Постанова № 18844812, 18.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2011 р. Справа №2а-1435/10/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції в Херсонській області

до Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Титан"

про стягнення заборгованості,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1, довіреність №б/н від 01.09.11,

представника відповідача ОСОБА_2, довіреність № 4662/9/27/10 від 06.06.11.

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Титан" про стягнення заборгованості у сумі 2019298,17 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.01.2010 провадження по адміністративній справі № 2а-1435/10/6/0170 відкрито та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Латиніним Ю.А.

Відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ від 19.09.2011 у судді Латиніна Ю.А. закінчився строк повноважень, призначений інший склад суду.

Адміністративну справу № 2а-1435/10/6/0170 було передано на розгляд судді Окружного адміністративного суду АР Крим Ольшанській Т.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.09.2011 справа прийнята до провадження.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Крім того, 06.10.2011 на адресу суду надійшла заява про уточнення позовних вимог, а саме позивач просить стягнути заборгованість по земельному податку в сумі 2019298,17 грн. за рахунок коштів Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Титан", з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника:

-Філія АТ «УКРЕКСІМБАНК»,АР КРИМ, рахунок №2604100018155, МФО 324786;

-Філія ПАТ ПІБ в м. Армянськ, АР КРИМ, рахунок № 26007301390361;

-Філія АТ«УКРЕКСІМБАНК», АР КРИМ, рахунок №2600400028155, МФО 324786.

Представник відповідача проти позову заперечував за підставами пропуску строку звернення до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України “Про державну податкову службу в України”, відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

Відповідно до ст.8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Чаплинська міжрайонна державна податкова інспекція в Херсонській області у відносинах з фізичними та юридичними особами є субєктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим 10.02.2000 проведено державну реєстрацію юридичної особи Публічного акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Титан”, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 №652415.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами в межах повноважень, визначених законами. Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. При цьому фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами ДПС України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку.

Судом встановлено, що в 2004 році Скадовською МДПІ була проведена позапланова документальна перевірка правильності обчислення та сплати товариством податку за землю до місцевих бюджетів Чаплинського та Каланчацького районів за період з 01.01.2002 по 01.07.2004. За результатами перевірки податковий орган склав Акт №78/26/05762329 від 06 вересня 2004 року, в якому вказав на порушення ВАТ “ДАК “Титан” вимог статті 8 Закону України “Про плату за землю” від 03.07.1992, а саме: не донарахування та недоплата податку за вказаний період на загальну суму 1 692 380 гривень 72 копійок.

Зазначене нарахування обґрунтовано тим, що в постійному користуванні ВАТ “ДАК “Титан” знаходяться земельні ділянки, розташовані на території Каланчацького району, загальною площею 452,5 гектарів, та земельні ділянки, розташовані на території Чаплинського району, загальною площею 1 144,47 гектарів. Вказані земельні ділянки надані товариству для цілей хімічної промисловості. В той же час позивач, вважаючи, що окремі об'єкти відносяться до земель водного фонду, сплачував податок за ставкою 0,3 % від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області, тоді як ставка податку на землі промисловості становить 5 %. ВАТ “ДАК “Титан” відніс до земель водного фонду, зокрема, такі об'єкти: водосховище площею 313,59 гектарів, підвідний канал площею 22,74 гектарів (на території Каланчацького району); недогарконагромаджувач площею 93,30 гектарів, накопичувач-випарювач площею 889,23 гектарів, накопичувач-випарювач площею 75,77 гектарів (на території Чаплинського району). Таким чином, позивач сплатив земельний податок за ставкою 0,3 % за 1 394,63 гектарів землі.

Відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі водного фонду, землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення тощо.

Отже, землі водного фонду і землі промисловості відносяться до різних категорій земель.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, що передбачено частини 1 статті 20 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням Червоночабанської сільської ради Каланчацького району Херсонської області №127 від 14.07.2001 року, Рішенням Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області №64 від 14 грудня 2001 року, Рішенням Григорівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області №156 від 02.10.2001 року перелічені вище об'єкти надано в постійне користування з цільовим призначенням земельних ділянок для хімічної промисловості.

Таким чином, надані товариству землі віднесені до категорії “землі промисловості” у передбаченому Законом порядку, тобто на підставі рішень органів місцевого самоврядування. Таке призначення земельних ділянок закріплено також в Державних актах на право постійного користування землею.

