Ухвала суду № 1883497, 24.06.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

 УХВАЛА

Іменем України

24 червня  2008 року                                                                                    м. Донецьк  

 справа № 22-а-4377/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                             Ляшенка Д.В.

суддів:                                                   Шаптала Н.К.,  Колеснік Г.А.

при секретарі

за участю :

представника позивача

представника відповідача Білоус К.І.

Бєломєстнова О.Ю.

Удода М.І.розглянувши у відкритому апеляційну скаргусудовому засіданні

Красноармійської об”єднаної державної податкової інспекціїна постанову Донецького окружного адміністративного суду від5 лютого 2008р.по адміністративній справі№ 2-а-1130/08р.за позовомВідкритого акціонерного товариства “Красно армійський  райагрохім”до

Красноармійської об”єднаної державної податкової інспекціїпровизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноармійської об”єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5.02.2008р. по справі № 2-а-1130/08– залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:  

Судді:

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

 УХВАЛА

Іменем України

24 червня  2008 року                                                                                    м. Донецьк  

 справа № 22-а-4377/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                             Ляшенка Д.В.

суддів:                                                   Шаптала Н.К.,  Колеснік Г.А.

при секретарі

за участю :

представника позивача

представника відповідача Білоус К.І.

Бєломєстнова О.Ю.

Удода М.І.розглянувши у відкритому апеляційну скаргусудовому засіданні

Красноармійської об”єднаної державної податкової інспекціїна постанову Донецького окружного адміністративного суду від5 лютого 2008р.по адміністративній справі№ 2-а-1130/08р.за позовомВідкритого акціонерного товариства “Красно армійський  райагрохім”до

Красноармійської об”єднаної державної податкової інспекціїпровизнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

            В листопаді 2007р. ВАТ "Красноармійський райагрохім" звернулося до суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень- рішень №0000592340/0 від 07 червня 2007 року, №0000592340/1 від 01 серпня 2007 р., №0000592340/2 від 19 жовтня 2007 року, якими визначена сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 30 908 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 26 317 грн. Також просив визнати недійсними податкові повідомлення - рішення Красноармійської ОДПІ №0000582340/0 від 07 червня 2007р., №000582340/1 від 01 серпня 2007 р., №0000582340/2 від 19 жовтня 2007 р., якими визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 29693 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 24686 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про невідповідність висновків проведеної відповідачем перевірки вимогам законодавства.

До 2006 року одним з видів діяльності позивача було рослинництво. Для цього у користуванні ВАТ "Красноармійський райагрохім" знаходилися земельні ділянки сільськогосподарського призначення. У зв'язку з обробленням цих ділянок позивач ніс витрати, які відносив до складу валових витрат та формував відповідний податковий кредит з ПДВ. Ці витрати пов”язані з господарською діяльністю підприємства, і спрямовані вони були на подальше отримання доходів від рослинництва.

Фактично позивачем була досягнута мета та отримані доходи від діяльності з оброблення землі.

У зв'язку з передачею ділянок у суборенду він уклав договір від 03.01.2006р. з ПП "Агрофірма "Котліно". За цим договором позивач за плату у сумі 229 054 грн. передав наступному користувачеві землі проведені заходи з її оброблення, які складали незавершене виробництво. Отримані від ПП "Агрофірма "Коліно" кошти позивач вважає доходом, що одержаний внаслідок понесених раніш витрат на оброблення землі. Тому витрати не тільки були спрямовані на отримання доходу, а й фактично принесли його.

Посилання відповідача у акті перевірки на той факт, що ПП "Агрофірма "Котліно" отримало дохід від продажу врожаю, який вирощений з використанням заходів із оброблення землі, що були здійснені позивачем, останній вважає безпідставним. Законодавство не встановлює обмежень щодо способу отримання доходів від діяльності підприємства.

Заявою від 05.02.2008р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просить визнати недійсними податкові повідомлення- рішення №0000592340/0 від 07 червня 2007 року, №0000592340/1 від 01 серпня 2007 р., №0000592340/2 від 19 жовтня 2007 року про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 30908 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 26317 грн., а також податкові повідомлення - рішення №0000582340/0 від 07 червня 2007р., №000582340/1 від 01 серпня 2007 р., №0000582340/2 від 19 жовтня 2007 р. про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у сумі 26618 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 23149 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду позов задоволено.

            Не погодившись з таким рішенням ДПІ подала апеляційну скаргу,  в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник відповідача скаргу підтримав, а представник позивача проти задоволення скарги заперечував.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну  скаргу  без задоволення, а постанову  суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального  права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка ВАТ "Красноармійський райагрохім" за період з 01.04.2005р. по 31.12.2006р., за результатами якої складений акт №126-23-2/05488348 від 30.05.2007р. Податковим органом в акті перевірки відображені порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". В результаті цих порушень позивачем занижений податок на прибуток підприємств у сумі 29693 грн. та ПДВ на суму 30908 грн. (а.с. 29-101).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняти податкове повідомлення-рішення №0000592340/0 від 07 червня 2007 року про визначення податкового зобов”язання з податку на додану вартість у сумі 30 908 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 26 317 грн. (а.с. 115), податкове повідомлення - рішення №0000582340/0 від 07 червня 2007р. про визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у сумі 29693 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 24686 грн. (а.с. 116).

