Постанова № 18845243, 11.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 жовтня 2011 р.

о 17 годин 35 хвилин Справа №2а-8022/11/0170/11

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії судів: головуючого судді Москаленка С.А., суддів: Трещової О.Р., Шкляр Т.О., при секретарі судового засідання Фурлетовій Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України,Державного казначейства України при Міністерстві фінансів України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна судова адміністрація України,

про стягнення та зобов'язання до виконання певних дій,

Обставини справи: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про стягнення з Міністерства оборони України одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 65 170, 93 гривень, перерахувавши дані кошти на особовий рахунок 6762466748020110, що відкритий в ПАТ «Приватбанк».

Також позивач просив зобовязати Державне казначейство України здійснити вказані видатки з Державного бюджету України, а також відповідну цим видаткам суму нарахувань на заробітну плату, в порядку встановленому законодавством.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.07.2011 відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду,

Ухвалою суду від 08.07.2011 року залучено до участі у справі третю особу - Державну судову адміністрацію України.

У судове засідання 11.10.2011 позивач не зявився, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутністю та підтримує позовні вимоги викладені у позові.

У судове засідання не зявились представники відповідачів, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, будь-яких клопотань та заперечення на позов не надали.

Представник третьої особи надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, надавши пояснення, що рішення про призначення суддями військових судів здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців, а тому виплата суддями військових судів грошової допомоги при звільненні з військової служби повинна проводитися Міністерством оборони України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та враховуючи відсутність заперечень відповідачів, суд -

ВСТАНОВИВ:

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Ст. 22 Конституції України встановлено, що зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначений суддею військового місцевого суду Львівського гарнізону Указом Президента України від 07.12.2009 №1016/2009. Звільнений з військової служби в запас відповідно до наказу Міністерства оборони України від 12.11.2010 року.

Відповідно до п.4 розділу XIII “Перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №2453-VI від 07.07.10, військові суди ліквідуються з 15 вересня 2010 року. Після набрання чинності цим Законом військові суди гарнізонів, апеляційні військові суди регіонів, апеляційний суд Військово-Морських Сил розглядають лише ті справи, провадження в яких було відкрито. Розгляд таких справ здійснюється в терміни, визначені відповідним процесуальним кодексом, але не пізніше 15 вересня 2010.

Крім того, суддям військових судів гарнізонів, апеляційних військових судів регіонів, апеляційного суду Військово-Морських Сил, Військової судової колегії Верховного Суду України: які звільнені з військової служби, виплачується грошова допомога при звільненні з військової служби в порядку і розмірі, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

Наказом Міністра оборони України №1100 від 14.10.2010, відповідно до статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” №2232-XII від 25.03.92, ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п. “г” ч. 6 статті (у звязку із проведенням організаційних заходів).

На виконання цього наказу позивача відповідно до наказу голови військового місцевого суду Львівського гарнізону від 30.11.2010 № 25к виключено із списків військовослужбовців суду, а наказом голови цього суду від 06.01.2011 №1к з 06.01.2011року звільнено з посади судді військового місцевого Львівського гарнізону суду у звязку з призначенням на посаду судді Київського районного суду м. Сімферополь.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової служби, які звільняються з військової служби за віком, станом здоров'я чи у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, після закінчення строку контракту, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Наказом голови військового місцевого суду Львівського гарнізону №25к від 30.11.2010 позивачу нарахована до виплати одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 22 повних календарних років військової служби.

Згідно з довідкою військового місцевого суду Львівського гарнізону № 956 від 31.12.2010 року про грошове забезпечення судді Тонкоголосюка О.В. в жовтні 2010 року (для розрахунку вихідної допомоги згідно з п.4.1 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України ) сума для виплати вихідної допомоги складає 65170,93 гривень.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям при їх звільненні з військової служби здійснюється Міністерством оборони України.

Однак, незважаючи на положення вищевказаного Закону, Міністерством оборони України не вжито заходів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби у сумі 65170,93 гривень.

Відповідно до ст.48 Бюджетного Кодексу України та п. 1 ч. 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 №1232, Державне казначейство України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, тому воно теж є належними відповідачем по справі.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 4 розділу XIII “Перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №2453-VI від 07.07.2010 визначено не лише розмір даної допомоги, а і порядок її виплати. Так, виплата військовослужбовцям зазначеної в п. 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-XII від 20.12.1991 одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання (абз. 4 п. 2 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” №2011-XII від 20.12.1991).

Окрім того, відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх згодою можуть бути відряджені в інтересах оборони держави та її безпеки до державних органів, установ і організацій із залишенням на військової службі (п.153).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивача було звільнено з військової служби у зв'язку з проведенням організаційних заходів (реорганізація судової системи), а тому застосуванню підлягають положення ч. 2 абзацу 4 статті 15 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яка встановлює, що виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Частиною 2 статті 8 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Законом України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції” (пункт 1) України визнала обовязковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Європейський суд з прав людини розкриває принцип верховенства права через формулювання вимог, які він виводить з цього принципу.

Відповідні витяги з Рекомендації Комітету Міністрів № R (94) 12 “Незалежність, дієвість та роль суддів (ухвалена Комітетом Міністрів Ради Європи 13 жовтня 1994 року на 518 засіданні заступників Міністрів) передбачають таке: Належні умови праці мають запроваджуватись для того, щоб дозволити суддям ефективно працювати, зокрема, шляхом:

... Ь. забезпечення того, щоб статус і винагорода суддів відповідали гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе...”

Відповідні витяги з Пояснювального Меморандуму № R (94) 12 передбачають таке:“29. Статус та винагорода є важливими факторами, що визначають належні робочі умови (див. пункт 1Ь). Статус суддів повинен відповідати високому положенню їх професії, і їх винагорода має становити достатню компенсацію за їх тягар обов'язків. Ці фактори є невід'ємними умовами незалежності суддів, особливо для розуміння важливості їх ролі як суддів, що виражається у вигляді належної поваги та адекватній фінансовій винагороді.

У рішенні по справі "Зубко та інші проти України (заява № 3955/04, 5622/04, 8538/04 та 11418/04)Європейський Суд дійшов висновку, що неспроможність гарантувати адекватну та своєчасну виплату винагороди національним суддям та невизначеність, у якій вони залишились, порушує справедливий баланс, що має виникнути між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права заявників на мирне володіння своїм майном. Відповідно, невиконанням рішень, винесених на користь заявників, державні органи протягом тривалого часу позбавляли заявників отримання у повному обсязі виплат, на які вони мали право за законом, що може ускладнювати здійснення ними своїх повноважень з повною віддачею справі.

Таким чином, за наявності достатньої кількості доказів, що підтверджують обов'язок Міністерства оборони України провести виплату позивачеві грошової допомоги при звільненні судді військового суду з військової служби, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги до Міністерства оборони України про зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з військової служби в порядку і розмірі, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Разом з тим, позивачем не надано достатніх доказів, які підтверджують факт бездіяльності Державного казначейства України в частині незабезпечення та нездійснення додаткового фінансування на виплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, оскільки судом встановлено, що таку виплату повинно проводити Міністерство оборони України, а тому вимоги позивача до Державного казначейства України є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Враховуючи зазначені вище правові норми, для захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, стягнувши з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 грошову допомогу при звільненні з військової служби у сумі 65170,93 гривень.

В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Під час судового засідання, яке відбулось 11.10.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 17.10.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (ідентифікаційний код 00034022, м.Київ, пр.Повітрянофлотський, 6) на користь ОСОБА_1 (особовий рахунок 6762466748020110 в ПАТ “ПриватБанк”) не отриману одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби у сумі 65170,93 гривень.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Судді Москаленко С.А.

Трещова О.Р.

Шкляр Т.С.