Постанова № 18844609, 10.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 жовтня 2011 р. Справа №2а-11136/11/0170/1 (16:30) м.Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Сусловій Є.О., за участю

представника позивача Петрової Л.В.,

представника відповідача Шиліна В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фірми «Комель» до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки звернулась з адміністративним позовом фірма «Комель» до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення рішення від 20.05.2011 року № 0004972301, яким збільшена сума грошового зобовязання Фірми «Комель» з ПДВ в сумі 39435 гривень, штрафу 9858,75 гривень, всього 49293,75 гривень; визнання протиправним та скасування наказу ДПІ в м.Сімферополі від 28.04.2011 року № 1405/23-4 з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фірми «Комель» з питань перевірки взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» за період: грудень 2010 року; визнання протиправними дій ДПІ в м.Сімферополі АРК з проведення позапланової перевірки фірми «Комель» з питань достовірності формування податкового зобовязання за грудень 2010 року; визнання незаконними дій ДПІ в м.Сімферополі щодо відображення в акті тверджень відносно нікчемності правочинів фірми «Комель» з ПП «Севелітстрой», що стало підставою для нарахування податкового кредиту та застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.09.2011 року було відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.09.2011 року закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 10.10.2011 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 20.05.2011 року № 0004972301, в іншій частині просив залишити без розгляду позовні вимоги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2011 року залишено без розгляду позовні вимоги фірми “Комель” до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим в частині визнання протиправним та скасування наказу ДПІ в м.Сімферополі від 28.04.2011 року № 1405/23-4 з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фірми “Комель”з питань перевірки взаємовідносин з ПП “Севелітстрой” за період: грудень 2010 року; визнання протиправними дій ДПІ в м.Сімферополі АРК з проведення позапланової перевірки фірми “Комель”з питань достовірності формування податкового зобовязання за грудень 2010 року; визнання незаконними дій ДПІ в м.Сімферополі щодо відображення в акті тверджень відносно нікчемності правочинів фірми “Комель” з ПП “Севелітстрой”, що стало підставою для нарахування податкового кредиту та застосування штрафних санкцій.

Представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, що у ДПІ в м.Сімферополі були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки та прийняття наказу щодо проведення документальної невиїзної перевірки по взаємовідносинах з фірмою «Комель» в грудні 2010 року.

Представник позивача зазначив, що збільшення за результатами проведення перевірки фірмі «Комель» суми податкового зобовязання в розмірі 4182016 гривень є необґрунтованим.

Представник позивача пояснив, що висновки акту перевірки стосовно того, що сума податкового кредиту за грудень 2010 року була сформована ПП «Севелітстрой» за рахунок податкових накладних, виданих при придбанні товару від постачальників ПП «Фрегат ХХI» та ПП «Родина ХХ I» всього на суму 25092095,97 гривень, правочини з якими є фіктивними, є такими, що не відповідають дійсності.

Представник позивача зазначив, що для підтвердження реальності правочинів ПП «Севелітстрой» надав до ДПІ в м.Сімферополі договори, накладні, акти виконаних робіт та інші документі, складені за результатам господарської діяльності між підприємствами. Відомості щодо взаємовідносин з даними підприємствами відображені позивачем в податкових деклараціях, поданих до ДПІ в м.Сімферополі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення уточнених позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні, пояснив, що податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 20.05.2011 року № 0004972301 є законним та обґрунтованим, прийнято на підставі висновків акту перевірки.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.п.41.1.1 п .41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м.Сімферополі АР Крим у відносинах з фірмою «Комель» під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що фірма «Комель» є юридичною особою, яка зареєстрована 15.08.1996 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 632569, довідкою з ЄДРПОУ № 05.3-06-25/375 від 03.07.2007 року.

Судом встановлено, що фірму «Комель» взято на облік в органах податкової служби 06.09.1996 року за № 476, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 17.05.2011 року № 1684/29-0.

Фірма «Комель» є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00772992 від 12.09.1997 року.

Таким чином, фірма «Комель» є субєктом господарювання, зобовязана виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що фірма «Комель» 18.01.2011 року надала до ДПІ в м.Сімферополі декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року, в якій позивачем задекларований податковий кредит у сумі 80106 гривень, податкове зобовязання в сумі 84936 гривень.

Судом встановлено, що ДПІ в м.Сімферополі керівнику фірми «Комель» було направлено запит від 28.03.2011 року № 13310/10/23-4 «Про надання документальних підтверджень та пояснень», з якого вбачається, що ДПІ в м.Сімферополі просить позивача у встановлений чинним законодавством строк надати пояснення і документальне підтвердження правових і господарських відносин фірми «Комель» з ПП «Севелітстрой» за період жовтень - грудень 2010 року, січень 2011 року.

