Постанова № 18844613, 12.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2011 р. (16:28) Справа №2а-5470/11/0170/22 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Щепанській А.В., за участю представників сторін:

від позивача - Кожевнікова А.С.,

від відповідача Мельник І.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод"Залів"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи. ВАТ “Судобудівний завод “Залів” (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) № 0000860700 від 11.04.2011року, згідно з яким йому зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України “Про податок на додану вартість”.

Ухвалами суду від 16.05.2011 року відкрито провадження по справі та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позові, просила останні задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснив, що в ході проведення невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника в банку за лютий-грудень 2010р., направлені запити про проведення зустрічних перевірок ТОВ “Залив - Метал” та інших контрагентів за ланцюгом поставок до виробника. У звязку із тим, що відсутні відповіді від кінцевих поставщиків за всіма контрагентами неможливо підтвердити факт виконання робіт позивачем. На підставі зазначеного, відповідач вважає, що заявлена позивачем до відшкодування сума податку на додану вартість не підтверджується податковими зобовязаннями постачальників товарів.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”).

Суд зазначає, що оскільки спірні правовідносини мали місце у 2010 році на момент, коли діючий Податковий кодекс України ще не набрав чинності, при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення зазначених правовідносин.

Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(далі Закон №2181) передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обовязкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

В судовому засіданні встановлено, що ВАТ “Суднобудівний завод “Залів” зареєстровано як юридична особа, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 641764, код субєкта господарювання за ЄДРПОУ: 14307251. Перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим.

Також встановлено, що відповідач провів невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий-грудень 2010р., за результатами якої 29.03.2011р. склав Акт №112/07-0/14307251. У зазначеному акті зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що спричинило завищення сум ПДВ, що заявлені до відшкодування за лютий-грудень 2010 року в розмірі 1316748,60 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року №0000860700, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1316748,60 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначались Законом України “Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997 року в редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон №168).

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону №168 визначено поняття бюджетного відшкодування, яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону №168 податкове зобовязання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді , визначена згідно з Законом, а податковий період це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону №168.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону №168 зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону №168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При відємному значенні суми розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди , а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (пп. 7.7.2 Закону).

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” сума бюджетного відшкодування формується як відємне значення різниці між податковими зобовязаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Відповідач у акті перевірки №112/07-0/14307251 від 29.03.2011 року та у своїх запереченнях вказує на те, що під час проведення зустрічних перевірок підприємств, які мали стосунки з контрагентом позивача ТОВ “Залів-Метал” за ланцюгом постачання до кінцевого виробника продукції, яка була придбана першим, встановлено, що у звязку із відсутністю відповіді від кінцевих постачальників по всіх контрагентах по ланцюгу постачання неможливо підтвердити факт виконання робіт на обєкті позивача, в наслідок чого зроблений висновок про те, що непідтверджений факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів на суму 1316748,60 грн. за період часу лютий-грудень 2010 року.

Судом із пояснень представників сторін, а також матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ТОВ “Залів-Метал” укладено угоди за №3 від 01.01.2010 року та згідно специфікацій викладених у акті перевірки (а.с.186-196) поставлені товари.

ТОВ “Залів-Метал” зареєстровано 25.07.09р. Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, як юридична особа, про що видано свідоцтво, та зареєстровано, як платника податку на додану вартість.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу сплачував ТОВ “Залів-Метал” разом з оплатою придбаних у нього металовиробів ПДВ. Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України не надав доказів того, що позивач не виконав зобовязання щодо проведення розрахунків за придбаний товар та не сплатив суми ПДВ.

Позивач відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з ТОВ “Залів-Метал” ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, тобто з лютого по грудень 2010 року в розмірі 1316748,60 грн., зазначене підтверджується матеріалами справи, які були досліджені в судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідача, і відповідно до ст.72 КАС України не підлягає доказуванню.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що не є обовязковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобовязань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладались за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосередньо впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Зазначеної позиції також підтримується і Вищий адміністративний суд України у своєму листі за вих..№742/11/13-11 від 02.06.011 року.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача права на бюджетне відшкодування по ПДВ, надання ним податкових накладних на товар, отриманий у вказаного постачальника, суд вважає, що позивач правомірно включив 1316748,60 грн. до сум бюджетного відшкодування.

З урахуванням визначеного можна зробити висновок, що не відповідають нормам податкового законодавства викладені відповідачем в акті №112/07-0/14307251 від 29.03.2011 року, на підставі якого складено спірне податкове повідомлення-рішення, висновок про те, що позивач не мав права на бюджетне відшкодування з ПДВ.

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача за вказаний період часу.

На підставі вищезазначеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.10.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 17.10.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 0000860700 від 11.04.2011року яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1316748,60грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод"Залів" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.