Рішення № 18828404, 20.10.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1692/2011-27/112

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишин В. В. , при секретарі судового засідання Федорук О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод", (с. Потік, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг" (вул. Коцюбинського, 4/2, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000)

про стягнення заборгованості за одержану цеглу в сумі 23 844, 15 гривень.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 - адвокат (посвідчення № 756 від 05.01.2011 року, договір про надання юридичних послуг адвокатом в господарському процесі від 28.07.2011 року).

Від відповідача: не з'явились.

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод" (далі позивач) звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг" (далі відповідач) про стягнення заборгованості за одержану цеглу в сумі 23 844, 15 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог, як видно зі змісту позовної заяви позивач зазначив, що відповідач в порушення досягнутих між сторонами усних домовленостей не провів належним чином оплату за поставлену позивачем цеглу М-75, у зв'язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 35 095, 01 гривень.

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 1 500, 00 гривень - витрат з оплати на послуги адвоката, 239, 00 гривень - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 26.08.2011 року господарський суд Івано-Франківської області порушив провадження у справі № 5010/1692/2011-27/112 та призначив її до розгляду на 09.09.2011 року.

Ухвалами від 09.09.2011 року, 06.10.2011 року розгляд справи відкладався на 06.10.2011 року та 20.10.2011 року відповідно, у зв'язку з нез'явленням представників сторін та неподанням витребуваних письмових доказів.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу на вимогу суду не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідними ухвалами суду (повідомлення про вручення поштових відправлень містяться в матеріалах справи). Разом з тим, відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов і докази, які його підтверджують, суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду справи та сприяючи своєчасному відновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод" уклало усну угоду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіруг" про купівлю - продаж цегли марки М-75.

По усній домовленості Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіруг", в особі уповноваженої особи - Гуріненка П.І., отримало згідно довіреностей від 28.03.2011 року серія ААГ № 316901 та від 01.04.2011 року серії ААГ № 316902 цеглу марки М-75 на загальну суму 35 095, 01 гривень, що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 3-00000235 від 28.03.2011 року на суму 4 750, 01 гривень, № 3-00000237 від 28.03.2011 року на суму 5 700, 00 гривень, № 3-00000242 від 29.03.2011 року на суму 5 700, 00 гривень, № 3-00000249 від 30.03.2011 року на суму 3 800, 00 гривень, № 3-00000250 від 30.03.2011 року на суму 5 700, 00 гривень, № 3-00000257 від 31.03.2011 року на суму 5 700, 00 гривень, № 3-00000262 від 01.04.2011 року на суму 3 745, 00 гривень, копії яких містяться в матеріалах справи. ( а. с. 16 - 17, 9 - 15).

Відповідач виконав умови усної домовленості, щодо оплати товару частково, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 16.05.2011 року за підписом уповноваженого представника ТзОВ "Потоківський цегельний завод" та розрахунком заборгованості від 19.10.2011 року за підписом уповноваженого представника позивача - адвоката ОСОБА_1, які містяться в матеріалах справи. ( а. с. 20, 49)

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод" станом на 19.10.2011 року становить 23 844, 15 гривень.

08.06.2011 року на адресу відповідача надіслано вимогу (№ 69 від 08.06.2011 року) з проханням протягом семи днів з дня отримання даної вимоги (претензії) сплатити ТзОВ "Потоківський цегельний завод" заборгованість в сумі 23 844, 15 гривень за отриману цеглу марки М-75, що підтверджується копією повідомлення поштового відправлення "Укрпошти" з відміткою про отримання 10.06.2011 року відповідачем, яке міститься в матеріалах справи (а. с. 19).

Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіруг" борг не погасило та відповіді на претензію не надіслало.

Суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно положень, викладених у ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як визначено у ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

У статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня предявлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В порушення договірних зобов'язань відповідач, не провів своєчасно та в повному обсязі розрахунок за отриману від позивача цеглу марки М-75, у зв'язку із чим заборгованість відповідача станом на 19.10.2011 року склала 23 844, 15 гривень, що підтверджується довіреностями від 28.03.2011 року серія ААГ № 316901 та від 01.04.2011 року серії ААГ № 316902 та видатковими накладними, а саме: № 3-00000235 від 28.03.2011 року на суму 4 750, 01 гривень, № 3-00000237 від 28.03.2011 року на суму 5 700, 00 гривень, № 3-00000242 від 29.03.2011 року на суму 5 700, 00 гривень, № 3-00000249 від 30.03.2011 року на суму 3 800, 00 гривень, № 3-00000250 від 30.03.2011 року на суму 5 700, 00 гривень, № 3-00000257 від 31.03.2011 року на суму 5 700, 00 гривень, № 3-00000262 від 01.04.2011 року на суму 3 745, 00 гривень, а також розрахунком суми заборгованості від 19.10.2011 року, які містяться в матеріалах справи.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи, тому позовні вимоги щодо стягнення 23 844, 15 гривень - заборгованості, суд вважає обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судові витрати за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Щодо стягнення з відповідача 1 500, 00 гривень витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про необхідність задоволення таких вимог.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Частиною 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Статтею 12 Закону України "Про адвокатуру" передбачено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським обєднанням чи адвокатом.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод" та адвокатом ОСОБА_1 (посвідчення на право зайняття адвокатською діяльністю № 756 від 05.01.2011 року) укладено договір про надання юридичних послуг адвокатом в господарському процесі від 28.07.2011 року. Пунктом 5.1. договору визначено вартість юридичних послуг в сумі 1 500, 00 гривень.

Факт надання адвокатських послуг підтверджується поданими суду: копією посвідчення на право зайняття адвокатською діяльністю № 756 від 05.01.2011 року, договором про надання юридичних послуг адвокатом в господарському процесі від 28.07.2011 року, платіжним дорученням № 925 від 18.10.2011 року про оплату послуг адвоката в сумі 1 500, 00 гривень. А тому, відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 500, 00 гривень.

Керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 12 Закону України "Про адвокатуру" ст. ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530, 612, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 48, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод" (с. Потік, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг" (вул. Коцюбинського, 4/2, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000) про стягнення заборгованості за одержану цеглу в сумі 23 844, 15 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіруг" (вул. Коцюбинського, 4/2, м. Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000, ідентифікаційний код: 32447314) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Потоківський цегельний завод" (с. Потік, Рогатинський район, Івано-Франківська область, 77000, ідентифікаційний код: 32447293) - 23 844, 15 гривень (двадцять три тисячі вісімсот сорок чотири гривні п'ятнадцять копійок) заборгованості за одержану цеглу, а також 1 500, 00 гривень (одну тисячу п'ятсот гривень) - витрат з оплати послуг адвоката, 238, 44 гривні (двісті тридцять вісім гривень сорок чотири копійки) - сплаченого державного мита та 236, 00 гривень (двісті тридцять шість гривень) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Михайлишин В. В.

Повне рішення складено 24.10.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Осудар І. Б. 24.10.11