Рішення № 18831422, 10.10.2011, Господарський суд Чернігівської області

10.10.11

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м. Чернігів, пр. Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

05 жовтня 2011р. справа №14/92

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Остхем Україна»,

вул.Старокиївська,14, м. Київ, 03055

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля і воля»,

вул.Чернігівська,34, м. Бобровиця, 17400

Про стягнення 513 623грн. 76коп.

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 заступник директора довіреність №13 від 29.08.11р.

Від відповідача: ОСОБА_2 представник довіреність №516 від 13.07.11р.

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви з 29.09.2011р. по 05.10.2011р. на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 513 623,76грн. - вартості транспортування залізничним транспортом товару, поставленого згідно договору №РА-0041-АВ від 18.07.2008р.

У поданих суду додаткових поясненнях №1/08-1/1 від 23.08.11р. позивач зазначив, що оскільки аміачна вода була відправлена на станцію Бобровиця Південно-Західна залізниця, що підтверджується квитанціями про приймання вантажу, та отримана ТОВ «Земля і воля», про що свідчать підписані відповідачем видаткові накладні, то зазначені документи і фактичні дії ТОВ «Земля і воля»по прийманню товару є доказом виконання ТОВ «Остхем Україна»зобовязання по договору та передачі аміачної води на прохання відповідача на станції Бобровиця та доказом поставки продукції відповідачу залізничним транспортом. Окрім того, позивач у поясненні зазначив, що за свій рахунок забезпечив доставку товару до станції Бобровиця, Південно-Західна залізниця, сплативши транспортні витрати ВАТ «Рівнеазот»(по договору поставки №1355 від 05.09.08р., по договору поставки №986 від 10.06.08р., по договору зберігання №1106 від 15.07.11р.), та набув права на відшкодування понесених витрат по транспортуванню товару до місця призначення.

У додаткових поясненнях №1/08-1/2 від 05.09.11р. позивач стверджує про те, що міг дізнатися код вантажоодержувача (відповідача), який був присвоєний йому на підставі укладеного з Південно-Західною залізницею договору про організацію перевезення вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, та кількість товару, що постачалася відповідачу, лише з транспортної інструкції. Позивач вважає, що зазначені факти вказують на те, що відповідач звертався до позивача з проханням поставити товар у відповідній кількості на станцію Бобровиця, Південно-Західної залізниці. Позивач повідомляє, що здійснював оплату вартості транспортування товару ВАТ «Рівнеазот»починаючи з 28.08.08р., що підтверджується платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи та актами звірки взаємних розрахунків по договору поставки №986 від 10.06.08р., договору зберігання №1106 від 15.07.08р., що обовязок ТОВ «Земля і воля»щодо оплати залізничного тарифу на користь ТОВ «Остхем Україна»виник починаючи з 28.08.08р. Окрім того, позивач вважає, що подання позову у справі №14/92 та надсилання копії позовної заяви відповідачу 28.07.11р. та 08.08.11р. є предявленням вимоги. Позивач наводить письмові пояснення, щодо наявності на квитанціях про приймання вантажу в розділі «Тарифні відмітки»штампу «359401 розрахунку на ЕОМ». Також у поясненні позивач зазначив, що відповідач в період дії договору поставки №РА-0041-АВ від 18.07.08р. не мав укладеного договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з Львівською залізницею, отже твердження відповідача про намір отримати товар на станції Обарів не могли реалізуватися в період дії договору поставки №РА-0041-АВ від 18.07.08р., і відповідач звертався до позивача з проханням передати аміачну воду по договору поставки №РА-0041-АВ від 18.07.08р. на станції Бобровиця, а позивач забезпечив перевезення товару до вказаної станції призначення, понісши при цьому витрати на транспортування товару.

