Постанова № 18843738, 22.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2011 р. Справа №2а-6660/11/0170/24 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., при секретарі С'янової Т.А. за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Крупського О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кореїзської селищної ради, про визнання протиправною бездіяльності, та визнання права на складання проекту землеустрою.

Суть спору: До Окружного адміністративного суду АР Крим звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Кореїзської селищної ради щодо не розгляду припису прокуратури м. Ялта про зобовязання Кореїзської селищної ради розглянути клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу в оренду земельної ділянки площею 0,04 га для будівництва та обслуговування туалету за адресою: АДРЕСА_1, та визнати за позивачем право на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в оренду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі і пояснив, що позивач, діючи відповідно до вимог чинного законодавства України, звернувся до відповідача з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,04 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування туалету, який належить позивачеві на праві приватної власності відповідно до договору купівлі - продажу від 25.12.2009 року.

Зазначене клопотання відповідачем не було розглянуто відповідно до діючого законодавства. Крім того, 30 серпня 2010 року прокуратурою м. Ялта було винесено припис № 2518/10 відповідно до якого відповідача було зобовязано усунути порушення закону, для чого негайно на наступній сесії селищної ради розглянути звернення позивача.

Проте ані звернення позивача, ані припис прокуратури м. Ялта до часу подання позовної заяви до адміністративного суду розглянуто не було, чим, на думку позивача, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на підстави, викладені у запереченні на позов (вих.№ 02-13\443 від 09.08.2011 р.), де зазначено, що з позовними вимогами Кореїзська селищна рада не згодна, вважає їх протизаконними, та просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Позиція відповідача мотивована тим, що позивачем не надано підтвердження права власності на будівлю (туалет), розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, відповідач вважає, що клопотання ОСОБА_3 від 23.03.2010 року про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,04 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування туалету розглянуто належним чином та надано лист - відповідь вих. № а-618\02-12 від 27.04.2010 р. в якому позивачеві повідомлено, що рішенням Кореїзської селищної ради за № 967 від 24.06.2008 року запитувану земельну ділянку вже надано у користування МРЦ «Ратник».

Крім того, відповідач у своєму запереченні на позов зазначає, що запитувана земельна ділянка відноситься до земель парків памятників садово паркового мистецтва згідно до Постанови Ради міністрів СРСР від 29.01.1960 року за № 105 «Про затвердження списків найбільш значних парків памятників садово парковій архітектури».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоматолог» (ідентифікаційний номер 32705793) та ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер) НОМЕР_1 уклали договір купівлі продажу нежитлової будівлі туалету загальною площею 64,20 кв.м., яка знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_1. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 393.

Судом встановлено що право власності ОСОБА_3 на нежитлову будівлю туалету загальною площею 64,20 кв.м., що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_1 зареєстровано Кримським комунальним підприємством Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії ССЕ № 560952за № 24946800 від 29.12.2009р. (реєстраційний № 4638323; номер запису: 833 в книзі 20-Е стор. 157).

Судом також встановлено що після оформлення усіх документів, що засвідчують право власності ОСОБА_3 на зазначене нерухоме майно, 23.03.2010 року він звернувся до Кореїзської селищної ради з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,04 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування туалету, який належить йому на праві приватної власності.

На зазначене клопотання 27.04.2010р. позивач отримав від Кореїзської селищної ради лист-відповідь вих. № Л-618\02-12 про те що рішенням 40 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради від 24.06.2008 року надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для будівництва та обслуговування туалету за адресою АДРЕСА_1 МРЦ «Ратник».

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується представником позивача, позивач 12.02.2010 р. звернувся із заявою до Прокуратури м. Ялта, в якій виклав обставини порушення його права власника нежитлової будівлі відносно отримання земельної ділянки в орендне користування у звязку з протиправними діями Кореїзської селищної ради.

25.06.2010р. Прокурором м. Ялти винесено протест на рішення Кореїзської селищної ради № 967 від 24.06.2008 р., яким надано дозвіл МРЦ «Ратник» на складання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування туалету за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до рішення № 1 64 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради від 15.09.2010р. за результатом розгляду Протесту Прокурора Кореїзська селища рада протест задовольнила та скасувала рішення Кореїзської селищної ради, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для будівництва та обслуговування туалету за адресою АДРЕСА_1 МРЦ «Ратник».

Судом встановлено, що 30.08.2010 року після проведення перевірки за додержанням вимог земельного законодавства за зверненням ОСОБА_3 прокуратурою м. Ялти встановлено порушення чинного законодавства, а саме ст. 118 ЗК України, відповідно до якої рада розглядає заяву протягом місяця і у разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту відводу.

Прокуратурою м. Ялти в ході зазначеної перевірки також виявлено, що Кореїзською селищною радою звернення ОСОБА_3 взагалі не розглянуто, рішення по суті не прийняте, що тягне за собою порушення права власника нерухомого майна встановлені Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами України. За результатами перевірки 30.08.2010 року прокуратурою м. Ялти на імя Кореїзського селищного голови винесено Припис про усунення порушень законуь (вих. № 2518\10).

Як вбачається з матеріалів справи та виходячи з письмових пояснень представників сторін зазначений припис прокуратури не розглянуто, порушення які встановлені перевіркою прокуратури не усунуті.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

п.7 ч. 1 ст.3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства. Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. «а» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Тобто держава в особі сільських, селищних, міських рад відправляє повноваження щодо розпорядження земельними угіддями (втілює волевиявлення власника землі), а відповідно місцеві ради є суб'єктами владних повноважень.

Отже зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта. Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо протиправності бездіяльності відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, суд зобов'язаний перевірити чи здійснено такі дії на підставі закону в межах повноважень, безсторонньо та добросовісно.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.

Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

На час розгляду спору порядок регулювання земельних відносин встановлений Земельним кодексом України (далі ЗК України).

Статтею 12 ЗК України визначено повноваження сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин, у тому числі передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам , надання їх у користування відповідно до вимог цього Кодексу.

Статтею 83 ЗК України визначено що у комунальній власності знаходяться всі землі в межах населених пунктів, окрім земель приватної і державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розміщені об'єкти комунальної власності.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Отже, Кореїзська селищна рада є місцевим органом самоврядування, а тому згідно з ч.2 ст.19 Конституції України зазначений орган та його посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що особа яка зацікавлена в одержані земельної ділянки із земель державної або комунальної власності звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської районної, обласної ради, Кабінету міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою по відводу земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як свідчать матеріали справи позивач є власником нежитлової будівлі, право власності на яке зареєстроване належним чином. Також матеріалами справи підтверджено, що 23.03.2010 року позивач звернувся до Кореїзської селищної ради з клопотанням про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,04 га розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Отже посилання відповідача на недоведеність прав позивача на нежитлову будівлю туалет розташований за адресою: Автономна Республіка Крим, АДРЕСА_1 не відповідають дійсним обставинам справи.

Також суд критично оцінює посилання відповідача на відсутність документів які підтверджують площу зазначеної будівлі тому що такі заперечення не відповідають матеріалам справи а саме, відповідно до п. 1 договору купівлі продажу від 25.12.2009 р. розмір обєкту нерухомості (будівлі туалету) складає 64,20 кв.м.

Суд також визнає безпідставним посилання відповідача на те, що запитувана позивачем земельна ділянка знаходиться в межах земельної ділянки, яка передана у постійне користування Державної адміністрації парків - памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський», «Масандрівський», «Місхорський»; на підтвердження викладеного в своїх запереченнях відповідач не надав жодного доказу.

Натомість представник позивача надав суду лист відповідь вих. № 2814, 2\10-25-4 Держкомзему у м. Ялта від 05.-7.2011р. на запит адвоката, про те що державний акт на земельну ділянку Державної адміністрації парків - памяток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський» анульовано на підставі рішення № 940 40 сесії 5 скликання Кореїзської селищної ради від 02.06.2008 року. Інформація про встановлення та винесення меж в натурі, матеріалів відводу земельної ділянки, а також щодо надання державного акту на право постійного користування на імя зазначеній юридичній особі відсутня.

Проаналізувавши норми Земельного кодексу України та Закону України “Про місцеве самоврядування”, суд приходить до висновку, що направлення відповідачем на адресу позивача листа від 27.04.2010р. №Л-618\02-12 не може свідчити про прийняття відповідачем у порядку та спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, відповідного рішення з розгляду питання про надання земельної ділянки.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 72 КАС України вбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що дії відповідача не можуть вважатися такими, що здійснені на підставі закону в межах повноважень, безсторонніми та добросовісними.

За таких обставин суд вважає, що бездіяльність Кореїзської селищної ради яка вбачається з не розгляду клопотання позивача про надання дозволу на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування нежитлової будівлі туалету, який належить йому на підставі приватної власності, являється протиправною.

Крім того, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання права на складання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в оренду, суд зобовязаний перевірити наявність чи відсутність такого права.

Як свідчать матеріали справи, позивач є власником нежитлової будівлі, право власності на яке зареєстроване належним чином.

Згідно зі статтею 8 Конституції України, Конституція має найвищу юридичну сілу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 41 Конституції України право власності гарантується. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Аналогічні положення містяться у ч.1,2 статті 321 Цивільного кодексу України, де зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 статті 377 Цивільного Кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщенні, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Частиною 2 статті 120 Земельного Кодексу України передбачено, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці обєкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщенні, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, позивач відповідно до закону має усі підстави реалізувати свої права на земельну ділянку на якій розташовано нежитлову будівлю, яка належить позивачу на праві приватної власності.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

При цьому суди не вправі втручатись в повноваження та діяльність субєктів владних повноважень, або ж підміняти їх.

Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом встановлено, що Кореїзської селищною радою АРК у встановленому порядку не розглянуто заяву позивача та не прийняте відповідне рішення про відмову або надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,04 га для будівництва та обслуговування туалету за адресою: АДРЕСА_1, у звязку з чим право позивача на отримання в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування майнового обєкту який належить позивачу на праві приватної власності підлягає судовому захисту, шляхом визнання бездіяльності Кореїзської селищної ради відносно не розгляду клопотання позивача протиправною, та зобовязання субєкта владних повноважень прийняти рішення щодо надання дозволу ОСОБА_3 на складання проекту землеустрою по відводу в оренду земельної ділянки площею 0,04 га для будівництва та обслуговування туалету за адресою: АДРЕСА_1

Крім вищезазначеного, суд зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» № 2535 від 03.07.1992 р., що діяв на час виникнення спірних відносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України № 2535 об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 13).

Бездіяльність відповідача привела до ненадходження до Державного бюджету України коштів відповідно до Закону

Суд враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, в той час як судом встановлено, що відповідач діяв упереджено, з перевищенням повноважень, передбачених законом, недобросовісно, не дотримуючись принципу рівності прав та інтересів громадян.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, належним чином обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 22.08.2011 року. Відповідно до ст. 163 КАСУ у повному обсязі постанову складено 23.08.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Кореїзської селищної ради відносно не розгляду клопотання ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу в оренду земельної ділянки площею 0,04 га для будівництва та обслуговування туалету за адресою: АДРЕСА_1 та Припису прокурора «Про усунення порушень закону» від 30.08.2010 року №2518/10.

3. Зобовязати Кореїзську селищну раду невідкладно, на наступній сесії селищної ради прийняти рішення, яке надає дозвіл ОСОБА_3 на складання проекту землеустрою по відводу в оренду земельної ділянки площею 0,04 га для будівництва та обслуговування туалету за адресою: АДРЕСА_1

4. Зобовязати Кореїзську селищну раду протягом 60 днів після набрання постановою законної сили надати до Окружного адміністративного суду АР Крим звіт про виконання постанови.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.