Постанова № 18848127, 22.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року (17 год. 20 хв.)                               Справа № 2а-0870/6690/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Сокол О.О.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, довіреність від 21.12.2010 №20-546,

відповідача – ОСОБА_2, довіреність від 04.01.2011 №07-01-14-23/30,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

до: Запорізької митниці

про: визнання протиправним та скасування рішень суб’єкта владних повноважень.

15.08.2011 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі – позивач) до Запорізької митниці (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення відповідача з митної оцінки товару від 18.03.2011 №112000006/2011/000471/1 та рішення відповідача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, №07-02-09-24/4128 від 07.06.2011, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову посилається на те, що на виконання умов контракту в березні 2011 року компанія «Veraco Intertrading Ltd» поставила кокс грубий кам’яновугільний доменний кількістю 324,590 т у сухій вазі за ціною 320 дол. США за тону, для митного оформлення якої комбінатом була подана ВМД від 18.03.2011 № 112030000/2011/007878 для митного оформлення вантажу у режимі «Імпорт». Вказує, що не дивлячись на те, що комбінатом було подано всі документи, які підтверджують митну вартість товару та відповідають характеру угоди (контракту), Запорізька митниця виказала сумніви та затребувала додаткові документи не вказавши при цьому які саме обставини вказані документи мають підтвердити. Посилається на те, що ненадання додатково витребуваних документів було зумовлено об’єктивними обставинами неможливості надання таких документів. Зазначає, що Запорізька митниця прийняла рішення з митної оцінки товару від 18.03.2011 №112000006/2011/000471/1, яким визначила митну вартість товару за методом № 3 та листом від 07.06.2011 № 07-02-09-24/4128 повідомила позивача про те, що враховуючи вимоги ст. 264 Митного кодексу України та результати проведеної перевірки наданих декларантом відомостей, застосування заявленої декларантом митної вартості не є можливим. Позивач вважає зазначені рішення Запорізької митниці протиправним, та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства. Вказує, що митний орган мав усі підстави упевнитися в дійсності задекларованої митної вартості товару за наявних документів (як первинно так і додатково поданих), а тому обґрунтованих підстав для проведення порівняння рівня заявленої митної вартості з вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у відповідача не було. На думку позивача, в даному спірному випадку, Запорізька митниця скористалась методом № 3 не дослідивши у повній мірі усі обставини, які мають значення для прийняття рішення та впливають на рівень ціни, заявленої декларантом. Посилається на те, що враховуючи нагальну необхідність використання вказаного товару у металургійному виробництві, ВАТ «Запоріжсталь» було змушено здійснити митне оформлення вантажу – виробничої сировини за митною вартістю, визначеною митницею, шляхом подання нової ВМД № 112030000/2011/007973 від 19.03.2011, яку було оформлено у встановленому порядку, в результаті чого товариству довелося здійснити надмірну сплату до бюджету митних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи України.

Ухвалою судді від 17.08.2011 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 30.08.2011.

          Ухвалою судді від 30.08.2011, за клопотанням позивача, в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення відповідача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, №07-02-09-24/4128 від 07.06.2011, позов залишено без розгляду.

У судовому засіданні оголошувались перерви до 13.09.2011 та до 22.09.2011.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених вище.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, підтримав свою позицію, викладену в письмових запереченнях, а саме послався на те, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого за ВМД від 18.03.2011 № 112030000/2011/007878, було перевірено документи подані для підтвердження митної вартості товарів і відомості, необхідні для здійснення митного контролю, а також проаналізовано рівень митної вартості ідентичних та подібних товарів ЄАІС Держмитслужби, митне оформлення яких вже здійснено. В процесі контролю за правильністю визначення митної вартості у декларанта були затребувані додаткові документи, які декларант не надав, а тому за результатами проведеного контролю митна вартість була визначена за методом № 3. Стверджує, що з підприємством неодноразово проводились консультації з даного питання та можливість підтвердження митної вартості товару та умови надання необхідних документів. На теперішній час документи до митного органу, не надавались, а тому Запорізька митниця не мала підстав для оформлення зазначеного товару за ціною угоди. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні 22.09.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з’ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між ВАТ «Запоріжсталь» (покупець) та компанією «Veraco Intertrading Ltd», Великобританія (продавець) було укладено контракт №ВП.1323.37515.11.06И (далі - Контракт), відповідно до якого компанія «Veraco Intertrading Ltd» взяла на себе зобов'язання продати та поставити на умовах DAF - кордон Польщі/України прикордонні станції Ізов/Хрубешов (згідно «Інкотермс – 2000»), а Покупець - прийняти та оплатити кокс кам’яновугільний доменний, (далі - Товар), кількість, скорочений технічний опис та позначення якого перелічені в специфікаціях до Контракту, які є його невід'ємними частинами.

