Постанова № 18848117, 27.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2011 року 14:36                               Справа № 2а-0870/4759/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Авдєєва М.П.,

при секретарі судового засідання Сандиги В.М.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1 (довіреність №536 від 02.08.2011);

відповідача – ОСОБА_2 (довіреність №12582/10/10-013 від 26.10.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція»

до Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00002191702/0 від 27.12.2010,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеценергомонтажвентиляція»

звернулося до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Енергодарі Запорізької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №00002191702/0 від 27.12.2010.

Свої вимоги мотивує тим, що В Акті перевірки відповідача відображено здійснення господарських операцій без посилання на первинні бухгалтерські документи. Викладені в акті перевірки висновки щодо порушення вимог п.п.3.1.3 п.31 ст.3, п.п. 4.2.9 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7., пп 8.1.1 п 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» є помилкові, оскільки на сторінках акту перевірки перевіряючими не наводиться посилання на первинні бухгалтерські документи, а йдеться посилання на загальні норми статей, яки визначають поняття норми закону. Таким чином, з акту перевірки не можливо стверджувати, що позивачем в перелічених періодах було безпідставно не відображено та не перераховано податок з доходів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 23 червня 2011 року відкрито провадження у справі 2а-0870/4759/11, закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду на 12.07.2011.

Провадження у справі зупинялося до 03.08.2011, 06.09.2011 та до 27.09.2011.

У судовому засіданні 27.09.2011 представник позивача позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у наданих письмових запереченнях та додаткових письмових пояснень до заперечень, згідно з якими проведеною плановою виїзною перевіркою ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» з питання дотримання вимог податкового та іншого законодавства у період з 01.10.2007 по 30.09.2010було встановлено, що ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» на підставі платіжних доручень, первинних банківських виписок, розрахунково-платіжних відомостей встановлено оплату підприємством власних споживчих кредитів працівників підприємств та громадян міста без відповідного нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. Підприємством оплачено власних споживчих кредитів на користь працівників підприємства та громадян міста у сумі 69139,30 грн. Також перевіркою ТОВ «СЕМВ» на підставі наказу по підприємству б/н від 01.12.2009 прибуткових касових ордерів, видаткових касових ордерів, розрахунково-платіжних відомостей встановлено виплату працівникам підприємства у грудні 2009 року одноразової матеріальної допомоги у сумі 40000 грн. без відповідного нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб. На порушення підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003, №889-VI, ТОВ «СЕМВ», як податковим агентом не включено до податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ сум доходів, отриманих працівниками підприємства та громадянами міста у вигляді оплати власних споживчих кредитів у сумі 69139,30 грн. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа, або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід. Просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови, разом з тим оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлене наступне.

На підставі наказу ДПІ у м. Енергодар від 26.11.2010 №817 Державною податковою інспекцією проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010.

За наслідками перевірки складений акт №274/23-0/30311986 від 15.12.2010.

Пунктами 3,4,5 Акту перевірки встановлено порушення ТОВ «СЕМВ»:

-          підпункту 3.1.3 пункту 3.1 статті3, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 7.1 статті 7, підпункту 8.1.1, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, статті 14, пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV в частині не нарахування, неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб ТОВ «СЕМВ», як податковим агентом при оплаті власних споживчих кредитів працівників підприємства та громадян міста, при виплаті одноразової матеріальної допомоги працівникам підприємства у сумі 16088,90 грн.;

-          підпункту «б» пункту 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV в частині не включення до податкових розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ сум доходів, отриманих працівниками підприємства та громадянами міста у вигляді оплати власних споживчих кредитів у сумі 69139,30 грн. за ознакою доходу «09»;

-          порушення підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, підпункту 16.3.2, підпункту 16.3.5 пункту 16.3 статті 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-IV в частині несвоєчасного перерахування та неперерахування до бюджету ТОВ «СЕМВ2, як податковим агентом податку з доходів фізичних осіб з заробітної плати найманих працівників.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Енергодар винесено податкове повідомлення - рішення №00002191702/0 від 27.12.2010, яким визначена сума за грошовим зобов’язанням за основним платежем 16088,90 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 32177,80 грн. та нарахована пеня 4542,88 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у т.ч. на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов’язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв’язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

В основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення було покладено висновок податкового органу про те, що за період з 2007 по 2010 роки ТОВ «СЕМВ» оплачувало власних споживчих кредитів працівників підприємства та громадян міста без відповідного нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22,05.2003 дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з пп. 9.7.3 п.9.7 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22,05.2003 не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, встановленого на 1 січня такого року, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону.

Відповідно до пп.2.3.3 п.2.3 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» встановлено, що виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акту.