На підставі Акту перевірки МДПІ винесла податкове повідомлення-рішення від 08.09.2004 №0000012600/1, яким визначила суду податкового зобов'язання усього в розмірі 1 915 382 гривень 90 копійок (1 286 045 гривень 48 копійок - за основним платежем, 629 337 гривень 42 копійок - за штрафними санкціями), та податкове повідомлення-рішення №0000092600/1 від 08.10.2004 року усього на суму 605 439 гривень 43 копійок (406 335 гривень 24 копійок - за основним платежем, 199 104 гривень 19 копійок - за штрафними санкціями).

На момент виникнення зазначених обставин діяв Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №2181-Ш, де у пункті 4.2.1. було зазначено, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 5.2. Закону 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Судом встановлено, що 19.09.2004 відповідачем була подана скарга на скасування податкових повідомлень-рішень від 08.09.2004 до начальника Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції.

Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

З урахуванням положень пункту 16.2 статті 16 цього Закону керівник відповідного контролюючого органу (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги платника податків понад строки, визначені в абзаці першому цього підпункту, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення двадцятиденного строку, зазначеного в абзаці першому цього підпункту.

З матеріалів справи встановлено, що строк розгляду скарги був продовжений та 08.10.2004 першим заступником начальника Скадовської МДПІ було прийняте рішення про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення від 08.09.2004 залишені без зміни, а скарга ДАК “Титан”- без задоволення.

На адресу відповідача були спрямовані податкові повідомлення-рішення від 08.10.2004 за №0000012600/1 та за №0000092600/1.

У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

25.10.2004 на адресу голови Державної податкової адміністрації в Херсонський області відповідачем була подана повторна скарга. Рішенням від 08.11.2004 розгляд скарги був продовжений, а 20.12.2004 було прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким податкові повідомлення-рішення залишені без зміни, а скарга без задоволення.

Відповідно до підпункту 5.2.3 Закону 2181 заява, подана із дотриманням строків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно до пункту 5.2.5. Закону 2181 з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення.

Судом встановлено, що 04.01.2005 відповідач спрямував до Господарського суду Херсонської області позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 08.10.2004.

28.01.2005 Господарським судом Херсонської області було порушено провадження по справі №7/49-О-05 за позовом Державної акціонерної компанії “Титан” до Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійними податкових повідомлень-рішень від 08.10.2004 №0000012600/1 та №0000092600/1.

Господарський суд, розглянувши спір 8 квітня 2005 року, постановив рішення про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, але постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19 серпня 2005 року рішення було скасовано, в задоволенні позову відмовлено.

Приписами пункту 5.2.4. Закону 2181 зазначено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Відповідно до статті 85 Господарського-процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією. Згідно зі статтею 105 ГПК постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

На підставі наведеного, суд робить висновок, що з моменту прийняття рішення Запорізьким апеляційним господарським судом 19.08.2005 податкове зобовязання ДАК “Титан” зі сплати земельного податку стало узгодженим.

На підставі пункту 5.3.2. Закону 2181 у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що протягом 10 днів добровільно сума податкового зобовязання погашена не була.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (пункт 5.4.1. Закону 2181).

Таким чином з 30.08.2005 податкове зобовязання ДАК “Титан” набуло статусу податкового боргу.

Судом встановлено, що 26.08.2005 відповідачем була подана касаційна скарга на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005 по справі №7/49-О-05. Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.11.2005 касаційна скарга ДАК “Титан” разом з матеріалами справи передана Вищому адміністративному суду України.

Ухвалою від 25.12.2006 Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження за скаргою ДАК “Титан”.

Ухвалою від 26 грудня 2006 року Вищий адміністративний суд України зупинив виконання постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 19.08.2005, згідно статті 215 КАС України ухвала набуває чинності з моменту проголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Статтею 11 Закону України "Про судоустрій України", яка діяла на момент прийняття відповідної ухвали, було передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Як вже було зазначено вище, якщо узгоджена сума податкового зобовязання не сплачена платником податку добровільно, вона вважається податковим боргом, а податковий орган розпочинає процедуру його стягнення.

Згідно зі статтею 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, з наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

На думку суду, прийняття Вищим адміністративним судом України ухвали про зупинення виконання постанови унеможливлює подальше провадження процедури примусового стягнення податкового боргу з боку органу податкової служби України, оскільки зупинення виконання судового рішення надає підстави вважати відсутність порушеного права податкового органу на отримання податкового боргу.