На виконання умов Контракту, в березні 2011 року компанія «Veraco Intertrading Ltd» поставила кокс грубий кам'яновугільний доменний кількістю 324,590 т. у сухій вазі за ціною 320 дол. США за тонну.

При митному оформленні поставленого товару позивачем була подана ВМД від 18.03.2011 №112030000/2011/007878 для митного оформлення вантажу у режимі «Імпорт».

          Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України (далі – МК України) митна вартість товарів – це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень Митного кодексу (ч. 1 ст. 260 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.ст. 268, 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст. 268 і 269 МК України застосовуються інші методи. При цьому МК України встановлено послідовне використання кожного із зазначених методів. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Як свідчать надані суду документи, митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст. ст. 266, 267 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни угоди (метод визначення митної вартості № 1): кокс грубий кам'яновугільний доменний кількістю 324,590 т. за ціною 320 дол. США за тонну, виходячи з ціни, визначеної в специфікації № 1 до контракту № ВП.1323.37515.11.06И від 01.01.2011 та рахунках-фактурах.

Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (далі - Порядок № 1766), для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов’язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару ВАТ «Запоріжсталь» було надано документи, за переліком, передбаченим п. 7 Порядку № 1766, а саме:

- контракт ВП.1323.37515.11.06И від 01.01.2011;

- ВМД, заявлена по контрактній вартості №112030000/2011/007878 від 18.03.2011;

- рахунок-фактура № Р-043/25/2011 від 13.03.2011 з вартістю виробника коксу грубого кам’яновугільного доменного 290,00 дол. США за тону;

- рахунок-фактура № 32 від 10.03.2011 та додаток до Інвойсу № 32 від 10.03.2011;

- висновок по контролю якості № PGL/TC/DEW/83А/11 від 17.03.2011р. з перекладом на російську мову;

- сертифікат походження № PL/MF/AE 0032575 від 13.03.2011;

- ДМВ-1 (декларація митної вартості) до ВМД № 112030000/2011/007878 від 18.03.2011 р.;

- комерційний акт № 2033/2011 від 13.03.2011 р.;

- лист технічного відділу ВАТ «Запоріжсталь» № 9-41/1094950 від 15.10.2010р. з роз'ясненнями, що кокс не є ливарним, а також з описом технічного принципу використання коксу;

- копія вантажної митної декларації країни-відправлення (із перекладом) №11РL303030Е0004256 від 13.03.2011;

- висновок ДП «Держзовнішінформ» № 7/826 від 04.03.2011;

- лист СДПІ м. Запоріжжя б/н від 19.01.2011;

- технічна специфікація виробника № 95/199 від 21.09.2010;

- лист «Veraco Intertrading Ltd» № 37 від 23.02.2011.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли Запорізькій митниці визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

Однак, відповідно до п. 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою КМУ від 09.04.2008 р. № 339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється відповідно до ст. 41 Митного кодексу України шляхом:

1) проведення: перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766; усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на митну вартість товарів; митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;

2) співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з: рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено; наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів;

3) застосування інших передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи форм контролю.

