Постанова № 18844130, 15.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

15 вересня 2011 р. <Текст >Справа №2а-8506/11/0170/16 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Сидельової М.В.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № б/н від 14.07.11, паспорт НОМЕР_7;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №45/10 від 07.07.11, посвідчення №НОМЕР_8;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

<Текст >

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 06.07.2011 року №0007192301 та податкового повідомлення-рішення №0007202301 датованого 06.06.2011 року.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.07.2011 року відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні 15.09.11 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0007192301 від 06.07.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Кримфрукт" з податку на додану вартість в розмірі 83795 грн. за основним платежем та 16117,75 грн. за штрафними санкціями, а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007202301, датоване 06.06.11 року.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу про безтоварний характер господарських операцій позивача із ПП "Севелітстрой", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Абсолюттрейд". Позивач зазначає, що господарські операції, про які вказано в акті перевірки, виконані реально, оформлені усі необхідні документи податкового і бухгалтерського обліку, придбані послуги призначені для використання в господарській діяльності позивача.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях, також зазначив, що сума податку на додану вартість, а також штрафні санкції були нараховані позивачу у звязку з виявленим під час перевірки заниженням внаслідок допущених порушень податкового законодавства а саме п.п.7.4.1, 7.4.5, 7.5.1 п. 7.4 п. 7.5 ст. 7, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми ПДВ та п. 14.1.191 ст.14, п.185.1 ст. 185, ст.188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу

На підставі зазначеного вище, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 25129769, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим.

Посадовими особами податкового органу з 20.05.2011 року по 14.06.2011 року проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за вказаний період, за результатами перевірки складено акт від 21.06.2011 року №8174/23-2/25129769. Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року та п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198,6 ст. 198, 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу від 02.12.10 року № 2755-VI за період з 01.04.2010 по 31.03.2011 встановлено заниження ПДВ всього у сумі 109864 грн., у тому числі за травень 2010 року в сумі 1129 грн., за вересень 2010 року в сумі 62924 грн., за жовтень 2010 року в сумі 23307 грн., за листопад 2010 року в сумі 2030 грн., за грудень 2010 року в сумі 1142 грн., за січень 2011 року в сумі 19330 грн.

Позивачем 25.06.2011 року були подані заперечення на Акт № 8174/23-2/25129769 від 21.06.2011 року. За результатами розгляду заперечень ДПІ в м. Сімферополі надано відповідь на заперечення за вихідним № 30127/10/23-2 від 05.07.2011 року відповідно до якої висновки Акту в частині заниження ПДВ по взаємовідносинам ТОВ "Кримфрукт" з ПП "Сейл КВО" з приводу поставки фруктів 18.10.2010 року на суму 149640 гривень, у т.ч. ПДВ 24940 гривень визнано безпідставними. Також у відповіді на заперечення зазначено про завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 1317 гривень згідно уточнюючого розрахунку за січень 2011 року в сумі 1317 гривень.

На підставі вказаного акту та за результатами розгляду заперечень на акт перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2011 року №0007192301 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Кримфрукт" з податку на додану вартість на 101324,00 гривень за основним платежем 84924,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 16400 гривень та податкове повідомлення - рішення від 06 липня 2011 року № 0007202301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1317,00 гривень та застосовано штрафну фінансову санкцію у розмірі 1 гривня. Прийняті рішення отримані позивачем 08.07.2011 року.

Відповідно до частин першої і третьої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АР Крим.

Порядок проведення планових виїзних перевірок визначено статтею 77 Податкового кодексу України, якою передбачається, що про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. У даному випадку відповідний наказ був виданий начальником ДПІ в м. Сімферополі 04.05.11 року за № 1523 (а.с. 14).

В основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит позивача частково (на суму 110052,00 грн.) завищений тому що сформований на підставі податкових накладних, виданих ПП "Севелітстрой", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Абсолютрейд".

В ході перевірки встановлено, що фінансово-правові відносини між позивачем та ПП "Севелітстрой", ФОП ОСОБА_3, є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, а тому вважаються відповідачем такими що не відбулися та нікчемними. В ході перевірки не виявлено документів, про рух товару від продавця (постачальника) до перевізника та покупця, а також документів, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження товарів та послуг.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що за наслідками взаємовідносин з ПП "Севелітстрой", ФОП ОСОБА_3 встановлено завищення податкового кредиту в сумі 89405,00 гривень.

В акті перевірки зазначено, що за господарськими операціями із ТОВ "Абсолютрейд" позивач ТОВ "Кримфрукт" не отримував товар (роботи, послуги) у зв'язку з тим, що у ТОВ "Абсолютрейд" відсутні основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між даними підприємствами. Зазначені операції не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

За таких обставин, при формуванні структури податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Абсолютрейд" у січні 2011 року відповідачем встановлено завищення податкового кредиту ТОВ "Кримфрукт" по факту взаємовідносин з вказаним підприємством у сумі 20647,00 гривень.

Крім того у акті перевірки визначено, що від'ємне значення ПДВ в сумі 1317 гривень згідно уточнюючого розрахунку за січень 2011 року, не підтверджено даними проведеної перевірки.