Як встановлено актом перевірки та матеріалами справи, ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» оплачувало власні споживчі кредити працівникам підприємства без відповідних податкових перерахувань до бюджету по періодах: у жовтні 2007 – 980 грн.; у листопаді 2007 – 5026 грн.; за грудень 2007-5939 грн.; за січень 2008 – 3306 грн.; за лютий 2008 – 5388 грн.; за березень 2008 – 5404,70 грн.; за квітень 2008 – 980 грн.; за травень 2008 – 1670 грн.; за червень 2008 – 2204 грн.; за липень 2008 – 6184 грн.; за серпень 2008 – 15893,60 грн.; за вересень 2008 – 980 грн.; за жовтень 2008 – 980 грн.; за листопад 2008 – 980 грн.; за лютий 2009 – 980 грн.; за квітень 2009 – 1960 грн.; за серпень 2009 – 1100 грн.; за вересень 2009 – 3094 грн.; за жовтень 2009 – 3090 грн.; за липень 2010 – 3000 грн. Крім того встановлена виплата у грудні 2009 року одноразової матеріальної допомоги у розмірі 40000 грн. без відповідних податкових перерахувань до бюджету.

Зазначені дані наведено у додатках №9 та №12.

Під час перевірки підприємством не надані копії первинних документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність вищезазначених фактів

Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки вказаний у додатку №4 до Акту перевірки від 15.12.2010, у тому числі наступні документи: відомості нарахування заробітної плати, річні перерахунки податку з доходів фізичних осіб, особові рахунки працівників, дані про наявність та чисельність працівників, податкові розрахунки по формі 1-ДФ.

У судовому засіданні представник позивача факт надання грошових коштів працівникам підприємства підтвердив, але пояснив, що це є благодійна допомога, а не кредит, та зазначив, що вказані грошові кошти були повернути підприємству працівниками.

Відповідно до пп. «и» п.1.3 ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22,05.2003, дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів і призів, у тому числі у лотерею (крім державної); благодійної допомоги, подарунків;

Згідно з п.1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22,05.2003, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно з п.4.2 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22,05.2003, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: пп.4.2.1 п.4.2 ст.4 т- доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22,05.2003 Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (15% об’єкта оподаткування).

Згідно з пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22,05.2003, у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Факт надання власних споживчих кредитів ТОВ «Спеценергомонтажвентиляція» також підтверджується наданими прибутково-касовими ордерами про внесення коштів для погашення кредиту: №111 від 12.12.2007; №112 від 12.12.2007; №114 від 12.12.2007; №115, №115 від 12.12.2007; №116 від 12.12.2007; №119 від 12.12.2007; №120 від 12.12.2007; №91 від 26.11.2007; №92,№92 від 26.11.2007; №93 від 26.11.2007; №94 від 26.11.2007; №95, №95, №95 від 26.11.2007; №86 від 24.10.2007; №163 від 14.03.2008; №164 від 14.03.2008; №165 від 14.03.2008; №166 від 14.03.2008; №167 від 14.03.2008; №152 від 14.02.2008; №153 від 14.02.2008; №153 від 14.02.2008; №154, №154, №154 від 14.02.2008; №151 від 14.02.2008; №155 від 14.02.2008; №140 від 18.01.2008; №139 від 18.01.2008; №134, №134 від 18.01.2008; №135 від 18.01.2008; №132 від 18.01.2008; №133 від 18.01.2008; №134 від 18.01.2008; №162 від 14.03.2008; №161 від 14.02.2008; №171 від 22.04.2008; №174 від 26.05.2008; №173 від 23.05.2008; №176 від 13.06.2008; №178 від 13.06.2008; №177 від 13.06.2008; №184 від 21.07.2008; №183 від 21.07.2008; №182 від 21.07.2008; №181 від 21.07.2008; №187 від 15.08.2008; №186 від 15.08.2008; №185 від 15.08.2008; №184 від 15.08.2008; №188 від 18.09.2008; №190 від 22.10.2008; №193 від 14.11.2008; №12 від 12.02.2009; № 23 від 06.04.2009; №78 від 24.09.2009; №76 від 04.09.2009; №58 від 04.12.2010; №59 від 04.12.2010; №60 від 04.12.2010; №61 від 04.12.2010; №62 від 04.12.2010; №63 від 04.12.2010; №64 від 04.12.2010; №65 від 04.12.2010.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 – ІІІ від 21.12.2000, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, зазначених цією статтею.

Отже, висновки податкового органу зроблено з дотримання вимог законодавства та позивач не довів безпідставність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не є обґрунтованими та є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -

          Керуючись ст.ст. 161-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі та підписано 03.10.2011.

Суддя                                         М.П. Авдєєв