У відзиві на позовну заяву від 06.09.11р. відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що 18.07.08р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №РА-0041-АВ, предметом якого була поставка аміачної води у кількості 6000тонн на загальну суму 5040000,00грн., у п.4.3.1. якого сторони передбачили передачу товару на станції Обарів, Львівської залізниці, шляхом здачі перевізнику Львівській залізниці для поставки покупцеві до станції призначення; станція призначення, код станції, кількість товару, що постачається до цієї станції, вантажоодержувач та його поштова адреса, код вантажоодержувача зазначається в транспортній інструкції наданій покупцем для постачальника, а пункт 4.3.2. договору передбачає передачу товару на складі постачальника. Відповідач стверджує, що оскільки договором не передбачені строки надання транспортних інструкцій, то постачальник, не отримавши їх від покупця для максимального забезпечення економічного ефекту від здійснення даної господарської операції, для забезпечення виконання своїх зобовязань по договору повинен був залишити товар на власному складі, що будь-яких додаткових витрат відносно перевезення товару на склад продавця та інших витрат сторони договору не передбачали. Відповідач повідомляє, що 18.07.08р. позивач виставив йому рахунок-фактуру №СФ-0000116 на суму 5 040 000,00грн., а відповідач на виконання умов договору платіжними дорученнями №481 від 21.07.08р., №5372 від 21.07.08р. перерахував вартість товару у сумі 5040000,00грн, а відтак виконав свої зобовязання за договором у повному обсязі. Також відповідач у відзиві зазначив, що приймаючи самостійне рішення щодо здійснення позадоговірних витрат позивач йшов на відповідний фінансовий ризик, і таким чином відповідач не зобовязаний компенсувати витрати позивача здійснені останнім на власний ризик без погодження з відповідачем, що позивач належними доказами не довів, а ні здійснення поставки відповідачу у повному обсязі, а ні наявності зобовязання відповідача щодо оплати наданих послуг перевезення, що є підставою для відмови у позові.

Представники позивача та відповідача в судовому засіданні надали клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволені судом.

У поданому суду письмовому поясненні №1/08-1/3 від 28.09.11р. позивач зазначив, що в жодному пункті договору поставки №РА-0041-АВ від 18.07.08р. не зазначено обовязку позивача залишити товар на власному складі, що підписавши договір поставки №РА-0041-АВ від 18.07.08р. в якому містились положення про те, що товар поставляється в тому числі на умовах FCA Офіційних правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року), відповідач автоматично надав згоду на те, що за наявності певних умов, визначених Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, а саме укладання договору перевезення позивачем на прохання відповідача, у відповідача виникають додаткові витрати відносно перевезення товару, що квитанція про приймання вантажу є одночасно і свідченням того, що позивач виконав своє зобовязання по поставці товару і підтвердженням кількості товару, який був поставлений позивачем, що довіреність особи, яка одержувала вантаж та накладна з розписом про одержання примірника відповідача знаходиться на станції Бобровиця, Південно-Західна залізниця, що умови поставки FCA Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000року) передбачається те, що у продавця товару немає зобовязання укладати договір перевезення, проте за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших вказівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця.

Представник позивача в судовому засіданні 05.10.10р. повідомив, що видаткові накладні №РН-102201 від 22.10.08р. та №РН-102302 від 23.10.08р., зазначені в акті звірки розрахунків з відповідачем складеного станом 23.08.11р., не є предметом спору, а тому не подані до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення від 29.09.11р., в якому зазначив, що позивач, вимагаючи сплату відповідачем вартості перевезення, повинен довести: по-перше факт виконання своїх договірних зобовязань відносно поставки товару відповідачу у повному обсязі, по-друге довести письмовими доказами факт надання відповідачем транспортної інструкції або іншого документу, який би свідчив про згоду відповідача нести додаткові витрати в межах їх договірних відносин. Окрім того в поясненні вказано, що ознайомившись з матеріалами справи відповідач зазначає, що позивач надав, а суд залучив до матеріалів справи документи, які підтверджують приймання-передачу товару від позивача до відповідача, також позивач надав копії залізничних та видаткових накладних на отримання аміачної води.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.10.10р. наголосив на тому, що він усно не заперечує факт отримання відповідачем поставленої аміачної води на станції Бобровиця та повної оплати товару, але зауважує, що позивач всупереч вимогам ст. 33, 34 ГПК України не довів документально отримання відповідачем товару. Також представник відповідача зазначає, що відповідач не надавав позивачеві транспортної інструкції, не надавав згоди на відвантаження товару на станцію Бобровиця, підписи на видаткових накладних про отримання товару проставлені невідомими не уповноваженими особами, а наявність на них печатки відповідача він взагалі пояснити не може.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи та підтверджують сторони, 18.07.2008р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки №РА-0041-АВ, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобовязується передати покупцю аміачну воду, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар та сплатити його вартість. Сторони у договорі встановили: кількість товару 6000 тонн (п.1.2 договору), ціна товару з урахуванням ПДВ 840,00грн. за тонну, загальна вартість товару за договором складає: 5040000,00 грн., в тому числі ПДВ 840000грн. (п. 2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору загальна сума договору складається з загальної вартості товару на умовах FCA станції відвантаження Обарів Львівської залізниці.

У відповідності до п.4.1 договору поставка товару здійснюється на умовах FCA станції Обарів, Львівської залізниці (ІНКОТЕРМС Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати редакція 2000року).

Згідно п.4.2 договору постачальник передає товар протягом 20 днів від дати надання покупцем транспортної інструкції на відвантаження товару за умови проведення попередньої оплати.

Передача товару відповідно до п.4.3.1 договору здійснюється на станції Обарів, Львівської залізниці, шляхом здачі перевізнику Львівській залізниці для поставки покупцеві до станції призначення. Станція призначення, код станції, кількість товару, що постачається до цієї станції, вантажоодержувач та його поштова адреса, код вантажоодержувача зазначаються в транспортній інструкції наданій покупцем для постачальника.

Відповідно до п.4.4 договору датою передачі товару вважається: п.4.4.1 дата здачі товару перевізнику, яка зазначається в залізничній накладній; п.4.4.2 дата, яка зазначається в видатковій накладній на відпуск товару покупцеві.

Сторони встановили у п.4.5 договору, що право власності на товар, а також ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту здачі товару першому перевізникові.

За домовленістю сторін (п.5.1 договору) оплата товару здійснюється в порядку попередньої оплати у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника тільки після виставлення рахунку протягом 3 банківських днів від дати рахунку. У призначенні платежу обовязково вказується номер та дата рахунку, в іншому випадку платіж може вважатися помилковим. Несвоєчасна оплата товару або оплата без рахунку може вважатися недійсною.

На виконання умов договору позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000116 від 18.07.08р. за аміачну воду на суму 5 040 000,00грн.

Як свідчать матеріали справи та визнають сторони, відповідач на виконання умов договору перерахував позивачу 5 040 000,00 грн. за аміачну воду, що підтверджується платіжними дорученнями №481 від 21.07.08р. на суму 1 895 000,00 грн., №5372 від 21.07.08р. на суму 3 145 000,00грн. з призначенням платежу «рах. №СФ-0000116 від 18.07.08р. за аміачну воду у т.ч. ПДВ 20% 524166,67грн.».

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, до укладення між позивачем та відповідачем договору поставки №РА-0041-АВ від 18.07.2008р., між ВАТ «Рівнеазот»(постачальником) та ТОВ «Остхем Україна»(покупцем) 10.06.2008р. було укладено договір поставки аміачної води №986 (т.1 а.с. 58), до якого в подальшому були укладені додаткові угоди (т.1 а.с.60-62), 15.07.2008р. між ВАТ «Рівнеазот» (зберігач) та ТОВ «Остхем Україна»(поклажодавець) було укладено договір зберігання №1106 (т.1 а.с. 63). Окрім того, 05.09.2008р. між ВАТ «Рівнеазот»(постачальником) та ТОВ «Остхем Україна»(покупцем) було укладено договір поставки аміачної води №1355 (т.1 а.с. 56).

Згідно п.4.3.1 договорів поставки аміачної води №986 від 10.06.08р. та №1355 від 05.09.08р. передача товару ВАТ «Рівнеазот»(постачальником) здійснюється на станції Обарів, Львівської залізниці, шляхом здачі перевізнику Львівській залізниці для поставки покупцеві до станції призначення. Станція призначення, код станції, кількість товару, що постачається до цієї станції, вантажоодержувач та його поштова адреса, код вантажоодержувача зазначаються в транспортній інструкції наданій покупцем для постачальника.

Згідно п. 3.6.2 договору зберігання №1106 повернення майна із збереження здійснюється на станції Обарів, Львівської залізниці, шляхом здачі перевізнику Львівській залізниці для доставки до станції призначення згідно реквізитів, наданих поклажодавцем. Поклажодавець, зокрема, зобовязався відшкодувати здійснені зберігачем транспортні витрати по доставці майна відповідно до умов п. 3.6.2 даного договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок протягом 3 банківських днів від дати рахунку (п. 5.2.4 договору зберігання №1106).

Оскільки ТОВ «Земля і воля»не було надано ТОВ «Остхем Україна» транспортної інструкції на відвантаження, що сторони передбачили в п. 4.3.1 договору поставки №РА-0041-АВ, аміачна вода передавалася ВАТ «Рівнеазот»на станції Обарів, Львівської залізниці, перевізнику (Львівській залізниці) для доставки ТОВ «Земля і воля»згідно реквізитів, наданих ТОВ «Остхем Україна»: станція Бобровиця, Південно-Західної залізниці.

Перевезення та отримання ТОВ «Земля і воля»аміачної води за договором підтверджується копіями залізничних квитанцій про приймання вантажу (т.1 а.с. 66-134), наданими позивачем до матеріалів справи з відмітками станції Обарів Львівської залізниці про дату прийняття вантажу до перевезення, та в яких вказано розмір провізної плати, зокрема: квитанція №36300537 від 29.07.08р. провізна плата 10569,00грн., квитанція №36300544 від 30.07.08р. провізна плата 13972,00грн., квитанція №36300554 від 01.08.08р. провізна плата 14032,00грн., квитанція №36300568 від 03.08.08р. провізна плата 10569,00грн., квитанція №36228821 від 04.08.08р. провізна плата 3463,00грн., квитанція №36228822 від 04.08.08р. провізна плата 3523,00грн., квитанція №36300587 від 05.08.08р. провізна плата 7046,00грн., квитанція №36300593 від 06.08.08р. провізна плата 14032,00грн., квитанція №36228829 від 07.08.08р. провізна плата 3463,00грн., квитанція №36300607 від 07.08.08р. провізна плата 10509,00грн., квитанція №36300625 від 09.08.08р. провізна плата 10389,00грн., квитанція №36300633 від 10.08.08р. провізна плата 14092,00грн., квитанція №36300640 від 11.08.08р. провізна плата 7046,00грн., квитанція №36300654 від 12.08.08р. провізна плата 13912,00грн., квитанція №36300694 від 15.08.08р. провізна плата 10569,00грн., квитанція №36300721 від 19.08.08р. на суму 14032,00грн., квитанція №36300733 від 19.08.08р. провізна плата 14032,00грн., квитанція №36300758 від 22.08.08р. провізна плата 14032,00грн., квитанція №36300791 від 26.08.08р. провізна плата 14872,00грн., квитанція №36300824 від 30.08.08р. провізна плата 14936,00грн., квитанція №36300836 від 02.09.08р. провізна плата 14936,00грн., квитанція №36300838 від 02.09.08р. провізна плата 14936,00грн., квитанція №36300853 від 04.09.08р. провізна плата 7372,00грн., квитанція №36300857 від 04.09.08р. провізна плата 7500,00грн., квитанція №36300866 від 06.09.08р. провізна плата 14936,00грн., квитанція №36300874 від 07.09.08р. провізна плата 7436,00грн., квитанція №36300880 від 08.09.08р. провізна плата 7500,00грн., квитанція №36300891 від 09.09.08р. провізна плата 7500,00грн., квитанція №36301064 від 08.10.08р. провізна плата 12266,00грн., квитанція №36301078 від 10.10.08р. провізна плата 8454,00грн., квитанція №36301095 від 12.10.08р. провізна плата 84154,00грн., квитанція №36301102 від 14.10.08р. провізна плата 8224,00грн., квитанція №36301117 від 16.10.08р. провізна плата 8154,00грн., квитанція №36301133 від 18.10.08р. провізна плата 8224,00грн., квитанція №36301140 від 20.10.08р. провізна плата 8154,00грн., квитанція №36229213 від 22.10.08р. провізна плата 4042,00грн., квитанція №36229221 від 23.10.08р. провізна плата 4112,00грн. На зворотній стороні, перелічених залізничних квитанцій вказано платник ТЗОВ «Остехем Україна»договір ОД-1106, окрім залізничної квитанції №36301064 де на зворотній стороні вказано платник ТЗОВ «Остехем Україна»договір ОД-986.

Окрім того, одержання відповідачем аміачної води по договору поставки №РА-0041-АВ від 18.07.08р., на виконання якого позивачем був наданий відповідачу рахунок-фактура №РН-0000116 від 18.07.08р., також підтверджується наступними видатковими накладними підписаними позивачем та відповідачем і скріплені їх печатками, та які містять відомості щодо кількості товару, його вартості, розміру ж/д тарифу, копії яких позивачем було надано до матеріалів справи: №РН-00378/1 від 29.07.08р. аміачна вода у кількості 178,200т на суму 124740,00грн., ж/д тариф на суму 10569,00грн., разом без ПДВ 135309,00грн., ПДВ 27061,80грн., всього з ПДВ 162370,80грн.; №РН-00380/1 від 30.07.08р. аміачна вода у кількості 236,500т на суму 165550,00грн., ж/д тариф на суму 7046,00грн., ж/д тариф на суму 6926,00грн., разом без ПДВ 179522,00грн., ПДВ 35904,40грн., всього з ПДВ 215426,40грн.; №РН-00397 від 01.08.08р. аміачна вода у кількості 237,100т на суму 165970,00грн., ж/д тариф на суму 12682,80грн., ж/д тариф 4155,60грн., разом без ПДВ 182808,40грн., ПДВ 36561,68грн., всього з ПДВ 219370,08грн.; №РН-00413 від 03.08.08р. аміачна вода у кількості 179,100т на суму 125370,00грн., ж/д тариф на суму 12682,80грн., разом без ПДВ 138052,80грн., ПДВ 27610,56грн., всього з ПДВ 165663,36грн.; №РН-00418 від 04.08.08р. аміачна вода у кількості 118,100т на суму 82670,00грн., ж/д тариф на суму 4155,60грн., ж/д тариф на суму 4227,60грн., разом без ПДВ 91053,20грн., ПДВ 18210,64грн., всього з ПДВ 109263,84грн.; №РН-00422 від 05.08.08р. аміачна вода у кількості 119,000т на суму 83300,00грн., ж/д тариф на суму 8455,20грн., разом без ПДВ 91755,20грн., ПДВ 18351,04грн., всього з ПДВ 110106,24грн.; №РН-00426 від 06.08.08р. аміачна вода у кількості 236,100т на суму 165270,00грн., ж/д тариф на суму 12682,80грн., ж/д тариф 4155,60грн., разом без ПДВ 182108,40грн., ПДВ 36421,68грн., всього з ПДВ 218530,08грн.; №РН-00433 від 07.08.08р. аміачна вода у кількості 236,700т на суму 165690,00грн., ж/д тариф на суму 8455,20грн., ж/д тариф 8311,20грн., разом без ПДВ 182456,40грн., ПДВ 36491,28грн., всього з ПДВ 218947,68грн.; №РН-00454 від 09.08.08р. аміачна вода у кількості 175,900т на суму 123130,00грн., ж/д тариф на суму 12466,80грн., разом без ПДВ 135596,80грн., ПДВ 27119,36грн., всього з ПДВ 162716,16грн.; №РН-00461 від 10.08.08р. аміачна вода у кількості 237,600т на суму 166320,00грн., ж/д тариф на суму 16910,40грн., разом без ПДВ 183230,40грн., ПДВ 36646,08грн., всього з ПДВ 219876,48грн.; №РН-00470 від 11.08.08р. аміачна вода у кількості 118,500т на суму 82950,00грн., ж/д тариф на суму 8455,20грн., разом без ПДВ 91405,20грн., ПДВ 18281,04грн., всього з ПДВ 109686,24грн.; №РН-00479 від 12.08.08р. аміачна вода у кількості 235,000т на суму 164500,00грн., ж/д тариф на суму 12466,80грн., ж/д тариф 4227,60грн., разом без ПДВ 181194,40грн., ПДВ 36238,88грн., всього з ПДВ 217433,28грн.; №РН-00511 від 15.08.08р. аміачна вода у кількості 178,600т на суму 125020,00грн., ж/д тариф на суму 12682,80грн., разом без ПДВ 137702,80грн., ПДВ 27540,56грн., всього з ПДВ 165243,36грн.; №РН-00550 від 19.08.08р. аміачна вода у кількості 475,500т на суму 332850,00грн., ж/д тариф на суму 8311,20грн., ж/д тариф 25365,60грн., разом без ПДВ 366526,80грн., ПДВ 73305,36грн., всього з ПДВ 439832,16грн.; №РН-00591 від 22.08.08р. аміачна вода у кількості 236,400т на суму 165480,00грн., ж/д тариф на суму 4155,60грн., ж/д тариф 12682,80грн., разом без ПДВ 182318,40грн., ПДВ 36463,68грн., всього з ПДВ 218782,08грн.; №РН-00629 від 26.08.08р. аміачна вода у кількості 236,500т на суму 165550,00грн., ж/д тариф на суму 8846,40грн., ж/д тариф 9000,00грн., разом без ПДВ 183396,40грн., ПДВ 36679,28грн., всього з ПДВ 220075,68грн.; №РН-00668 від 30.08.08р. аміачна вода у кількості 237,500т на суму 166250,00грн., ж/д тариф на суму 13500,00грн., ж/д тариф 4423,20грн., разом без ПДВ 184173,20грн., ПДВ 36834,64грн., всього з ПДВ 221007,84грн.; №РН-90201 від 02.09.08р. аміачна вода у кількості 475,700т на суму 332990,00грн., ж/д тариф на суму 8846,40грн., ж/д тариф 27000,00грн., разом без ПДВ 368836,40грн., ПДВ 73767,28грн., всього з ПДВ 442603,68грн.; №РН-90404 від 04.09.08р. аміачна вода у кількості 236,100т на суму 165270,00грн., ж/д тариф на суму 8846,40грн., ж/д тариф 9000,00грн., разом без ПДВ 183116,40грн., ПДВ 36623,28грн., всього з ПДВ 219739,68грн.; №РН-90604 від 06.09.08р. аміачна вода у кількості 236,300т на суму 165410,00грн., ж/д тариф на суму 4423,20грн., ж/д тариф 13500,00грн., разом без ПДВ 183333,20грн., ПДВ 36666,64грн., всього з ПДВ 219999,84грн.; №РН-90707 від 07.09.08р. аміачна вода у кількості 118,100т на суму 82670,00грн., ж/д тариф на суму 4423,20грн., ж/д тариф 4500,00грн., разом без ПДВ 91593,20грн., ПДВ 18318,64грн., всього з ПДВ 109911,84грн.; №РН-90803 від 08.09.08р. аміачна вода у кількості 118,400т на суму 82880,00грн., ж/д тариф на суму 9000грн., разом без ПДВ 91880,00грн., ПДВ 18376,00грн., всього з ПДВ 110256,00грн.; №РН-90903 від 09.09.08р. аміачна вода у кількості 119,000т на суму 83300,00грн., ж/д тариф на суму 9000,00грн., разом без ПДВ 92300,00грн., ПДВ 18460,00грн., всього з ПДВ 110760,00грн.; №РН-100802 від 08.10.08р. аміачна вода у кількості 177,300т на суму 124110,00грн., ж/д тариф на суму 9868,80грн., ж/д тариф 4850,40грн., разом без ПДВ 138829,20грн., ПДВ 27765,84грн., всього з ПДВ 166595,04грн. (т.1 а.с.11-34, т.2 а.с.18-21).

