Ухвала суду № 18829142, 29.08.2011, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 22-ц-4309/11Головуючий у 1 інстанції: Зима І. Є.

Доповідач в 2-й інстанції: Кіт І. Н.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2011 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого : Кота І.Н.

суддів : Гриновця Б.М., Шумської Н.Л.

при секретарі : Мариняк О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 24 травня 2011 року .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районого суду м.Львова від 24 травня 2011р. задоволено позов ОСОБА_3 до громадської організації «Львівське товариство захисту тварин «, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ін., за участю третьої особи Західно-Українського товариства захисту тварин про визнання недійсним рішення загальних зборів громадської організації.

Визнано недійсним рішення загальнх зборів громадської організації « Львівське товариство захисту тварин »( ЄДРПОУ 13807804 з місцезнаходженням у м. Львів-Брюховичі, вул. Незалежності України, 58) прийняте 25 березня 2007р. та оформлене протоколом без номера від 25.03.07р.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на його незаконність та необґрунтованість. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги її доводів про те, що прийом і вибуття усіх членів товариства проводився з дотриманням вимог Статуту громадської організації «Львівське товариство захисту тварин « й вирішення цього питання є виключною компетенцією цього товариства. Поза увагою і належною оцінкою суду залишились подані докази про своєчасне і належне повідомлення позивача й інших учасників товариства щодо проведення загальних зборів призначених на 25.03.07р., тому рішення суду не ґрунтується на належно встановлених і перевірених доказах про дійсні обставини справи.

Просить рішення районного суду скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову в задоволенні пред»явленого позову в повному його обсязі.

Перевіривши у межах доводів апеляційної скарги та пред»явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.

Враховуючи, що згідно з ч.2 ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі , суди не вправі відмовляти у судовому захисті прав та свобод людини і громадянина й прийнятті скарг на рішення , дії чи бездіяльність органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб з підстав не передбачених Конституцією чи законом.

Як вбачається , із змісту позовної заяви від 05.03.10р. , предметом оскарження є рішення загальних зборів громадської організації «Львівське товариство захисту тварин «від 25.03.07р., яким було припинено повноваження голови ради цього товариства ( а.с. 3-8), що власне жодним чином не пов»язано з рішеннями, діяльністю чи бездіяльністю названих вище органів державної влади, посадових осіб чи органів місцевого самоврядування, дії яких можна оскаржити у судовому порядку..

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа , має право в порядку, встановленому цим Кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним визначеним законом способом захисту свого права. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України, п.10 ч.2 якої власне визначає одним із способів захисту визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, однак не органів об»єднань громадян чи політичних партій.

Інші способи захисту порушених прав частіше за все визначаються спеціальним законом, який регламентує конкретні правовідносини. Позивач вважає порушеним своє особисте немайнове право на участь у товаристві визначене ч.1 ст.100 ЦК України ( а.с. 8) , частина третя якої разом з тим визначає, що учасник товариства у випадках та в порядку , встановленому установчими документами або законом , може бути виключений з товариства.

Стаття 275 ЦК України визначає, що фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права, який здійснюється способами встановленими гл.3 цього Кодексу, зокрема ст.16 ЦК, яка разом з тим, теж не передбачає можливості визнання незаконними рішень громадської організації, про що власне й предявлено позовні вимоги.

Зміст конкретних прав та обов»зків учасника об»єднання громадян , яким власне є товариство захисту тварин, визначається спеціальним Законом України «від 16 червня 1992р. № 2460-Х11 «Про об»єднання громадян «, з наступними його змінами і доповненнями та Статутом громадської організації «Львівського товариства захисту тварин «, який належно затверджений і зареєстрований 17.11.05р. ( а.с.89-97).

Оскарження в судовому порядку дій та рішень загальних зборів об»єднання громадян щодо членства чи обрання його керівних органів не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту порушених прав членів товариства, оскільки в даному разі йдеться не про порушення прав і свобод громадянина , а про діяльність об»єднання громадян , зокрема про його акти та дії , що належать до внутрішньоорганізаційної діяльності об»єднання і є його виключною компетенцією.

Згідно зі ст.8 Закону України «Про об»єднання громадян «, втручання державних органів та службових осіб у діяльність об»єднань громадян не допускається, крім випадків , передбачених ст.25 цього Закону, якою контроль за додержанням об»єднаннями громадян положень їх статуту та нагляд за виконанням ними і додержанням законності покладено на органи, що проводять легалізацію об»єднань громадян та органи прокуратури .

Тому, саме до компетенції зазначених органів, а не суду належить вирішення питання про перевірку законності рішень загальних зборів громадських організацій та відповідність їх вимогам статуту й лише бездіяльність зазначених органів в цьому питані могла бути предметом судового оскарження..

Відтак, суд районний суд прийняв до розгляду справу, яка не підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства, тому ухвалене ним рішення залишатися в законній силі не може й підлягає скасуванню із закриттям судом апеляційної інстанції провадження у справі за п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 307, 310, 314, 315 ЦПК України колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково. Рішення Шевченківського районного суду м.Львова від 24 травня 2011 року скасувати із закриттям провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Суд д і :