Надаваючи оцінку вказаним висновкам відповідача судом встановлено:

Позивачем із ПП "Севелітстрой" (індивідуальний податковий номер 35096833) 25.08.2010 року укладений договір підряду № 296 (а.с.77) про виконання ремонту крівлі складських приміщень по вул. Монтажна, 12, належних позивачу. Договором обумовлено вартість проведених робіт у сумі 379940,00 гривень у зазначену вартість увійшли заробітна плата, вартість матеріалів, ПДВ.

Факт виконання, передачі виконаних робіт та отримання послуг у вересні 2010 року підтверджується податковою накладною №1401 від 30.09.10 року (а.с.85).

Сплата позивачем вартості отриманих послуг за договором підряду №296 від 25.08.2010 року підтверджується копіями банківських виписок за особовим рахунком позивача ТОВ "Кримфрукт" про перерахування коштів на користь ПП "Севелітстрой" від 21.12.2010 року у сумі 200000,00 гривень, від 23.12.2010 року у сумі 100000,00 гривень, від 27.12.2010 року у сумі 79940,00 гривень (а.с. 86-88), а всього на суму 379940,00 гривень.

Факт надання послуг з ремонту крівлі у приміщені, розташованому за адресою м. Сімферополь, вул. Глинки/Ж.Дерюгиної №55/1, яке належить позивачу та використовується у господарської діяльності, підтверджується договором купівлі - продажу нерухомого майна № 1 від 03.10.2001 року (а.с. 181-183), рішенням Господарського суду АР Крим від 31.07.2007 року по справі 2-5/9206-2007 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 185).

Позивачем із ТОВ "Абсолютрейд" (індивідуальний податковий номер 37421573) 01.11.2011 року укладено договір № 22 про поставку овочів та фруктів. Договором передбачалось, що перехід права власності та товар виникає з моменту оплати вартості товару покупцем.

Факт передачі та отримання поставленого товару у січні, лютому 2011 року підтверджується видатковими (а.с. 94-97) та податковими (а.с. 98-101) накладними.

Сплата позивачем вартості поставленого товару підтверджується копіями банківських виписок за особовим рахунком позивача ТОВ "Кримфрукт" про перерахування коштів на користь ТОВ "Абсолютрейд" від 28.02.2011 року у сумі 123883,55 гривень, від 17.03.2011 року у сумі 170000,00 гривень, від 21.03.2011 року у сумі 204018,28 гривень (а.с. 91-93), а всього на суму 497901,83 гривень.

Отриманий від ТОВ "Абсолютрейд" у січні та лютому 2011 року товар було продано контрагентам ТОВ "Кримфрукт" у січні та лютому 2011 року, що підтверджується, зокрема, даними про продаж товару у січні та лютому 2011 року. При цьому доставка товару контрагентам здійснювалась транспортом ТОВ "Кримфрукт".

Позивачем із ФОП ОСОБА_3 (індивідуальний податковий номер НОМЕР_3) 05.01.2010 року укладений договір №01/10 (а.с.43-44) про поставку пакувальних матеріалів. Договором передбачалось, що продукція надходить у власність покупця після передачі її поставником на підставі накладної.

Факт передачі та отримання послуг у липні, серпні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року та січні, лютому, березні 2011 року підтверджується видатковими (а.с. 56-65) та податковими (а.с. 66-75) накладними.

Сплата позивачем вартості поставленого товару підтверджується копіями банківських виписок за особовим рахунком позивача ТОВ "Кримфрукт" про перерахування коштів на користь ФОП ОСОБА_3 від 19.07.2010 року у сумі 4614,98 гривень, від 20.08.2010 року у сумі 3764,99 гривень, від 19.10.2010 року у сумі 5047,74 гривень, від 03.11.10 року у сумі 8011,98 гривень, від 03.12.2010 року у сумі 4495,00 гривень, від 27.12.2010 року у сумі 6853,00 гривень, від 25.01.2011 року у сумі 7878,98 гривень, від 03.03.2011 року у сумі 4639,99 гривень, від 29.03.2011 року у сумі 4934,77 гривень (а.с. 47-55), а всього на суму 50241,43 гривень.

Отриманий від ФОП ОСОБА_3 16.12.2010 року товар було використано ТОВ "Кримфрукт" у своїй господарській діяльності для пакування продуктів харчування у період з грудня 2010 року по березень 2011 року, що підтверджується відповідними актами списання № СпТ-000030 та №СпТ-000001.

Зазначені операції з ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой", позивачем у відповідні місяці було віднесено до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, отриманих від зазначених контрагентів.

Судом досліджені податкові накладні які стали підставою для внесення сум ПДВ до податкового кредиту, їх копії долучено до матеріалів справи і порушень щодо їх форми та порядку заповнення судом не встановлено, відповідач про такі порушення не зазначає.

Вартість отриманих послуг віднесено позивачем до складу валових витрат за відповідний звітний податковий період.

