Рішення № 18831305, 06.10.2011, Господарський суд Чернігівської області

06.10.11

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон 67-28-47

проспект Миру,20

Іменем України

РІШЕННЯ

06.10.11. Справа № 15/110.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Чесна музика», 01042, м. Київ, бульв, М. приймаченко,1/27, оф.107.

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 2140,51 грн. Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. від 01.01.11.

Від відповідача: не з»явився.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача суму основного боргу в розмірі 2000 грн., 53,59 грн. пені, 64,20 грн. витрат від інфляції та 22,72 процентів річних.

Відповідач відзив на позов не надав, представника для участі у судовому засіданні не направив.

Про час та місце розгляду справи у суді відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення на а.с.21.

Не зявлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив таке.

Як вбачається із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 26.09.11 ОСОБА_1 зареєстрована у якості фізичної особи підприємця з 12.03.09.

01.09.10 між сторонами укладено договір № 92-П.

Відповідно до умов договору Ліцензіар (позивач) надає Ліцензіатові (відповідачу) дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання опублікованих з коменрційною метою фонограмм (відеограм), їх примірників та зафіксованих у них виконань музичних творів, які відносяться до каталогу ТОВ «Чесна музика»на умовах, встановлених цим договором, а Ліцензіат зобов»язується виплачувати винагороду (роялті) за таке використання відповідно до умов цього договору.

Як погоджено сторонами у п. 2.2.1 договору Ліцензіат зобов»язується не пізніше 5 календарних днів після закінчення звітного місяця виплачувати без виставлення рахунків Ліцензіару винагороду, узгоджену сторонами п.1.2 договору у відповідних додатках до цього договору. Ліцензіат перераховує винагороду на розрахункових рахунок Ліцензіата.

Розмір винагороди сторонами узгоджено у п. 1.2 договору і визначено у розмірі 200 грн. за один календарний місяць.

Згідно з п.6.1 договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.10., якщо жодна із сторін не повідомить у письмовій формі іншу сторону про розірвання договору протягом місяця до настання вище вказаної дати закінчення дії договору, він вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік.

Додатком № 1 до договору сторонами погоджено перелік закладів в яких Ліцензіат здійснює публічне виконання творів: ресторанчик «Валері»по пр-кту Миру, 80 у м. Чернігові.

Як погоджено сторонами у п. 4.2 договору у випадку відсутності оплати винагороди Ліцензіатом протягом трьох місяців він зобов»язується крім погашення заборгованості виплатити Ліцензіару пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежів.

Доказів про письмове повідомлення відповідачем у встановлений п. 6.1 договору строк про розірвання договору суду не надано, а тому цей договір є чинним і на 2011 рік.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті винагороди за період з 01.10.10 по 30.07.11(10 місяців) на загальну суму 2 000 грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В пункті 4 ст. 179 Господарського кодексу України зазначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Відповідно до п. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки між сторонами по справі склались господарські правовідносини, то згідно з ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів про оплату винагороди за період дії договору з 01.10.10 по 30.07.11 відповідач не надав. В зв»язку із цим на користь позивача підлягає стягненню 2 000 грн. боргу ( 10 місяців х 200 грн.).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, на користь позивача підлягають стягненню за розрахований позивачем період з 06.11.10 по 05.08.11 22,72 грн. 3% річних; та витрати від інфляції за цей же період в сумі 64,20 грн.

Згідно п. 4.2 договору у випадку відсутності оплати винагороді Ліцензіатом протягом трьох місяців,Ліцензіат зобовязується крім погашення заборгованості сплатити Ліцензіару пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежів.

Таким чином сторонни договору встановили залежність нарахування пені після трьох місяців невиконання грошових зобовязань відповідачем.

Позивачем відповідно до п. 4.2 договору нараховано пеню в сумі 53,59 грн. за період з 06.11.10 по05.05.11.

Однак, з урахуванням погодженого сторонами тримісячного строку, зі спливом якого нараховується пеня, правомірним початком нарахування пені за порушення грошових зобовязань суд вважає за жовтень 2010 року з 6 лютого 2011 р., за листопад 2010 р. - з 6 березня 2011 р., за грудень 2010 р. з 6 квітня 2011 р., за січень 2011 р. з 6 травня 2011 р., за лютий 2011 р. з 6 червня 2011 р. і так далі.

З урахуванням вказаного вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 46,35 грн. за період з 06.02.11 по розраховану позивачем дату 05.05.11.

В решті позову про стягнення 7,24 грн. пені слід відмовити у зв»язку з необгрунтованим її розрахунком.

На підставі викладеного позов задовольноється частково.

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково і стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ( поточний рахунок невідомий) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чесна музика», м. Київ, бульвар М. Приймаченко, 1/27, оф.107, код 33628584, (поточний рахунок 26009010043066 в ВАТ «Укрексімбанк»м. Києва), 2000 грн. боргу, 46,35 грн. пені, 64,20 грн. витрат від інфляції, 22,72 грн. процентів річних, 102 грн. державного мита та 235,20 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В.Федоренко