Зазначений запит було отримано позивачем 08.04.2011 року, що вбачається з надпису на ньому.

Судом встановлено, що фірма «Комель» на запит податкового органу супровідним листом № 2 від 11.04.2011 року направило копії договорів, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, копії податкових накладних за період з жовтня 2010 року по січень 2011 року включно по ПП «Севелітстрой».

Отримання зазначених документів податковим органом підтверджується штампом ДПІ в м.Сімферополі на супровідному листі позивача №2 від 11.04.2011 року.

Судом встановлено, що згідно Наказу ДПІ в м.Сімферополі № 1405 від 28.04.2011 року відповідачем вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку фірми «Комель» з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» у грудні 2010 року.

На підставі ст.20 п.п.78.1.1, п.78.1 ст.78, ст.79 гл.8 розділу II Податкового кодексу України, наказу № 1405/23-4 від 28.04.2011 року, виданого ДПІ в м.Сімферополі, Макаровим Т.А. старшим державним податковим ревізором - інспектором ДПІ в м.Сімферополь проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фірми «Комель» з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» за грудень 2010 року, за результатами проведення якої складено акт № 5826/2304/24492663 від 11.05.2011 року (надалі - акт перевірки).

Перевірка проводилась в період з 28.04.2011 року по 11.05.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що повідомлення № 45/10/23-4 від 28.04.2011 року та копії наказу № 1405/23-4 від 28.04.2011 року органу ДПС направлені поштою з повідомленням директору фірми «Комель».

Перевірку проведено з відома генерального директора фірми «Комель» Тараканова І.В.

Перевіркою встановлено порушення фірмою «Комель» п.п.7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 п.7.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження ПДВ за грудень 2010 року у сумі 39435 гривень.

20.05.2011 року ДПІ в м.Сімферополі на підставі акту перевірки за порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим повідомленням рішенням № 0004972301 від 20.05.2011 року збільшено позивачеві суму грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 49293,75 гривень, з яких: за основним платежем: 39435 гривень та за штрафними санкціями 9858,75 гривень.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням рішенням № 0004972301 від 20.05.2011 року, оскаржив його в адміністративному порядку до ДПА в АРК шляхом подачі скарги від 30.05.2011 року № 8.

ДПА в АРК, розглянув скаргу позивача, рішенням про результати розгляду первинної скарги від 20.06.2011 року № 2329/10/25-023 залишила без змін податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 20.05.2011 року № 0004972301, а скаргу позивача без задоволення.

Позивач, не погодившись з рішенням ДПА в АРК щодо розгляду скарги на податкове повідомлення рішення № 0004972301 від 20.05.2011 року, звернувся зі скаргою від 29.06.2011 року № 10577/6 до ДПА України.

ДПА України, розглянув скаргу позивача, рішенням про результати розгляду повторної скарги від 23.08.2011 року № 15314/6/25-0515 залишила без змін податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 20.05.2011 року № 0004972301 та рішення ДПА в АРК від 20.06.2011 року № 2326/10/25-023, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач, не погодившись з результатом розгляду його скарг ДПА в АРК та ДПА України на податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 20.05.2011 року № 0004972301, звернувся до суду.

Перевіряючи правомірність прийняття ДПІ в м.Сімферополі податкового повідомлення рішення від 20.05.2011 року № 0004972301, судом встановлено наступне.

Суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем до набрання чинності Податковим кодексом України (з 01.01.2011 року), суд перевіряє їх відповідність Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, який втратив чинність з 01.01.2011 року, однак, діяв на момент існування спірних правовідносин.

Згідно акту перевірки фірми «Комель» з питань взаємовідносин з ПП «Севелітстрой» за грудень 2010 року встановлено заниження ПДВ за грудень 2010 року у сумі 39435 гривень.

Перевіряючи обґрунтованість зазначених висновків податкового органу, суд встановив наступне.

Відповідно до п.1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року N 2755-VI) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969“Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення” податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року N 2755-VI) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, судом встановлено, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Щодо реального виконання договору субпідряду № 510 від 01.09.2010 року, укладеного між фірмою «Комель» та ПП «Севелітстрой», судом встановлено наступне.

Фірмою «Комель» (Генпідрядником») та ПП «Севелітстрой» («Субпідрядником») 01.09.2010 року укладено договір субпідряду № 510, відповідно до п.1.1 якого Замовник доручає, Генпідрядник приймає на себе, а Субпідрядник зобовязується виконати роботи згідно кошторисів та актів КБ -2В.

Відповідно до п.2.1договору ціна договору складає: по фактично виконаним роботам, згідно кошторисів та актів КБ - 2В.

Згідно з п.2.2 «Генпідрядник» залишає за собою 5 % від вартості виконаних «Субпідрядником» робіт (згідно ф. КБ-2В), за складання технічної документації та здійснення контролю за роботами, що виконуються.

