Рішення № 18828628, 17.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/20217.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі - Лізинг"

доПриватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс"

про стягнення 25267,75 грн. боргу за договором № ФСК-19 від 23.07.2008

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 01.03.2011;

від відповідача: не зявилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ізі - Лізинг" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом доПриватного акціонерного товариства "Українська інноваційна cтрахова компанія "Інвестсервіс"про стягнення 25267,75 грн. боргу за договором № ФСК-19 від 23.07.2008.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобовязань щодо сплати лізингових платежів згідно умов Договору фінансового лізингу № ФСК-19 та додаткової угоди до нього, заборгувавши позивачеві 25 267,75 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 25 267,75 грн. боргу, 422, 68 грн. - державного мита, 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також розірвати Договір фінансового лізингу № ФСК-19 від 23.17.2007 та зобовязати відповідача повернути предмет лізингу - транспортний засіб "Skoda OCTAVIA Tour".

Ухвалою від 25.08.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 15.09.2011.

15.09.2011 представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 30321,13 грн. Також представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про часткову відмову від позову, відповідно до якого відмовився від вимоги щодо розірвання Договору фінансового лізингу № ФСК-19 від 23.07.2007 у звязку із закінченням строку його дії. Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 29.09.2011.

29.09.2011 представник відповідача у судове засідання повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. У звязку із незявленням представника відповідача у судове засідання розгляд справи було відкладено на 17.10.2011.

Представник відповідача у судове засідання 17.10.2011 повторно не зявився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачеві на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 29.08.2011 наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 25.08.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повністю з урахуванням клопотання про їх збільшення, та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 17.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2007 між Дочірнім підприємством «Надра-Сервіс»(лізингодавець) та відповідачем (лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу № ФСК-19 (надалі - Договір), згідно умов якого Дочірнє підприємство «Надра-Сервіс»зобовязалося набути у постачальника у власність і передати у тимчасове володіння та користування за плату транспортний засіб "Skoda OCTAVIA Tour", номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, обєм двигуна, 1798 см. куб., колір металік (надалі предмет лізингу) на строк 48 календарних місяців, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору.

Додатковою угодою №1 від 29.09.2010 (копія в матеріалах справи) у звязку зі зміною власника предмета лізингу та на підставі Договору про відступлення права вимоги від 29.09.2010, сторони погодили перехід прав та обовязків лізингодавця за Договором від Дочірнього підприємства «Надра-Сервіс»до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі - Лізинг" (надалі позивач), у звязку з чим було внесено відповідні зміни до Договору.

Згідно п.2.3. Договору передача предмета лізингу оформляється актом приймання-передачі предмету лізингу, в якому зазначається технічний стан та комплектність предмета лізингу на момент його передачі.

Відповідно до п. 1.3 Договору вартість предмета лізингу становить 112375, 83 грн., крім того ПДВ 22475, 17 грн.

Як слідує з п. 5.1. Договору відповідач зобовязався сплачувати лізингові платежі незалежно від результатів своєї господарської діяльності, при цьому лізингові платежі складаються з відшкодування частини вартості предмета лізингу, комісії позивача та відшкодування інших витрат позивача, повязаних з виконанням Договору.

Розміри, порядок та терміни сплати лізингових платежів сторони визначили в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток №2 до Договору), який є невідємною частиною Договору та належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Додатковою угодою №1 від 29.09.2010 було змінено п. 5.2. Договору та встановлено обовязок відповідача сплачувати лізингові платежі протягом 5 календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7 числа кожного місяця, шляхом перерахування відповідних сум коштів на поточний рахунок позивача, зазначений у Договорі чи у виставленому рахунку. Сторонами також погоджено, що неодержання рахунку відповідачем не звільняє його від обовязку своєчасно сплачувати лізингові платежі (п. 7 Додаткової угоди №1).

Відповідно до п. 5.3. Договору датою сплати будь-якого платежу за Договором вважається дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок позивача.

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове володіння та користування відповідачеві предмет лізингу, що підтверджується актом прийому-передачі предмета лізингу від 06.08.2007, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

З метою сплати лізингових платежів позивачем на адресу відповідача було виставлено відповідні рахунки-фактури, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, як слідує з матеріалів справи, відповідач в обумовлений Договором та Додатковою угодою № 1 строк належним чином не виконав свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 30321, 13 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу. Правовідносини сторін щодо фінансового лізингу регулюються нормами Закону України «Про фінансовий лізинг»та Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 292 Господарського кодексу України лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (надалі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що до складу лізингових платежів можуть включатися сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагорода лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсація відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі. (п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор-прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України (ЦК України), якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, набув у постачальника і передав відповідачеві на умовах фінансового лізингу предмет лізингу у відповідності до умов Договору, однак відповідач у строк, встановлений п. 5.2 Договору, зобовязання щодо сплати лізингових платежів не виконав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, за таких обставин, позов щодо стягнення боргу в розмірі 30321, 13 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні 17.10.2011 подав клопотання про часткову відмову від позову, в якому відмовився від вимоги щодо розірвання Договору фінансового лізингу № ФСК-19 від 23.07.2007, у звязку з чим у відповідності до вимог п.1-1 ст. 80 ГПК України провадження у справі в частині вимоги про розірвання Договору фінансового лізингу № ФСК-19 від 23.07.2007 підлягає припиненню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ: 23498273) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі - Лізинг" (01004, м. Київ. вул. Басейна, 9, к. 3, код ЄДРПОУ: 37194363) 30 321 (тридцять тисяч триста двадцять одну) грн. 13 коп. боргу, 388 (триста вісімдесят вісім) грн. 21 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобовязати Приватне акціонерне товариство "Українська інноваційна страхова компанія "Інвестсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ: 23498273) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Ізі - Лізинг" (01004, м. Київ. вул. Басейна, 9, к. 3, код ЄДРПОУ: 37194363) предмет лізингу за Договором фінансового лізингу № ФСК-19 від 23.07.2007, а саме: автотранспортний засіб "Skoda OCTAVIA Tour", номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, обєм двигуна, 1798 см. куб., колір металік).

4. Припинити провадження у справі в частині розірвання договору лізингу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення:20.10.2011р.