Постанова № 18843602, 05.09.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 вересня 2011 р. Справа №2а-4929/11/0170/3

(11:49) м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Дуже добре"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_1, дов.

Суть справи:

Дочірнє підприємство "Дуже добре" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкових повідомлень-рішень № 0025952301/0 від 24.12.10 р. про донарахування податку на прибуток у сумі 122322,00 грн.; № 0025942301/0 від 24.12.2010 р. про донарахування податку на додану вартість у сумі 113942,00 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.04.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що при здійсненні господарської діяльності та укладенні правочинів із контрагентами, зокрема ТОВ "ТК "Сігма Груп" та ТОВ "ТД "Архіп" не мав будь-якої інформації щодо фіктивної діяльності останніх, відтак віднесення до валових витрат позивача витрати на придбання послуг від вказаних юридичних осіб є обґрунтованим. Крім того, позивач зазначає про те, що за тих же підстав був вірно розрахований податковий кредит із ПДВ у періоді з 01.01.07 р. по 30.06.10 р., зокрема за лютий-травень 2010 року.

Відповідач надав письмові заперечення проти позову за тих підстав, що контрагенти позивача - "ТК "Сігма Груп" та ТОВ "ТД "Архіп" - здійснювали фіктивну підприємницьку діяльність, що встановлено в порядку кримінального судочинства, внаслідок чого, на думку відповідача, первинні документи "ТК "Сігма Груп" та ТОВ "ТД "Архіп" суперечать законодавчим і нормативним актам, не відповідають дійсності та не несуть доказовості відносно змісту операцій по наданню послуг з реклами ДП "Дуже добре" та не є документами, що можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень щодо поважності причин його відсутності у судовому засіданні на адресу суду не надав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Враховуючи зазначені вище обставини, з урахуванням принципу розумності строку розгляду адміністративних справ, керуючись ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України, згідно з якими визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Дочірнє підприємство "Дуже добре" (ЄДРПОУ 32624971) зареєстровано 18.08.2003 р. виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим за адресою місцезнаходження: 95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, буд. 6, кв. 14, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 431994 (а.с.7) та підтверджується Витягом з ЄДР (а.с. 129).

14.12.2010 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на підставі ст. 11-1 Закона України "Про державну податкову службу в Україні" № 509 від 04.12.1990 р. та постанови слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в АР Крим від 09.11.2010 р. "Про призначення документальної перевірки" проведена позапланова невиїзна перевірка ДП "Дуже добре" з питань взаємовідносин з ТОВ "ТК "Сігма Груп", ТОВ "ТД "Архіп" за період з 01.01.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої встановлені порушення:

- п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283 в частині заниження податку на прибуток за 1 півріччя 2010 р. у сумі 95427,00 грн., у т.ч. за 1 квартал 2010 р. у сумі 78100,00 грн., за 2 квартал 2010 р. у сумі 17327,00 грн.;

- п.п.7.2.1 п. 7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168, а саме заниження ПДВ у сумі 75961,00 грн., у т.ч. за лютий 2010 р. - 15768,00 грн., за березень 2010 р. - 46401,00 грн., за квітень 2010 р. - 8149,00 грн., за травень 2010 р. - 5643,00 грн. - про що складено акт перевірки № 19971/23-7/32624971 (а.с. 8-35).

Так, зокрема, в п. п. 3.1.2 акту перевірки зазначено про завищення скоригованих валових витрат за період з 01.01.07 р. по 30.06.10 р. у сумі 381707,00 грн.,у т.ч. за 1 квартал 2010 р. - 312400,00 грн., за 2 квартал 2010 р. 69307,00 грн. (а.с. 11), внаслідок чого позивачем було занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2010 року у сумі 94987,00 грн, у т.ч. за 1 квартал 2010 р. - у сумі 78100,00 грн., за 2 квартал 2010 р. - у сумі 17327,00 грн. (а.с. 25). Дані висновки перевіряючих ґрунтуються на постанові слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА в АР Крим від 09.11.2010 р. у карній справі № 11008020003, в якій підтверджується, на думку відповідача, суперечність діяльності ТОВ "ТК "Сігма Груп", ТОВ "ТД "Архіп" інтересам держави і суспільства, зокрема - здійснення фіктивної підприємницької діяльності (а.с. 20), внаслідок чого діяльність ТОВ "ТК "Сігма Груп", ТОВ "ТД "Архіп" не мала на меті реальну поставку робіт (послуг), що підтверджується також, на думку відповідача, ненаданням позивачем до перевірки звітів про хід наданих послуг з придбання реклами, її розміщення (із зазначенням виду та номеру транспортного засобу, на якому розміщена реклама, адреси розміщення бігборда, звітів про розміщення реклами на радіо (а.с. 19). А у наданих до перевірки актів здавання-прийняття виконаних робіт з надання розміщення реклами на транспорті, радіо, переміщення реклами на бігбордах, друк постерів, конвертів відсутня дата та розшифровка підписів осіб, які здали та прийняли виконані роботи.

У п.п.3.2.2 акту перевірки йдеться про завищення податкового кредиту із ПДВ у сумі 75961,00 грн., в тому числі за лютий 2010 року - 15768,00 грн., за березень 2010 року - 46401,00 грн., за квітень 2010 року - 8149,00 грн., за травень 2010 року - 5643,00 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "ТК "Сігма Груп", ТОВ "ТД "Архіп" внаслідок невірних даних у наданих податкових деклараціях (ТОВ "ТК "Сігма Груп" відсутнє за адресою місцезнаходження, свідоцтво платника ПДВ анульовано 07.04.2010 р. - а.с. 32; свідоцтво платника ПДВ ТОВ "ТД "Архіп" анульовано 16.06.2010 р. - а.с.33).

У акті перевірки йдеться про здійснення ТОВ "ТК "Сігма Груп", ТОВ "ТД "Архіп" безтоварних фінансово-господарських операцій, для легальності яких складались документи, що використовувались як підстава для зарахування безготівкових грошових коштів, складені бухгалтерські документи містили неправдиві відомості про здійснення фінансово-господарських операцій, внаслідок чого надані позивачем до перевірки документи не відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 33).

Позивачем були подані заперечення на акт перевірки № 19971/23-7/32624971 до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, про що остання листом № 55759/10/23-7 від 21.12.2010 р. надала відповідь про нікчемність податкових накладних позивача по ТОВ "ТК "Сігма Груп", ТОВ "ТД "Архіп" зважаючи на нікчемність укладених правочинів (а.с. 61).

24.12.2010 р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на адресу ДП "Дуже добре" винесено податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0025952301/0 за порушення п. 5.1, п.п.5.2.1 п. 5.2, п.п.5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закона України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283 від 22.05.1997 р. згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закона України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р., а саме про нарахування податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 95427,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 26895,00 грн. (а.с.55);

- № 0025942301/0 за порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 р. згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закона України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р., а саме про нарахування податкового зобов'язання за основним платежем у сумі 75961,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 37981,00 грн. (а.с. 56).

05.01.11 р. ДП "Дуже добре" подало первинну скаргу до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про скасування винесених податкових повідомлень-рішень (а.с. 42-44), за результатами розгляду якої рішенням ДПА в АР Крим від 24.01.11 р. останні залишені в силі, скарга позивача - без задоволення (а.с. 63-69).

31.01.11 р. ДП "Дуже добре" подало повторну скаргу до ДПА в АР Крим. Рішенням ДПА України від 31.03.11 р. скарга залишена без задоволення (а.с. 73-76).

Вирішуючи питання про правомірність висновків перевірки в частині завищення позивачем податкового кредиту із ПДВ у сумі 75961,00 грн., заниження податку на прибуток внаслідок неправомірного завищення валових витрат за 1-2 квартали 2010 року у загальній сумі 95427,00 грн., суд виходив з наступного.

Відповідно до п.п.7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до п.п.7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п.7.2.1 п. 7.2. Закона України "Про податок на додану вартість" № 168 від 03.04.1997 р. платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Податкова накладна в розумінні ст. 1, 9 Закона України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996, який поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством, є первинним документом, а саме документом, що фіксує факти здійснення господарських операцій та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9).

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, Міністерство фінансів України є уповноваженим державним органом по затвердженню національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів відносно ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Пункт 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 передбачає, що “первинні документи”- це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частина 2 статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначає перелік обовязкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9).

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку (ч.3 ст.9).

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні (ч.4 ст.9). Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (ч.5 ст.9).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були придбані послуги з розміщення реклами у першому півріччі 2010 року на транспорті, радіо, а також переміщення реклами на бігбордах, друк постерів, конвертів, на підтвердження чого позивачем під час проведення перевірки були надані накладні по ТОВ "ТК "Сігма Груп", ТОВ "ТД "Архіп" про придбання послуг з розміщення реклами на бігбордах та радіо за лютий-березень 2010 року, друк постерів, виготовлення лайтбоксів, друк фірмових конвертів, прапорів, поширення поліграфії, в тому числі - за квітень - травень 2010 року, а саме:

- податкова накладна № 1042 від 02.04.10 р. (про розміщення реклами на радіо у квітні 2010 року, на транспорті, друк фірмових конвертів по ТОВ "ТК "Сігма Груп" - а.с. 97);

- податкова накладна № 45 від 27.05.10 р. (про розміщення реклами на радіо у травні 2010 року по ТОВ "ТД "Архіп" - а.с.114);

- податкова накладна № 386 від 31.05.10 р. (про розміщення реклами на радіо у травні 2010 року по ТОВ "ТД "Архіп" - а.с. 115) - на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит за перевіряємий період.

Крім того, позивачем надані суду також податкові накладні за лютий-березень 2010 року по взаємовідносинах із вищевказаними контрагентами, зокрема:

- № 754 від 31.03.10 р. (друк постеру та реклама на бігборді - а.с. 98);

- № 758 від 31.03.10 р. (друк листівок, виготовлення лайтбоксів, друк флаерів, розповсюдження поліграфії, рекламма на транспорті, реклама на радіо - а.с. 99);

- № 757 від 31.03.10 р. (друк постеру, реклама на бігбордах - а.с. 100);

- № 753 від 26.03.10 р. (реклама на радіо - а.с.101);

- № 755 від 31.03.10 р. (друк постера, реклама на бігбордах - а.с. 102);

- № 756 від 31.03.10 р. (друк постера, реклама на бігбордах - а.с. 103);

- № 524 від 28.02.10 р. (реклама на бігбордах, транспорті, друк баннеру - а.с.112);

- № 523 від 28.02.10 р. (реклама на радіо - а.с. 113).

В матеріалах справи є рахунки-фактури та акти сдачі-приймання виконаних робіт на відповідні суми отриманих послуг за наданими податковими накладними (а.с. 116, 106, 110, 109, 108, 107, 106, 105, 104, 96), на підставі яких позивачем було скориговано валові витрати та завищено валові витрати у сумі 381707,00 грн, в т.ч. за 1 квартал 2010 року у сумі 312400,00 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 69307,00 грн.

Відповідно до п. 5.1, п. 5.2 Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Однак у вищезазначених документах відсутні дата та розшифровка підписів осіб, які здали та прийняли виконані роботи. Присутність зазначених реквізитів на всіх документах є обовязковою, про що зазначено також у п.п. 5, 7 ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів", ДСТУ 2732:2004 "Діловодство й архівна справа", п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704.

Відтак зазначені документи не підтверджують реальності фактів виконання відображуваних господарських операцій внаслідок невідповідності нормативно-правовим вимогам щодо порядку їх складення.

Більш того, з урахуванням специфіки замовлених та отриманих позивачем послуг з реклами суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" № 270 від 03.07.1996 р. реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Закона України "Про телебачення і радіомовлення" № 3759 від 21.12.1993 р. відносини, які виникають під час рекламної діяльності та спонсорства на телебаченні і радіо, регулюються Законом України "Про рекламу".

При цьому реклама на транспорті - реклама, що розміщується на території підприємств транспорту загального користування, метрополітену, зовнішній та внутрішній поверхнях транспортних засобів та споруд підприємств транспорту загального користування і метрополітену.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про рекламу" розміщення реклами на транспорті погоджується лише з власниками об'єктів транспорту або уповноваженими ними органами (особами). Розміщення реклами на транспорті повинно відповідати вимогам безпеки та правил дорожнього руху.

Рекламні послуги були придбані позивачем також на розміщення останніх на бігбордах, тобто в розумінні ст. 1 Закона України "Про рекламу" це - зовнішня реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Зовнішня реклама на територіях, будинках та спорудах розміщується за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Розміщення зовнішньої реклами на територіях та об'єктах поза населеними пунктами провадиться лише за згодою їх власників або уповноважених ними органів (осіб).

Відповідно до п. 3 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003 р. N 2067(надалі - Типові правила) зовнішня реклама розміщується на підставі дозволів та у порядку, встановленому виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до цих Правил.

Відповідно до п. 2 Типових правил дозвіл - документ установленої форми, виданий розповсюджувачу зовнішньої реклами на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, який дає право на розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці.

Відповідно до п. 16 Типових правил дозвіл погоджується з власником місця або уповноваженим ним органом (особою) і спеціально уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури. На вимогу робочого органу дозвіл погоджується з: Державтоінспекцією - у разі розміщення зовнішньої реклами на перехрестях, біля дорожніх знаків, світлофорів, пішохідних переходів та зупинок транспорту загального користування; відповідним центральним або місцевим органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та об'єктів природно-заповідного фонду - у разі розміщення зовнішньої реклами на пам'ятках історії та архітектури, в межах зон охорони таких пам'яток і в межах об'єктів природно-заповідного фонду; утримувачем інженерних комунікацій - у разі розміщення зовнішньої реклами в межах охоронних зон цих комунікацій.

Відповідно до п. 34 Типових правил зовнішня реклама повинна відповідати таким вимогам: розміщуватися з додержанням вимог техніки безпеки, зазначених у пунктах 38 - 41 цих Правил; розміщуватися із забезпеченням видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехресть, пішохідних переходів, зупинок транспорту загального користування та не відтворювати зображення дорожніх знаків; освітлення зовнішньої реклами не повинно засліплювати учасників дорожнього руху, а також не повинно освітлювати квартири житлових будинків; фундамент наземної зовнішньої реклами, що виступає над поверхнею землі, може бути декоративно оформлений; на опорах наземної зовнішньої реклами, що розміщується вздовж проїжджої частини вулиць і доріг, за вимогою Державтоінспекції наноситься вертикальна дорожня розмітка із світлоповертаючих матеріалів заввишки до 2 метрів від поверхні землі; нижній край зовнішньої реклами, що розміщується над проїжджою частиною вулиць і доріг, у тому числі на мостах, естакадах тощо, повинен розташовуватися на висоті не менш як 5 метрів від поверхні дорожнього покриття; у місцях, де проїжджа частина вулиці межує з цоколями будівель або огорожами, зовнішня реклама може розміщуватися в одну з фасадами будівель або огорожами лінію.

Національне законодавство не містить чіткого визначення терміну "бігборд", "біллборд", "сітілайт". З системного аналізу положень законодавства про рекламу суд прийшов до висновку про те, що "бігборд", "біллборд" - зовнішній рекламоносій, великоформатний щит, що стоїть окремо, площею однієї рекламної площини 12 кв.м і більше у разі розташування в одному напрямі - тип, габарити та інтервали між конструкціями повинні бути ідентичними; розташовуються завбільшки на трасах та магістралях.

Сітілайт - баннер, рекламна конструкція, що виконується окремо або сумісно із розміщеними павільйонами громадського транспорту зупинками тролейбусів, маршрутних таксі; мають декілька поверхонь на розміщення рекламної інформації та підсвічення.

Тобто зазначені засоби розміщення зовнішньої реклами не повинні створювати будь-яку небезпеку для оточуючих, а саме як рекламоносії можуть розміщуватися на опорах вуличного освітлення і над проїзною частиною вулиць і доріг з дотриманням вимог техніки безпеки і забезпечення видимості дорожніх знаків, світлофорів, перехрещень, пішохідних переходів, зупинок маршрутних транспортних засобів, а також за умови, що така реклама не повторює (імітує) зображення дорожніх і наказових знаків, про що зазначено у ДСТУ 3587-97 "Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди".

Відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами особа, що має бажання розмістити даний різновид реклами подає:

- Заяву встановленої форми (Додаток 1 до Типових правил);

- Фото чи комп'ютерний макет потенційного місця (не менше 6 х 9 см) розташування рекламного засобу;

- Ескіз рекламного засобу з конструктивним рішенням - це малюнок (начерк), по якому створюють рекламну конструкцію. Це технічний малюнок з додержанням основних правил креслення і пропорцій. В ньому визначається конструктивне рішення рекламного засобу вивіска, бігборд, лайтбокс, банер). В ескізі визначається матеріал з якого буде виготовлений рекламний об`єкт та спосіб його кріплення.

Частина 1 ст. 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже з матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано суду доказів, що обґрунтовують позовні вимоги та підтверджують реальне замовлення, придбання, розміщення та використання у власній господарській діяльності послуг з реклами на радіо, транспорті, бігбордах, друку фірмових конвертів, флаерів, прапорів, виготовлення лайтбоксів, розповсюдження поліграфії, зокрема:

- докази, що підтверджують здійснення господарських операцій, їх оплату, зв'язок з господарською діяльністю ДП "Дуже добре" із ТК "Сігма Груп", ТОВ "ТД "Архіп";

- договори, укладені на здійснення певних господарських операцій із ТК "Сігма Груп", ТОВ "ТД "Архіп";

- докази, що підтверджують виконання зобов'язань за цими договорами та їх сплату;

- докази, що підтверджують здійснення господарських операцій (затвердження макетів, дозвіл на розміщення на бігбордах у лютому-березні 2010 року із зазначенням кількості та місць розміщення із відповідними доказами, дозвіл на розміщення реклами на автотранспорті; докази проведення реклами на радіо у лютому-травні 2010 року із зазначенням хвилі трансляції та порядку сплати з відповідними доказами);

- докази друку фірмових конвертів, сплати за друк, узгодження рекламних макетів;

- докази друку листівок;

- докази розміщення реклами у лайт-боксах.

Відповідно до абз.4 п.п.5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п.7.4.5 Закона України "Про податок на додану вартість" у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до абз. "б" п.п.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закона України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закона України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000 р. у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Позивачем не надано суду доказів, що підтверджують позовні вимоги.

Позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні 05.09.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, у повному обсязі постанову виготовлено 09.09.11 р.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Шкляр Т.О.