Відповідно до п.2.3 договору вказана в п.2.1 ціна є попередньою. Кінцева ціна договору визначається за проектно-кошторисною документацією, що надається Генпідрядником. Ціна договору може бути змінена внаслідок інфляції, підвищення цін на матеріали і т.п. Оплата витрат, повязаних з підвищенням ціни договору здійснюється Замовником в порядку, передбаченому в п.3 цього договору.

Згідно з п.3.1 договору оплата за договором здійснюється після закінчення робіт.

Відповідно до п.3.2 форма оплати: через розрахунковий рахунок.

Згідно з п.3.3 договору кінцевий розрахунок за договором здійснюється Генпідрядником після повного закінчення робіт, в т.ч. усунення виявлених в процесі приймання недоліків.

Відповідно до п.4.3 договору Генпідрядник оплатить виконані роботи протягом трьох днів з моменту надходження коштів від Замовника.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку, що договір субпідряду № 510 від 01.09.2010 року, укладений між фірмою «Комель» та ПП «Севелітстрой», був виконаний реально, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16.07.1999 року первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Всі первинні документи, що підтверджують виконання вищезазначеного договору субпідряду № 510 від 01.09.2010 року, є в матеріалах справи, оцінені судом та визнані такими, що оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Такими первинними документами є рахунок № 2208 від 07.12.2010 року на суму 19186,07 гривень, рахунок № 2294 від 20.12.2010 року на суму 65863,57 гривень, рахунок № 2293 від 28.12.2010 року на суму 18149,10 гривень, рахунок № 2295 від 27.12.2010 року на суму 17364,61 гривень, рахунок № 2291 від 28.12.2010 року на суму 47821,93 гривень, рахунок № 2292 від 28.12.2010 року на суму 7733,92 гривень, рахунок № 2233 від 20.12.2010 року на суму 43215,01 гривень, рахунок № 2260 від 22.12.2010 року на суму 17275,85 гривень.

Виконання робіт субпідрядником ПП «Севелітстрой» згідно договору субпідряду № 510 від 01.09.2010 року підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 19186,07 гривень, на суму 65863,57 гривень, на суму 18149,10 гривень, на суму 17364,61 гривень, на суму 47821,93 гривень, на суму 7733,92 гривень, на суму 43215,01 гривень, на суму 17275,85 гривень.

Судом встановлено, що позивач сплатив ПП «Севелітстрой» за виконані згідно договору субпідряду № 510 від 01.09.2010 року роботи, що підтверджується виписками по рахунку фірми «Комель» від 17.12.2010 року та 30.12.2010 року.

ПП «Севелітстрой» були видані фірмі «Комель» податкові накладні № 2083 від 28.12.2010 року на суму 7733,92 гривень, в т.ч. ПДВ 1288,99 гривень, № 2082 від 28.12.2010 року на суму 47821,93 гривень, в т.ч. ПДВ 7970,32 гривень, № 1993 від 30.12.2010 року на суму 19186,07 гривень, в т.ч. ПДВ 3197,68 гривень.

Судом встановлено, що договір субпідряду № 510 від 01.09.2010 року, сторонами якого є фірма «Комель» (Генпідрядник») та ПП «Севелітстрой» («Субпідрядник»), укладений на виконання основних договорів підряду № 0112/10 від 06.12.2010 року та № 1012 від 06.12.2010 року.

Так, відповідно до договору підряду № 0112/10 від 06.12.2010 року «Підрядник» фірма «Комель» приймає на себе виконання робіт за обєктом: КРУ ОКД Поточний ремонт приміщень реанімації (процедурна, перевязувальна) на суму 79988,11 гривень в Головному корпусі, які поручаються «Замовником» Кримською республіканською установою «Онкологічний клінічний диспансер».

Згідно з договором підряду № 1012 від 06.12.2010 року «Підрядник» фірма «Комель» приймає на себе виконання робіт за обєктом: Капітальний ремонт КРУ ОКД приміщень реанімації ( палати № 3,4,5,6,7, моєчна, душова) на суму 170423,35 гривень в Головному корпусі, які поручаються «Замовником» Кримською республіканською установою «Онкологічний клінічний диспансер» на його обєкті.

Оплата Кримською республіканською установою «Онкологічний клінічний диспансер» робіт позивачу за зазначеними договорами підтверджується виписками по рахунку фірми «Комель» від 17.12.2010 року, 24.12.2010 року та 29.12.2010 року.

Факт реального виконання вищезазначених робіт та приймання їх Замовником підтверджується актами приймання виконаних робіт Кримською республіканською установою «Онкологічний клінічний диспансер» від фірми «Комель» за грудень 2010 року на суму 105154,38 гривень та на суму 39829,93 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вищезазначене підтверджує реальність виконання ПП «Севелітстрой» робіт за договором субпідряду № 510 від 01.09.2010 року та свідчить про виконання сторонами зазначеного договору субпідряду.