Подані позивачем до матеріалів справи видаткові накладні, а саме №РН-101002 від 10.10.08р. аміачна вода у кількості 117,700т на суму 82390,00грн., ж/д тариф на суму 4850,40грн., ж/д тариф 4934,40грн., разом без ПДВ 92174,80грн., ПДВ 18434,96грн., всього з ПДВ 110609,76грн.; №РН-101203 від 12.10.08р. аміачна вода у кількості 118,400т на суму 82880,00грн., ж/д тариф на суму 4934,40грн., ж/д тариф 4850,40грн., разом без ПДВ 92664,80грн., ПДВ 18532,96грн., всього з ПДВ 111197,76грн.; №РН-101405 від 14.10.08р. аміачна вода у кількості 118,400т на суму 82880,00грн., ж/д тариф на суму 9868,80грн., разом без ПДВ 92748,80грн., ПДВ 18549,76грн., всього з ПДВ 111298,56грн.; №РН-101601 від 16.10.08р. аміачна вода у кількості 118,500т на суму 82950,00грн., ж/д тариф на суму 4934,40грн., ж/д тариф 4850,40грн., разом без ПДВ 92734,80грн., ПДВ 18546,96грн., всього з ПДВ 111281,76грн.; №РН-101801 від 18.10.08р. аміачна вода у кількості 119,200т на суму 83440,00грн., ж/д тариф на суму 9868,80грн., разом без ПДВ 93308,80грн., ПДВ 18661,76грн., всього з ПДВ 111970,56грн.; №РН-102002 від 20.10.08р. аміачна вода у кількості 118,600т на суму 83020,00грн., ж/д тариф на суму 4934,40грн., ж/д тариф 4850,40грн., разом без ПДВ 92804,80грн., ПДВ 18560,96грн., всього з ПДВ 111365,76грн. (т.2 а.с.22-27) не є належними доказами отримання відповідачем аміачної води, оскільки в графі «отримав»відсутній підпис представника відповідача та відтиск печатки ТОВ «Земля і Воля».

