Постанова № 18844068, 06.10.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 жовтня 2011 р. о 16:47 Справа №2а-9595/11/0170/4

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЦиганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представника позивача - Штельцер О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра"

до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: Державний концерн "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2011 року №0003092301.

Позов мотивовано помилковістю висновків податкового органу про відсутність у позивача права на податковий кредит та відповідно завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ у розмірі 19893,00 грн. Позивач зазначає, що ним були виконані всі вимоги діючого законодавства для отримання права на віднесення до складу податкового кредиту сплачених постачальникам сум податку.

Ухвалами суду від 05.08.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, явку уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись статтею 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 00411890, зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Ялта АР Крим.

Посадовими особами податкового органу проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин із ТОВ "Ламберт-Н" (ідентифікаційний код 36317653) за лютий 2011 року, за результатами перевірки складено акт від 05.07.2011 року №1638/23-4/00411890/37. Згідно із висновками даного акту встановлено порушення позивачем приписів підпунктів 14.1.36, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та відповідно завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту з ПДВ, задекларованого за лютий 2011 року у сумі 19893,00 грн. (по податкових накладних, виписаних ТОВ "Ламберт-Н" №64 від 04.02.2011 року на суму ПДВ 7541,56 грн., №270 від 21.02.2011 року на суму ПДВ 7372,00 грн., №290 від 22.02.2011 року на суму ПДВ 4979,00 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 20 липня 2011 року №0003092301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 19893,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.

Судом встановлено, що в основу висновків податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування покладено наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що податковий кредит позивача частково сформовано на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Ламберт-Н" (ідентифікаційний код 36317653), а саме податкових накладних №64 від 04.02.2011 року на суму ПДВ 7541,56 грн., №270 від 21.02.2011 року на суму ПДВ 7372,00 грн., №290 від 22.02.2011 року на суму ПДВ 4979,00 грн.).

В ході перевірки встановлено, що свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ "Ламберт-Н" анульовано 09.03.2011 року, відділом податкової міліції ДПІ в Центральному районі м. Миколаєва встановлено відсутність посадових осіб ТОВ "Ламберт-Н" за зареєстрованим місцезнаходженням (службова записка від 16.03.2011 року), з наданих цим підприємством документів податкової звітності встановлено відсутність у нього основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу та умов, необхідних для ведення господарської діяльності. По відносинах із контрагентом (позивачем у справі) ТОВ "Ламберт-Н" не задекларовано податкових зобов'язань.

Далі в акті перевірки наведено зміст стаей 3, 207 Господарського кодексу України, положень статей 30, 91, 92, 202, 203, 208, 215, 216, 228, 234, 626, 629, 655, 658, 662 Цивільного кодексу України, статей 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704 і зроблено висновок про порушення позивачем приписів підпунктів 14.1.36, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивачем із ТОВ "Ламберт-Н" 17 січня 2011 року укладено договір купівлі-продажу №10/409.11 (а.с. 14, 15), за яким останнє зобов'язувалось здійснити продаж товару згідно із специфікацією (тасьма-сутаж, стрічка декоративна; труби нержавіючі; запірна арматура нержавіюча; рукава напірні, напірно-всмоктуючі, парові, водяні, бензостійкі; хімічний посуд, допоміжні матеріали для виноробства; желатин харчовий; кадефіт; накаліт).

За даними розшифровки податкового кредиту позивача за лютий 2011 року та реєстру отриманих податкових накладних, податковий кредит вказаного звітного періоду у сумі 19892,56 грн. був сформований на підставі податкових накладних, виданих ТОВ "Ламберт-Н" - №64 від 04.02.2011 року на суму ПДВ 7541,56 грн., №270 від 21.02.2011 року на суму ПДВ 7372,00 грн., №290 від 22.02.2011 року на суму ПДВ 4979,00 грн.

Судом досліджено копії вказаних податкових накладних (а.с. 29-31) і встановлено, що вони видані за номенклатурою поставки товарів, що відповідає специфікації договору №10/409.11.

Оприбуткування придбаного товару підтверджується прибутковими накладними (а.с. 23-25), перевезення - товарно-транспортними накладними (а.с. 35-37). Сплата договірної вартості товарів підтверджується випискою з поточного рахунку позивача (а.с. 38-42).

Використання позивачем придбаних товарів у межах власної господарської діяльності підтверджується іншими обліковими документами (видаткові накладні, лімітні картки), копії яких долучено до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні робіт сум податку на додану вартість є факт їх придбання з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом досліджено обставини реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. Дослідивши матеріали справи та надані сторонами доказами, суд вважає, що позивач підтвердив дані податкового обліку достовірними первинними документами, які складені за наслідками фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ТОВ "Ламберт-Н", доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїм постачальником оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Підпунктами 14.1.36, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, які вживаються у цьому Кодексі, зокрема: господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами; постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно із пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлені правила формування податкового кредиту, згідно із якими право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Наведені в акті перевірки обставини безпосередньо не дають підстав для висновку про порушення позивачем вказаних норм.

Суд не приймає до уваги посилання в акті перевірки на ту обставину, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Ламберт-Н" анульовано у березні 2011 року, оскільки це не має правового значення у спірних відносинах, які відбувались протягом лютого 2011 року.

Відповідно до статті 228 ЦК України (у редакції, чинній до 01.01.2011 року) правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині другій статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини першої статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом постачальниками контрагента позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких постачальників, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд зазначає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання.

Зазначений висновок узгоджується із позицію, викладеною у постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справах №21-42а10 та 21-47а10, за позовами Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської обєднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області, які є обов'язковими для всіх судів України, в силу положень частини першої статті 244-2 КАС України.

Крім того, правомірність такої позиції підтверджується практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Застосування санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні обумовлено зменшенням суми від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу, то і для застосування штрафних санкцій не має правових підстав, тож позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому статтею 94 КАС України.

В судовому засіданні 06.10.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 11.10.2011 року.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 20.07.2011 року №0003092301 про зменшення Державному концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" (ідентифікаційний код 00411890) розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 19893,00 грн. і застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного концерну "Національне виробничо-аграрне об'єднання "Масандра" 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.