Послідовність дій посадових осіб митного органу під час здійснення передбаченого цим пунктом контролю та оформлення результатів такого контролю визначається Держмитслужбою.

Запорізька митниця, при здійснені митного оформлення товару, виказала сумніви щодо заявленої митної вартості товару та на підставі п. 11 Порядку № 1766 витребувала від декларанта ряд додаткових документів для визначення митної вартості, а саме:

- інформація зовнішньоторгівельних організацій про вартість товару та/або сировини;

- відповідна бухгалтерська документація (бух. документи, згідно яких товар було знято з обліку зі складу відправника товару);

- договір з третіми особами, пов'язаний з договором (контрактом) на поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством;

- інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Зважаючи на вимоги митниці, уповноважена особа ВАТ «Запоріжсталь», по факту пред'явлення вищевказаних вимог, на зворотному боці декларації митної вартості здійснила відповідний запис щодо ознайомлення з їх змістом та про неможливість надання інших документів.

У зв’язку із цим, 18.03.2011 Запорізька митниця рішенням про визначення митної вартості №112000006/2011/000471/1 визначила митну вартість товару за методом № 3 (за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів) за ціною 440 дол. США за 1 тону.

В рішенні зазначено, що обставинами прийняття рішення про визначення митної вартості стали відмова від подання декларантом додаткових документів, згідно ПКМУ від 20.12.2006 № 1766. Метод № 1 неможливо застосувати в зв’язку із відмовою декларанта надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Застосування методу № 2 неможливо у зв’язку із відмінністю певних фізичних характеристик (ст. 268 МК України). З декларантом проведено консультацію, за результатами якої прийнято рішення щодо коригування митної вартості за методом № 3. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація про вартість операцій з подібними товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту є максимально наближеним до нього (цінова база ЄАІС ДМСУ). ВМД № 112030000/1/966 від 12.01.2011 та ВМД № 112030000/1/4429 від 14.02.2011.

В обґрунтування неможливості проведення митного оформлення товару за першим методом, відповідач послався на відмову декларанта від подання додатково витребуваних документів. Однак, на думку суду, Запорізька митниця, витребувавши додаткові документи, не зазначила, а представник в судовому засіданні не зміг пояснити, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Крім того, заявляючи вимоги про надання бухгалтерської документації (без конкретизації), а також договорів з третіми особами, Запорізькою митницею проігноровані вимоги Наказу ДМСУ від 19.10.2010 № 1242 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» (далі - Наказ). Так, Методичними рекомендаціями, що затверджені вказаним Наказом, прямо передбачено, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України на виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) купівлі-продажу, сторонами яких є безпосередньо іноземні підприємства виробники, митні органи не можуть вимагати від декларанта для підтвердження заявленої митної вартості додаткові документи, серед яких договори з третіми особами, що пов'язані з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається та рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця. Одночасно з цим, вимоги про надання бухгалтерської документації повинні носити чітко визначений характер щодо конкретного документу, а не загальний.

Також, з невідомих причин, Запорізька митниця залишила поза увагою вказівку позивача на те, що відповідна бухгалтерська документація та договір з третіми особами надати неможливо, оскільки листом «Veraco Intertrading Ltd» № 37 від 23.02.2011 постачальник відмовивши у надані вказаних документів зазначив, що вказана інформація є комерційною таємницею.

Відповідачем не враховано, що об’єктивна неможливість подання всіх витребуваних ним документів у зв’язку з їх відсутністю у позивача, не може бути підставою для незастосування первинно заявленого позивачем методу визначення митної вартості товару.