Посилання відповідача на те, що підписи на видаткових накладних про отримання товару проставлені невідомими, не уповноваженими особами, а наявність на них печатки відповідача він взагалі пояснити не може, не приймається господарським судом до уваги, виходячи з наступного:

Так, вищенаведені видаткові накладні з боку відповідача підписані та скріплені печаткою ТОВ «Земля і Воля».

Відповідно до п 3.4.1 Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом МВС України 11.01.1999р. N 17 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.04.1999р. за N 264/3557, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. При зміні керівника, печатки і штампи передаються новопризначеному керівнику за актом.

Виходячи з зазначених норм, печатка відповідача повинна знаходитись у відповідальної особи товариства, а відтак товар отриманий відповідальною особою відповідача.

Крім того, уповноважений представник відповідача в свої усних поясненнях не заперечував проти факту отримання відповідачем поставленої по договору поставки №РА-0041-АВ від 18.07.08р. аміачної води на станції Бобровиця та повної оплати товару позивачу.

Оплата позивачем ВАТ «Рівнеазот»транспортних витрат за відвантажену аміачну воду підтверджується платіжними дорученнями (т.1 а.с.167-171, 181), актами звірки розрахунків складеними між ВАТ «Рівнеазот»та ТОВ «Остехем Україна»(т.2 а.с.1-9).

Позивачем до матеріалів справи надано письмовий перелік платіжних документів, відповідно до яких позивачем проведена оплата вартості транспортування відповідачеві аміачної води, поставка якої проводилася згідно договору поставки №РА-0041-АВ від 18.07.08р. із зазначенням відповідної видаткової накладної, квитанції про приймання вантажу, номеру вагону, товарно-транспортної накладної (т.2 а.с.55-57).

Позивачем до матеріалів справи подані незавірені копії товарно-транспортних накладних ВАТ «Рівнеазот», в яких наведено платнику ТЗОВ «Остехем Україна»розмір ж.д. тарифу, плати за користування вагонами по залізничним квитанціям щодо відправки товару ТОВ «Земля і воля», із розшифровкою розміру залізничного тарифу+плати за вагони по кожній залізничній квитанції та по кожному вагону, де одержувачем визначено ТОВ «Земля і воля»(т.1 а.с.135-166).

Відповідно до ч. 4 ст. 265 Господарського процесуального кодексу України умови договорів поставки повинні викладатися сторонами відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс».

Як слідує із умов договору (п. 4.1.1), позивач та відповідач домовилися викласти умови поставки відповідно до розділу FCA (фанко-перевізник (...назва місця)) «Інкотермс»Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (реакція 2000 року).

Відповідно до «Інкотермс»Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2000 року) термін «франко-перевізник»означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Під словом «перевізник»розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

Відповідно до статті А.3 Договори перевезення та страхування розділу FCA «Інкотермс»продавець не має зобовязань по договору перевезення. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших указівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця.

У будь-якому випадку продавець може відмовитися від укладання такого договору. В такому разі він повинний негайно сповістити про це покупця.

Статтею А.4. Поставка розділу FCA «Інкотермс»передбачено, що продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 а), у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Поставка вважається здійсненою,

а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;

б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 а), нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Якщо сторони не узгодили конкретного пункту в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього пунктів, продавець може вибрати пункт у межах місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.

За відсутності точних вказівок від покупця, продавець може поставити товар для перевезення у спосіб, що зумовлюється видом транспорту та/або кількістю та/або характером товару.

Відповідно до статті А.6. розділу FCA «Інкотермс»Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.6:

- нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4;

- сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

Відповідно до статті Б.7 Повідомлення продавцю розділу FCA «Інкотермс»покупець зобов'язаний дати продавцю достатнє повідомлення про назву особи, зазначеної в статті А.4, і, в разі необхідності, визначити вид транспорту, а також дату чи період поставки, і, в разі потреби, пункт у межах місця, де товар повинен бути доставлений перевізнику або іншій особі, зазначеній покупцем.