Таким чином суд вважає, що з моменту прийняття відповідної ухвали стягнення зупиняється, та, відповідно, зупиняється строк стягнення податкового боргу.

Судом встановлено, що рішенням Вищого адміністративного суду України від 22.03.2007 касаційна скарга ДАК “Титан” задоволена частково, рішення першої та другої інстанції скасовані, справа направлена на новий судовий розгляд до господарського суду Херсонської області. Первісний відповідач Складовська МДПІ був замінений на правонаступника Чаплинську МДПІ при розгляді касаційної скарги Вищим адміністративним судом України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області позовні вимоги задоволені частково: податкове повідомлення-рішення Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції від 08.09.2004. № 0000012600/0 визнано нечинним в частині визначення податкового зобовязання по земельному податку в сумі 253085 грн. 25 коп. та застосування 126542,62 грн. штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення Скадовської міжрайонної державної податкової інспекції від 08.09.2004 № 0000092600/0 визнано нечинним в частині визначення податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 81264,18 грн. та застосування 40632,11 грн. штрафу.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2009 по справі №4374/2008 апеляційна скарга ДАК “Титан” залишена без задоволення, постанова господарського суду Херсонської області від 20 листопада 2007 року без зміни.

Відповідно до статті 254 КАС України, в редакції що діяла на момент прийняття ухвали Одеським апеляційним адміністративним судом, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином з моменту прийняття відповідного рішення судом апеляційної інстанції податкове зобовязання відповідача знов набуло статус узгодженого, та відповідно до положення пункту 5.3.2. Закону 2181, в платника податку виник обовязок протягом 10 днів добровільно сплатити суму донарахованого податкового зобовязання.

Згідно до статті 15 пункту 15.2.1. Закону 2181, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Адміністративний позов про стягнення податкового боргу поданий до Окружного адміністративного суду АР Крим 21.01.2011, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті. Суд розраховує строк звернення до суду таким чином:

з моменту узгодження податкового зобовязання - прийняття рішення Запорізького апеляційного господарського суду від 19 серпня 2005 року та 10-денного строку на самостійну сплату податкового зобовязання 30 серпня 2005 до моменту прийняття ухвали Вищим адміністративним судом України про зупинення виконання 26 грудня 2006 року - 484 дня;

з моменту узгодження податкового зобовязання прийняття рішення Одеським апеляційним адміністративним судом від 29.05.2009 та 10-денного строку на самостійну сплату податкового зобовязання 09.06.2005 до моменту подання адміністративного позову до установи поштового звязку 21.01.2011 592 дня.

На підставі наведеного суд робить висновок, що податковим органом правомірно, та у межах строку передбаченого спеціальним законом заявлені позовні вимоги про стягнення податкового боргу.

Згідно пункту 95.1 статті 95. Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.10.2011, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 24.10.2011.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути заборгованість по земельному податку в сумі 2019298,17 грн. за рахунок коштів Публічного акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Титан" ( 96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона; ЄДРПОУ 05762329), з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника:

-Філія АТ «УКРЕКСІМБАНК»,АР КРИМ, рахунок №2604100018155, МФО 324786;

-Філія ПАТ ПІБ в м. Армянськ, АР КРИМ, рахунок № 26007301390361;

-Філія АТ«УКРЕКСІМБАНК», АР КРИМ, рахунок №2600400028155, МФО 324786.

3.Стягнену суму перерахуватина користь:

- Григорівської сільської ради Чаплинського району в сумі 101666,98 грн., із них - основного платежу 68381,97 грн., штрафної санкції 33285,01 грн. на розрахунковий рахунок № 33214813700303, код податку 13050100, УДК м.Херсон, МФО 852010, код отримувача 24103802;

- П.Константинівської сільської ради Чаплинського району в сумі 1434088,05 грн., із них- основного платежу 964578,26 грн., штрафної санкції 469509,79 грн. на розрахунковий рахунок № 33215813700313, код податку 13050100, УДК м.Херсон, МФО 852010, код отримувача 24103802;

- Червоночабанської сільської ради Каланчацького району в сумі 483543,14 грн. на розрахунковий рахунок 33216811700198, код податку 13050100, УДК м.Херсон, МФО 852010, код отримувача 24103802.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.