Виходячи із зазначеного, суд приходить до висновку про підтвердження факту виконання робіт,за якими ПП «Севелітстрой» були виписані податкові накладні № 2083 від 28.12.2010 року на суму 7733,92 гривень, в т.ч. ПДВ 1288,99 гривень, № 2082 від 28.12.2010 року на суму 47821,93 гривень, в т.ч. ПДВ 7970,32 гривень, № 1993 від 30.12.2010 року на суму 19186,07 гривень, в т.ч. ПДВ 3197,68 гривень.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу щодо відсутності у ПП «Севелітстрой» основних фондів та виробничих потужностей, транспортних засобів, що на думку податкового органу вказує на неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами.

Судом встановлено, що ПП «Севелітстрой» зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ № 460757 від 19.01.2011 року.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 15.04.2010 року № 1311/29-0 ПП «Севелітстрой» взято на облік в органах державної податкової служби 17.04.2007 року за № 47144.

Відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та який втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом Українивід 02 грудня 2010 року N 2755-VI) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ПП «Севелітстрой» є платником ПДВ з 11.05.2007 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100164137 від 05.02.2009 року.

Отже, ПП «Севелітстрой» з 11.05.2007 року по теперішній час є платником ПДВ та здійснює підприємницьку діяльність.

Таким чином, ПП «Севелітстрой», будучи платником ПДВ, має право на складання податкових накладних відповідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Суд зауважує, що доводи податкового органу щодо відсутності у ПП «Севелітстрой» основних фондів та виробничих потужностей, транспортних засобів є взагалі безпідставними та такими, що не підтверджені будь-якими доказами.

З матеріалів справи вбачається здійснення ПП «Севелітстрой» господарської діяльності, зокрема, ПП «Севелітстрой» здійснювалися заходи щодо виконання договору субпідряду № 510 від 01.09.2010 року.

Крім того, суд зазначає, що вказані доводи податкового органу не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеною угодою, або порушення позивачем правил оподаткування.

Посилання податкового органу на те, що місцезнаходження контрагентів ПП «Севелітстрой» - ПП «Фрегат ХХI» та ПП «Родіна ХХI» не встановлено, що свідчить про фіктивність формування податкового кредиту ПП «Севелітстрой» та неможливість здійснення постачання товарів (робіт, послуг) у грудні 2010 року, суд не приймає до уваги.

Суд зауважує, що посилання податкового органу на те, що взаємовідносини між ПП «Севелітстрой» та контрагентами ПП «Фрегат ХХI» та ПП «Родіна ХХI» є фіктивними ніяк не стосується реальності договору субпідряду № 510 від 01.09.2010 року, укладеного між позивачем та ПП «Севелітстрой» та не свідчить про його фіктивність.

Суд вважає необхідним звернути увагу податкового органу стосовно того, що невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більш того, доводи податкового органу про відсутність підстав у ПП «Севелітстрой» для формування податкового кредиту з ПДВ в грудні 2010 року спростовані проведеною по справі № 2а-4654/11/0170/7, яка розглядається в Окружному адміністративному суді АРК, за позовом ПП «Севелітстрой» до ДПІ в м.Сімферополі про визнання незаконними дій судово-економічною експертизою, висновок за якою за № 75/11 від 27.09.2011 року наданий позивачем та долучений судом до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що сума податку на додану вартість в розмірі 39435,00 гривень була обґрунтовано віднесена позивачем до податкового кредиту, оскільки була включена до податкових накладних, виписаних ПП «Севелітстрой», та повязана з отриманням послуг, що були використані у господарській діяльності.

Таким чином, висновки податкового органу щодо заниження позивачем ПДВ за грудень 2010 року в розмірі 39435,00 гривень суд вважає безпідставним.

Враховуючи, що суд визнав необґрунтованим збільшення податковим повідомленням рішенням ДПІ в м.Сімферополі від 20.05.2011 року № 0004972301 позивачеві податкового зобовязання з ПДВ за основним платежем в розмірі 39435,00 гривень, суд приходить до висновку, що нарахування позивачу штрафних санкцій в розмірі 9858,75 гривень зазначеним податковим повідомленням - рішенням також є безпідставним.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

На підставі викладеного, суд вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення не може бути визнане таким, що прийнято на підставі закону, безсторонньо (неупереджено) та добросовісно.

Отже, податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 20.05.2011 року № 0004972301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 10.10.2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 17.10.2011 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ в м.Сімферополі від 20.05.2011 року № 0004972301.

3.Стягнути на користь позивача фірми «Комель» (ЄДРПОУ 24492663) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Трещова О.Р.