За умовами правил «Інкотермс»(стаття А.8 розділу FCA) продавець (позивач) зобовязаний за власний рахунок надати покупцю (відповідачу) звичайні докази поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Якщо документ, згаданий вище як доказ поставки, не є транспортним документом, продавець зобов'язаний надати покупцю на прохання, за рахунок і на ризик останнього, всіляке сприяння в одержанні транспортного документу у зв'язку з укладенням договору перевезення (наприклад, оборотного коносамента, необоротної морської накладної, документу перевезення внутрішнім водним транспортом, повітряної, залізничної чи автотранспортної накладної, або транспортних документів змішаного перевезення).

Відповідно до статті Б.3 розділу FCA «Інкотермс»покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 а).

Згідно статті Б.4 розділу FCA «Інкотермс»покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності зі статтею А.4.

Статтею Б.6 розділу FCA «Інкотермс»встановлено обовязок покупця (відповідача) по сплаті витрат продавця (позивача), понесених останнім під час поставки товару. А саме: покупець (відповідач) повинен оплатити:

- всі витрати, пов'язані з товаром, з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4;

- будь-які додаткові витрати, що виникли внаслідок невиконання покупцем обов'язку призначити перевізника або іншу особу у відповідності зі статтею А.4 або внаслідок неприйняття особою, призначеною покупцем, товару у своє відання в узгоджений термін, чи внаслідок ненадання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б.7, - але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України, та статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності зі статті 43 Господарського процесуального кодексу України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності, і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як зазначається в частині першій статі 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем позивачу передбачених договором транспортних інструкцій на відвантаження товару, оформлених у відповідності до умов договору із зазначенням станції призначення, коду станції, кількості товару, що постачається до цієї станції, вантажоодержувача та його поштової адреси, коду вантажоодержувача.

Партії товару, які отримувалися відповідачем по видатковим накладним, з відображенням у них транспортних витрат (ж/д тарифу), приймалися відповідачем без будь-яких претензій на адресу продавця (позивача).

Таким чином, позивач, за відсутності вказівок відповідача щодо поставки за договором товару (транспортних інструкцій на відвантаження), діяв у межах, наданих йому договором, законодавством та правилами «Інкотермс», повноважень.

За вищенаведених обставин, суд вважає, що у відповідача перед позивачем виникло зобовязання щодо сплати понесених позивачем транспортних витрат. Однак у договорі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобовязання по сплаті понесених позивачем транспортних витрат.

Згідно наданого позивачем розрахунку ціни позову (т.2 а.с.16) загальна сума транспортних витрат по доставці товару ТОВ «Земля і воля»визначена у сумі 513 623,76грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки названою статтею не визначена форма предявлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо.

Подання кредитором позовної заяви, адресованої господарському суду (а не боржнику) і надіслання останньому як відповідачеві копії такої заяви є складовими судової процедури, а не цивільних правовідносин, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога у розумінні зазначеної норми Цивільного кодексу України. На момент звернення до суду з позовом вже мають бути наявні порушення прав або інтересів заявника.

Таким чином, позовна заява ТОВ «Остхем Україна»вих.№1/08-1 від 28.07.11р. у даній справі, не може розглядатися як вимога про сплату відповідачем боргу в розумінні ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України. Така ж позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 05.10.10р. по справі №18/62 та від 07.10.10р. по справі №16/63/10.

Оцінка судом предявлених позивачем відповідачу позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 513623,76грн. за невиконання зобовязання по сплаті вартості понесених позивачем транспортних витрат при поставці відповідачу аміачної води по договору поставки №РА-0041-АВ від 18.07.08р. має відбуватися з врахуванням вимог встановлених ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, однак така вимога зі сторони позивача до відповідача відсутня, і у суду відсутня можливість здійснити перевірку правомірності заявлених вимог до відповідача у розмірі 513623,76грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення позивача до суду з цим позовом є передчасним, тобто про відмову у позові.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.525, 526, 530, 712 Цивільного кодексу України, ст.193, 265 Господарського кодексу України, «Інкотермс»Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної Торгової Палати (редакція 2000 року), ст. 33, 34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

У позові відмовити повністю.

Суддя Книш Н.Ю.

Повний текст рішення складено 10.10.2011р.