Постанова № 18848474, 27.09.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2011 року 2а-4124/11/1070

Київський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лисенко В.І.,

при секретарі судового засідання Теплухіній М.І.,

за участю:

представника позивача: Ступака Р.В.,

представника відповідача: Бялковського В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Баркор»

простягнення коштів, в с т а н о в и в:

Фастівська обєднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Баркор»про стягнення коштів у розмірі 8378845,00 грн., як таких, що одержані за нікчемними угодами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що працівниками Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010. За результатами перевірки складено акт від 19.01.2011 № 7/3/2301-30309233, яким встановлено, що договори, укладені між TOB «Баркор» та TOB «Сателліт Енергія», TOB «Торговий дім «Континент-М», є нікчемними, оскільки, як стверджує позивач, відповідач при укладенні вказаного договору не переслідував мету отримання товарів, хімічна сировина за цим договором фактично не поставлялась. Крім того, на думку позивача, фінансово-господарські документи контрагентів відповідача підписані не посадовими особами TOB «Сателліт Енергія», TOB «Торговий дім «Континент-М», а іншими невідомими особами. Тому вчинені правочини вважав такими, що не відповідають обовязковим умовам чинності правочину (частинам 1,3 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України), а саме: суперечать моральним засадам суспільства, волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Оскільки договір є нікчемним, позивач просив суд застосувати наслідки нікчемного правочину, передбачені статтею 208 Господарського кодексу України, - стягнути в доход держави все одержане відповідачем за нікчемним зобов'язанням.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач позову не визнав. У судовому засіданні представник відповідача наполягав на безпідставності вимог позивача. На думку представника відповідача, договори, що укладені між TOB «Баркор»та TOB «Сателліт Енергія», TOB «Торговий дім «Континент-М»на поставку хімічної сировини, відповідають вимогам чинного законодавства, кошти постачальнику за товар відповідачем перераховано безготівковим шляхом у повному обсязі, що підтверджується роздруківками по банківському рахунку ТОВ «Баркор», а факт потавки підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, виписаними постачальником, довіреностями ТОВ «Баркор»на одержання товарно-матеріальних цінностей по накладним.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Баркор»є юридичною особою, що, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №781853, зареєстрована 22.02.1999 Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією та включено в ЄДР за №30309233. Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 26.01.2009 № 2370, як платник податків відповідач перебуває на обліку у Фастівській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області, як платник податку на додану вартість зареєстрований 25.01.2009 за № 303092326537 ( Свідоцтво № 100160917 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ № 150557).

Основними видами діяльності відповідача за КВЕД є: оптова торгівля хімічними продуктами; виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей; дослідження і розробка в галузі технічних наук; роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших групувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сателліт Енергія»є юридичною особою, що зареєстрована Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 09.03.2010 за № 10701020000039093, взято на податковий облік в Державній податковій інспекції Печерського району м. Києва з 22.07.1999 за №03864.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент-М»є юридичною особою, що зареєстрована Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією 27.11.2006 за № 10681020000017738, взято на податковий облік в Державній податковій інспекції Голосіївського району м. Києва з 06.12.2006 за №20995.

Перевіркою встановлено, що у період з липня по вересень 2010 року між відповідачем та TOB «Сателліт Енергія»укладались правочини щодо поставки хімічної речовини на загальну суму 3 366 600,00 грн., у період з січня по червень 2010 року між відповідачем та TOB «Торговий дім «Континент-М» укладались правочини на поставку хімічної сировини на загальну суму 5 012 245,00 грн.

Факт поставки хімічної сировини, підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, виписаними постачальниками, а факт перерахування коштів виписками з банківського рахунку.

У період з 30.11.2010 по 12.01.2011 позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010 (акт перевірки від 19.01.2011 № 7/3/2301-30309233).

На підставі висновку спеціаліста Науково дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області від 10.12.2010 №239 та аналізу первинних документів за результатами поставки відповідачу TOB «Сателліт Енергія», TOB «Торговий дім «Континент-М»хімічної продукції податковим органом зроблено висновок про те, що фактично товари за договорами не поставлялись, оскільки підписи на податкових та видаткових накладних, виданих TOB «Сателліт Енергія», здійснені не керівником підприємства, а невідомими особами; підписи на податкових та видаткових накладних, виданих TOB «Торговий дім «Континент-М», здійснені керівником TOB «Торговий дім «Континент-М» за допомогою факсиміле.

За наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що правочини є такими, що вчинені без цілі створення взаємних прав та обовязків, з метою ухилення від сплати податків, що суперечить економічним інтересам держави та суспільства, та одночасно є такими, що суперечать моральним засадам суспільства, тобто є нікчемними.

Таким чином, оскільки вищезазначені правочини, на думку позивача, є нікчемними, то до відповідача слід застосувати наслідки нікчемного правочину та стягнути в доход держави все одержане відповідачем за нікчемним зобов'язанням.

08 вересня 2011 року Державна Фастівська обєднана державна податкова інспекція Київської області звернулась до суду з позовом про застосування наслідків нікчемного правочину стягнення з відповідача в дохід держави коштів у розмірі 8378845,00 грн., як таких, що одержані за нікчемною угодою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Абзацом 1 частини 1 статті 216 ЦК України, визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Частина 1 статті 228 ЦК України зазначає, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обовязки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Хоча позивач і використав в акті перевірки такий термін, як "нікчемний правочин", позивач не звернув уваги на те, що згідно із частиною 2 статті 215 ЦК України нікчемним правочином є правочин, недійсність якого встановлена законом. Фастівською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області при використанні терміну "нікчемний правочин", не звернуто увагу на те, що недійсність нікчемних правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі.

Приписами закону, які прямо передбачають нікчемність правочину, є приписи, які містяться: у частині 1 статті 219 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, такий правочин є нікчемним; у частині 1 статті 220 ЦК України, відповідно з якою у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним; у абзаці 1 частини 2 статті 221 ЦК України, відповідно з якою у разі відсутності схвалення правочину, який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності батьками (усиновлювачами) малолітньої особи або одним з них, з ким вона проживає, або опікуном, цей правочин є нікчемним; тощо.

Частиною 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) встановлено, що господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.

Частиною 2 статті 207 ГК України встановлено, що недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобовязання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобовязання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобовязану сторону певних обовязків; допускають односторонню відмову від зобовязання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Суд зазначає, що позивач не звернув увагу на те, що згідно із частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як доказ наявності протиправного умислу у сторін, позивач посилається на той факт, що фінансово-господарські документи контрагента відповідача підписані не посадовими особами TOB «Сателліт Енергія», TOB «Торговий дім «Континент-М», а іншими невідомими особами.

Суд звертає увагу на те, що та обставина, що певні документи контрагентів підписані іншими особами, ніж тими чиї прізвища зазначені у документах, ще не означає фальсифікації самого документу і не має наслідком визнання протиправними господарських операцій, які фактично відбулись і цей факт підтверджується документально. Крім того, це жодним чином не призводить до втрат Державного бюджету.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 16.03.2011, яка свідчить про те, що ОСОБА_4 визнає факт відвантаження товарно-матеріальних цінностей ТОВ “Баркор” та підтверджує оформлення ним відповідних бухгалтерських документів за допомогою факсиміле. Також, у матеріалах справи міститься копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 від 09.06.2011, яка свідчить про те, що ОСОБА_5 визнає факт відвантаження товарно-матеріальних цінностей ТОВ “Баркор” та підтверджує оформлення ним відповідних бухгалтерських документів.

Здійснення господарської операції та використання хімічної сировини у господарській діяльності відповідача, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями наступних документів: картками рахунку 26 за період з 01.07.2010-30.11.2010, картками рахунку 201 за період з 01.07.2010-31.08.2010 та за ІІІ квартал 2010 року, картками рахунку № 281 за за ІІІ квартал 2010 року, видатковими та податковими накладними, записами в бухгалтерській картці по рахунку №20 (субрахунок 201 “виробничі запаси») та документами про випуск готової продукції, карткою рахунку 26 за лютий квітень 2010 р., карткою рахунку 201 за період з 01.01.2010-28.02.2010, карткою рахунку 281 за період з 01.01.2010-01.04.2010 та довідками про рух товарно-матеріальних цінностей від 19.09.2011.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не наведено обставин, які б спростовували факт здійснення господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкових зобовязань за цими операціями, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

Протягом розгляду справи судом не отримано жодного доказу в підтвердження наявності у сторін мети вчинення зобовязання, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Самі по собі договори про поставку хімічної сировини не є такими, що суперечать інтересам держави і суспільства.

Враховуючи, що в судовому засіданні позивачем не надано доказів, що укладені договори на поставку хімічної сировини між відповідачем та TOB «Сателліт Енергія», TOB «Торговий дім «Континент-М», є нікчемними, позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки вони є вимогами застосування наслідків нікчемних правочинів.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 69-72, 86, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Лисенко В.І.

Постанова у повному обсязі виготовлена 30 вересня 2011 року.