Позивачем була подана скарга № 31 від 15.06.2007 р. до позивача у відповідності до ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". У задоволенні скарги рішенням Красноармійської ОДПІ №11287/10/25-007-2 від 31.07.2007 р. було відмовлене.

У відповідності до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 р. N 253, позивачеві були направлені податкові повідомлення - рішення від 01.08.2007 р. №000582340/1 та №0000592340/1 (а.с. 117, 118).

Позивачем на вказані податкові повідомлення - рішення до Державної податкової адміністрації у Донецькій області подана скарга від 14.08.2007 р., у задоволенні якої рішенням №165311/10/25-013-5 від 10.10.2007р. було відмовлено. За наведених вище правових підстав відповідачем були прийняті та надіслані позивачеві податкові повідомлення-рішення від 19.10.20007р. №0000582340/2 та №0000592340/2 (а.с. 110, 111).

Позивач оспорює перелічені податкові повідомлення - рішення частково, у частині, що відповідає порушенню п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". За наданим відповідачем розрахунком цим порушенням відповідає донарахування податку на прибуток у сумі 26618 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 23149 грн., а також донарахування податку на додану вартість у сумі 30908грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 26317 грн.

За змістом акту перевірки №126-23-2/05488348 від 30.05.2007р. ВАТ "Красноармійський райагрохім" (аркуш акту 25) до складу валових витрат віднесло витрати по незавершеному виробництву від здійсненої сільськогосподарської діяльності, які виконані у попередніх періодах. ВАТ "Красноармійський райагрохім" для здійснення сільськогосподарської діяльності у попередніх періодах були укладені договори оренди землі з фізичними особами - власниками земельних ділянок. Відповідно до договору суборенди земельних паїв від 02.01.2006р. № 1 та списків узгодження для передачі землі в суборенду орендар - ВАТ "Красноармійський райагрохім" передає, а суборендар - ПП "Агрофірма "Котліно" приймає в суборенду землі загальною площею 2 572,88 га.

У акті перевірки також відображено, що відповідно до договору між ВАТ "Красноармійський райагрохім" та ПП "Агрофірма "Котліно" від 03.01.2006р., по узгодженню сторін, виходячи з платоспроможності обох підприємств з метою недопущення несплати податків до бюджету передає незавершене виробництво. Актом перевірки встановлено, що на протязі 2006 року позивачем передано незавершене виробництво у сумі 229054 грн., та отримано на розрахунковий рахунок 229054 грн. компенсації його вартості.

Ці дані перевірки не заперечуються позивачем, який на підтвердження здійснення ним діяльності з рослинництва надав статистичні звіти про хід збирання врожаю, наявність насіння озимих культур та проведення інших польових робіт на 01.12.2005р., статистичний звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств за 2005 рік, розрахунки земельного податку на 2005 рік, довідку Головного управління статистики у Донецькій області про включення до ЄДРПОУ а також статут.

При цьому позивач ніс витрати, які згідно з актом перевірки Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції №126-23-2/05488348 від 30.05.2007р., складались з заробітної плати та нарахувань на неї, паливно - мастильних матеріалів, амортизаційний відрахувань, загальновиробничих та загальногосподарських витрат, поточного ремонту, оренди, насіння та посадочного матеріалу, автомобільних послуг, що загалом складають незавершене виробництво.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 того ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Визначення терміну господарська діяльність міститься у п. 1.32 ст. 1 наведеного Закону. Згідно з нею це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідач у відповідності зі ст. 71 КАС України не навів жодної обставини, яка б могла свідчити про іншу мету понесення позивачем витрат на незавершене виробництво протягом 2005 року, ніж рослинництво. Той факт, що у подальшому незавершене виробництво було продане іншій особі, не свідчить про наявність такої мети на момент понесення витрат.

На момент понесення витрат позивача на незавершене виробництво ці витрати були

спрямовані на отримання доходів від рослинництва. У подальшому вони принесли дохід позивачеві у вигляді сплаченої ПП "Агрофірма "Котліно" компенсації у сумі 229054 грн.

За таких обставин суд 1 інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивач правомірно включив вказані витрати до складу валових витрат.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність факту отримання позивачем доходу саме від реалізації врожаю, який вирощений з використанням незавершеного виробництва. Висновки відповідача не грунтуються на вимогах законодавства, оскільки останнє не встановлює обмежень щодо способів отримання доходу від діяльності.

Акт перевірки №126-23-2/05488348 від 30.05.2007р. окрім наведених порушень містить висновки про порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.4. пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону передбачає що у разі, коли платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

ДПІ зазначає, про порушення позивачем п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" при формуванні відповідних сум податкового кредиту з ПДВ, тобто включення цих сум до податкового кредиту і таким чином його завищення, так як витрати понесені  по придбаванню  товарів, робіт та послуг, з яких складається  вартість незавершеного  виробництва по рослинництву, що  не використане у власній господарській діяльності.

Але враховуючи правомірність віднесення вартості незавершеного виробництва до складу валових витрат та його зв'язок з господарською діяльністю позивача, твердження відповідача про порушення п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість", є безпідставними.

Таким чином судом першої інстанції правильно встановлені  обставини справи та ухвалено постанову з додержанням  норм матеріального і процесуального права.  

            Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

 Апеляційну скаргу Красноармійської об”єднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 5.02.2008р. по справі № 2-а-1130/08– залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України  протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: 

Судді: