Постанова № 18843745, 11.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2011 р. 11:25 Справа №2а-12012/09/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «САВ-НГ»

до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність №б/н від 26.04.10р.,

відповідача ОСОБА_2, довіреність №3849/9/19/10 від 11.05.11р.;

Суть спору: Дочірнє підприємство «САВ-НГ» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Кримпро визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 18.06.09р. №0001272300 на суму 369600,78грн.

Позовні вимоги мотивовані невірним застосуванням відповідачем при проведенні перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства, п. 2.8 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. № 637.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.10.09р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.06.11р. проведено заміну первинного відповідача на його правонаступника - Джанкойську обєднану державну податкову інспекцію в АР Крим (а.с. 121, том 2).

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях від 23.11.09р. та від 26.02.10р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються субєктами владних повноважень.

22.02.08р. Нижньогірською районною адміністрацією АР Крим позивач зареєстрований у якості юридичної особи (а.с. 10).

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

У відповідності до п.1, 2 ч.1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-XII (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

09.06.09р. посадовими особами відповідача було проведено перевірку ДП «САВ-НГ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.02.08р. по 31.03.09р., валютного та іншого законодавства за період з 25.02.08р. по 31.03.09р. За результатами зазначеної перевірки було складено акт №542/23-00/35662077 (а.с. 40-75).

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення позивачем , у тому числі, п. 2.8 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. № 637, що виразилось у перевищенні ліміту розмінної монети понад встановлений ліміт каси за період з 25.02.08р. по 31.03.09р. на суму 184800,39грн.

Непогодившись із зазначеним актом перевірки, позивач оскаржив його у адміністративному порядку (а.с. 36-38).

Рішенням Заступника начальника ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим від 17.06.09р. №1049/10/15-0 у задоволенні скарги позивача на акт перевірки №542/23-00/35662077 від 09.06.09р. було відмовлено (а.с. 20-23).

На підставі акту перевірки відповідачем 18.06.09р. було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001272300 на суму 369600,78грн. на підставі порушення п. 2.8 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 12.12.04р. № 637 (а.с. 39).

Непогодившись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його у апеляційному порядку (а.с. 32-35).

Рішенням Заступника голови Державної адміністрації від 10.08.09р. №2019/10/25-023 у задоволенні скарги позивача на рішення ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001272300 на суму 369600,78грн. було відмовлено (а.с. 24-31).

Частина 2 статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведені конституційні положення, органи державної податкової служби зобов'язані діяти виключно у межах їх компетенції та у спосіб, передбачений законом. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Зокрема, право на проведення перевірок по контролю за виконанням податкового законодавства органів державної податкової служби закріплено ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями органи державної податкової служби мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Вказана перевірка була проведена відповідно до вищезгаданого пункту статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою здійснення контролю за дотриманням своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових зборів).

Стаття 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлює, що посадові особи ОДПС вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цім та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсними за умови наявності підпису керівника ОДПС, скріпленого відповідною печаткою.

Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачені підстави і порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Як слідує з матеріалів справи, при проведенні перевірки 09.06.09р. проводилася планова виїзна перевірка саме з питань дотримання податкового законодавства, валютного та іншого законодавства.

Вказана перевірка проведена на підставі направлення №72/23-00 від 20.05.09р., яка оформлена ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим та завчасно, тобто 21.05.09р., вручена директору Архіповой С.Г., а тому посилання позивача на відсутність підстав, передбачених ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» є безпідставною.

Крім того, п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначає право податкових органів застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Отже, суд прийшов до висновку, що порядок вищезазначеної перевірки позивача дотриманий відповідачем, відповідно до вимог діючого законодавства України.

Судом, також досліджені дії відповідача щодо перерахунку та встановлення лімітів каси та розмінної монети ДП «САВ-НГ».

Так, правовідносини у сфері здійснення операцій з готівкою в національній валюті між субєктами господарювання врегульовано постановою Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" від 15.12.2004 р. № 637 (далі Положення).

Згідно п. 1.2 Положення, ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.

Згідно п. 1.2 абз.3 готівка (готівкові кошти) - грошові знаки національної валюти України - банкноти та монети , у тому числі обігові, пам'ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами.

Розмінна монета та банкноти ( банкноти та монети для видачі здачі) необхідні для проведення готівкових розрахунків при продажу продукції (товарів та послуг) повністю відповідає визначенню готівка. Отже , якщо підприємство встановлює ліміт розмінної монети в касі підприємства для видачі здачі, він не може бути більше ліміту готівки в касі.

ДП «САВ-НГ» самостійно встановлений ліміт розмінної монети, виходячи з встановленого ліміту каси у перевіряємий період.

Визначений ліміт каси згідно розрахунків позивача на 2008 рік становить :

Наказ № 1-ОБ від 06.03.2008р. - 85000,00 грн. (плановий)

Наказ № 23-ОБ від 02.06.2008 р. - 25000,00 грн. (згідно розрахунку середньодобовий залишок становить 24614,06 грн.)

Наказ № 29- ОБ від 01.07.2008 р. -27000,00 грн.( згідно розрахунку середньодобовий залишок становить 26479,18 грн.)

Наказ № 38-ОБ від 01.09.2008 р. -35000,00 грн.( згідно розрахунку середньодобовий залишок становить 34990,53 грн.)

Наказ № 43-ОБ від 01.10.2008 р. - 24500,00грн.( згідно розрахунку середньодобовий залишок становить 24529,51 грн.)

На 2009 рік ліміт каси не перераховувався. На 2009 рік становить - 24500,00 грн.

Встановлений ліміт розмінної монети згідно розрахунків Дочірнього підприємства «САВ-НГ»: На 2008 рік становить :

Наказ № 3-ОБ від 07.03.2008р. - 85000,00 грн. (плановий) Наказ № 24-ОБ від 02.06.2008 р. - 24500,00 грн. Наказ № ЗО-ОБ від 01.07.2008 р. - 27000,00 грн. Наказ № 37-ОБ від 01.09.2008 р. -35000,00 грн. Наказ № 42-ОБ від 01.10.2008 р. - 24500,00грн

На 2009 рік ліміт розмінної монети не перераховувався. На 2009 рік ліміт розмінної монети становить - 24500,00 грн.

Відповідно режиму роботи ДП «САВ-НГ» працює кожний день без вихідних, що також оговорено в обліковій політиці підприємства

Перевіркою ДПІ в Нижньогірському районі перераховано ліміт каси позивачу згідно п. 5.2, 5.3 Положення в розмірах: з 02.06.08 по 30.06.08 10195,86 грн., з 01.07.08 по 31.08.08 9442,95 грн., з 01.09.08 по 30.09.08 12494,85 грн., з 01.10.08 по наступний час - 12798 грн.

Виходячи з вище вказаного ліміт розмінної монети - граничний розмір наявності готівкових банкнот і монет для видачі здачі, який може залишатися в касі підприємства в позаробочій час, та не перевищує встановленого загального ліміту залишку готівки в касі.

Згідно до п.5.9 ст. 5 Положення, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Якщо ліміт каси встановлено з перевищенням граничних розмірів, визначених пунктом 5.4 цієї глави, то він вважається встановленим на рівні зазначених граничних розмірів. У цьому разі сума зазначених перевищень уважається понадлімітною.

Згідно до п.5.14 ст. 5 Положення, керівники підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог цього Положення щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, що зазначені в розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі».

Відповідно до п.7.1 ст. 7 Положення, вимоги цієї глави застосовуються під час перевірок підприємств (підприємців) органами контролю, які діють згідно із законодавством України. Періодичність проведення цих перевірок та строк, протягом якого вони здійснюються, визначають безпосередньо органи контролю».

Згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ органи державної податкової служби безпосередньо здійснюють контроль за платниками податків, інших платежів, та згідно з частиною 6 ст.10 цього Закону забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особам підприємств, установ, організацій та громадянами.

На підставі п.7.21 ст. 7 Положення, якщо під час перевірки дотримання підприємством ліміту каси визначається наявність самостійно встановленого ліміту каси та відповідальність його розрахунку вимогам цього Положення, уточнюються за наказами, розпорядженнями чи іншими розпорядчими документами суми самостійно доведених підприємством (юридичною особою лімітів каси своїм відокремленим підрозділам.

Пункт 7.23 ст.7 Положення визначає, що для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витраті готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися і установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків.

Відповідно до п.7.26 ст.7 цього Положення, виявлені порушення встановленого ліміту каси відображаються у таблиці розділу ІІІ акту перевірки (зазначаються дані про діючий ліміт каси, фактичні залишки готівки в касі в ті дні, коли було перевищено її ліміт, і також розрахунок загальної суми перевищення встановлених лімітів за кожний день).

На підставі даних пунктів Положення, органи державної податкової служби є органами контролю, і яким згідно вищезгаданих пунктів цього Положення надано право на перевірку встановлених ліміти каси і визначення понадлімітних залишків готівки, перевіркою ДПІ в Нижньогірському районі перераховані ліміти каси ДП «САВ-НГ», та ліміт розмінної монети.

Всього у ході перевірки за період, що перевірявся понадлімітна сума розмінної монети, яка не здається в банк, а залишається в грошовому обігу підприємства для здійснення готівкових розрахунків склала з 25.02.2008р. по 31.03.2009р. - 184800,39 грн.

Відповідно до п. 2.8 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.04р. № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

За виявлені порушення до підприємства були застосовані штрафні санкції у 2-х кратному розмірі виявлених понадлімітних сум, відповідно пункту 1, абз.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм по регулюванню звертання готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 та склала 369600,78грн. (184800,39 грн. x 2).

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У ході розгляду справи, відповідач надав достатніх доказів правомірності своїх дій щодо перерахунку та встановлення лімітів каси та розмінної монети при проведенні перевірки від 09.06.09, довів, що діяв правомірно, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.10р. по справі №2а-1941/10/6/0170 за позовом Дочірнього підприємства «САВ-НГ» до Джанкойської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим про спонукання до виконання певних дій.

Непогодившись із зазначеним рішенням суду, позивач оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.03.10р. було зупинено провадження по справі до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду АР Крим по адміністративній справі № 2а-1941/10/6/0170 за позовом Дочірнього підприємства «САВ-НГ»до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі АР Кримпро спонукання до виконання певних дій (а.с. 104, том 2).

21.04.11р. від відповідача до суду надійшла ухвала Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.02.11р. по адміністративній справі №2а-1941/10/6/0170, відповідно до якої апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «САВ-НГ» на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.10р. по справі №2а-1941/10/6/0170 залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.10р. по справі №2а-1941/10/6/0170 залишено без змін (а.с. 113-114, том 2), в звязку з чим, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.04.11р. провадження по справі було поновлено (а.с. 116). Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Частиною 5 ст. 254 КАСУ країни встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.10р. по справі №2а-1941/10/6/0170, якою встановлено, що перевірка ДП «САВ-НГ» проведена з дотриманням чинного законодавства України, набрала законної сили, то суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 11.07.11р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 15.07.11р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.