Суд не приймає до уваги доводи щодо відсутності у постачальника найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування. Крім того відповідач не зазначає, а суд не може встановити, який мінімальний рівень забезпеченості підприємства трудовими, фінансовими та іншими ресурсами вимагається для виконання зобов'язань за укладеними договорами з ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой".

Використання ж позивачем придбаних послуг та товарів у власній господарській діяльності полягало у намірі отримати економічну вигоду від збереження та продажу поставлених товарів (фруктів та овочів).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 (чинного до 01.01.2011 року) визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктами 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 встановлено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпункт 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" N334/94-ВР (чинного до 01.01.2011 року) встановлює, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Термін «господарська діяльність» суд застосовує у значенні, наведеному у пункту 1.32 ст. 1 цього Закону, а саме: «будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».

Згідно ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на податковий кредит виникає з дати наступної події: придбання товару, що підтверджується видатковими і податковими накладними. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця. Вона одночасно є звітним та розрахунковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. В п. 10.1 ст. 10 Закону прямо зазначено, що особами відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є продавці.

В податковому кодексі України містяться аналогічні положення.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, якою ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, формально право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Твердження відповідача про порушення вказаних норм повязується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод із ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой".

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більш того, жодних доказів невиконання обовязків по сплаті податку ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой" відповідач не наводить ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи. Всі зазначені суб'єкти господарювання є платниками ПДВ, що підтверджується витягом з реєстру "Єдина база податкових знань" (а.с. 102).

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой", доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість та податку на прибуток ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Абсолютрейд" та ПП "Севелітстрой" або не відображення отриманих від позивача коштів у складі валових доходів та отриманих у ціні послуг сум ПДВ - у складі податкового зобов'язання не наведено ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи, тому висновки відповідача про отримання позивачем виключно "податкової вигоди" позбавлені належного обґрунтування.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що посилаючись на відсутність у сторін господарського зобов'язання наміру створення правових наслідків, обумовлених правочином, податковий орган наводить ознаки фіктивного правочину, який є оспорюваним (частина третя статті 215, частина друга статті 234 ЦК України), тож застосування у даному випадку наслідків нікчемного правочину у будь-якому разі є помилковим.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0007192301 від 06.07.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Кримфрукт" з податку на додану вартість в розмірі 83795 грн. за основним платежем та 16117,75 гривень за штрафними санкціями підлягають задоволенню.

Позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкового - повідомлення рішення № 0007202301 датованого 06.06.11 року також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.2010 року відповідно до накладної № 5798 було здійснено поставку товару (фрукти та курячи напівфабрикати) ТОВ "Делішес" на загальну суму 15295,40 гривень (в т.ч. ПДВ 2549,23 грн.). Поставку товару 29.12.2010 року підтверджено податковою накладною № 5798 від 29.12.2010 року.

Позивачем помилково зазначену податкову накладну замість грудня 2010 року було включено до податкових зобов'язань з ПДВ у січень 2011 року, відобразивши у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за січень 2011 року.

Однак, зазначену помилку було виправлено поданням 13.05.2011 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2011 року № 9001851262, яким ПДВ за цією накладною в розмірі 2549,23 грн. було включено до зобов'язань з ПДВ ТОВ "Кримфрукт" у грудні 2010 року, а також уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за січень 2011 року № 9002019088, яким виключено ПДВ в розмірі 2549,23 грн. за накладною № 5798 зі складу зобов'язань з ПДВ "Кримфрукт" за січень 2011 на запобігання здвоєння даної суми (а.с.103-160).

Внаслідок виключення ПДВ за цією накладною із зобов'язань з ПДВ "Кримфрукт" за січень 2011 сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками податкового періоду зменшилась у січні 2011 року на 2549 грн. з 1232 грн. до (-1317) грн. Сума ПДВ яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками податкового періоду у грудні 2010 року відповідно збільшилась на 2549 грн. з 1317 грн. до 3896 грн. Зазначена сума зобов'язань по ПДВ за грудень 2010 року була перерахована 26.01.2011 року (а.с. 161).

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що податкове-повідомлення рішення № 0007202301, помилкове датоване 06.06.11 року, але його прийнято саме на підставі перевірки проведеної з 20.05.2011 року по 14.06.2011 року (акт перевірки від 21.06.2011 року №8174/23-2/25129769).

Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України передбачений обов'язок (право) платника податків на внесення змін до податкової звітності. Зазначені норми кореспондуються з нормами п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" N2181-III, який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України. Таким чином, суд дійшов висновку про правомірне виправлення помилки шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань.

За таких обставин, відсутні підстави для зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1317 грн. у січні 2011 року та застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 грн., а податкове рішення № 0007202301 від 06.06.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд стягує на користь позивача судові витрати відповідно до статті 94 КАС України.

В судовому засіданні 15.09.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 20.09.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0007192301 від 06.07.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Кримфрукт" з податку на додану вартість в розмірі 83795,00 грн. за основним платежем та 16117,75 гривень за штрафними санкціями підлягають задоволенню.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення № 0007202301, датоване 06.06.2011 року, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт".

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримфрукт" (код ЄДРПОУ 25129769, юридична адреса: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 55) з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Александров О.Ю.

<Текст >