На запитання суду щодо необхідності витребування у декларанта інформації зовнішньоторгівельних організацій про вартість товару та/або сировини, представник митниці пояснив, що таким чином була б отримана інформація щодо вартості ідентичного товару на світових ринках. Однак, суд критично оцінює вказане, оскільки вартість ідентичного товару на світових ринках зазвичай є більшою за ціну передбачену сторонами у конкретному контракті. Слід зазначити, що вартість товару, яка визначена контрагентами по господарській угоді, є результатом їх домовленостей, досягнута шляхом поступок та компромісів. На рівень договірної ціни впливає безліч факторів, серед яких, зокрема, тривала співпраця між підприємствами, надійність контрагента, система знижок за обсяги постачання тощо. А тому господарюючі суб’єкти прагнуть зменшити світову вартість на ідентичний товар, закріпивши відповідні домовленості у контракті.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачем порушено принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості, що суперечить ст. 266 МК України, яка передбачає, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно ч. 3 ст. 264 МК України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.

Наказ ДМСУ від 17.03.2008 № 230 «Про затвердження порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України», зареєстрований у Мін'юсті України 27.03.2008 за № 259/14950 (далі – Наказ № 230), передбачає, що випуск у вільний обіг товарів може бути здійснено на підставі письмового звернення декларанта, яке розглядається митним органом у двохденний термін. При наданні згоди, митний орган обов'язково повідомляє декларанта про право митного органу здійснити контроль за правильністю визначення митної вартості після закінчення митного контролю, оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.

Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку.

18.03.2011 ВАТ «Запоріжсталь» звернулось з листом № 95/2021965 до Запорізької митниці з проханням надати дозвіл на випуск товарів у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету України суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

18.03.2011 Запорізька митниця повідомила про можливості випуску товарів, які імпортовані на виконання контракту № ВП. 1323.37515.11.06И та рахунків - фактур № 32 від 10.03.2011 під гарантійні зобов'язання - сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових) платежів, згідно з митною вартістю товарів, визначених за рішенням від 18.03.2011 №112000006/2011/000471/1.

У зв’язку з тим, що Запорізькою митницею було прийняте Рішення про визначення митної вартості від 18.03.2011 № 112000006/2011/000471/1, ВАТ «Запоріжсталь» була оформлена ВМД від 19.03.2011 № 112030000/2011/007973 та ДМВ-2 від 19.03.2011, також буди сплачені до державного бюджету України суми податків та зборів згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Відповідно до п. 12 Наказу № 230, після завершення процедури з митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон, митний орган зобов'язаний провести перевірку правильності визначення митної вартості товарів, а у разі необхідності митниця повідомляє декларанта про терміни здійснення даного контролю.

В межах даної перевірки митний орган має право вжити додаткових форм контролю передбачених ст. 41 МК України, в тому числі витребувати від декларанта необхідні відомості, які декларант зобов'язаний подати (п. п. 13-14 Наказу № 230).

За результатами перевірки, у разі прийняття митним органом, рішення про застосування митної вартості товарів, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту в місячний строк з дня прийняття рішення в порядку, передбаченому законодавством, а до оригіналу та електронної копії ВМД, згідно з якою було здійснено оформлення випуску товарів у вільний обіг, уносяться відповідні зміни.

23.05.2011 листом за № 95/2039335 ВАТ «Запоріжсталь» просило Запорізьку митницю переглянути рішення про здійснення митної оцінки товару із застосуванням методу № 3 та застосувати митну вартість за методом № 1, а також, у разі прийняття рішення про застосування митної вартості, визначеної декларантом, повернути надмірно сплачені податки та збори.

На зазначений лист, 07.06.2011 Запорізька митниця надала відповідь за вих. № 07-02-09-24/4128, що, враховуючи вимоги ст. 264 МК України та результати проведеної перевірки наданих декларантом відомостей, застосування заявленої декларантом митної вартості не є можливим.

          Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не було доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів за третім методом, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці з митної оцінки товарів від 18.03.2011 № 112000006/2011/000471/1 підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовна заява є такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішень суб’єкта владних повноважень – задовольнити.

          Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару №112000006/2011/000471/1 від 18.03.2011.

          Судові витрати в розмірі 3,40 гривні (три гривні 40 коп.) присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (код ЄДРПОУ 00191230, адреса: Південне шосе, 72, м. Запоріжжя, 69008) з Державного бюджету України.          

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                         Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 27.09.2011.