Постанова № 18847579, 22.09.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2011 року (11 год. 53 хв.) Справа № 2а-0870/6850/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Артоуз О.О.

при секретарі судового засідання Вітковській С.О.

за участю представників:

позивача: Земляного О.Ю., Вінніченка С.В.

відповідача: Близнюка А.В., Сергєєвої Ю.В., Андросович Г.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м. Запоріжжі

про: скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2011 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до позовної заяви, в ході позапланової перевірки ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з питання достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2011 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні 2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, встановлено порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПКУ, Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, Наказ ДПАУ № 41 від 25.01.2011 року, а саме завищенні підприємством суми дозволеного податкового кредиту за березень 2011 року по операціям придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів та послуг, які не використано в оподатковуваних операціях в межах здійснення господарської діяльності.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення №0001230808 від 10 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 2 482 282,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 1 грн.; № 0001240808 від 10 серпня 2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 2 482 282,00 грн.; № 0001250808 від 10 серпня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 3 131 668,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 1 грн.

ПАТ «Запорізький завод феросплавів» вказані податкові повідомлення рішення вважає неправомірними та таким, що суперечить діючому законодавству.

Представники позивача в судовому позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав визначених в позовній заяві. Зазначивши, що чинне податкове законодавство не передбачає можливості визначення податкових зобов'язань платника чи зменшення податкового кредиту з ПДВ за результатами порівняння даних про собівартість продукції та суми отриманого доходу. В разі наявності сумнівів та визначених законом підстав, щодо того, що товар продається за ціною, яка не відповідає рівню звичайних цін, податковий орган має право визначити рівень звичайних цін та застосувати звичайні ціни для визначення податкових зобов'язань платника податків.

В даному випадку дані перевірки не містять в собі доказів та підтверджень того, що продукція ПАТ “ЗФЗ” продавалася за ціною, яка не відповідає рівню звичайних цін на таку продукцію.

Відповідно до п. 14.1.36 ст. 14 ПКУ господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Пункт 14.1.56 ст. 14 ПКУ передбачає, що доходи це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

Як вбачається наведені норми Податкового кодексу України передбачають, що господарською є діяльність яка спрямована на отримання доходу.

Тому, реалізація готової продукції за цінами нижчими собівартості є господарською діяльністю.

Крім того, податковим законодавством не передбачено здійснення коригування прибутку та ПДВ на суму перевищення собівартості над ціною реалізації. Отже, таке обмеження стосується тільки реалізації товарів за цінами, нижчими за звичайні і лише повязаним особам.

ПАТ «Запорізький завод феросплавів» здійснювало реалізацію готової продукції за звичайними цінами і особам, які не є повязаними особами, тому збитки, отримані від реалізації готової продукції в перевіряємому періоді підлягають віднесенню до складу валових витрат і така діяльність є господарською діяльністю.

Щодо причини низької податкової віддачі та причини збитковості зазначили, що в умовах економічної кризи завод був вилущений зменшити обсяг виробництва, провести заходи по скороченню витрат. ПАТ «Запорізький завод феросплавів» був вимушений продавати продукцію за ринковими цінами, навіть при тому, що вони нижче собівартості, з метою подальшого збереження виробництва продукції, збереження підприємства та інше. Таким, чином ведення в таких умовах господарської діяльності, незважаючи на тимчасову збитковість внаслідок перевищення собівартості над цінами реалізації, які склалися на ринках є економічно доцільним та обґрунтованим.

Податковий кредит сформований позивачем у березні та квітні 2011 року у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях (постачання товарів на митній території України та вивезення товарів у режимі експорту) у межах господарської діяльності ПАТ “Запорізький завод феросплавів” (виробництво феросплавної продукції), за результатами якої був отриманий та задекларований дохід.

З огляду на викладену вище позицію позивач вважає, що винесені відповідачем податкові повідомлення рішення є протиправними та просить суд їх скасувати.

Представники відповідача щодо позовних вимог заперечили з підстав викладених в запереченнях на адміністративний позов. Також зазначили, що ПАТ “Запорізький завод феросплавів” порушено п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПКУ, Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, Наказ ДПАУ № 41 від 25.01.2011 року, а саме завищено підприємством суми дозволеного податкового кредиту за березень 2011 року по операціям придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів та послуг, які не використано в оподатковуваних операціях в межах здійснення господарської діяльності.

