Постанова № 18847200, 10.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року 12:15                               Справа № 2а-0870/6889/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання – Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя

до:Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя

про:стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у Жовтневому районі м.Запоріжжя звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків у сумі 833,14 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV), не сплачуються самостійно нараховані суми страхових внесків, Вказує, що несплата відповідачем відповідних сум до бюджету Пенсійного фонду робить неможливим виконання останнім покладених на нього завдань та в свою чергу завдає шкоди інтересам держави.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, клопотанням від 10.10.2011 вх. № 38063 просить суд розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, направлена на його адресу у справі ухвала про відкриття провадження та судові повістки, повернулися із відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання».

З огляду на те, що ухвала про відкриття провадження та судові повістки направлялася відповідачу за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то згідно ч. 4 ст. 33 та ч. 11 ст. 35 КАС України вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про порушення щодо нього адміністративної справи та необхідність надання відзиву.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників позивача та відповідача.

Враховуючи неприбуття у судові засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі – Закон № 1058-ІV), страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно п.1 ч.1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці, а зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Підпунктом 4 пункту 8 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно з приписами ст. 1 Закону № 1058-ІV, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують найману працю та перебувають на спрощеній системі оподаткування, починаючи з липня 2010 року зобов'язані щомісяця сплачувати до органів Пенсійного фонду України за місцем реєстрації страхові внески (з урахуванням частини сум єдиного/фісованого податку, які надійшли на рахунок Пенсійного фонду) у розмірі не меншому, ніж: 294,82 грн. - за липень-вересень 2010 року; 301,12 грн. - за жовтень - листопад 2010 року; 306,10 грн. - за грудень 2010 року.

Відповідно до п. 3 ст. 11, п.5 ст.14, ч. 6 ст.20 Закону № 1058-ІV фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для зазначених платників є квартал.

Відповідно до вищезазначених норм, страховні внески сплачуються у такі строки: за липень-вересень 2010 року - не пізніше 20 жовтня 2010 року, за жовтень - грудень 2010 року - не пізніше 20 січня 2011 року.

Як встановлено з матеріалів справи, ПП ОСОБА_1 мала сплатити до УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя суму страхових внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 833,14 грн. за період з липня по грудень 2010 року включно. У встановлені законом строки відповідач вказану суму не сплатив, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 833,14 грн.

Відповідно до п. 8.2. Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663), органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій (штрафів) та пені. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

На підставі вищенаведеного, спеціалістами УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя приватному підприємцю ОСОБА_1 була виставлена вимога № 1648 від 07.07.2011 про сплату недоїмки по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка направлялася на його адресу. Відповідачем зазначена вимога не оскаржувалась та на цей час залишилась несплаченою.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідач на пропозицію суду не надав заперечень проти позову та жодних доказів на спростування тверджень позивача.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 – 12, 14, 86, 158 – 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, – задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (69000, АДРЕСА_1 код ДРФО НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя (69063, м.Запоріжжя, вул. Дзержинського, 10, р/р25608301201076, МФО 313957, банк: Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», ЄДРПОУ 20508433 ) 833 (вісімсот тридцять три) грн. 14 коп. недоїмки по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                     (підпис)                               Л.Я. Максименко