Постанова № 18847128, 18.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 року 10:47 Справа № 2а-5259/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.,

при секретарі судового засідання Гайдай А.В.,

за участю:

представників позивача: Софієнко С.М., Шайтанова А.С., Лисенка О.В.,

представників відповідача: Рачинського Р.М., Гапонової І.В.

прокурора: Красних О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг»

до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з

великими платниками податків у м.Запоріжжі

про: скасування податкового повідомлення рішення від 27.03.2009

№0000080808/0

ВСТАНОВИВ:

21.09.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення рішення від 27.03.2009 №0000080808/0.

Ухвалою суду від 22.09.2009 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5259/09/0870, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд на 14.10.2009. У судовому засіданні оголошувались перерви до 18.09.2009 та 20.11.2009 для надання сторонами додаткових доказів.

Відповідно до повідомлення прокуратури Запорізької області від 13.10.2009 №05/1 з метою захисту економічних інтересів держави, відповідно до ст.ст.36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст.60 КАС України у справу вступив прокурор.

Ухвалою суду від 20.11.2009 провадження у справі зупинено до розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом справи №2а-5258/09/0870, винесення відповідного рішення та набрання ним законної сили.

У звязку з усуненням обставин, які стали підставою для зупинення провадження у справі, 26.07.2011 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

Провадження у справі зупинялося за клопотанням позивача для надання додаткових доказів.

18.10.2011 провадження у справі поновлено зі стадії судового розгляду.

У судовому засіданні 18.10.2011 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Зазначає, що прийняті відповідачем рішення мотивовані тим, що підприємством в порушення п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР (далі Закон України №168/97-ВР) завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року у сумі 7363251,00грн., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2008 по 31.12.2008.

У якості єдиної підстави для викладення вищезазначеного висновку є твердження відповідача про те, що виходячи зі змісту п.4.5 ст.5 та п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР обовязковою умовою отримання бюджетного відшкодування поряд з надмірною сплатою податку є ще й отримання продукції отримувачем товарів у відповідному періоді. Однак, на думку ТОВ «Запоріжалюмінторг», зазначений висновок не відповідає вимогам п.7.7 ст.7 Закону України № 168/97-ВР, яким саме й врегульовано порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України. Вважає, що податкове повідомлення - рішення від 27.03.2009 №0000080808/0 прийняте на підставі незаконних та необґрунтованих висновків податкової, а отже позивачем цілком правомірно заявлено до бюджетного відшкодування у січні 2009 року суму податку на додану вартість у розмірі 7363250 грн. 77 коп., жодного завищення суми бюджетного відшкодування не відбулося. Просить позов задовольнити та скасувати спірне податкове повідомлення -рішення.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, викладених у запереченнях. Зазначив, що в порушення п.п.7.7.2, п.п.7.7.4 п.7.2. ст.7 Закону України №168/97-ВР підприємством безпідставно завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року в сумі 7 363 250 грн. 77 коп., яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді - грудні 2008 року. Перевіркою встановлено, що товар, обумовлений договором, не поставлявся й дії з перерахування постачальникові коштів за товар без фактичного одержання останнього й переходу права власності на нього не підпадають під поняття «продаж» товарів», що визначене п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Господарські зобовязання у даному випадку укладені лише про людське око, без наміру викликати юридичні наслідки, зумовлені договором купівлі-продажу, та з метою безпідставно одержати кошти з державного бюджету шляхом відшкодування ПДВ. Вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення рішення таким, що винесене на підставі діючого законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Прокурор проти позову заперечив, проте не надав суду письмових пояснень та заперечень проти позову.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцями Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Запоріжалюмінторг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року у сумі 18 372 882 грн., яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.11.2008 по 31.12.2008.

За наслідками позапланової виїзної перевірки підприємства було складено акт від 24.03.2009 № 41/08-08/32573524 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запоріжалюмінторг» код за ЄДРПОУ 32573524, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.11.2008 по 31.12.2008».

В ході перевірки встановлено, що ТОВ «Запоріжалюмінторг» укладено договір №858Д (2006) від 26.06.2006, на виготовлення та поставку сплавів алюмінієвих ливарних марок. Умови поставки: EXW склад ВАТ «ЗАлК». Термін дії договору до 01.07.2009. Кількість поставленого товару та її ціна регулюються додатковими узгодженнями.

Згідно додаткової угоди № 36/1 від 01.07.2008 до договору поставки від 26.06.2006 №858 Д (2006) строк дії договору встановлено з моменту підписання до 01.07.2009.

В грудні 2008 року на виконання умов договору, ТОВ «Запоріжалюмінторг» перерахував авансові платежі ВАТ «ЗАлК» за алюмінієву катанку АКПЛ-ПТ-7Е-9,5 в кількості 2 378,93 тн. за ціною 15 476 грн. на загальну суму 44 179504 грн. 61 коп., у тому числі ПДВ 7 363250,77 грн. (платіжні доручення: №29 від 08.12.2008 на загальну суму 9 047059 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ 1 507843 грн. 20 коп. (в т.ч. по договору №858Д(2006) - 6 407059 грн. 20 коп., у т.ч. ПДВ 1 067843 грн. 20 коп.); №63 від 22.12.2008 на суму 300 000 грн., у т.ч. ПДВ 50 000 грн.; №68 від 23.12.2008 на суму 300 000 грн., у т.ч. ПДВ 50 000 грн.; №72 від 25.12.2008 на суму 1 000 000 грн., у т.ч. ПДВ 166666 грн. 67 коп.; №78 від 26.12.2008 на суму 300 000 грн., у т.ч. ПДВ 50 000 грн.; №84 від 29.12.2008 на суму 600 000 грн., у т.ч. ПДВ 100 000 грн.; №80 від 29.12.2008 на суму 500 000 грн., у т.ч. ПДВ 83333 грн. 33 коп.; №94 від 30.12.2008 на суму 34 772445 грн. 41 коп., у т.ч. ПДВ 5 795407 грн. 57 коп.).

При здійснені передоплати ТОВ «Запоріжалюмінторг» отримано податкові накладні на загальну суму 44 179504 грн. 61 коп., у т.ч. ПДВ 7 363250 грн. 77 коп., а саме: № Н. 29 від 08.12.2008р. на суму 6 407 059,20 грн., у т.ч. ПДВ 1 067 843,20 грн.; №Н. 63 від 22.12.2008 на суму 300 000 грн., у т.ч. ПДВ 50 000 грн.; № Н.68 від 23.12.2008 на суму 300 000 грн., у т.ч. ПДВ 50 000 грн.; № Н.72 від 25.12.2008 на суму 999999 грн. 99 коп., у т.ч. ПДВ 166666 грн. 66 коп.; № Н.78 від 26.12.2008 на суму 300 000 грн., у т.ч. ПДВ 50 000 грн.; № Н.84 від 29.12.2008 на суму 600 000 грн., у т.ч. ПДВ 100 000 грн.; №Н. 80 від 29.12.2008 на суму 500000 грн. 01 коп., у т.ч. ПДВ 83333 грн. 34 коп.; №Н.94 від 30.12.2008 на суму 34 772445 грн. 41 коп., у т.ч. ПДВ 5 795407 грн. 57 коп.).

Фактичне відвантаження продукції на адресу ТОВ «Запоріжалюмінторг» з боку ВАТ «ЗалК» по зазначеним податковим накладним не відбулось.

В бухгалтерському обліку операції по здійсненим передоплатам відображені наступними бухгалтерськими проводками: Д-т 631 К-т 311 - 44 179504 грн. 61 коп., Д-т 6442 К-т 6441-7 363250 грн. 77 коп.

Складені податкові накладні відображені бухгалтерською проводкою : Д-т 6415 К-т 6442 - 7 363250 грн. 77 коп.

Вищезазначені податкові накладні включені до податкового кредиту грудня 2008 року тобто, попереднього звітного періоду, та включені в додаток 2 до податкової декларації з ПДВ січня 2009 року у графі 4 «Частина залишку від'ємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів(послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, яка переноситься до рядку 2 додатку 3 до податкової декларації по податку на додану вартість за січень 2009 року «Розрахунок суми бюджетного відшкодування».

Перевіркою встановлено, що товар, обумовлений договором, не поставлявся й дії з перерахування постачальникові коштів за товар без фактичного одержання останнього й переходу права власності на нього не підпадають під поняття «продаж» товарів», що визначене п.1.31 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Господарські зобовязання у даному випадку укладені лише про людське око, без наміру викликати юридичні наслідки, зумовлені договором купівлі-продажу, та з метою безпідставно одержати кошти з державного бюджету шляхом відшкодування ПДВ.

Перевіряючими було зроблено висновок, що підприємством в порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР завищено бюджетне відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2009 року у сумі 7 363251 грн.

27.03.2009 на підставі вищезазначеного акту виїзної позапланової перевірки та зроблених в ньому висновків відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення - рішення №0000080808/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2009 року на 7363251грн.

За результатами апеляційного оскарження до податкових органів зазначене податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення та винесені податкові повідомлення рішення від 21.04.2009 №0000080808/1, від 25.06.2009 №0000080808/2 та від 14.09.2009 №0000080808/3.

Оцінивши представлені докази у їх сукупності вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи правову оцінку рішенню відповідача суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд вважає, що висновок відповідача в акті перевірки не відповідає вимогам п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, яким саме й врегульовано порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до умов укладеного між ТОВ «Запоріжалюмінторг» та ВАТ «ЗАлК» договору №858Д(2006) від 26.06.2006 ВАТ «ЗАлК» взяло на себе зобовязання виготовити і поставити на користь ТОВ «Запоріжалюмінторг» сплави алюмінієві ливарних марок у кількості та за ціною, врегульованими у додаткових угодах.

В грудні 2008 року на виконання умов укладеного Договору ТОВ «Запоріжалюмінторг» перерахувало ВАТ «ЗАлК» авансові платежі за алюмінієву катанку АКЛП-7Е-9,5 на загальну суму 44 179504 грн. 61 коп. в т.ч. 7 363250 грн. 77 коп. ПДВ. На зазначену попередню оплату товариством було отримано податкові накладні, які на підставі п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР включено ТОВ «Запоріжалюмінторг» до податкового кредиту грудня 2008 року.

Відповідно до п.”а” п.п.7.7.2 Закону України №168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 Закону України №168/97-ВР має від'ємне значення - бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Запоріжалюмінторг» цілком правомірно заявило у січні 2009 року зазначену суму ПДВ - 7 363250 грн. до бюджетного відшкодування.

Викладені в акті перевірки висновки щодо неможливості отримання позивачем відшкодування ПДВ за перерахованою попередньою оплатою також суперечать позиції Державної податкової адміністрації України, що викладена у листі від 20.09.2006 №17537/7/16-1517-07.

Зокрема, у вищенаведеному листі ДПА України зазначено, що при заповненні розрахунку суми бюджетного відшкодування платник податку може врахувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду ті суми податку, які фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами (у тому числі авансом).

Суд звертає увагу також на те, що за результатами перевірки відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2008 перевіряючими складено додаток №13 «частина залишку відємного значення ПДВ, фактично сплачена ТОВ «Запоріжалюмінторг» постачальникам у попередніх податкових періодах (рядок 2 додатку 3 податкової декларації з ПДВ за січень 2009 року ), в якому відображена також сума авансового платежу. Тобто перевіряючи грудень 2008 року, податкові інспектори виходили з того, що підприємство у січні 2009 року все ж таки мало право заявити дану суму до бюджетного відшкодування. Також при перевірці бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого у декларації за січень 2009 року, в акті перевірки інспектори знімають 7363251 грн. з відшкодування, але складають додаток №14 до акту де підтверджують всю суму відшкодування, заявлену підприємством у повному обсязі.

Слід зазначити, що згідно листа ДПА України №6810/7/16-1517 від 01.04.2009 та листа № 1793/7/16-1517-07 від 30.01.2009 визначено, що якщо підприємство мало право на бюджетне відшкодування та не скористалося цим правом, включивши суму в строку 26 декларації, то у наступному періоді підприємство заявити цю суму до відшкодування на розрахунковий рахунок не може, окрім як тільки в рахунок наступних платежів.

А отже, якщо б позивач не заявив до відшкодування на банківський рахунок у січні 2009 року належну до відшкодування згідно п.7.7. Закону України №168/97-ВР суму, можливість заявлення зазначеної суми до відшкодування на банківський рахунок у майбутніх періодах була б ним втрачена.

Крім того, відповідно до пункту 1.5. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 925/11205 (далі Порядок), який був чинним на момент проведення перевірки позивача, акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства.

В абзаці 4 підпункту 2.3.2 п. 2.3 Порядку наведено імперативну норму, згідно з якою за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Згідно з пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також субєктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.

Суд вважає, що відповідач порушив пп. 2.3.4 п. 2.3 Порядку, зазначивши в акті перевірки, що метою договору № 858Д(2006) є заволодіння державними коштами шляхом відшкодування ПДВ, оскільки зазначене не підтверджується жодними доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність в акті перевірки посилань на докази, що обґрунтовують встановлені факти порушень позивачем вимог податкового законодавства.

Крім цього, зроблені відповідачем висновки в акті перевірки повністю спростовуються поданими позивачем та дослідженими судом доказами.

Зазначені докази підтверджують реальність виконання сторонами своїх зобовязань відповідно до умов договору № 858Д(2006).

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Згідно із ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі про скасування податкового повідомлення рішення від 27.03.2009 №0000080808/0 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі від 27.03.2009 №0000080808/0.

Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжалюмінторг» (69032, м.Запоріжжя, вул.Південне шосе, буд.15, код ЄДРПОУ 32573524) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Садовий