Також зазначають, що з врахуванням приписів Податкового кодексу України формування податкового кредиту безпосередньо повязано із фінансовим результатом, а саме з отриманням доходу.

Крім того, відповідачем зазначено, що позивач може користуватись визначеннями «звичайна ціна» та «ринкова ціна», але при цьому реалізація продукції за цінами нижче собівартості не може здійснюватись за рахунок отримання бюджетного відшкодування

Просять в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Фахівцями податкового органу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі з 07.07.2011 по 27.07.2011 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ “Запорізький завод феросплавів” з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за березень, квітень 2011 року та суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у березні 2011 року.

За результатами матеріалів перевірки складено акт від № 177/08-08/00186542 від 28.07.2011 та прийняті податкові повідомлення рішення №0001230808 від 10 серпня 2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 2 482 282,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 1 грн.; № 0001240808 від 10 серпня 2011 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2011 року на суму 2 482 282,00 грн.; № 0001250808 від 10 серпня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у сумі 3 131 668,00 грн. та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 1 грн.

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПКУ, Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, Наказ ДПАУ № 41 від 25.01.2011 року, а саме завищено підприємством суми дозволеного податкового кредиту за березень 2011 року по операціям придбання з податком на додану вартість матеріальних запасів та послуг, які не використано в оподатковуваних операціях в межах здійснення господарської діяльності

Зокрема зазначається, що згідно наданих до перевірки бухгалтерських та первинних документів за березень 2011 року собівартість реалізованої готової продукції у березні 2011 року дорівнює 149 262 535,81 грн., а вартість реалізованої готової продукції в березні 2011 року склала 115 026 959,91 грн. Вказується, що частина продукції була реалізована за ціною нижче її собівартості, в результаті чого отримано збиток від реалізації вище переліченої готової продукції у сумі 34 235 575,90 грн.

Також зазначається, що згідно наданих до перевірки бухгалтерських та первинних документів за квітень 2011 року собівартість реалізованої готової продукції у квітні 2011 року дорівнює 134 629 291,93 грн., а вартість реалізованої готової продукції в квітні 2011 року склала 101 505 156,39 грн. Вказується, що частина продукції була реалізована за ціною нижче її собівартості, в результаті чого отримано збиток від реалізації вище переліченої готової продукції у сумі 33 124 135,54 грн.

Згідно матеріалів справи, а саме акту перевірки, які викладені на сторінці 40 Акту, в порушення п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 ПКУ, Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, Наказ ДПАУ № 41 від 25.01.2011 року, ПАТ “ЗФЗ” завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за березень 2011 року на суму 2 482 282,00 грн., занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за березень 2011 року на суму 3 131 668,00 грн., завищено заявлену за квітень 2011 року суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку на загальну суму 2 482 282,00 грн. .

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є у т.ч. операції платників податку з:

- постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

- вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі експорт).

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податковий кредит сформований позивачем у березні та квітні 2011 року у зв'язку з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях (постачання товарів на митній території України та вивезення товарів у режимі експорту) у межах господарської діяльності ПАТ “Запорізький завод феросплавів” (виробництво феросплавної продукції), за результатами якої був отриманий та задекларований дохід.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (...).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Пунктом 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України передбачено, що стаття 39 цього Кодексу (Методи визначення та порядок застосування звичайної ціни) набирає чинності з 1 січня 2013 року.

В пункті 8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України вказано, що у випадках, визначених цим Кодексом, до вступу в дію статті 39 цього Кодексу застосовується пункт 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

При визначенні податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з поставки товарів ПАТ “Запорізький завод феросплавів” виходило з договірних цін, які встановлені сторонами договорів поставки та відповідають рівню звичайних цін. Протилежного податковим органом не доведено.

У відповідності із п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу (п. 198.2 ст. 198 ПКУ).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до копій документів, наданих до матеріалів справи документів , податковий кредит з податку на додану вартість в березні та квітні 2011 року сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від постачальників товарів, робіт, послуг, з яких у березні 2011 року позивачем сплачено суму ПДВ на користь постачальників товарів (робіт, послуг) в розмірі 11 911 262,94 грн., в тому числі при постачанні енергоносіїв в сумі 9 711 418,19 грн. (рядок 10.1. Декларації з податку на додану вартість за березень 2011р.), що підтверджується копіями платіжних доручень завірених належним чином.; на підставі вантажних митних декларацій, оформлених при ввезенні товарів на митну територію України (імпорті), які підтверджують сплату податку на додану вартість до Державного бюджету України в сумі 8 304 739,78 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень завірених належним чином та ВМД з відміткою “Сплачено” Запорізької митниці.

Таким чином, ПАТ “ЗФЗ” керуючись наведеними нормами Податкового кодексу України мало право віднести до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які були сплачені в зв'язку із придбанням товарів (послуг) для потреб власної господарської діяльності, організації та забезпечення виробництва продукції у березні та квітні 2011 року.

Як визначено у п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 №996 бухгалтерський облік с обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Таким чином, підприємство, з метою складання податкового обліку, використовує дані по кожній окремій господарській операції. На підставі саме даних первинного обліку підприємство відносить суми до складу валового доходу та на валові витрати в податковому обліку. Підприємство має право відображати в бухгалтерському обліку всі господарські операції, в тому числі ті, які призвели до отримання балансового збитку.

Отже, ст. 3 Господарського Кодексу України визначено, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Не можна погодитися з правомірністю здійсненого податковим органом донарахування податкового зобов'язання з ПДВ з причин продажу позивачем феросплавної продукції за ціною, нижчою ніж собівартість його виготовлення. Адже до факторів ціноутворення, крім рівня витрат, пов'язаних з виробництвом товару, належать рівень попиту на продукцію, кон'юнктура ринку, платоспроможність покупця, обсяги виробництва та складські запаси продавця та інші умови, які об'єктивно впливають на формування ціни. При цьому чинним законодавством не передбачено обов'язковості визначення бази оподаткування ПДВ, виходячи з собівартості товару. З огляду ж на визначення господарської діяльності, що міститься у пункті пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України прибутковість кожної окремої операції не є обов'язковою ознакою господарської діяльності, яка може включати і окремі збиткові операції, здійснення яких викликано об'єктивними причинами.

А відтак продаж позивачем феросплавної продукції за ціною, нижчою собівартості, не можна розглядати операцією поза межами господарської діяльності позивача .

З такою правовою позицію погоджується Вищий адміністративний суд України, яка викладена в ухвалі від 15.12.2010 в справі N К-32595/09.

Судом встановлено, що податковим органом зменшено податковий кредит березня 2011 року на 5 613 950 грн. по операціям придбання з ПДВ матеріальних запасів, з посиланням на те, що даний кредит не був використаний підприємством в оподатковуваних операціях при реалізації продукції в березні 2011 року.

Такі доводи податкового органу є помилковими та не відповідають реальним обставинам формування податкового кредиту березня 2011 року, що вбачається з наступного.

При виробництві реалізованої у березні 2011 року продукції позивачем використано сировину, яка була оплачена позивачем у 2010 році.

Відповідно, і податковий кредит при придбанні такої сировини був сформований позивачем за правилом першої події (списання коштів з банківського рахунку) у 2010 році на підставі пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який був чинний на той час.

З первинних документів та реєстрів податкових накладних вбачається, що у березні 2011 року ПАТ “Запорізький завод феросплавів” отримано від постачальників марганцеву руду на суму 33 475 141,06 грн., в т.ч. ПДВ 5 579 190,18 грн., яка була використана у виробництві феросплавної продукції в березні 2011 року та податковий кредит за якою був задекларований протягом 2010 року.

Отже фактично відповідач посилаючись на невикористання в оподатковуваних операціях частини вартості матеріальних запасів, податковий кредит при придбанні яких був сформований протягом 2010 року, зменшив суму податкового кредиту, нарахованого у березні 2011 року.

Крім того, представниками СДПІ не надано детального розрахунку, згідно якого визначено різницю між собівартістю придбаної продукції та подальшого реалізації цієї ж продукції.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 9 ч. 1 та ч. 2 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ “Запорізький завод феросплавів” щодо скасування податкових повідомлень рішень СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №0001230808, №0001240808, №0001250808 від 10.08.2011 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Запорізький завод феросплавів до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 10.08.2011 №0001230808.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 10.08.2011 №0001240808.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя від 10.08.2011 №0001250808.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено відповідно до вимог ст. 160 КАС України.

СуддяО.О.Артоуз