саме дії і в чому конкретно полягала їх протиправність, тому суд приходить до висновку, що позивач обрав невірний спосіб захисту права.

Відповідач провів перевірку в межах компетенції та у спосіб, визначений ПК України.

Стосовно посилання позивача в позовній заяві на неправомірність висновків, викладених в довідці перевірки, суд зазначає наступне.

Посилання стосовно неправомірності, як на думку позивача, висновків викладених в довідці перевірки фактично породжують факт оскарження такої довідки, що є неприпустимим, оскільки довідка перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути оскаржена в судовому порядку.

Довідка перевірки є службовим документом, думка (позиція) податкового інспектора щодо результатів перевірки, яка викладена нам для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Більш того, суд звертає увагу, що довідка перевірки є підсумовуючим службовим документом, а позивач наполягав на тому, що дії стосовно перевірки є незаконними, тобто довідка перевірки знаходиться за межами самих дій повязаних з перевіркою.

Крім того, суд звертає увагу, що ні зі змісту позовної заяви, ні в судовому засіданні, представником позивача не зазначено, які саме права позивача було порушено проведенням такої перевірки.

Стосовно вимоги позивача зобов'язати Кіровоградську ОДПІ відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

При цьому інтересом юридичної особи у сфері публічно-правових відносин слід розуміти не будь який інтерес, а правовий, тобто такий, що може бути обєктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб юридичних особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності ті іншим загальноправовим засадам.

Наказом Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»від 18.04.2008 р. № 266 затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів.

Пунктом 1.3 вищеназваного наказу визначено, що для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:1.3.1 система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; 1.3.2. система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; 1.3.3. система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З аналізу наказу Державної податкової адміністрації України «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів»від 18.04.2008 р. № 266, пояснень представника податкового органу вбачається, що вказана автоматизована система є програмним продуктом, метою якого є забезпечення підрозділів державної податкової служби інформацією щодо декларування платниками податків податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Програма створена для службового користування та співставлення податковим органом задекларованих платниками податку на додану вартість податкових зобовязань та податкового кредиту. Користувачами даної програми є лише податкові органи.

Суд зазначає, що рішення податкового органу щодо збільшення або зменшення податкових зобовязань з тих чи інших видів податків приймається у формі податкового повідомлення рішення, яке надсилається (вручається) платникові податків у встановленому порядку, яке може впливати на права та інтереси платника податків. Таким чином, саме податкове повідомлення рішення може потягнути для платника податків виникнення прав та обовязків або спричинити негативні наслідки, як-то нарахування податкових зобовязань, штрафних (фінансових) санкцій.

У такому випадку захист порушеного права має полягати у вимозі скасувати таке податкове повідомлення рішення, проте внесення або зміна інформації до службової компютерної програми податкового органу не спричиняє для платника будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обовязків, оскільки саме тільки внесення такої інформації не призводить до коригування податкових зобовязань платника податків.

Крім того, суд звертає увагу, що ні зі змісту позовної заяви, ні в судовому засіданні, представником позивача не зазначено, які саме права позивача було порушено внесенням змін до автоматизованої системи податкового органу.

Суд підкреслює, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку субєкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З огляду на зазначене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання дій по проведенню перевірки та зобовязання податкового органу відкоригувати інформацію у автоматизованій системі не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав позивача діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту не відповідає обєкту порушеного права.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ»від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (підпункт 3 пункту 1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності субєкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій при проведенні перевірки, проведеною невиїзною документальною перевіркою жодних прав або інтересів позивача порушено не було, відтак суд вважає, що адміністративний позов є не обґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки відповідачем судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз не здійснювалися, то стягувати з позивача судові витрати не має підстав.

Керуючись статтями 17, 86, 94, 158, 163-165 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні позовної заяви приватного підприємства «Каїр»до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2011 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна