Постанова № 18845204, 26.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 жовтня 2011 р. об 11:09 Справа №2а-9928/11/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Мамутов А.Д., від відповідача - Кондакова О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний"

до Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції

про визнання протиправною та скасування постанови

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про арешт коштів боржника від 26.07.2011 року на суму 710342,28 грн.

Позов мотивовано порушенням вимог закону при накладенні арешту на рахунки боржника у банку. Позивач зазначає, що спірну постанову прийнято у межах зведеного виконавчого провадження по примусовому виконанню наказів господарського суду, при цьому за одним з таких наказів заборгованість повністю погашена, за частиною наказів судом прийнято рішення про розстрочку виконання судового рішення, в постанові міститься посилання на наказ Господарського суду АР Крим від 26.10.2010 року у справі 5002-4/3233-2010. Постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження про стягнення основної суми боргу (124444,84 грн.), проте з невідомих позивачеві причин у межах зведеного виконавчого провадження здійснюється також стягнення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи. Позивач також зазначає про порушення вимог частини четвертої статті 57 Закону України від 21.04.1999 року №606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі Закон №606) через не направлення боржнику копії постанови, з приводу якої подано позов.

Ухвалами суду від 11.08.2011 року відкрито провадження у справі, прийнято рішення за заявою про забезпечення позову, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що спірну постанову прийнято відповідно до вимог закону, арешт накладено у межах суми, яка підлягала стягненню на підставі виконавчих документів, які входили до складу зведеного виконавчого провадження з урахуванням виконавчого збору.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний 34744635.

Відповідно до частини першої статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Приписами Господарського процесуального кодексу України передбачено лише можливість оскарження дій та бездіяльності державної виконавчої служби, що ж до оскарження рішень, то така можливість відсутня. Тому оскарження рішень державної виконавчої служби під час виконання рішень господарських судів належить до юрисдикції адміністративних судів.

Судом встановлено, що позивач є стороною (боржником) зведеного виконавчого провадження, до якого станом на дату прийняття постанови, що оскаржується входили виконавчі провадження по примусовому виконанню: наказу Господарського суду АР Крим від 04.03.2010 року у справі №2-17/9695-2008, наказу Господарського суду АР Крим від 22.02.2010 року у справі №2-12/5614-2009, наказу Господарського суду АР Крим від 20.07.2009 року у справі №2-2/2030-2009, наказу Господарського суду АР Крим від 04.03.2010 року у справі №2-17/9695-2008, наказу Господарського суду АР Крим від 26.10.2010 року у справі №5002-4/3233-2010, наказу Господарського суду АР Крим від 26.10.2010 року у справі №5002-4/3233-2010, наказу Господарського суду АР Крим від 18.08.2010 року у справі №2-9/1917-2010, наказу Господарського суду АР Крим від 20.07.2009 року у справі №2-2/2030-2009, наказу Господарського суду АР Крим від 04.03.2010 року у справі №2-17/9695-2008 та інших виконавчих документів про стягнення всього 710342,28 грн.

Спірною постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції від 26 липня 2011 року накладено арешт на кошти боржника у розмірі 710342,28 грн., що містяться на рахунках у банківській установі.

Частинами другою - четвертою статті 57 Закону №606 передбачено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Такими постановами може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача щодо порушення вимог частини четвертої статті 57 Закону №606 у зв'язку із не надсиланням позивачеві копії постанови про арешт коштів. Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Запис у журналі реєстрації вихідної кореспонденції таким доказом у будь-якому разі не є.

Крім того, суд зазначає, що у справах №2-17/9695-2008 (про стягнення 849028,22 грн.), №2-2/2030-2009 (про стягнення 683345,10 грн.), №2-12/5614-2009 (про стягнення 567064,85 грн.) (а.с. 11, 26, 43) Господарським судом надано розстрочку виконання судового рішення.

Як слідує з пояснень представника відповідача, арешт накладено в межах суми, яка дорівнює залишку заборгованості за всіма виконавчими документами, що входять до складу зведеного виконавчого провадження, у тому числі тих, стосовно яких надано розстрочку виконання, термін якої не закінчився на день прийняття спірної постанови.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 32 Закону №606 звернення стягнення на кошти боржника є засобом примусового виконання рішення.

Накладаючи арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами, за якими судом надано розстрочку виконання, державний виконавець фактично вжив заходи примусового виконання виконавчих документів, за якими строки сплати ще не настали.

За таких обставин суд не може визнати спірну постанову такою, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги висновок суду про задоволення позову, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відповідно до вимог статті 94 КАС України.

В судовому засіданні 26.10.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, складення постанови у повному обсязі відкладено до 28.10.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сімферопольського районного управління юстиції В.Г. Погребова від 26 липня 2011 року про накладення арешту на кошти у розмірі 710342,28 грн., що містяться на рахунках у банківській установі та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Виноградний".

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.