Рішення № 18827879, 15.09.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.09.11 р. Справа № 24/136

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Марс», м. Дебальцеве

до відповідача Приватного підприємства «Сігнал», м. Дебальцеве

про стягнення боргу 23420,63 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - за довір. №09/1 від 01.09.2011р., ОСОБА_2 за довір. №09 від 01.09.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3 за довір. б/н від 23.06.2011р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Марс» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Сігнал» 23420,63 грн. боргу за договором від 04.01.2011р. №2, з яких 20957,25 грн. - основний борг, 817,33 грн. - інфляційні витрати, 266,93 грн. - 3% річних та 1379,12 грн. пені.

В обґрунтування позову позивач надав договір поставки №2 від 04.01.2011р., видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, копії рахунків та акт звірки розрахунків.

06.09.2011р. позивач заявою від 06.09.2011р. №06/1 зменшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 10357,25 грн. основного боргу, 817,33 грн. інфляційних, 3% річних - 266,93 грн. та пеню у сумі 1379,12 грн.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

04.01.2011р. між приватним підприємством «Марс» (постачальник) та Приватним підприємством «Сігнал» (покупець) укладено договір №2 (а.с.21), за умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю паливо-мастильні матеріали, а покупець прийняти товар та сплатити його (п.1.1).

Пунктом 1.2 договору сторони встановили, що ціна, кількість та асортимент товару узгоджуються у додаткових документах (рахунках, накладних, додатки до цього договору). Ціна товару за цим договором встановлюється в гривнах за один літр фактичного обсягу і фіксується на дату оплати його покупцем.

У пункті 1.6 договору сторони встановили, що поставка товару здійснюється постачальником на склад покупця автотранспортом будь-якої зі сторін за домовленістю протягом 10 робочих днів з моменту зарахування на рахунок постачальника суми передплати за товар в повному обсязі, зазначеному у відповідному рахунку.

Разом з товаром постачальник надає покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну (п.1.7 договору).

Розрахунки за отриманий товар виконуються шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на розрахунковий рахунок постачальника або за готівковий розрахунок в касу постачальника (п.2.1 договору).

У пункті 2.2 договору сторони визначили умови оплати передоплата. В окремих випадках можлива оплата протягом одного дня з моменту отримання товару.

У разі порушення покупцем строків оплати, покупець має сплатити пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочки, протягом 5 днів з дня отримання відповідної вимоги. (п.3.3)

Договір діє до 31.12.2011р., а в частині взаєморозрахунків до моменту повного розрахунку (п.5.1 договору)

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом січня-березня 2011 року передав, а відповідач прийняв дизпаливо на загальну суму 153000,00 грн., про що свідчать відповідні накладні, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ (а.с.23-43)

За твердженнями позивача, розмір заборгованості за отримане паливо за договором №2 від 04.01.2011р. станом на момент звернення до суду складав 20957,25 грн. на зазначену суму боргу позивач нарахував відповідачу 817,33 грн. - інфляційні витрати, 266,93 грн. - 3% річних та 1379,12 грн. пені.

Через часткове погашення боргу у серпні 2011 року позивач зменшив суму позовних вимог до 12820,63 грн., з яких сума основного боргу - 10357,25 грн. 817,33 грн. інфляційних, 3% річних у сумі 266,93 грн. та пеня у сумі 1379,12 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обовязковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України)

Договір №2 від 04.01.2011р. за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що позивач довів суду факт поставки обумовленого договором №2 від 04.01.2011р. та отримання цього товару відповідачем.

За твердженням позивача, відповідач свої зобовязання за договором виконав не у повному обсязі, в наслідок чого у відповідача виник борг у сумі 10357,25 грн.

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем спірного боргу, а відповідач наявність цього боргу визнав, тому суд вважає вимоги позивача в цій частині позову підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню саме у заявленому розмірі - 10357,25 грн.

За приписами ст.218 Господарського процесуального кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши за допомогою програмного комплексу „Законодавство” наданий позивачем розрахунок інфляційних в сумі 817,33 грн. та 3% річних у сумі 266,93 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обгрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що у разі порушення покупцем строків оплати, покупець має сплатити пеню в розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочки, протягом 5 днів з дня отримання відповідної вимоги.

Позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання умов договору у розмірі 1379,12 грн.

Згідно ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять доказів звернення ПП «Марс» до відповідача з вимогою сплатити пеню за несвоєчасне виконання зобовязання, отже суд вважає, що у позивача не настало право вимоги щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1379,12 грн.

З огляду на викладене, суд відмовляє позивачу у стягненні пені у розмірі 1379,12 грн.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги.

Враховуючи викладене господарський суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Марс» є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, тому підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства «Марс» до Приватного підприємства «Сігнал» про стягнення 10357,25 грн основного боргу, 817,33 грн. інфляційних та 3% річних у сумі 266,93 грн., та пені у сумі 1379,12 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Сігнал» (84700, м. Дебальцеве, Дон обл., вул. Лісна, б.3, код ЄДРПОУ 31338092) на користь Приватного підприємства «Марс» (84700, м. Дебальцеве, вул. Харківська, б.21, ЄДРПОУ 32406608) 10357,25 грн., інфляційних у сумі 817,33 грн, 3% річних у сумі 266,93 грн., витрат на сплату держмита 114,41 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 115,29 грн.

В залишковій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Величко Н.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2011р.